Постанова

від 21.02.2024 по справі 804/2528/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 804/2528/18

касаційне провадження № К/9901/64545/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 (суддя Тулянцева І.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення коду товару від 28.03.2018 №KT-UA 110000-0047-2018, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.03.2018 №UA110150/2018/00060.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийнятих Митницею рішення та картки відмови, оскільки позивачем під час митного оформлення товару до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявленого коду товару за УКТ ЗЕД, але митний орган прийняв необґрунтоване рішення про самостійне визначення коду товару і, як наслідок, необґрунтовано виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Так, позивач вказував на те, що ним для митного оформлення була подана митна декларація №UA1101150/2018/206546 на товар (графа 31 ВМД) за кодом УКТ ЗЕД 95030041: Іграшки у вигляді тварин або інших істот м`яконабивні: М`яка іграшка - рюкзак дитячий ПЕППА (51 см) арт.25103-300 шт, яка являє собою багатокомпонентну нероздільну м`яку іграшку якою дитина може гратися, з другого рюкзак у який дитина може покласти іграшку. Проте, за результатами розгляду документів митним органом безпідставно прийнято рішення про визначення коду товару від 28.03.2018 №KT-UA 110000-0047-2018, яким визначено код товару: м`яка іграшка-рюкзак дитячий ПЕППА (комерційна назва) арт 25103 - код товару за УКТ ЗЕД - 4202929800 та прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.03.2018 №UA110150/2018/00060.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25.06.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, позов задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення Митниці про визначення коду товару від 28.03.2018 №KT-UA 110000-0047-2018, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.03.2018 №UA1110150/2018/00060.

Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходили з того, що товар «м`яка іграшка - рюкзак дитячий Свинка ПЕППА» поєднує у собі властивості як іграшки так і рюкзака, і надати перевагу одній із властивості не можливо, а тому у спірному випадку для визначення класифікації товару у тій чи іншій товарній позиції за УКТ ЗЕД, підлягає застосування у послідовності Правило (3с), відповідно до якого товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 (а) або 3 (Ь), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються. Віднесення позивачем зазначеного товару до товарної позиції 9503 згідно УКТ ЗЕД є правомірним, оскільки його класифіковано в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду, який ухвалою від 19.11.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки суди, на його думку, не надали належної правової оцінки тому, що контролюючим органом обґрунтовано відповідно до положень статей 68, 69 Митного кодексу України було змінено код товару за УКТ ЗЕД з 9503004100 на 4202929800, з огляду на його склад та властивості. Митний орган доводить неврахування судами, що товар «рюкзак Свинка ПЕППА» не є іграшкою, оскільки в ньому відсутня така ознака м`якої іграшки як набивний матеріал, а є рюкзаком.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.01.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 21.02.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачем 26.03.2018 для митного оформлення була подана митна декларація №UA110150/2018/206546 на товар (графа 31 ВМД) за кодом 95030041: "Іграшки у вигляді тварин або інших істот м`яконабивні: М`яка іграшка - рюкзак дитячий ПЕППА (52 см) арт.25103-300шт; являє собою багатокомпонентну нероздільну з одного боку м`яку іграшку якою дитина може гратися, з другого рюкзак у який дитина може покласти свою улюблену іграшку. Завдяки своєму дизайну ця іграшка дозволяє відчути себе справжнім мандрівником та чарівником у процесі гри, призначений для розваг або гри дітей».

У зв`язку із тим, що назва товару має подвійне значення (м`яка іграшка - рюкзак дитячий), митним органом на підставі частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України було направлено запит до спеціального підрозділу митниці - відділу класифікації товару Управління адміністрування митних платежів.

Під час опрацювання вказаного запиту посадовою особою відділу класифікації товару Управління адміністрування митних платежів було встановлено, що відповідно до наданих документів до митного оформлення та інформації з мережі Інтернет (planettoys.ua, pampik.com, allo.ua,naidikupi.com.ua) товар являє собою дитячий рюкзак з двома лямками для носіння на спині, виконаній у вигляді мультиплікаційного персонажу "Свинка Пеппа" та повинен бути віднесений до товарної групи 42 згідно з УКТ ЗЕД, куди, в тому числі, включаються рюкзаки, оскільки основною розпізнавальною ознакою товару є те, що він призначений для перенесення речей (іграшок) на спині, має лямки. При цьому, рюкзак виконаний у формі іграшки для того, щоб зацікавити дітей.

За результатами розгляду документів митним органом прийнято рішення про визначення коду товару від 28.03.2018 №KT-UA 1100000-0047-2018, яким визначено код товару: «М`яка іграшка-рюкзак дитячий ПЕППА (комерційна назва) арт. 25103» - код товару за УКТ ЗЕД - 4202929800.

Також, митним органом, на підставі рішення про визначення коду товару, прийнята картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.03.2018 № UA110150/2018/00060.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішення та картки відмови, Верховний Суд виходить із такого.

Частиною другою статті 1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За визначеннями, наведеними у пунктах 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 246 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини перша - третя статті 318 МК України).

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (частина п`ята статті 255 МК України).

Разом з тим, за змістом статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

Відповідно до Правила 1 назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

У разі коли згідно з Правилом 2(b) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться відповідно до Правила 3 таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

(b) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 (а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 (а) або 3 (Ь), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Це правило передбачає три методи класифікації товарів, які на перший погляд можуть бути віднесені до двох чи більше товарних позицій, або згідно з умовами Правила 2(b), або за будь-якої іншої причини. Ці методи застосовуються в тій послідовності, в якій вони наведені в цьому Правилі. Так, Правило 3(b) застосовуються лише тоді, коли Правило 3(а) не підходить для класифікації, а якщо й Правила 3(а) та 3(b) не підходять, то застосовується Правило 3(с).

Черговість застосування методів класифікації така: а) точний опис товару; б) розпізнавальна ознака; в) товарна позиція, що йде останньою в порядку зростання кодів.

Перший метод класифікації наводиться в Правилі 3а), відповідно до якого товарній позиції, що забезпечує найбільш конкретний опис товарів, надається перевага перед товарною позицією, що дає більш загальний опис.

Відповідно до Правила 3(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3(а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Відповідно до Пояснень до правила 3(b) зазначено, що у всіх цих випадках товари повинні класифікуватися так, начебто вони складаються лише з матеріалу чи компонента, що надає їм основної розпізнавальної ознаки в тій мірі, в якій цей критерій застосовний.

Основна розпізнавальна ознака (критерій) може визначатися різними чинниками залежно від виду товару. Вона може, наприклад, визначатися природою матеріалу чи компонента, його об`ємом, кількістю, масою, вартістю або роллю, що відіграє цей матеріал чи компонент у використанні товару.

Вказаними Правилами визначено методи віднесення товарів то тих чи інших товарних позиції у разі виникнення складності у їх класифікації.

Так, відповідно з УКТ ЗЕД до товарної групи 42 включаються вироби із шкіри; шорно-сідельні вироби та упряж; дорожні речі, сумки та аналогічні товари; вироби з кишок тварин (крім кенгуту з натурального шовку).

У товарній позиції 4202 класифікуються, зокрема, сумки дорожні, сумки-термоси для харчових продуктів та напоїв, сумочки для косметики, рюкзаки, сумочки дамські, сумки господарські, портмоне, гаманці, футляри для географічних карт, портсигари, кисети, сумки для робочих інструментів, сумки спортивні.

З огляду на те, що товарна позиція 4202 містить у собі такі товари як рюкзаки, Митницею зроблено висновок про те, що у спірному випадку товар також має бути класифікований у товарній групі 42.

Згідно з УКТ ЗЕД до товарної групи 95 включаються іграшки всіх типів, призначені для розваги дітей і дорослих. До неї також входить устаткування для кімнатних ігор або ігор на відкритому повітрі, снаряди і пристрої для спорту, гімнастики чи атлетики, деякі приладдя для рибної ловлі, полювання і стрільби, каруселі та інші предмети для ярмаркових розваг.

Відповідно до під категорії 95030041 в ній класифікуються іграшки у вигляді тварин або інших істот м`яконабивні.

Митниця вказує на те, що у відповідності до примітки 1d) Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної групи 95 не включаються спортивні сумки та інші вироби товарних позицій 4202, 4303 або 4304.

Разом з тим, згідно з приміткою 1 І) Пояснень до УКТ ЗЕД до товарної групи 42 не включаються вироби групи 95 (наприклад, іграшки, ігри, спортивний інвентар).

Суди обґрунтовано виходили з неможливості дійти однозначного висновку про належність товару до товарних груп 42 або 95.

Колегія суддів не може погодитися з позицією митного органу про те, що товар призначений для перенесення речей на спині і тому він має класифікуватися у групі 42, оскільки сам факт того, що у вказаний товар можливо покласти якусь річ не означає того, що вказаному товару не властиві функції іграшки.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками Митниці про те, що в товарі «м`яка іграшка - рюкзак Свинка ПЕППА» відсутня така ознака м`якої іграшки як набивний матеріал, щоб відповідало класифікації товару за кодом 9503004100, оскільки судами попередніх інстанцій з`ясовано, що товар створений із м`яконабивного матеріалу, а те, що виріб має в середині відділення для перенесення речей, яке закривається на блискавку, має підкладку, лямки для кріплення на плечах, ручку з верху, не свідчить виключно про те, що основною розпізнавальною ознакою є те, що він призначений для перенесення речей (іграшок) на спині.

Ураховуючи, що товар «м`яка іграшка - рюкзак дитячий Свинка ПЕППА» поєднує у собі властивості як іграшки так і рюкзака, і надати перевагу одній із властивості не можливо, колегія суддів вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у даному випадку для визначення класифікації товару у тій чи іншій товарній позиції за УКТЕЗД, підлягає застосування у послідовності Правило (3с), відповідно до якого товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 (а) або 3 (Ь), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, про те, що віднесення позивачем зазначеного товару до товарної позиції 9503 згідно УКТ ЗЕД є правомірним, оскільки його класифіковано в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у судових рішеннях попередніх інстанцій, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.А. Гончарова В.В. Хохуляк