Рішення

від 20.02.2024 по справі 480/5366/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року Справа № 480/5366/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Клещенка О.М.,

представника позивача - Волик О.М.,

представника відповідача - Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/5366/22 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 64718280707 від 28.01.2022,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Слобожанщина Агро" (далі позивач, ПСП «Слобожанщина Агро») звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Сумській області) і просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.01.2022 № 65018280702, № 65718280702 та № 64718280707.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 65018280702 від 28.01.2022.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 65718280702 від 28.01.2022 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 409 020, 00 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області № 64718280707 від 28.01.2022 та податкового повідомлення-рішення № 65718280702 від 28.01.2022 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 020, 00 грн відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 апеляційні скарги залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі № 480/5366/22 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.09.2023 касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" задоволено частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2022 року № 64718280707.

Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року- залишено без змін.

05.10.2023 справа надійшла до Сумського окружного адміністративного суду, автоматизованою системою документообігу суду справа розподілена судді Савицькій Н.В.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 справу №480/5366/22 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2022 року №64718280707 прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №64718280707 від 28.01.2022 зазначає, що при виплаті дивідендів позивачем безпідставно застосовано понижену ставку податку на доходи нерезидентів в розмірі 5%, оскільки, виходячи з даних бухгалтерського обліку, наданих підприємством первинних документів та відповідно до баз даних податкового органу, сума внеску до статутного капіталу, яка обліковується по рахунку 401 «Статутний капітал» ПСП «СЛОБОЖАНЩИНА АГРО» становить 100500,00 грн, збільшення або зменшення якого не відбувалося.

У відповіді на відзив, позивач, не погоджуючись із вказаними доводами відповідача, наполягає, посилаючись на висновки суду касаційної інстанції, що інвестуванням вважається, в тому числі і придбання корпоративних прав підприємства в обмін на кошти чи майно в еквіваленті не менше 100000 євро. При цьому те, чи був збільшений статутний капітал підприємства, корпоративні права якого були придбані, на зазначену суму, не впливає на можливість застосування цієї норми. Зауважує, що дані положення не було враховано відповідачем під час перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 07.11.2023 закрито підготовче провадження по справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 64718280707 від 28.01.2022, призначено справу до судового розгляду по суті.

15.11.2023 з Верховного Суду надійшла ухвала про витребування справи №480/5366/22 у зв`язку з необхідністю розгляду заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" про ухвалення додаткового судового рішення по справі №480/5366/22.

Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 480/5366/22 обгрунтоване тим, що ухвалою Верховного Суду від 09.11.2023 витребувано з Сумського окружного адміністративного суду справу №480/5366/22 для розгляду заяви Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро» про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №480/5366/22 було задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №480/5366/22 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень до прийняття судового рішення Верховним Судом за наслідками розгляду заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" про ухвалення додаткового судового рішення по справі №480/5366/22 та повернення справи до суду першої інстанції.

30.01.2024 справа №480/5366/22 повернулась до Сумського окружного адміністративного суду після розгляду Верховним Судом заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" про ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвалою суду від 31.01.2024 поновлено провадження у справі № 480/5366/22 за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 64718280707 від 28.01.2022 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові та поданих до суду заявах по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і подані заяви по суті справи, оцінивши подані учасниками справи докази та встановивши всі фактичні обставини справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №64718280707 від 28.01.2022, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів платників податків на 2021 рік, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, статті 77, пункту 82.1. статті 82 Податкового кодексу України, а також направлень на перевірку, посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області у період з 16.11.2021 по 13.12.2021 проведена документальна планова виїзна перевірка ПСП «Слобожанщина Агро» з питань дотримання податкового законодавства та іншого законодавства за період 01.07.2019 по 30.09.2021.

За результатами перевірки 20.12.2021 складено акт № 6254/18-28-07-02-07/03800113/104, згідно з яким податковий орган дійшов висновку про порушення ПСП «Слобожанщина Агро», окрім іншого, підпункту «б» підпункту 141.4.1., підпункту 141.4.2. пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, підпункту «b» пункту 2 статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів із джерелом походження з України за І квартал 2021 року на суму 8 000 866, 00 грн.

На підставі зазначених висновків, 28.01.2022 ГУ ДПС у Сумській області прийнято, зокрема податкове повідомлення-рішення №64718280707 про збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 8000 866, 00 грн.

Скасовуючи рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2022 року № 64718280707, та направляючи справу в цій частині на новий розгляд, суд касаційної інстанції зауважив, що для застосування платником податків пониженої ставки податку на прибуток іноземних підприємств у розмірі 5% від сум виплачених дивідендів, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 8 грудня 2012 року, необхідним є дотримання сукупності двох умов. Фактичний власник дивідендів - компанія, яка не є товариством, повинен: 1) володіти безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди й (2) інвестувати в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро. У розумінні зазначеної норми інвестуванням вважається, в тому числі і придбання корпоративних прав підприємства в обмін на кошти чи майно в еквіваленті не менше 100000 євро. При цьому те, чи був збільшений статутний капітал підприємства, корпоративні права якого були придбані, на зазначену суму, не впливає на можливість застосування цієї норми». Разом з тим, наведеному оцінки суди першої та апеляційної інстанцій не надали, не перевірили чи обставини спірної операції щодо виплати Позивачем дивідендів підпадають оподаткуванню за пониженою ставкою.

Враховуючи такі висновки суду касаційної інстанції та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що засновниками (учасниками) Приватного сільськогосподарського підприємства «Слобожанщина Агро» є «ЮНІГРЕЙН ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД», країна резиденства Кіпр, розмір внеску до статутного капіталу якого складає 25 125, 00 грн або 25% та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУРАТ АГРО», країна резиденства Україна, розмір внеску до статутного капіталу якого складає 75 375, 00 грн або 75% (т. 1 а.с. 18).

Статутний капітал ПСП «Слобожанщина Агро» становить 100500,00 грн. Учасниками ПСП «Слобожанщина Агро» є дві особи, яким належить: 25 % та 75% статутного капіталу. При виплаті дивідендів ПСП «Слобожанщина Агро» є податковим агентом щодо утримання і сплати відповідних податків. Одним з учасників є юридична особа, яка є резидентом Республіки Кіпр. У зв`язку з тим, що в 2019 році набули чинності зміни до Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (надалі за текстом - Конвенція), змінилось правове регулювання оподаткування дивідендів при їх виплаті на користь кіпрського учасника.

Так, відповідно до нової редакції частини 2 ст.10 наведеної вище Конвенції з`явились нові умови застосування ставки податку на дивіденди в розмірі 5%, а саме:

«5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи корпоративних прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро».

За визначенням, наведеним у статті 3 Конвенції, для цілей цієї Конвенції, якщо із контексту не випливає інше, термін «компанія» означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа.

Пункт 1 статті 10 Конвенції передбачав, що дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі.

Поряд з цим пункт 2 статті 10 Конвенції встановлював, що такі дивіденди також можуть оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії еквіваленті не менше 100000 євро;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Відповідно до пункту 3 статті 10 Конвенції термін "дивіденди" у випадку використання в цій статті означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутку, а також дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому самому оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.

Законом України №243-ІХ від 30 жовтня 2019 року було ратифіковано Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (дата набрання чинності для України 28 листопада 2019 року).

Так, відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції пункт 2 статті 10 «Дивіденди» Конвенції замінено таким пунктом:

« 2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди та інвестувала в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро,

b) 10 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.».

З аналізу наведених норм міжнародного права слідує, що до 28 листопада 2019 року для застосування пониженої ставки податку на прибуток особа - фактичний власник дивідендів, повинна була або володіти безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестувати в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро. Водночас, із змінами, внесеними з 28 листопада 2019 року Протоколом до Конвенції, для того, щоб скористатися пониженою ставкою податку, передбаченою підпунктом «а» пункту 2 статті 10 Конвенції, компанія (яка не є товариством) - фактичний власник дивідендів, повинна відповідати сукупності двох умов: (1) володіти безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди й (2) інвестувати в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро.

Із встановлених судом обставин у цій справі вбачається, що учасник-резидент Республіки Кіпр, власник 25% статутного капіталу ПСП «Слобожанщина Агро», кошти до статутного капіталу безпосередньо не інвестував. У той же час, зазначені корпоративні права в розмірі 25% статутного капіталу були придбані у попереднього власника - нерезидента і сума придбання вказаних корпоративних прав значно перевищує 100000 євро. Тобто, інвестування в придбання корпоративних прав ПСП «Слобожанщина Агро» відбулося на вторинному ринку за кордоном.

У той же час, Конвенція не містить визначення поняття «інвестування». Поряд з цим пункт 2 статті 3 Конвенції встановлює, що під час застосування цієї Конвенції Договірною Державою будь-який термін, не визначений у Конвенції, має, якщо з контексту не випливає інше, те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави стосовно податків, на які поширюється дія цієї Конвенції. Керуючись статтею 5 ПК України, суд вважає застосовними до спірних правовідносин наступні поняття, приведені у Податковому кодексі України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПК України інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;

портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 ПК України, корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З аналізу наведеного слідує, що Податковий кодекс України під «інвестицією» розуміє, серед іншого, господарську операцію із придбання корпоративних прав, зокрема, в обмін на кошти.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України також визначено Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 №1560-XII (далі - Закон №1560-XII).

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону №1560-XII інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

Частина перша статті 5 Закону №1560-XII до суб`єктів (інвесторів і учасників) інвестиційної діяльності відносить громадян і юридичних осіб України та іноземних держав, а також держави.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону №1560-XII інвестори - суб`єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України, визначені Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 року №93/96-ВР (далі - Закон №93/96-ВР).

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №93/96-ВР іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об`єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті (абзац п`ятий статті 2 Закону №93/96-ВР).

Таким чином, і Закон №1560-XII, і Закон №93/96-ВР також до інвестування відносять придбання корпоративних прав.

Щодо посилання відповідача на те, що умови для застосування підпункту «а» пункту 2 статті 10 Конвенції є виконаними, тільки якщо відбулось збільшення статутного капіталу підприємства в еквіваленті не менше 100000 євро, не приймається судом з наступних підстав.

Буквальне тлумачення змісту зазначеної норми Конвенції свідчить, що фактичний власник дивідендів (компанія, яка не є товариством) повинна інвестувати саме в придбання (тобто, купівлю) акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро. Положення про те, що інвестування має бути здійснено саме у компанію шляхом внесення вкладу у вигляді коштів чи майна до її статутного капіталу підпункт «а» пункту 2 статті 10 Конвенції не містить. Не вказують на це і положення Закону №1560-XII чи Закону №93/96-ВР.

Відтак, для застосування платником податків пониженої ставки податку на прибуток іноземних підприємств у розмірі 5% від сум виплачених дивідендів, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 статті 10 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08 грудня 2012 року, необхідним є дотримання сукупності двох умов. Фактичний власник дивідендів - компанія, яка не є товариством, повинен: 1) володіти безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди й (2) інвестувати в придбання акцій чи інших прав компанії в еквіваленті не менше 100000 євро. У розумінні зазначеної норми інвестуванням вважається, в тому числі, і придбання корпоративних прав підприємства в обмін на кошти чи майно в еквіваленті не менше 100000 євро. При цьому те, чи був збільшений статутний капітал підприємства, корпоративні права якого були придбані, на зазначену суму, не впливає на можливість застосування цієї норми.

Вкаазаного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2023 у справі №340/3834/21 (адміністративне провадження №К/990/27343/22), який згідно вимог ч.5 ст. 242 КАС України має бути врахований судом при вирішенні даної справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин та враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що Приватним сільськогосподарським підприємством «Слобожанщина Агро» правомірно застосовано ставку податку в розмірі 5% при виплаті дивідендів, оскільки в даному випадку дотримано всіх умов визначених у пп. "а" п. 2 ст. 10 Конвенції: 1) володіння компанією UNIGRAIN HOLDING LIMITED (Кіпр) більше 20% (наразі 25%) статутного капіталу компанії, що сплачує дивіденди; 2) сума інвестиції склала не менше 100000 євро (наразі 2 256 832,30 євро).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та встановлені у справі обставини, суд доходить висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.01.2022 №64718280707 Головне управління ДПС у Сумській області діяло всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Ухвалюючи судове рішення, суд також керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України щодо пропорційності відшкодування судових витрат до розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 18006,34 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" до Головного управління ДПС у Сумській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 64718280707 від 28.01.2022 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 64718280707 від 28.01.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Слобожанщина Агро" (41856, Сумська область, Сумський район, смт. Ульянівка, вул. Центральна, 16, код ЄДРПОУ 03800113) витрати на оплату судового збору в сумі 18006 грн 34 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 23.02.2024.

Суддя Н.В. Савицька