Рішення

від 23.02.2024 по справі 480/7352/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року Справа № 480/7352/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7352/23 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного закладу загальної середньої освіти ліцей "ПРОСПЕРІТАС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Приватного закладу загальної середньої освіти ліцей "ПРОСПЕРІТАС" (далі відповідач) адміністративно-господарські санкції у розмірі 127368,34 грн та пеню в сумі 4483,16 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач повинен у разі невиконання встановленого статтею 19 цього Закону нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю сплачувати відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру половини середньої річної заробітної плати на підприємстві. Відповідач не виконав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, для осіб з інвалідністю, які повинні працювати у відповідача, створено одне робоче місце, проте не зайняте такою особою. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня. Оскільки до 18.04.2022 суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відповідач не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 127368,34 грн та пеню в сумі 4483,16 грн.

Відповідач позов не визнав, у наданих суду запереченнях зазначив, що за навчальний заклад вживав заходи щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема створив та належно атестував робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та подавав інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості. У свою чергу, підприємство не зобов`язане самостійно шукати працівників осіб з інвалідністю, натомість такий обов`язок покладається на органи працевлаштування. Вважає, що порушень вимог чинного законодавства ним не допущено, а тому підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій до нього відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа та використовує найману працю.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць.

У даному випадку відповідач належить до категорії суб`єктів, яким відповідно до ст. 19 Закону встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріалами справи підтверджується, що у 2022 році кількість осіб з інвалідністю штатних працівників відповідача, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", 1 особа. При цьому відповідач вживав заходи щодо їх працевлаштування та публікував оголошення з інформацією про пошук відповідних працівників (а.с.31-33).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд враховує, що чинне законодавство не зобов`язує підприємства, установи та організації здійснювати пошук та підбір осіб з інвалідністю на створені для них робочі місця. Разом з тим, позивач не довів суду, що органи, на які покладено обов`язок працевлаштування осіб з інвалідністю, направляли у 2022 році до відповідача таких осіб для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивач не надав суду доказів того, що особи з інвалідністю зверталися безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм так само було відмовлено у прийнятті на роботу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм вимоги позивача про стягнення з Приватного закладу загальної середньої освіти ліцей "ПРОСПЕРІТАС" адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи, та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (40011, м. Суми, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14004771) до Приватного закладу загальної середньої освіти ліцей "ПРОСПЕРІТАС" (40030, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, буд. 52, код ЄДРПОУ 23823980) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах