Постанова

від 22.02.2024 по справі 398/6081/23

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/6081/23

провадження №: 3/398/210/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" лютого 2024 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Голосеніна Тетяна Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, який працює водієм в ОКВП «Дніпро-Кіровоград», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.11.2023року близько 22 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав, переслідував, погрожував та висловлювався нецензурною лайкою в її бік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 22.11.2023 року він ішов від колеги та біля переїзду зустрів колишню дружину. Запропонував їй поговорити з приводу надання побачень з їх сином. Домашнього насильства не вчиняв. Вважає, що колишня дружина хоче позбавити його батьківських прав стосовно їх спільного сина. Батько колишньої дружини погрожував йому. В будинок АДРЕСА_2 він не заходив, у колишньої дружини хотів дізнатись коли та як побачитись з сином. Потерпіла обізвала його насильником, зателефонувала матері, що він, ОСОБА_1 , її переслідує, хоча він не підходив до неї ближче 1,5 м. Після цього вибігли батьки потерпілої та накинулись на нього. Він запитав, де син та чого потерпіла йде кудись о десятій годині вечора. Він не говорив в образливій формі. За колишньою дружиною спеціально не слідкує. Спеціально до батьків потерпілої не йшов. Того дня був тверезий. Останній раз бачив сина 22.11.2023 року, з того дня йому не дають побачитись з сином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Швець С.В. в судовому засіданні пояснив, що жодного доказу вини ОСОБА_1 не встановлено, посилався на практику місцевих та апеляційних судів щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, зазначив, що у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказано жодних свідків події, не зазначено про наявність наслідків насильства, що є обов`язковим. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому не може бути допустимим та належним доказом вини ОСОБА_1 , як не може бути доказом вини ОСОБА_1 показання потерпілої. Вказав, що у даному випадку між ОСОБА_1 та потерпілою мала місце обопільна сварка, що не являється домашнім насильством.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що того дня о 22-00 год. вона поклала сина ОСОБА_3 спати в будинку її батьків по АДРЕСА_2 та йшла на квартиру по АДРЕСА_3 до дочки ОСОБА_4 , яка там проживає. Відійшовши від будинку батьків, вона несподівано побачила колишнього чоловіка ОСОБА_1 . Від ОСОБА_1 пішли погрози, ображав нецензурною лайкою, після чого вона зателефонувала матері та повернулась додому до батьків. Після того, як вона побачила ОСОБА_1 вона злякалась, бо ОСОБА_1 раніше нападав на неї. Потерпіла переймається за своє життя, оскільки чула від ОСОБА_1 , що «вона своєю смертю не помре». Вважає, що таким чином ОСОБА_1 хоче її повернути, а дитиною він маніпулює. ОСОБА_1 завдає їй шкоду психологічного характеру, у неї погіршився стан здоров`я, вона постійно відчуває тривогу, почуває себе пригніченою. При зустрічі з ОСОБА_1 вона боїться за своє здоров`я, погано себе почуває тому, що не може себе захистити. Вона проживає тільки з дітьми. Дочка ОСОБА_4 проживає у квартирі, а вона з сином приходить до дочки. Більше того, був факт, що ОСОБА_1 у вечірній час перестрів її дочку ОСОБА_4 , якій він не являється батьком, чіплявся з питаннями, переслідував, чим налякав її доньку. З урахуванням цього вона вважає, що ОСОБА_1 22.11.2023 року не випадково її зустрів, а тому що він її переслідує. Вона потерпає від домашнього насильства вже чотири роки. Вона багато плакала від його образ під час подружнього життя, а потім розлучилась з ОСОБА_1 . Вона постійно відчуває тривогу, страх, дитина бачить її сльози, настрій, боїться ходити по вулиці. ОСОБА_1 постійно зачіпає її гідність, принижує, безпідставно агресивно звинувачує у тому, що вона вживає алкогольні напої, виводить її з рівноваги, розхитує морально, щоб викликати у неї агресію. При цьому знімає це все на камеру телефону, хоча вона забороняє йому це робити. Вона себе погано почуває у психологічному плані, відчуває великий страх, не хоче так далі жити. Син не хоче з ним бачитись, оскільки бачить дії ОСОБА_1 та як вони впливають на матір. Вона перебуває на обліку спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства за ознакою статі. Також відвідує психолога у Центр для підтримки жінок «Вільна», щоб відновити своє психологічне здоров`я. Проте ОСОБА_1 відстежує її місцезнаходження, слідкує за нею, що призводить її до відчуття безвиході у цій ситуації.

Представник потерпілої адвокат Чередніченко Л.П. в судовому засіданні пояснила, що потерпіла чітко вказала, що ОСОБА_1 здійснює на неї тиск, потерпіла відвідує психолога, що свідчить про наявність наслідків психологічного насильства. Це все відображається на дитині. Під час розмов з потерпілою ОСОБА_1 вживає такі фрази як «Лікуй голову», «Ти своєю смертю не помреш» - це одна з форм залякування. ОСОБА_1 контролює потерпілу, створює нездорову обстановку. Представник потерпілого вважає, що суд не повинен брати до уваги показання свідка ОСОБА_5 , оскільки немає доказів, що він проживає по вул. Залізничній, товаришує з ОСОБА_1 , не був очевидцем події. Очевидцями події були батьки потерпілої, які надали пояснення. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам закону.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що потерпіла ОСОБА_2 - це її дочка. ОСОБА_1 ображав потерпілу під час вагітності, після розлучення погрожував потерпілій і їй, говорив, що «вони своєю смертю не помруть», хватав коляску, не пускав дочку додому. Будучи п`яним, брав сина ОСОБА_3 2 рази. Внук одного разу повернувся і казав, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої. Три рази онук не хотів йти до нього. Того дня приблизно о 22-00 год. дочка їй зателефонувала, сказала, що ОСОБА_1 її переслідує. Свідок схопила телефон та вибігла надвір, за нею її чоловік. Вона чула образи, приниження і нецензурну лексику зі сторони ОСОБА_1 на адресу дочки. Дочка погано себе почуває психологічно і вже навіть фізично, бо у неї почались проблеми з серцево-судинною системою. Дочка боїться колишнього чоловіка тому, що той казав, що «її доб`є, але в інший раз». ОСОБА_1 не по дорозі від свого колеги і до свого дому, що свідчить, що він підстерігав її дочку. Цей тиск, образи і погрози ОСОБА_1 вчиняє постійно, тому свідок і її дочка відчувають реальну загрозу своєму життю та здоров`ю.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що являється батьком потерпілої ОСОБА_2 . Його дочку постійно переслідує колишній чоловік ОСОБА_1 . Були судові слухання щодо домашнього насильства та ОСОБА_1 трохи заспокоївся. Вони з дружиною і дочкою та внуком переїхали в приватний будинок і ОСОБА_1 почав переслідувати їх. Того дня, ОСОБА_1 перестрів дочку на переїзді, почав переслідувати, морально принижував. Він бачив, що ОСОБА_1 гониться за дочкою, ображає її, висловлюється на її адресу нецензурними словами. На його питання ОСОБА_1 відповів, що хоче побачити сина, але того дня він його вже бачив. Далі свідок з дочкою пішли в обхід, а ОСОБА_1 пішов іншою дорогою. Його дочка ОСОБА_2 проживає зі своїми дочкою та сином, іноді з ними, батьками. 22.11.2023 року дочка зателефонувала його дружині своїй матері. Він та дружина вийшли з будинку, дружина трохи раніше, на перехрестя вулиць Єфремова та Залізничної, це приблизно 30 м від їх подвір`я. Дочка наближалась до них. Дочка одразу не зверталась в поліцію, але він наполіг, щоб наступного дня вона написала заяву в поліцію. Влітку 2022 у під`їзді будинку та біля під`їзду були неправомірні дії зі сторони ОСОБА_1 стосовно їх дочки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що є колегою ОСОБА_1 , також працює водієм в ОВКГ «Дніпро-Кіровоград». Він товаришує з ОСОБА_1 . ОСОБА_1 ходить до свого сина через його, свідка, двір і заходить до нього в гості. ОСОБА_1 йшов до сина, але не зустрівся з ним. На його думку, син ОСОБА_1 добре відноситься до батька. Він бачив їх разом близько 10 разів. ОСОБА_1 працює кожний день, щоранку проходить перевірку на стан алкогольного сп`яніння. Не було такого, щоб ОСОБА_1 відсторонювали від водіння на роботі через стан алкогольного сп`яніння. 22.11.2023 ОСОБА_1 був у нього приблизно з 19-00 год. до 22-00 год.

Вислухавши ОСОБА_1 , його захисника, потерпілу та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідальність за ч. 1 ст.173-2КУпАП настає в разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Норма статті 173-2 КУпАПє бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, яких саме страждань чи шкоди психічному здоров`ю було завдано тощо.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За змістом вказаного Закону визначення домашнього насильства має широкий елементний склад, який може проявлятися в різних комбінаціях дій і навіть бездіяльності.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального,психологічного або економічного насильства,які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами,незалежно від того,чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того,чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).

Пунктом 2 частини 2 статті 3Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя.

Особливостями ознак домашнього насильства є наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 з 29.10.2019 року перебували у шлюбі, який рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 13.06.2022 року у справі № 398/3967/21 був розірваний. Рішення набрало законної сили 14.07.2022 року.

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з матір`ю. Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 09.06.2022 року №254 визначено участь ОСОБА_1 у вихованні сина шляхом встановлення можливості побачень з сином у відповідні години та дні.

Згідно пояснень потерпілої в судовому засіданні, 22.11.2023 року о 22 год. 00 хв. вона йшла на квартиру до дочки. Недалеко від будинку її перестрів колишній чоловік ОСОБА_1 , який почав ображати її, висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Після цього вона зателефонувала своїй матері та попросила провести її до квартири. Весь цей час ОСОБА_1 продовжував її ображати. Її батько ОСОБА_7 провів її до квартири, ОСОБА_1 переслідував їх та ображав її нецензурною лайкою. ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство вже чотири роки. Вона постійно відчуває тривогу, страх, боїться ходити по вулиці. Вона себе погано почуває у психологічному плані, відчуває великий страх, не хоче так далі жити. Вона ходить до психолога у Центр для підтримки жінок «Вільна». З приводу вчинення домашнього насильства зі сторони колишнього чоловіка вона неодноразово зверталась до поліції.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила пояснення потерпілої ОСОБА_2 та показала, що 22.11.2023 року приблизно о 22-00 год. дочка їй зателефонувала, сказала, що ОСОБА_1 її переслідує. Вона схопила телефон та вибігла, а за нею її чоловік. Вона чула образи, приниження і нецензурну лексику зі сторони ОСОБА_1 на адресу дочки. Дочка погано себе почуває, боїться колишнього чоловіка тому, що той погрожував її життю.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив пояснення потерпілої та пояснив, що 22.11.2023 року ОСОБА_1 перестрів потерпілу на переїзді, почав переслідувати її, морально принижував. Він бачив, що ОСОБА_1 гониться за дочкою, ображає її.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 927163 від 23.11.2023 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.11.2023 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_10 .

Дані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими доказами.

З досліджених в судовому засіданні відеозаписів, наданих ОСОБА_1 , вбачається, що протягом 2022-2023 років у той час, коли він забирав сина у колишньої дружини та приводив його назад, він безпідставно негативно висловлювався на адресу потерпілої, провокував її на сварку.

Відповідно до листів Олександрійського міського центру соціальних служб від 18.12.2023 року № 229/01-13 та від 22.01.2024 року № 15/01-13 потерпіла ОСОБА_2 з 11.05.2022 року до 21.11.2022 року перебувала та з 10.01.2024 року перебуває на обліку спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статті, у зв`язку з вчиненням домашнього насильства колишнім чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджує наявність завданої шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Наявність шкоди її психічному здоров`ю підтвердила і сама потерпіла, яка в судовому засіданні пояснила, що через дії колишнього чоловіка ОСОБА_1 вона постійно відчуває тривогу, страх, боїться ходити по вулиці, погано себе почуває у психологічному плані, відчуває великий страх за своє життя і здоров`я, не хоче так далі жити.

Показання свідка ОСОБА_5 суд не бере до уваги, оскільки він не був очевидцем події.

Показання ОСОБА_1 суд оцінює критично та як такі, що наданні з метою уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Постанови місцевих та апеляційних судів України, на правові висновки яких посилався захисник, не мають преюдиціального значення для розгляду даної справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя враховує, що ЄСПЛ у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із яких, будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду від 26.12.2022 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення від 23.11.2023 року стосовно ОСОБА_1 складений за ч.1 ст.173-2 КУпАП, тому суд розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення за аналогією з Кримінальним процесуальним кодексом України.

У практиці Європейського суду з прав людини існують рішення, що стосуються порушення прав людини, встановлених у Європейській конвенції в ситуаціях насильства в сім`ї. Це, зокрема, «А проти Сполученого Королівства» (1998), «Контрова проти Словаччини» (2007), «Беваква та С. проти Болгарії» (2008), «Опуз проти Туреччини» (2009). Останнє вказане рішення ЄС стосується багаторічного насилля в сім`ї відносно жінки та її матері. Системних характер насильницьких дій протягом багатьох років в результаті призвів до смерті матері заявниці. Не зважаючи на неодноразові спроби жінки привернути увагу своїми скаргами правоохоронні органи та захистити себе та свою родини з боку держави, залишились безрезультатними. В даній справі Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є питання, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави. Крім того, Суд визнав нездатність держави адекватно реагувати та захистити жінок від домашнього насилля, що порушує їх право на захист перед законом, порушує право рівності.

Стаття 8 Конвенції з прав людини говорить, про те, що кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюються згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві, а також для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб. Вказана стаття Конвенції свідчить, про заборону втручання держави в особисте життя людини, однак повинна і має право належним чином відповідно до законодавства реагувати з метою протидії домашньому насильству як в державі, так і кожної окремої родини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи та поясненнями, наданими в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан порушника, та доходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4ЗУ «Просудовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Реквізити для сплати штрафу Назва платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції; № рахунку: UA388999980313020106000011561; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл./тг м. Олексан/21081100, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Тетяна Василівна Голосеніна