Ухвала

від 01.02.2024 по справі 607/1546/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2024 Справа №607/1546/24 Провадження №2/607/1181/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., скаржника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткачук Мар`яни Ігорівни щодо накладення арешту на грошові кошти,

УСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткачук Мар`яни Ігорівни та просить скасувати постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №69210792.

В обґрунтуванняскарги зазначив,що врамках виконавчогопровадження №69210792було винесенопостанову пронакладення арештуна йогорахунок,з якоговін отримуєпенсію поінвалідності,який маєспеціальний режимвикористання.Тому,просить скасувати постанову про накладення арешту на його кошти.

Ухвалою суду від 23.01.2024 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у визначений судом час.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 заявлені у скарзі вимоги підтримав.

Представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надано письмові пояснення по скарзі, відповідно до яких вважають, що підстав для задоволення скарги не має, оскільки 23.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з рахунку на який надходять пенсійні виплати. Тому, в даному випадку відсутній предмет спору.

Вирішуючи скаргу суд виходить з наступного.

За приписами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №69210792 при примусовому виконанні постанови №221600 від 29.04.2022 виданої Тернопільським РУП ГУНП у То відділення поліції №1.

10.01.2024 державним виконавцем відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт коштів боржника. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

22.01.2024 на адресу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку на який надходять пенсійні виплати з долученням виписки з банку про надходження пенсійних виплат та довідки Головного управління ПФУ в Тернопільській області про отримання пенсії.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

23.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з рахунку на який надходять пенсійні виплати.

Врахувавши вищенаведене, оскільки державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з рахунків боржника, суд вважає, що у даному випадку відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Врахувавши вищенаведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 , оскільки предмет оскарження в даному випадку фактично відсутній, тому правові підстави для скасування цієї постанови відсутні.

Керуючись ст. 447-453 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткачук Мар`яни Ігорівни щодо накладення арешту на грошові кошти у виконавчому провадженні №69210792 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. Л. Дзюбич