Рішення

від 22.12.2023 по справі 367/5483/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5483/23

Провадження №2/367/4704/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Третя Я.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Люліної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 15 940 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок) гривень 67 коп.; стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.; стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21 червня 2011 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №759. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано.

Вказує, що на даний час малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно мешкає з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 у добровільному порядку матеріальної допомоги, достатньої для належного забезпечення потреб сина та його розвитку, не надавав.

25.02.2019 заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва в справі №756/15258/18 позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.11.2018 і до досягнення дитиною повноліття. На виконання рішення суду було відкрито виконавче провадження № 58970176 від 19.04.2019.

Зазначає, що, починаючи з листопада 2021 року, відповідач не виконує вимоги виконавчого документу та не сплачує присуджені аліменти на дитину. У зв`язку із чим, позивач самостійно та одноособово продовжує здійснювати витрати на утримання їх спільної з відповідачем дитини виключно за рахунок свого особистого заробітку.

25.04.2023 Оболонським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було повідомлено, що станом на 01.04.2023 заборгованість зі сплати аліментів становить 80 883,65 грн., що сукупно перевищує суму виплат за три місяці присуджених аліментів. 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено до банків шляхом накладення КЕП. 25.04.2023 державним виконавцем винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників. 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, копії якого направлено до Державної прикордонної служби України головного центру обробки спеціальної інформації на виконання, боржнику до відома. 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, копію якої направлено до Державного агентства лісових ресурсів України на виконання, боржнику до відома. 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії копії яких направлено до Оболонського управління поліції ГУ НП у м. Києві на виконання, боржнику до відома. 25.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, копії яких направлено до Головного сервісного центру МВС України, боржнику до відома. 01.05.2023 було складено та направлено на адресу Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 164 КК України за фактом злісного ухилення від сплати коштів на утримання дитини (аліментів).

На підставі даної заяви ОСОБА_1 09.05.2023 відкрито кримінальне провадження № 12023116040000447 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України. Станом на 01.04.2023 заборгованість зі сплати аліментів становила 80 883,65 грн. 27.06.2023 відповідач здійснив єдину оплату в сумі 5970,00 грн.

Зазначає, що ОСОБА_2 є чоловіком працездатного віку, відомості про незадовільний стан його здоров`я відсутні. У відповідача немає інших дітей, окрім сина ОСОБА_3 . На його утриманні не перебувають непрацездатні особи.

10.01.2018 у ОСОБА_3 діагностовано локалізовану (фокальна)(парціальна) симптоматичну епілепсію та епілептичні синдроми з простими парціальними нападами та складний міопічний астигматизм лівого ока, змішаний астигматизм правого ока, амбліопія обох очей, що вимагає додаткових щомісячних витрат. Для дитини необхідні регулярні медичні обстеження, стаціонарне та амбулаторне лікування, прийом ліків.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходить лікування у TOB «СМАРТ МЕДІКАЛ ЦЕНТР», у зв`язку з діагностуванням у нього локалізованої (фокальної) (парціальної) симптоматичної епілепсії та епілептичних синдромів з простими парціальними нападами.

У період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року ОСОБА_6 проходив лікування у ТОВ «ЧЕНТРО ДЕНТІСТІКО ЄВРОДЕНТАЛ» (стоматологічній клініці «Євродентал»), ЄДРПОУ 37859756, що підтверджується наступними актами виконаних стоматологічних послуг: № 6142 від 15.10.2020, № 6143 від 15.10.2020, № 4593 від 17.10.2020, № 4732 від 24.10.2020, № 4870 від 30.10.2020, № 6766 від 07.11.2020, № 5144 від 15.11.2020, № 7206 від 22.11.2020, № 7593 від 06.12.2020, № 1763 від 17.04.2021.

Позивачем понесені наступні витрати за виконання стоматологічних послуг за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року на загальну суму у розмірі 7 760,00 грн.

У квітні 2023 року у ОСОБА_3 погіршилася постава, тому матір ОСОБА_1 придбала корсет для корекції постави загальною вартістю у сумі 964,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 25.04.2023.

Наголошує, що станом на 14.07.2023 нею понесено наступні додаткові витрати на лікування епілепсії сина: оплата за медичні послуги за період з 2020 р. по червень 2023 р. у TOB «СМАРТ МЕДІКАЛ ЦЕНТР» на загальну суму 14 195,00 грн.; оплата за надані медичні послуги в Київській обласній клінічній лікарні на суму 1595,00 грн.; оплата медичних послуг у ТОВ «Медична лабораторія» на загальну суму у розмірі 200,00 грн. за рахунком № 3887175 від 15.05.2023; оплата медичних послуг у Медичній лабораторії Діла на загальну суму у розмірі 563, 00 грн. за квитанцією № 008449 від 22.04.2023; оплата за проведення аналізів у медичній лабораторії Сінево на загальну суму у розмірі 990,00 грн. за чеком № 9204 від 06.02.2021; оплата за надані медичні послуги (МРТ головного мозку) на загальну суму у розмірі 1800,00 грн.; оплата за виконання стоматологічних послуг за квітень 2021 р. на загальну суму у розмірі 200,00 грн.(акт виконання стоматологічних послуг та чеки додаються); придбання ліків за листопад 2022 року та за період з квітня по червень 2023 року на загальну суму у розмірі 3614,34 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 03.11.2022, фіскальним чеком від 06.06.2023, фіскальним чеком від 21.06.2023, фіскальним чеком від 28.04.2023, фіскальним чеком від 15.05.2023, фіскальним чеком від 04.05.2023, фіскальним чеком від 06.06.2023.

На підставі викладеного, позивачка просить стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 15940,67 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 24.07.2023 зазначену цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 18.10.2023 відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами направлено відповідачу за останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання, проте, рекомендований листом з рекомендованим повідомленням повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 та ОСОБА_7 народжився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 01.12.2012 відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Також встановлено, з ОСОБА_2 за виконавчим листом № 756/15258/18, виданим 19.04.2019 Оболонським районним судом м. Києва, на користь ОСОБА_7 здійснюється примусове стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у сумі 3000,00 грн. щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 19.11.2018 і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження, винесеною 23.04.2019 державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного управління юстиції у м. Києві.

Окрім того, встановлено, що 21.07.2021 ОСОБА_7 уклала шлюб із ОСОБА_8 , у зв`язку з чим після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 було змінено на ОСОБА_9 . Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 21.07.2021 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), та копією паспорта громадянина України від 02.08.2021.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов`язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Пунктом 18 Постанови Пленуму ВС України 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, щодо передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається статтею 185 СК України. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Цей перелік не є вичерпним сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі №6-1489цс17 та узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 26 вересня 2018 року по справі №569/6838/15-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовними вимогами про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, позивач послалась на його захворювання, які потребують медичних обстежень та медикаментозного лікування.

Так, з копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 358 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що хлопчик хворіє на локалізовану (фокальна)(парціальна) симптоматичну епілепсію та епілептичні синдроми з простими парціальними нападами.

Згідно консультативного висновку дитячого офтальмолога від 08.10.2020 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має змішаний астигматизм правого ока та складний міопічний астигматизм лівого ока, за яким рекомендовано вживання препарату іріфрін та повторна консультація лікаря.

Згідно консультативного висновку дитячого офтальмолога (первинний, повторний) від 24.07.2021, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: Н52.1-міопія; Н52.2-астигматизм; складний міопічний астигматизм, альтернуюча збіжна косоокість обох очей.

Згідно консультативного висновку лікаря дитячого невролога від 20.02.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: локалізована (фокальна) (парціальна) симптоматична епілепсія; розлади рухової активності та уваги.

Згідно консультативного висновку лікаря дитячого невролога від 04.05.2023 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: локалізована (фокальна) (парціальна) міжприступний період; мальформація гипокампу; гіпоксичне ураження головного мозку; дефіцит уваги; невроз нав`язливих рухів, гельмінтоз.

Так, станом на 14.07.2023 позивачем ОСОБА_1 понесено наступні додаткові витрати на лікування сина: оплата за медичні послуги за період з 2020 р. по червень 2023 р. у TOB «СМАРТ МЕДІКАЛ ЦЕНТР» на загальну суму 14 195,00 грн.; оплата за надані медичні послуги в Київській обласній клінічній лікарні на суму 1595,00 грн.; оплата медичних послуг у ТОВ «Медична лабораторія» на загальну суму у розмірі 200,00 грн. за рахунком № 3887175 від 15.05.2023; оплата медичних послуг у Медичній лабораторії Діла на загальну суму у розмірі 563, 00 грн. за квитанцією № 008449 від 22.04.2023; оплата за проведення аналізів у медичній лабораторії Сінево на загальну суму у розмірі 990,00 грн. за чеком № 9204 від 06.02.2021; оплата за надані медичні послуги (МРТ головного мозку) на загальну суму у розмірі 1800,00 грн.; оплата за виконання стоматологічних послуг за квітень 2021 р. на загальну суму у розмірі 200,00 грн.(акта виконання стоматологічних послуг та чеки додаються); придбання ліків за листопад 2022 року та за період з квітня по червень 2023 року на загальну суму у розмірі 3614,34 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 03.11.2022, фіскальним чеком від 06.06.2023, фіскальним чеком від 21.06.2023, фіскальним чеком від 28.04.2023, фіскальним чеком від 15.05.2023, фіскальним чеком від 04.05.2023, фіскальним чеком від 06.06.2023.

З матеріалів справи встановлюється, що витрати на лікування дитини позивачка понесла у період з січня 2020 року по липень 2023 року. Вказані витрати на загальну суму 31881,34 грн. понесені за рекомендацією лікарів та були дійсними і необхідними для підтримання його здоров`я, а тому ці витрати у розумінні статті 185 СК України є додатковими.

Враховуючи наведене, зважаючи на особливі обставини, за яких дитина сторін потребує лікування та відповідних витрат, самостійно їх нести позивач не може, беручи до уваги матеріальний стан позивача, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів у суду про неможливість відповідача відшкодувати частину понесених витрат на утримання сина та, беручи до уваги положення ст. 185 СК України, з аналізу якої встановлюється, що утримання та забезпечення витрат на лікування дітей є прямим та беззаперечним обов`язком обох батьків, а також те, що зазначені позивачем витрати у розмірі 31881,34 грн. понесені нею і документально підтверджені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача частини додаткових витрат на лікування дітей у розмірі 15 940, 67 грн.

Судовий збір в сумі 1073, 60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про оплату додаткових витрат на дитину звільнена від його сплати на підставі закону.

Що стосується стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу позивачем, то слід зазначити наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, позивачем до суду, для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано наступні документи: копія договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного 28.04.2023 між АО «LEGAL ART» та ОСОБА_1 ; додаток № 1 до договору № 953 від 28.04.2023 кошторис; ордер серії АІ №1426720 від 17.07.2023 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Зубчук О.Р.; копію рахунку- фактури № ЛА/6.2023 від 30.06.2023 на суму 5000,00 грн.; акт виконаних робіт № 1 за договором № 953 про надання правової (правничої) допомоги від 28.04.2023 та від 10.07.2023 року, де зазначена вартість виконаних робіт в розмірі 5000,00 грн.; платіжна інструкція 0.0.3087957307.1 на суму 5000,00 грн.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 15 940 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок) гривень 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua

Повний текст рішення буде складено протягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної його частин.

Суддя Я.М.Третяк