Ухвала
від 20.02.2024 по справі 757/6960/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6960/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , захисника-адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася в інтересах ОСОБА_4 до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023000000001245.

В обґрунтування клопотання зазначає, що під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2022 року (провадження № 757/54697/23-к) накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 400D», сірого кольору, 2022 року випуску, номер кузова та VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Toyota Land Cruicer Prado 150» чорного кольору, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; причіп марки «РТ1/03» білого кольору, VIN: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 .

Вказує, що арешт майна є необґрунтованим, накладений без всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин по справі, зокрема зазначає, що майно на яке накладено арешт не відповідає критерію «речовий доказ», що зумовлює скасування арешту.

В судовому засіданні заявник - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду письмові заперечення, проти задоволення клопотання заперечив, оскільки на його думку накладення арешту є необхідним для збереження речових доказів, та можливої конфіскації у майбутньому.

Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання у відсутності прокурора, адже його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали клопотання, документи, надані прокурором, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України також встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення (серед іншого): збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами частини 3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно частини 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Пунктами 1-2 частини 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001245 від 27.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209 Кримінального кодексу України.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2022 року (провадження № 757/54697/23-к) накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме: автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 400D», сірого кольору, 2022 року випуску, номер кузова та VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Toyota Land Cruicer Prado 150» чорного кольору, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; причіп марки «РТ1/03» білого кольору, VIN: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідство вважає, що починаючи з 25 лютого 2022 року посадові особи ТОВ «Роганський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 32566810), ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» (код ЄДРПОУ 34389679), ТОВ «М`ясокомбінат «Ірина» (код ЄДРПОУ 33288515) та ряду інших підприємств, на виконання вказівки ОСОБА_6 , якому належить 50% статутного капіталу зазначених підприємств та який у цей час перебував за межами території України, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України вчинили злочинні дії спрямовані на привласнення та розтрату майна вказаних підприємств, яке перебувало у їх відданні на загальну суму 17 300 000 грн., які ніби то було незаконно вивезено за територію України та передано ОСОБА_7 . При здійсненні незаконної діяльності ОСОБА_8 використовував ФОП ОСОБА_4 , яка є його дружиною, зокрема на її рахунки за вказівкою ОСОБА_6 перераховувались кошти від ТОВ «ВП Роганський м`ясокомбінат» з призначенням платежу «повернення фінансової допомоги» та оплата за сировину. Крім того, прокурором зазначено, що ніби ОСОБА_6 спільно з службовими особами зазначених вище підприємств в період з 24.02.2022 року по жовтень 2023 року організував механізм незаконних фінансових операцій, залучивши для цього так звані «конвертаційні центри» для незаконного виведення коштів з території України до держави Іспанія для подальшого законного розпорядження та володіння ними, тобто на думку прокурора вчинили легалізацію (відмивання) коштів у особливо великих розмірах.

Як наслідок, на підставі постанови слідчого рухоме майно ОСОБА_4 , яке належить їй на праві приватної власності, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

При накладенні арешту на зазначене вище майно, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а саме те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Отже, обґрунтованість ухвали означає відповідність висновків слідчого судді у рішенні фактичним обставинам, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що визначені ст. 91 КПК України.

Процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «ОСОБА_3 проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

З документів, доданих до клопотання вбачається, що право власності на об`єкти рухомого майна, а саме: автомобіль марки «Toyota Land Cruicer Prado 150» чорного кольору, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ; причіп марки «РТ1/03» білого кольору, VIN: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ; причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 , на які накладено арешт, ОСОБА_4 набула раніше, ніж ймовірна подія кримінального правопорушення, за наслідками якої здійснюється кримінальне провадження №42023000000001245.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання заявника про те, що арештоване майно за вказаних обставин, не підпадає під визначення речових доказів у цьому провадженні та наведені у клопотанні сторони захисту доводи свідчать про відсутність підстав для накладення арешту на особисте нерухоме майно ОСОБА_4 саме з метою забезпечення збереження речового доказу, оскільки будь-яких доказів на підтвердження відповідності його майна критеріям речового доказу, у відповідності до вимог ст. 98 КПК України, не надано та в судовому засіданні не встановлено, а також того, що вказане майно було одержано злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, а іншої мети ініціатором клопотання про накладення арешту не було зазначено та не було визначено слідчим суддею під час розгляду його.

Як встановлено п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що доводи клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованими, та на даній стадії провадження не доведено відповідності арештованого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а застосований захід забезпечення є непропорційним переслідуваній меті, тому доходжу висновку, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до абз.2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для скасування арешту майна.

Поряд із цим, не підлягають задоволенню вимоги клопотання в частині скасування арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE 400D», сірого кольору, 2022 року випуску, номер кузова та VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що арешт на означений транспортний засіб накладено необґрунтовано і на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді від 757/54597/23-к року

За таких обставин, керуючись ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року у справі № 757/54597/23-к на належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_13 ) майно, а саме:

- автомобіль марки «Toyota Land Cruicer Prado 150» чорного кольору, 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 ;

- причіп марки «РТ1/03» білого кольору, VIN: НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;

- причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ;

- причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ;

- причіп марки «Палич U03615», червоного кольору, 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.02.2024
Оприлюднено27.01.2025
Номер документу117216534
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —757/6960/24-к

Ухвала від 20.02.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Смик С. І.

Ухвала від 20.02.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Смик С. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні