Ухвала

від 23.02.2024 по справі 480/9755/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 лютого 2024 р. Справа № 480/9755/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року по справі № 480/9755/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА АГРО ГРУП"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА АГРО ГРУП" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

На зазначене рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено 10 денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги руху шляхом сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 апеляційна скарга повернута скаржнику.

Копію ухвали надіслано Державній податковій службі України в електронному вигляді та доставлено до електронного кабінету одержувача 03.05.2023 о 16:35 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

19.01.2024 Державна податкова служба України повторно подала апеляційну скаргу без платіжного доручення. В апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в обґрунтування якого посилається на те, що первинно апеляційну скаргу подали в строки, передбачені ст.295 КАС України, однак у зв`язку із несплатою судового збору апеляційну скаргу було повернуто. Також Державна податкова служба України посилається на перебої в електронних системах та введення воєнного стану на території України.

Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску такого строку та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду з апеляційною скаргою, виконавши процесуальний обов`язок щодо належного її оформлення. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду апеляційної інстанції у порядку встановленому законом.

Посилання скаржника на відсутність коштів для сплати судового збору суд відхиляє, оскільки у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Суд зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Отже, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Також скаржником не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для повторного направлення цієї апеляційної скарги в період з 03.05.2023 (з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 19.01.2024 (день повторної подачі апеляційної скарги).

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Водночас наявність права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Натомість, як на час первинного звернення з апеляційною скаргою, так і на час звернення зі скаргою повторно, відповідач не виконав свій процесуальний обов`язок встановлений п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України в частині надання документа про сплату судового збору, що було підставою для повернення апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023. При цьому жодних доказів неможливості сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі за весь період апеляційного оскарження (з дати ухвалення рішення суду першої інстанції по дату повторного звернення до суду з апеляційною скаргою), а також доказів вжиття будь-яких заходів з метою виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 28.03.2023 та його сплати, відповідач суду не надав.

Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний із введенням воєнного стану, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Суд зауважує, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.22 № 64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про воєнний стан" від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначає, що сам лише факт запровадження воєнного стану, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного подання апеляційної скарги, та без надання відповідних доказів, не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, а організація роботи є суб`єктивним чинником та не є підставою для недотримання встановленої законом процедури звернення до суду.

Суд розцінює наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження як недостатньо обґрунтовані, оскільки апелянтом не надано суду доказів, які б підтверджували неможливість виконання скаржником обов`язку щодо належного оформлення поданої вперше апеляційної скарги та звернення з апеляційною скаргою після її повернення у більш стислий строк, у зв`язку із плановими та/або аварійними відключеннями електроенергії через ракетні обстріли, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні відповідача, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини та введений в Україні воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Посилання відповідача на збої електронних підсистем та інтернету не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини не носили постійного, безперервного характеру протягом установленого ухвалою суду від 28.03.2023 строку для усунення недоліків апеляційної скарги та у період з 03.05.2023 (з дня отримання ухвали про повернення апеляційної скарги) по 19.01.2024 (звернення із апеляційною скаргою).

Отже, наведені відповідачем обставини, є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Суд зазначає, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, відповідач повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Зазначена норма є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дня складення повного тексту судового рішення для суб`єкта владних повноважень повідомленого про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції 04.07.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), повний текст якого складено цієї ж дати.

Апеляційна скарга на вказане рішення суду була направлена Державною податковою службою України 19.01.2024, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Відтак, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України належить відмовити з підстав, передбачених п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 299 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 року у справі № 480/9755/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА АГРО ГРУП" до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді О.А. Спаскін В.Б. Русанова