Рішення

від 15.02.2024 по справі 200/7996/19

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/7996/19

Провадження № 2/932/3137/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кондрашова І.А.,

за участі секретаря судового засідання Мотуз Я.А.,

представника відповідача Ярмош В.О.,

третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 19.05.2018 року приблизно о 09 год. 35 хв. вона на власному автомобілі Мазда 3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по автодорозі М-04, на 239 км. + 600 м. «Знам`янка - Луганськ-Ізваріне», де її автомобіль потрапив переднім правим колесом в дорожню яму, яка була розташована на смузі дорожнього руху автомобіля. Внаслідок чого колесо було пошкоджено. Фактично вся ділянка дороги була усіяна ямами, у зв`язку з чим не було об`єктивної можливості їх об`їхати.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач понесла матеріальні збитки у розмірі 3200, 00 грн. за послуги евакуатора, а також 1668 грн. за придбання нової шини Premiori.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2018 року визнано винним заступника начальника з ремонту та експлуатаційного утримання Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП, тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Враховуючи, що позивачу спричинено матеріальні збитки у зв`язку із неналежним утриманням дороги М-04, на 239 км. + 600 м. «Знам`янка - Луганськ-Ізваріне», остання просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 4 868, 00 грн., моральну шкоду у розмірі 7000, 00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5689, 40 грн., та судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову. Позовні вимоги не визнає. Вказує, що позивачем не доведена шкода, причинний зв`язок між діями (бездіяльністю) та негативними наслідками, а також вина особи, що відповідальна за належне утримання дороги. На думку відповідача, водій не обрала безпечну швидкість, тому ДТП виникла внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 . При цьому відповідач не несе відповідальності за належне експлуатаційне утримання доріг, оскільки відповідно до договору, укладеного між відповідачем та ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», послуги з утримання доріг здійснює саме ця компанія, і ділянка, де відбулось ДТП, входить до переліку автомобільних доріг, які є предметом зазначеного договору. Зазначене доводить відсутність неправомірних дій або бездіяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області. Крім того, відповідач не погоджується із розміром матеріальної шкоди, оскільки не доведено, що позивач дійсно мала необхідність викликати евакуатор та ремонтувати колесо. Витрати на правову допомогу завищені, оскільки позивачем не доведено необхідність саме такої кількості консультацій. Обґрунтованими витратами вважають суму у розмірі 7 941, 60 грн.

Виходячи з викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 повністю.

Інших заяв по суті спору не подано.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Томаш В.І., справа передана судді Яковлеву Д.О., якого відсторонено від здійснення правосуддя.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справа передана судді Сліщенко Ю.Г., якого було звільнено у відставку.

Після звільнення судді ОСОБА_3 справа повторно передана судді Яковлеву Д.О., якого у грудні 2020 року відсторонено від здійснення правосуддя у зв`язку із ухваленням рішення про звільнення з посади судді.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 10.03.2021 справа передана судді Кондрашову І.А.

Протягом 2019-2021 року справа не розглядалась через низку звільнень суддів Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року справа прийнята в провадження судді Кондрашова І.А.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2021 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог - Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2022 визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_2 в судове засідання, яка ухвалу проігнорувала та не виконала.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2023 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв`язку із систематичною неявкою позивача в судове засідання.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.11.2023, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 лютого 2023 скасована, справу направлено для продовження розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилась, причини неявки не повідомила.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 повністю.

Третя особа - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

19.05.2018 року приблизно о 09 год. 35 хв. на ділянці автодороги М-04, на 239 км. + 600 м. «Знам`янка - Луганськ-Ізваріне» сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Mazda», модель «3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Причиною ДТП є незадовільний стан дорожнього покриття, зокрема, наявність глибоких вибоїн, ям та пошкоджень дорожнього полотна на всій площі покриття, унаслідок чого праве переднє колесо позивача було пошкоджено, тобто відбувся розрив та пошкодження шини.

Після зупинки ОСОБА_2 не маючи можливості далі рухатись, змушена була викликати евакуатор, щоб доставити автомобіль до найближчої станції технічного обслуговування.

Згідно товарного чеку № 01-40 від 19.05.2018, вартість послуг евакуатора склала 3200, 00 грн., які сплачені повністю ОСОБА_2 .

Після доставки автомобіля на СТО, позивач придбала та встановила нову шину на автомобіль, модель Premiori 205/50 R17 93V, вартістю 1668, 00 грн., що підтверджується товарним чеком від 22.05.2018.

Загальна сума матеріальних збитків ОСОБА_2 складає 4 868, 00 грн.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2018 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП заступника начальника з ремонту та експлуатаційного утримання Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області Лебединського Івана Лукича.

У вказаній постанові судом встановлено, що згідно протоколу серії БД №159211 від 22.06.2018 року, 19.05.2018 року о 09:35 годині на а/д М-04, 239 км+600 м «Знам`янка Луганськ Ізварине» Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , який займає посаду заступника начальника з ремонту та експлуатаційного утримання, будучі посадовою особою згідно посадової інструкції за стан а/д загального користування, відповідно до діючих норм не вжив заходів щодо забезпечення умов руху, за вказаною адресою, що стало причиною ДТП, а саме: наїзд автомобілем НОМЕР_1 на перешкоду, в результаті якої автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно постанови, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується схемою місця ДТП, яка сталася 18.05.2018 року на 239 км, а/ М-04 з доданою до неї фототаблицею; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 28.05.2018 року, згідно якого при обстежені на 278 метрі 239 км, а/д М-04 в напрямку м. Дніпро встановлено, що покриття проїзної частини має вибоїну, дорожні роботи не проводяться, огородження відсутнє.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника начальника з ремонту та експлуатаційного утримання Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, до функціональних обов`язків якого віднесено здійснення контролю за станом дорожнього покриття, не забезпечив безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, інших дорожніх споруд, не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, та не прийняв своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Отже, на думку суду, подія ДТП, що мало місце 19.05.2018 року приблизно о 09 год. 35 хв. на ділянці автодороги М-04, на 239 км. + 600 м. «Знам`янка - Луганськ-Ізваріне», за участі автомобіля «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , перебуває у прямому причинному зв`язку із незадовільним станом дорожнього покриття та не забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідачем.

Спір виник з приводу відшкодування шкоди, завданої унаслідок ДТП, спричиненої незадовільним станом дорожнього покриття, наявності вибоїн, глибоких ям, які не були огороджені.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Водночас відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону «Про дорожній рух» власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як встановлено судом, позивач на власному автомобілі 19.05.2018 року потрапила у ДТП, в результаті чого понесла матеріальні збитки. Уникнути ДТП не було об`єктивної можливості, оскільки ця ділянка дороги перебувала у незадовільному стані, глибокі ями та вибоїни не були огороджені чи відповідним чином позначені, тож позивач пошкодила праве переднє колесо.

Для транспортування автомобіля до місця ремонту ОСОБА_2 змушена була винайняти евакуатор, оскільки на місці власними силами відремонтувати колесо не було можливості.

Загальний розмір матеріальних збитків складає суму у розмірі 4 868, 00 грн., з яких послуги евакуатора 3200, 00 грн. та придбання нової шини - 1 668, 00 грн.

Суд приходить до висновку, що ці витрати є документально підтвердженими, та обґрунтованими, оскільки дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок незабезпечення відповідачем безпеки дорожнього руху. Отже, матеріальні збитки є доведеними позивачем, як і доведений факт їх настання, причино-наслідковий зв`язок між бездіяльністю працівника відповідача ОСОБА_1 , та збитками. Також матеріалами справи доведена вина особи, яка відповідальна за експлуатаційне утримання автошляху.

Отже, судом встановлено наявність усіх умов, які є обов`язковими для відшкодування майнової шкоди.

Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 4 868, 00 грн.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача, що ДТП сталося, в тому числі, в результаті протиправних дій ОСОБА_2 , зокрема, необрання нею безпечної швидкості. Такі доводи не заслуговують увагу, оскільки ОСОБА_2 не була визнана винною у вчиненні ДТП, а отже твердження, що вона спровокувала ДТП або діяла необережно, є нічим іншим, як припущеннями.

Не береться судом до уваги й доводи відповідача, що вони не несуть відповідальності за майнову шкоду та не повинні її відшкодовувати, оскільки за положеннями статей 10, 13 Закону України «Про автомобільні дороги», статті 9 Закону України «Про дорожній рух», належним відповідачем у випадку доведення його вини за завдану позивачу шкоду є саме Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області, як замовник, і яка зобов`язана вчиняти всі необхідні дії для забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, підтверджується Постановою суду, та додатковому доказуванню не підлягає.

Однак відповідач вдався до переоцінки висновків суду, в тому числі ставить під сумнів правомірність оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, вказував, що в діях ОСОБА_1 немає складу правопорушення. Судом витребувано та досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Утім, суд не наділений повноваженнями переоцінювати інші судові акти, якими вже встановлена винність особи у вчиненні правопорушення та яку вже притягнуто до юридичної відповідальності.

Таким чином, наявність, на думку відповідача, певних процесуальних недоліків у справі про адміністративне правопорушення, не може бути підставою для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Стосовно Договору №ЕУ-1 від 24 січня 2018 року, укладеного між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та Дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», суд вказує, що відповідальність за належне експлуатаційне утримання доріг державного значення та загального користування несе замовник - Служба автомобільних доріг у Дніпропетровської області. Укладення відповідачем такого договору не знімає з нього відповідальності за майнову шкоду, спричинену неналежним утримання автомобільних доріг та незабезпеченням безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статі 10 Закону України «Про автомобільні дороги», державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Згідно статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги», органом управління є орган, призначений для управління автомобільними дорогами (вулицями), забезпечення їх функціонування, розвитку та фінансування.

Відповідно до організаційної структури Державної служби автомобільних доріг органом управління автомобільними дорогами у Дніпропетровській області є Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області.

Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, який має свої органи управління на місцях.

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровської області є органом управління Держслужбами автодоріг України на місцях.

Згідно з пунктом 1 Положення про Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, така є державною організацією, що належить до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України, підвідомча їй та здійснює функції управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд, створення умов для безпечного руху транспорту на них. Предметом діяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області серед іншого є організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд.

Cлужба автомобільних доріг у Дніпропетровській області є підприємством, на яке державою покладено обов`язок по утриманню у належному стані та ремонту автомобільних доріг у Дніпропетровській області, в тому числі і автодороги Знам`янка-Луганськ-Ізварине.

Таким чином, саме Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області несе відповідальність перед учасниками ДТП за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг.

Аналогічні висновки викладено у Постанові Верховного Суду від 20.12.2018 по справі № 185/8229/16-ц, а також у Постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 750/8507/18.

Таким чином, є правомірним стягнення шкоди саме зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 4 868, 00 грн.

Щодо моральної шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, і яка полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач просить стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на свою користь моральну шкоду у розмірі 7000, 00 грн.

Проте суд вважає такий розмір завищеним.

Так, дійсно, позивач потрапила у ДТП, тому сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди, спричиняє нервові переживання і стрес, тим більше, коли ДТП спричинено незадовільним станом дорожнього покриття. Емоційне переживання має місце також у випадку пошкодження особистого майна - автомобіля. Між тим, позивач є жінкою, тому не могла самостійно замінити колесо, змушена була викликати евакуатор, очікувати автомобіль з ремонту, придбавати нову шину, витрачати на це час і т.д. В подальшому позивач була змушена в судовому порядку доводити свою правоту та вимагати відшкодування матеріальної шкоди.

У сукупності всі ці обставини та подія, вказують на те, що ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності, справедливості та добросовісності, враховує ступінь і глибину моральних страждань, тривалість вирішення ситуації з ДТП та ремонтом, характер змін в житті та необхідності докладання додаткових зусиль, та вважає справедливим і обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 2000, 00 грн.

Таким чином, суд стягує зі Служби автомобільних доріг на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000, 00 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то з матеріалів справи встановлено, що позивач скористалась безоплатною вторинною правовою допомогою, оскільки в додатку до акту про надання правової допомоги № 1 від 16.05.2019, у п. 1.3. вказано, що ОСОБА_2 отримує БВПД.

Оскільки така допомога є безкоштовною, то позивач жодних витрат не понесла. Тому суд відмовляє у стягненні витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_4 .

В той же час, витрати на БВПД необхідно стягнути з відповідача на користь Держави. Суд вважає обґрунтованим розміром таких витрат суму 4 921, 00 грн. Витрати у розмірі 768, 40 грн. за складання заяви про притягнення до адміністративної відповідальності, компенсації не підлягають, оскільки така правова допомога надана в іншій справі, а саме у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір у розмірі 768, 40 за подання позову до суду.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та стягнення на її користь зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області матеріальної шкоди у розмірі 4868, 00 грн., моральної шкоди у розмірі 2000, 00 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 261, 263-265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 25843931), треті особи, що не заявляють самостійних вимог ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», про відшкодування шкоди, задовольнити частково.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 4 868 (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень, 00 коп.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, 00 коп.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 25843931) на користь Держави Україна витрати на безоплатну вторинну правову допомогу у розмірі 4 921 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять одна) гривня, 00 коп.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 25843931) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень, 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а також особами, які не брали участі в судовому засіданні - протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ