Рішення

від 23.02.2024 по справі 480/5598/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року Справа № 480/5598/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5598/23 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" (далі відповідач, ТОВ "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС") адміністративно-господарські санкції в сумі 71855,28 грн та пеню в сумі 2471,64 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю сплачувати відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру половини середньої річної заробітної плати на підприємстві. Враховуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складає 38 осіб, то для осіб з інвалідністю, які повинні працювати у відповідача, створено два робочих місця, проте одне з них не зайняте такою особою. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня. Оскільки до 18.04.2022 суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відповідач не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 71855,28 грн та пеню в сумі 2471,64 грн.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що ТОВ "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" перебуває на обліку в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю як підприємство, яке у своїй діяльності використовує найману працю. Відповідно до вимог чинного законодавства Товариство щорічно подавало Сумському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіти про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за встановленою формою. Так, згідно з відомостями, зазначеними у звіті за 2021 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становила 38 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 2 особи, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", 2 особи. Тобто, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році підприємством виконаний. У 2022 році кількість осіб з інвалідністю штатних працівників у Товаристві не змінилася: два працівника, які мають підтверджену інвалідність та працюють на підприємстві ще з 2016 року, продовжують працювати до теперішнього часу. Вважає, що порушень вимог чинного законодавства ним не допущено, а тому підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій до ТОВ "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що доводи відповідача щодо виконання підприємством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році не стосується предмета спору в цій справі. Крім того, що стосується означених відповідачем двох його працівників осіб з інвалідністю, зазначає, що гр. ОСОБА_1 , прийнята на посаду табельника з 20.12.2016, відповідно до повідомлення МСЕК має інвалідність третьої групи до 14.03.2025 (дата огляду 14.03.2023), при цьому доказів, що цей працівник мав інвалідність у спірний період, відповідач не надав, та гр. ОСОБА_2 , прийнятий на посаду підсобного робітника з 20.12.2016, відповідно до повідомлення МСЕК має інвалідність другої групи безтерміново з 12.01.2016 (огляд повторний), що відповідає інформації в Розрахунку, долученому до позовної заяви. У 2022 році відповідач не звертався до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості зі звітами за формою 3-ПН. Таким чином, відповідач не забезпечив працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві, що призвело до порушення вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Вважає позовні вимоги обгрунтованими та просить позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень та зазначив, що обидва працівники підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на час прийняття їх на посади з 20.12.2016 уже мали підтверджену висновками МСЕК інвалідність. Так, ОСОБА_2 мав інвалідність другої групи з 12.01.2016 безтерміново, ОСОБА_1 мала інвалідність третьої групи до 01.05.2017. В подальшому вона періодично проходила повторні огляди МСЕК, за результатами яких її інвалідність підтверджувалася. Отже, з грудня 2016 року до теперішнього часу на підприємстві працюють дві особи з інвалідністю, підтвердженою відповідними документами МСЕК, для яких це місце роботи є основним. Таким чином, Товариством дотримано вимоги чинного законодавства для працевлаштування осіб з інвалідністю, натомість позивач безпідставно застосував до нього адміністративно-господарські санкції. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та використовує найману працю.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць.

У даному випадку відповідач належить до категорії суб`єктів, яким відповідно до ст. 19 Закону встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2021 році та у 2022 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача становила 38 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 2 особи, кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", 2 особи.

Тобто, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021-2022 роках підприємством виконаний: два працівника, які мають підтверджену інвалідність та працюють на підприємстві з 2016 року, продовжують працювати до теперішнього часу (а.с.19-26).

При цьому доводи позивача про непідтверження у спірний період інвалідності у працівника відповідача гр. ОСОБА_1 спростовується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме копіями довідок до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, відповідно до яких вона проходила повторні огляди, за результатами яких її інвалідність підтверджувалася (а.с.38-42). За таких обставин у позивача не було правових підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій до ТОВ "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" за невиконання встановленого статтею 19 Закону нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, що стосується зауваження позивача про те, що ТОВ "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" у 2022 році не зверталося до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості про направлення на підприємство для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд зазначає, що, по-перше, чинне законодавство не зобов`язує підприємства, установи та організації здійснювати пошук та підбір осіб з інвалідністю на створені для них робочі місця, і по-друге, матеріалами справи підтверджується, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році відповідач виконав, що виключає його обов`язок звітувати за встановленою формою до центру зайнятості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи, та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (40011, м. Суми, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14004771) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-БІО-ЕНЕРГО-СЕРВІС" (40034, м. Суми, вул. Героїв Крут, буд. 26, код ЄДРПОУ 39346121) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах