Рішення

від 26.02.2024 по справі 233/4/24

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/4/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, просить: визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Федорівка Костянтинівського району Донецької області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка послалася на те, що вона є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок та земельна ділянка для обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Костянтинівською ДНК № 548 від 26.05.2009. А також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,1698 га на території с. Федорівка Костянтинівського району Донецької області та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,89 га Марківської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини не подавали, заповіту не складено.

05.12.2023 вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до Першої Краматорської державної нотаріальної контори.

Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що нею пропущений визначений законом шестимісячний строк та видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 05.12.2023. Нотаріусом їй роз`яснено, що цей строк можливо продовжити лише у судовому порядку.

У встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що вона є особою похилого віку, має проблеми зі здоров`ям, в зв`язку з чим змушена була після смерті матері звертатися до лікарні та перебувала на лікуванні. А також у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій, змушена була виїздити з місця свого проживання в іншу місцевість. Суперечливі положення закону щодо перебігу строку для подання заяви про прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для неї та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку подачі нею заяви про прийняття спадщини. Пропущений нею строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, і вона вважала, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до постанови № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно із п.3 було встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

З 29.06.2022 діяли нові зміни щодо строку оформлення спадщини під час воєнного стану, внесені постановою КМУ від 24.06.2022 № 719. Так, п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань». Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22,57,58,94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою виникнення в особи легітимного очікування можу бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення у особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Ніяким іншим чином ніж звернення до суду вона не може захистити свої права спадкоємиці.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.01.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та відкрито провадження у справі. Справу призначено до підготовчого засідання, відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву (а.с.25).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 лютого 2024 року підготовче провадження у цій справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.35).

Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час ті місце розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про повне підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 36), в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим судом 26.02.2024 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Федорівка Костянтинівської ТГ Краматорського району Донецької області у віці 90 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видано 12 травня 2023 року Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - а.с.7.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.2).

За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на все її майно, у тому числі:

- на жилий будинок АДРЕСА_1 , належний померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Костянтинівською ДНК 25.06.2009 р/№548 (а.с.12);

- земельну ділянку площею 0,1698 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, належну померлій на підставі Державного Акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 747618, виданого 28.09.2009 відділом Держкомзему у Костянтинівському районі (а.с.13);

- земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належну померлій на підставі Державного Акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 747617, виданого 28.09.2009 відділом Держкомзему у Костянтинівському районі (а.с.14);

- земельну ділянку кадастровий номер 1422483700:02:000:0080 площею 8,3300 га з місцем розташування: Донецька область, Костянтинівський район, Марківська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну померлій на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 10.01.2000 серії 1У-ДН № 173414 а.с.15-16);

- земельну ділянку кадастровий номер 1422483700:15:000:0141 площею 0,56 га з місцем розташування: Донецька область, Костянтинівський район, Марківська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну померлій на підставі Державного акту про право приватної власності на землю від 10.01.2000 серії 1У-ДН № 173414 а.с.17-18).

При цьому, суд зазначає, що склад спадкового майна не є предметом судового дослідження у цій справі. У відповідності до ч.1 ст. 68 Закону України «Про нотаріат» перевірка, зокрема складу спадкового майна віднесена до компетенції нотаріуса або в сільських населених пунктах - посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася у с. Федорівка Костянтинівського району Донецької області, є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 19.02.1973 - а.с. 8; копією свідоцтва про шлюб позивачки серії НОМЕР_3 від 20.12.2023, згідно із яким, позивачка після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 - а.с.9.

Отже, у відповідності до ст. 1261 ЦК України позивачка ОСОБА_1 має право на спадкування за законом у першу чергу після смерті ОСОБА_2 .

За положеннями статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3).

Згідно з довідками Марківського старостинського округу від 28.11.2023 № 33, від 28.11.2023 № 32 (а.с.19, 20), ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.07.1977. На момент смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому будинку з нею ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Зазначене вище виключає прийняття позивачкою як спадкоємцем спадщини у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори № 932/02-31 від 05 грудня 2023 року (а.с.10), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку із пропуском позивачкою строку на прийняття спадщини.

В цей же день, Першою краматорською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 936/2023 щодо майна померлої ОСОБА_2 (а.с.11).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання можливості визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд виходив з тієї обставини, що позивачка є особою похилого віку (має повних 70 років), має хронічні захворювання, в період з 17.09.2023 по 02.10.2023 перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: 125.8 -ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз, синдром Фольфа -Паркінсона-Уайта, пароксизмальна синусова аритмія, Н а 2; супутні діагнози: цукровий діабет тип 2, легка течія; дифузний зоб 1 ст., стан після струмектопії (а.с.21-22).

Крім того, 24.02.2022 розпочалася військова агресія російської федерації проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який був продовжений наступними Указами Президента України і триває по теперішній час.

Як убачається з «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», затверджених наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року №309, територія Костянтинівської міської територіальної громади (місце відкриття спадщини) з 24.02.2022 по 31.12.2022 належала до території можливих бойових дій, з 01.01.2023 - 21.06.2023 належала до території активних бойових дій, з 21.06.2023 по теперішній час належить до території активних бойовий дій, на яких функціонують державні електронні ресурси.

Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор. Тривалий час на території міста Костянтинівка нотаріальні контори не працювали, приміське та міжміське автотранспортне сполучення було припинене, що є загальновідомим фактом.

Окрім негативної психоемоційної складової, викликаної військовою агресією, суд також враховує, що внаслідок дій держави-агресора законодавцем прийнята низка нормативно-правових актів щодо прийняття спадщини в умовах воєнного стану, зокрема:

28.02.2022 - постанова Кабінету Міністрів України від №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», пунктом 3 якої в редакції від 06.03.2022 установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою КМ України №480 від 19.04.2022 пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 викладений у такій редакції: «Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Згідно із змінами, внесеними у постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 Постановою КМ № 719 від 24.06.2022, пункт 3 викладений у такій редакції: «Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».

Постановою КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 виключений.

Припинення роботи нотаріальних контор на початку повномасштабного вторгнення, неодноразові протягом незначного проміжку часу зміни в законодавстві щодо порядку прийняття спадщини під час воєнного стану, тобто мінливість норм законодавства щодо строків прийняття спадщини під час воєнного стану, призвели до порушення принципу правової визначеності та легітимних очікувань, що, на розсуд суду, також має значення для правильного розв`язання порушеного позивачкою спору.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації.

Отже, зазначені вище обставини суд визнає об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, а тому, вважає, є достатні підстави для визначення позивачці додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин позов належить задовольнити в повному обсязі.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ЄДРПОУ 44887499, адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк три місяці з дня набрання законної сили судовим рішенням для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Федорівка Костянтинівської ТГ Краматорського району Донецької області.

Повний текст рішення складено 26.02.2024.

Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Каліуш