Постанова

від 22.02.2024 по справі 620/3465/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа №620/3465/18

адміністративне провадження № К/9901/12206/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 (суддя - Заяць О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 (судді - Пилипенко О.Є., Кузьмишина О.М., Степанюк А.Г.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славвуд" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішень,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славвуд" звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.09.2018 № 25-01-104/0587/251, прийняту Управлінням Держпраці у Чернігівській області;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 18.09.2018 № 25-01-104/0587-0416, прийнятий Управлінням Держпраці у Чернігівській області.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18.07.2018 до Управління Держпраці у Чернігівській області надійшло звернення ОСОБА_1 від 18.07.2018 щодо використання ТОВ "Славвуд" найманої праці без оформленого трудового договору (а.с.110-111).

На підставі наказу відповідача від 10.08.2018 № 227 та направлення на перевірку від 10.08.2018 № 910 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів Назаренку Н.Г. доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині виплати розрахункових коштів та використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (а.с. 113-114).

У зв`язку з тим, що позивачем не надано для ознайомлення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, інспектором праці Назаренком Н.Г. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № 25-01-104/0087 від 14.08.2018 та винесено вимогу про надання/поновлення документів від 14.08.2018 № 25-01-104/0078 у строк до 10.00 год. 03.09.2018, якою було зупинено інспекційне відвідування на 21 календарний день (а.с.115-117).

Інспекційне відвідування ТОВ "Славвуд" проводилось з 13.08.2018 по 04.09.2018, за результатом якого встановлені порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, про що складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 04.09.2018 № 25-01-104/0587.

У вказаному акті зазначено наступне.

Згідно наданих табелів обліку використання робочого часу за січень-липень 2018 року та штатних розписів на 2018 рік, штатна чисельність працівників ТОВ "Славвуд" становила - 2 штатні одиниці. За вказаний період на підприємстві працювали: ОСОБА_2 (директор), ОСОБА_3 (помічник директора), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (бухгалтер).

ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернігівській області надано письмове звернення, яким вона повідомила, що з 13.04.2018 вона приступила до роботи в ТОВ "Славвуд" на посаду "директора" у зв`язку з очікуваною декретною відпусткою ОСОБА_2 . На ТОВ "Славвуд" ОСОБА_1 працювала протягом трьох місяців, без оформлення трудових відносин. На її прохання оформити трудові відносини керівництвом ТОВ "Славвуд" було відмовлено. 02.07.2018 керівництвом ТОВ "Славвуд" ОСОБА_1 було повідомлено, що вона звільнена з цього товариства.

Також було надано пояснення ОСОБА_6 , яка повідомила, що вона також працювала у ТОВ "Славвуд" без оформлення трудових відносин та підтвердила факт працевлаштування 13.04.2018 на ТОВ "Славвуд" ОСОБА_1 , яка була представлена на майбутню посаду директора товариства.

На запит Управління Держпраці у Чернігівській області, листом від 31.08.2018 № 06/1544 Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило, що ОСОБА_6 на підставі довіреності ТОВ "Славвуд" від 10.03.2018 № 5 оформляла та одержувала сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій в Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, що підтверджується наданими копіями відповідних сертифікатів №305183, №305225, №305226, №305350, №305419, №305579, №305733, №305743, №305841, №305842, №305891, №305892, №305893, №305973.

У зв`язку з неможливістю особистого вручення акту від 04.09.2018 № 25-01-104/0587 він складений у трьох примірниках. 05.09.2018 два примірники акту направлено рекомендованим листом з описом документів на адресу ТОВ "Славвуд", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У зв`язку з не надходженням акту на адресу відповідача у вказаний період, інспектором праці Назаренко Н.Г. складено акт про відмову від підпису від 18.09.2018 № 25-01-104/19 та винесено припис про усунення виявлених порушень від 18.09.2018 № 25-01-104/0587-0416. Зазначені документи були надіслані ТОВ "Славвуд" рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.122, 127-128).

21.09.2018 на адресу Управління Держпраці у Чернігівській області надійшли зауваження ТОВ "Славвуд" від 18.09.2018 № 18/09 до акту інспекційного відвідування від 04.09.2018 № 25-01-104/0587 (а.с.78).

Інспектором праці Назаренко Н.Г. на адресу ТОВ "Славвуд" 26.09.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано письмову відповідь на зауваження (а.с.79-80).

07.09.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І. прийнято рішення № 231 щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.123).

Повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 12.09.2018 за вих. № 10-04/5188 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 10 год. 50 хв. 20.09.2018 направлено рекомендованим листом 13.09.2018 та вручено представнику позивача 15.09.2018. Проте позивач на розгляд справи не з`явився, про поважні причини своєї неявки не повідомив (а.с. 124).

20.09.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І. розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акту інспекційного відвідування від 04 вересня 2018 року № 25-01- 104/0587 (а.с. 125).

На підставі абзацу 2 частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу (ч. З ст. 24 Кодексу законів про працю України) винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-104/0587/251 від 20.09.2018 на ТОВ "Славвуд" у розмірі 223380 грн. (а.с. 126).

Не погодившись із вказаними приписом та постановою відповідача, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу від 20.09.2018 № 25-01-104/0587/251 в частині допущення ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Визнано протиправним та скасовано припис від 18.09.2018 № 25-01-104/0587-0416 в частині допущення ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 - скасовано в частині відмови у задоволенні позову та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.09.2018 №25-01-104/0587/251, прийняту Управлінням Держпраці у Чернігівській області.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень від 18.09.2018 року № 25-01-104/0587-0416, прийнятий Управлінням Держпраці у Чернігівській області.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року - залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 виконувала разові доручення директора ОСОБА_2 на підставі виданої на її ім`я довіреності № 5 від 10.03.2018 з приводу отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, оскільки дані документи є суворою звітністю. Що це разове виконання доручень свідчать дати отримання відповідних сертифікатів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту допуску до роботи ОСОБА_6 , не встановлено того, що остання підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, запис не внесено до трудової книжки, розпорядчого документу про прийом на роботу не було видано, зі змісту позовної заяви оплата праці здійснювалась власним коштом директора підприємства ОСОБА_2 .

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що на дату, вказану у скарзі ОСОБА_7 , яка стала основою перевірки, посада директора була укомплектована і за штатним розкладом вона була одна.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до направлень на працевлаштування, виданих центром зайнятості, ОСОБА_1 була направлена для працевлаштування на посаду помічника керівника підприємства, однак за результатами конкурсу їй було відмовлено у прийнятті на посаду.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що ОСОБА_6 систематично виконувала певні трудові функції та доручення керівництва ТОВ "Славвуд".

Також покликається на те, що ОСОБА_1 була допущена до роботи та виконувала обов`язки директора ТОВ "Славвуд" на період відсутності основного працівника - ОСОБА_2 , без укладання трудового договору. ОСОБА_1 працювала в ТОВ "Славвуд" протягом трьох місяців, на її прохання оформити трудові відносини керівництвом ТОВ "Славвуд" було відмовлено та 02.07.2018 було повідомлено, що вона звільнена з роботи.

Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними постанови та припису щодо допущення ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, та рішення суду апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оскільки відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними постанови та припису щодо допущення ОСОБА_6 до роботи без укладення трудового договору, і рішення суду апеляційної інстанцій повністю, касаційний розгляд здійснюється в межах касаційної скарги.

Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентована ст. 265 КЗпП України, за правилами якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, вказаною нормою встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У постанові від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України."

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 22.06.2021 у справі №420/6605/18.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 виконувала разові доручення директора на підставі виданої на її ім`я довіреності, доказів її підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку не надано, запис до трудової книжки не внесено, розпорядчого документу про прийом на роботу не видано, а оплата здійснювалась власним коштом директора підприємства.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин за участю ОСОБА_1 посада директора підприємства була зайнята, а в прийнятті на посаду помічника керівника підприємства на підставі направлення на працевлаштування відмовлено за результатами конкурсу.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про недоведеність факту допуску до роботи працівників без укладення трудового договору та постановили рішення про задоволення позовних вимог.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував факт допуску ОСОБА_1 до роботи та виконання обов`язків директора без трудового договору є безпідставним, оскільки відповідачем такі обставини не доведені і крім заяви ОСОБА_1 інших доказів, які б підтверджували такі факти, суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що безпосередньо під час інспекційного відвідування позивача допущених до роботи без оформлення трудового договору працівників виявлено не було.

Загалом доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до додаткової оцінки доказів, що в силу приписів статті 341 КАС України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки рішення суду першої інстанції за наслідками апеляційного перегляду скасоване, то залишенню без змін підлягає лише рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 у справі №620/3465/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук