Ухвала

від 12.02.2024 по справі 461/2724/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/2724/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/904/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Львівського апеляційного суду в складі:

головуючої ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_9

за апеляційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2023 року за ч.5 ст. 191 КК України, -

встановила:

вироком Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2023 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та призначено їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 2 (два) роки, з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання та приведення вироку до виконання.

Цивільний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КС «КРЕЗ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 26485222) завдану майнову шкоду у розмірі 593 276,8 гривень.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Згідно вироку, обвинувачена ОСОБА_6 , у період часу з 01.07.2014 по 05.05.2016, обіймаючи, відповідно до наказу №61 від 31.10.2005, посаду бухгалтера - касира Кредитної Спілки «Крез - Капітал», що здійснює свою діяльність у м.Львові, по вул.Газовій, 28, будучи посадовою особою, яка несе повну матеріальну відповідальність, згідно з договором від 08.05.2009, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, всупереч інтересам Кредитної Спілки, за попередньою змовою в групі з головним бухгалтером Кредитної Спілки «Крез - Капітал» ОСОБА_10 , кримінальне провадження відносно якої закрите ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 07.05.2018 р. на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України), яка, зловживаючи своїм службовим становищем, приховувала дані щодо нестачі коштів у касі Спілки, привласнили грошові кошти з каси КС «Крез - Капітал» на загальну суму 593 276, 08 грн., заподіявши тим самим матеріальні збитки підприємству на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинила привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.

На вирок суду адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченої ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити рішення про закриття кримінального провадження, у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченої в суді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та відмовити у задоволенні цивільного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що сторона захисту вважає оскаржуваний вирок незаконним та необгрунтованим. Суд першої інстанції при розгляді даної справи допустив неповноту судового розгляду, однобоко оцінив докази сторони обвинувачення. Докази сторони захисту залишені поза увагою суду. Висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Судовий розгляд здійснено з істотними порушеннями кримінального процесуального закону. В основу висновку про винуватість ОСОБА_6 суд поклав недопустимі та недостовірні докази. Судом порушено права обвинуваченої ОСОБА_6 на допит свідків, на допит експерта, який проводив судово-економічну експертизу.

Апелянт зазначає, що відповідно до протоколу обшуку від 20 липня 2016 року, такий проведено у приміщеннях КС «Крез-Капітал» у м.Львові, вул..Газова, 28. За результатами обшуку вилучені, зокрема документи фінансово-господарської діяльності КС «Крез-Капітал», ноутбук, сервер та системні блоки. Згідно з цим же протоколом обшуку, такий проведено оперуповноваженим УЗЕ у Львівській області ДЗЕ НЕЇ України ОСОБА_11 , без участі слідчого ОСОБА_12 . Оскільки протокол обшуку, проведений оперуповноваженим ОСОБА_11 , а не слідчим ОСОБА_13 , такий є недопустимим доказом, а відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», висновок № 17/06/01 судово-економічної експертизи від 14 грудня 2017 року та висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи №2548 від 22.03.2017 року є також недопустимими доказами, тому що дослідженням експертів були документи фінансово-господарської діяльності КС «Крез-Капітал», а також ноутбук, сервер, системні блоки, вилучені під час цього обшуку. З цих же підстав недопустимим доказом є постанова від 27.03.2018 року про визнання речовими доказами документів та предметів, вилучених під час обшуку.

Крім цього, висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи №2548 від 22.03.2017 року, відповідно до ст. 85 КПК України, є неналежним доказом, оскільки він прямо чи непрямо не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №12016140050002317.

Захисник наголошує, що згідно Журналу судового засідання та технічного запису судового процесу від 17.12.2020 року, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук за адресою вул. Газова, 28 у м.Львові, та протокол обшуку від 20 липня 2016 року, здійсненого в приміщеннях КС «Крез Капітал» за адресою м.Львів, вул..Газова, 28, були долучені судом до матеріалів судового провадження. У судовому засіданні, яке відбулося 17 березня 2021 року, суд повідомив учасників справи про подані стороною захисту клопотання про визнання недопустимими протоколу обшуку, аудиторського висновку, висновку судово- економічної експертизи, після чого ухвалив, що оцінку цим доказам надасть у нарадчій кімнаті при постановленні вироку (аудіофайл 20210317- 145512.mp3 технічного запису). За невстановлених на даний час обставин ці докази втрачені та зникли з матеріалів судового провадження. Втрата судом долучених 17.12.2020 року оригіналів ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук та протоколу обшуку від 20 липня 2016 року за адресою вул. Газова. 28 у м.Львові, привела до порушення засад кримінального провадження як верховенство права, законність, порушення права на захист обвинуваченої ОСОБА_6 (ст.ст. 8, 9, 20 КПК України).

Вказує, що стороною захисту подано клопотання про визнання Аудиторського висновку недопустимим доказом, оскільки він отриманий у спосіб, не передбачений кримінальним процесуальним законодавством. Суд відхилив клопотання захисту, зазначивши, що висновок аудиторів не є процесуальним джерелом доказів, однак використав його як доказ, оскільки цей висновок є документом. Представник потерпілого ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показали, що дана аудиторська перевірка та отримання цього висновку були проведені за наполяганням органу досудового розслідування. Для чого КС уклала з аудиторською фірмою відповідний договір. Крім цього, свідок ОСОБА_15 повідомила, що бухгалтерські документи, які використані для проведення перевірки, були надані їй працівниками поліції, ознайомлювалася з документами у приміщенні відділу поліції.

На думку захисника, виходячи з наведеного, не може вважатися висновком експерта - висновок спеціаліста ( в т.ч. аудиторський висновок), наданий заявникові на підставі його заяви.

Отже, аудиторський висновок, поданий стороною обвинувачення на доведення вини обвинуваченої, вважається недопустимим доказом, через його отримання в порядку, не передбаченому КПК.

Звертає увагу, що суд у вироку зазначив, що відомості, які містяться у висновку від 27.07.2017 року, були предметом дослідження судово-економічної експертизи від 14 грудня 2017 року. Висновком № 17/06/01 цієї експертизи експертом документально підтверджується аудиторський висновок від 22.07.2017 року правильності ведення касових операцій в кредитній спілці «Крез-Капітал» в частині нестачі грошових коштів у касі підприємства станом на 05.05.2016 року.

Наголошує, що суд не може прийняти як допустимий доказ висновок судової економічної експертизи, якщо на вирішення експерту було поставлено питання щодо підтвердження висновків, викладених аудиторському висновку, який є недопустимим доказом.

Підкреслює, що прокурор і слідчий не мають повноважень призначати аудиторську перевірку і доручати таку перевірку спеціалісту; КПК не передбачено право спеціаліста встановлювати дотримання або порушення фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки , визначати розмір збитків та наявність шкоди; експерт не повинен перевіряти такого висновку спеціаліста і на його базі давати експертний висновок.

Апелянт вважає, що судом необгрунтовано відмовлено у виклику в судове засідання свідка та експерта та їх допит, зважаючи на наступне.

В даний час ОСОБА_10 перебуває у статусі свідка, оскільки їй відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, проте таку судом не допитано.

З метою роз`яснення висновку судово-економічної експертизи № 17/06/01 від 14.12.2017 року та з`ясування питань, коло яких визначається ч. 3 ст. 356 КПК України, стороною захисту 20 квітня 2023 року у суді заявлено клопотання про виклик експерта ОСОБА_16 для допиту у судовому засіданні. Дане клопотання судом необгрунтовано відхилено (Журнал судового засідання від 20.04.2023 року).

Відтак, на думку захисника, відмовляючи у виклику судового експерта та його допиті у судовому засіданні, судом порушено право обвинуваченої ОСОБА_6 на захист, а саме на допит експерта.

Суд поклав в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 також документи, що були додатками до заяви про вчинення останньою кримінального правопорушення (накази, акти, баланси і т.п.). Однак, суд не звернув увагу, що додатками до заяви були не оригінали цих документів, а лише їх копії, завірені ОСОБА_17 , яка в подальшому стала обвинуваченою у даному провадженні, а не керівником КС «Крез-Капітал». Отже, суд, всупереч вимогам ст. 99 КПК України, досліджував копії, а не оригінали документів, про сумніви у достовірності частини з них заявляла сторона захисту під час судового розгляду.

В доповненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_8 захисник обвинуваченої ОСОБА_6 зазначає, що Галицькою окружною прокуратурою м.Львова, група прокурорів якої представляла сторону обвинувачення у кримінальному провадженні №12016140050002317 від 27.05.2016, підтверджено факт подання прокурором у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні 17.12.2020 до Галицького районного суду м.Львова: ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_18 від 19.07.2016 року про надання слідчому СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 дозволу на проведення обшуку у приміщенні за адресою м.Львів, вул.Газова 28;протоколу обшуку від 20 липня 2016 року, здійсненого в приміщеннях КС «Крез Капітал» за адресою м.Львів, вул. Газова , 28.

Вказує, що у постановленому вироку суд першої інстанції зазначив, що протокол обшуку від 20.07.2016року, на який посилався адвокат як усно в судовому засіданні, так і в письмовому клопотання про визнання доказів недопустимими, відсутній у матеріалах справи. Суд зазначив, що він був позбавлений можливості безпосередньо дослідити вказаний протокол, оскільки такий не надавався стороною обвинувачення як письмовий доказ, а сторона захисту не заявляла на підготовчому судовому засіданні про його дослідження, (арк. 9 вироку, абз. 2).

Стверджує, що за невстановлених на даний час обставин ці докази втрачені та зникли з матеріалів судового провадження. Версії зникнення: 1)недбале ставлення секретаря судового засідання та головуючого судді до своїх обов`язків; 2)викрадення. Обставини втрати цих документів будуть встановлюватися Державним бюро розслідувань під час досудового слідства у відповідному кримінальному провадженні.

Вважає, що втрата судом долучених 17.12.2020 року оригіналів ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук та протоколу обшуку від 20 липня 2016 року за адресою вул. Газова, 28 у м.Львові, призвела до порушення таких засад кримінального провадження як верховенство права, законність, порушення права на захист обвинуваченої ОСОБА_6 (ст. ст. 8, 9, 20 КПК України).

Наголошує, що у зв`язку із невизнанням ОСОБА_6 своєї вини, суд у судовому засіданні 17 листопада 2020 року ухвалив проводити дослідження доказів в повному обсязі (технічний запис судового процесу - аудіофайл 20201117 - 140835). Всупереч ухвали про повне дослідження доказів, таке дослідження не проводилося у повному обсязі.

Підкреслює, що суд першої інстанції долучив до матеріалів судового провадження за клопотанням сторони захисту заяву ОСОБА_6 від 19 травня 2016 року до Шевченківського РВ ГУ НП у Львівській області про злочин, а саме вимагання посадовими особами КС «Крез-Капітал» 600 000 грн. (копія);заяву ОСОБА_6 від 29 березня 2018 року до Шевченківського РВ ГУ НП у Львівській області з вимогою повідомити про хід та результати досудового розслідування;повідомлення Шевченківського РВ ГУ НП у Львівські області від 02.04.2018 року про скерування заяви ОСОБА_6 від 19 травня 2016 року до Галицького РВ ГУ НП у Львівській області для прийняття рішення та виконання за територіальністю;довідка Львівської обласної клінічної лікарні від 06.05.2016 року про доставлення ОСОБА_6 бригадою швидкої допомоги № 88 у приймально-діагностичне відділення та результати огляду;фотокопія наказу КС «Крез-Капітал» від 6 травня 2016 року № 30, який був відкритий стороною обвинувачення стороні захисту при виконанні вимог ст.290 КПК України.Однак, суд не дослідив долучених документів та не надав їм оцінку при постановленні вироку.

На апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченої ОСОБА_6 представник потерпілого та цивільного позивача - адвокат ОСОБА_9 подала заперечення, просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 25.07.2023 р. відносно ОСОБА_6 без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, виступ обвинуваченої та її захисника, на підтримку апеляційної скарги з доповненнями, думку прокурора, який апеляційну скаргу з доповненнями підтримав частково, представника потерпілого, яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги захисника з доповненнями, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника з доповненнями підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно із положеннями ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України суд першої інстанції в мотивувальній частині обвинувального вироку повинен дати аналіз всім зібраним у справі доказам щодо їх допустимості, достовірності і достатності, викласти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обґрунтувати свій висновок в частині доведеності вини обвинуваченого конкретними доказами, вказати які саме фактичні дані підтверджують обставини вчиненого злочину і навести мотиви за якими суд не бере до уваги окремі докази.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").

Метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв`язку з чим суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.

Згідно ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як передбачено положеннями ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_6 у повному обсязі не дотримані.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 17 листопада 2020 року суд ухвалив проводити дослідження доказів в повному обсязі.

Стороною захисту 10 лютого 2022 року було заявлено клопотання про виклик в судове засідання та допит як свідка, зокрема ОСОБА_17 , щодо якої ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.05.2018 року кримінальне провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, закрито, на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із відмовою потерпілого - Кредитної Спілки «Крез - Капітал» від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Разом з тим, суд першої інстанції не вжив усіх можливих процесуальних заходів для перевірки обґрунтованості доводів сторони захисту щодо вагомості показів вказаного свідка ОСОБА_17 та не допитав останню.

Також, під час розгляду матеріалів кримінального провадження стороною захисту 20 квітня 2023 року, з метою роз`яснення висновку судово-економічної експертизи № 17/06/01 від 14.12.2017 року, було заявлено клопотання про виклик експерта ОСОБА_16 для допиту в судовому засіданні, проте, таке клопотання судом першої інстанції було відхилено.

На переконання колегії суддів, відхилення вказаного клопотання порушує засади змагальності та принципи справедливості судового розгляду.

Поза увагою суду першої інстанції залишились доводи захисника щодо необхідності перевірки відомостей викладених в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_18 від 19.07.2016 року про надання слідчому СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 дозволу на проведення обшуку у приміщенні за адресою м.Львів, вул.Газова 28;протоколу обшуку від 20 липня 2016 року, здійсненого в приміщеннях КС «Крез Капітал» за адресою м.Львів, вул. Газова , 28.

Підставою для відмови суд вказав, що сторона захисту не заявляла на підготовчому судовому засіданні про дослідження, зокрема вказаного протоколу.

Разом з тим, встановлено, що прокурором у цьому кримінальному провадженні у судовому засіданні 17.12.2020 до Галицького районного суду м.Львова подано ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_18 від 19.07.2016 року про надання слідчому СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 дозволу на проведення обшуку у приміщенні за адресою м.Львів, вул.Газова 28;протоколу обшуку від 20 липня 2016 року, здійсненого в приміщеннях КС «Крез Капітал» за адресою м.Львів, вул. Газова , 28, що підтверджується журналом судового засідання.

Водночас, у вироку суд першої інстанції зазначив, що протокол обшуку від 20 липня 2016року, на який посилався адвокат як усно в судовому засіданні, так і в письмовому клопотання про визнання доказів недопустимими, відсутній у матеріалах справи.

Так відсутність долучених 17.12.2020 року оригіналів ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук та протоколу обшуку від 20 липня 2016 року за адресою вул. Газова, 28 у м.Львові, може свідчити про порушення таких засад кримінального провадження як верховенство права, законність, порушення права на захист обвинуваченої.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції долучив до матеріалів провадження за клопотанням сторони захисту заяву ОСОБА_6 від 19 травня 2016 року до Шевченківського РВ ГУ НП у Львівській області про злочин, а саме вимагання посадовими особами КС «Крез-Капітал» 600 000 грн. (копія);заяву ОСОБА_6 від 29 березня 2018 року до Шевченківського РВ ГУ НП у Львівській області з вимогою повідомити про хід та результати досудового розслідування;повідомлення Шевченківського РВ ГУ НП у Львівські області від 02.04.2018 року про скерування заяви ОСОБА_6 від 19 травня 2016 року до Галицького РВ ГУ НП у Львівській області для прийняття рішення та виконання за територіальністю;довідка Львівської обласної клінічної лікарні від 06.05.2016 року про доставлення ОСОБА_6 бригадою швидкої допомоги № 88 у приймально-діагностичне відділення та результати огляду;фотокопія наказу КС «Крез-Капітал» від 6 травня 2016 року № 30, який був відкритий стороною обвинувачення стороні захисту при виконанні вимог ст.290 КПК України.Однак, суд не дослідив долучених документів та не надав їм оцінку при постановленні вироку.

Враховуючи наведене у своїй сукупності, колегія суддів приходить до висновку про недотримання місцевим судом при розгляді даного кримінального провадження положень закону щодо забезпечення сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав. Такі обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливого судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Вказані порушення відповідно до положень ч.1 ст.412 КПК України є істотними, що згідно з приписами п.3 ч.1 ст.409 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, дані обставини позбавляють суд апеляційної інстанції можливості виправити перелічені вище істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки, зокрема, потребують проведення нового судового слідства в повному обсязі, повного дослідження та оцінювання всіх доказів, що процесуально означатиме інстанційну заміну судом апеляційної інстанції суду першої інстанції, і є процесуально неприпустимим.

А відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.404 КПК України, переглядає судові рішення в межах доводів апеляційної скарги. Проте, оскільки під час апеляційного розгляду встановлена безумовна підстава для скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції, то колегія суддів не дає оцінку іншим апеляційним вимогам.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому апеляційні доводи захисника підлягають ретельній перевірці під час нового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6 судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_8 захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - задоволити частково.

Вирок Галицького районного суду м. Львова від 25 липня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч.5 ст. 191 КК України - скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.5 ст. 191 КК Українив суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4