Ухвала

від 26.02.2024 по справі 599/410/24

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/410/24

нн.п.2-з/599/3/2024

УХВАЛА

Іменем України

26 лютого 2024 року суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., розглянувши в м. Зборові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «ПАН ТРАНС» з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 15 січня 2024 року в сумі 100000 грн. та штрафу за прострочення позики в сумі 4000 грн.

Одночасно представник позивача звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно в частині права відчуження, що належить ПП «ПАН ТРАНС».

Заявник та її представник вважають, що у даній справі потрібно здійснити забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу ПП «ПАН ТРАНС», оскільки для ухилення від виконання рішення суду в майбутньому відповідач буде мати змогу відчужити належне рухоме та нерухоме майно за час розгляду справи судом. Таким чином невжиття заходів забезпечення позову, які зазначені вище, може унеможливити виконання рішення суду та відновлення прав позивача.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути обґрунтувано необхідіність забезпечення позову.

Заявником достатньо не обґрунтовано необхідності забезпечення позову, не надано жодного доказу на підтвердження того, що у разі, якщо позов не буде забезпечено, то це порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і унеможливити виконання рішення суду без посилання на відповідні докази та без належного обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, заявником не доведено, яким чином заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно відповідача пов`язані з предметом заявленого позову поверненням заборгованості і які є підстави вважати, що відповідач має намір відчужити все належне йому майно, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 у п. 4 роз`яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи суму збитків, заявлену позивачем, вважаю, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно та грошові кошти відповідача не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а також може призвести до неправомірного припинення чи обмеження підприємницької діяльності відповідача, неправомірного обмеження його права власності.

Враховуючи вказане вище, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 81, 149, 150-153 Цивільного процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме майно, що належить Приватному підприємству «ПАН ТРАНС» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду на протязі 15 днів з дня її прийняття.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський