Рішення

від 29.01.2024 по справі 212/4819/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4819/23

2/212/126/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гордєвської С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2023 року позивач АТ «Криворізький залізорудний комбінат» (далі позивач, АТ «КЗРК», «Кривбасзалізрудком») звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення у якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення суму грошових коштів у розмірі 1602265,80 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 з 12.07.2013 перебував на посаді начальника дільниці спуску-підйому № 11 шахти «Октябрська» АТ «Кривбасзалізрудком». 13.09.2014 з відповідачем був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У період часу з березня 2014 року по лютий 2015 року ОСОБА_2 отримав товарно-матеріальні цінності, у тому числі канати. 28.07.2015 проведеною перевіркою встановлено, що навіска канатів, отриманих в 2014-2015 роках на дільниці № 11 шахти «Октябрська» не проводилась. Отже, в період часу з моменту одержання вищевказаних канатів по липень 2015 року ОСОБА_2 , неналежно виконуючи свої посадові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в порушення своєї посадової інструкції та договору про повну матеріальну відповідальність, не використовуючи надані йому повноваження, не вжив заходів щодо збереження переданих йому товарно-матеріальних цінностей, а саме канатів у загальній кількості 6580 м вартість яких складає 920811 грн (без врахування ПДВ). Розмір збитків АТ «Кривбасзалізрудком» відповідно до проведеної експертом оцінки вартості канатів складає 1602022,80 грн (у тому числі ПДВ 267003,80 грн). АТ «Кривбасзалізрудком» було подано цивільні позови про відшкодування шкоди у кримінальній справі 10.03.2016 та 16.08.2016, проте під час судового розгляду суд не взяв ці позови до уваги всупереч вимогам ст. 129 КПК України та 06.12.2021 ухвалив вирок, яким ОСОБА_2 визнав винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не вирішивши долю цивільного позову. Вказаний вирок залишений апеляційною інстанцією без змін із зазначенням про те, що потерпіла особа має право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства, і така можливість передбачена законодавством. Враховуючи, що вирок, яким ОСОБА_2 визнано винуватим набрав чинності 28 липня 2022 року, позивачем не порушено строку позовної давності.

Ухвалою судді від 21 липня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 15 вересня 2023 року задоволено клопотання представника відповідача та продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позов, підготовче засідання відкладено.

28 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гордєвської С.В. надійшов відзив на позовну позову, у якому вона позовні вимоги не визнала у повному обсязі, посилаючись на помилкове обґрунтування позовних вимог положеннями ст. 1166 ЦК України, оскільки між сторонами наявний спір, пов`язаний з трудовими відносинами. Також, зазначила, що договір про повну матеріальну відповідальність, укладений між позивачем та відповідачем, є недійсним, так як ОСОБА_2 займав посаду начальника дільниці, яка не входить до Переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати. Вважає, що позивачем безпідставно покладається відповідальність тільки на відповідача, оскільки наявні інші особи, обсяг відповідальності яких необхідно з`ясовувати, зокрема начальника охорони ш. Октябрська, та інших осіб, які притягнуті до відповідальності за крадіжку і безпосередньо несуть відповідальність за завдану шкоду підприємству. Крім того, на думку представника відповідача, позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, передбачений ст. 233 КЗпП України, а саме строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Днем виявлення шкоди є день складання комісією ПАТ «Кривбасзалізрудком» акту про відсутність товарно-матеріальних цінностей від 29.07.2015. Згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06.12.2021 у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 цивільний позов ПАТ «Кривбасзарізрудком» судом не приймався до розгляду. Таким чином, вважає, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права через вісім років з моменту початку перебігу позовної давності (29.07.2015). Просила застосувати строк позовної давності до вимог позивача, відмовити позивачу в позові у повному обсязі.

11 жовтня 2023 року від представника позивача АТ «Кривбасзалізрудком» - адвоката Литвиненко С.В. надійшла відповідь на відзив, у якій вона посилається а те, що відповідно до посадової інструкції начальника дільниці спуску-підйому ш. «Октябрська» до обов`язків ОСОБА_2 , крім іншого входило керування роботами при заміні канатів і підйомних посудин, забезпечення збереження оборотних і необоротних активів (основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), отриманих виробничих запасів, господарського інвентарю, їх оновлення і поповнення, а також він ніс відповідальність: за неналежне виконання або невиконання посадових обов`язків, за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності згідно норм визначеним чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України, за заподіяну матеріальну шкоду комбінату повну матеріальну відповідальність відповідно до діючого цивільного та трудового законодавства України, за незабезпечення збереження необоротних і оборотних активів, їхнє неправильне використання. Тобто, з урахуванням виконання даних обов`язків ОСОБА_2 роботодавець мав право укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Крім того, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадку, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП). Також, представник позивача зазначила, що враховуючи набрання 28.07.2022 законної сили судовим рішенням, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, АТ «Кривбасзалізрудком» не було порушено строку позовної давності, оскільки фактичною підставою цивільно-правової відповідальності є правопорушення, як юридичний факт. Підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

11 жовтня 2023 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

23 жовтня 2023 року представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких послалася на обставини, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

14 листопада 2023 року від представника відповідача адвоката Гордєвської С.В. надійшла заява про відвід судді Колочко О.В., яка ухвалою судді Колочко О.В. визнана необґрунтованою, у зв`язку з чим її передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеному в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Зіміна М.В. від 16.11.2023 у задоволенні заявленого представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гордєвською С.В. відмовлено.

11 грудня 2023 року та 15 січня 2024 року від представника відповідача адвоката Гордєвської С.В. надійшли письмові пояснення, у яких вона виклала доводи, аналогічні викладеним у відзиві та запереченнях, а також зазначила, що позивачем недоведений розмір відшкодування збитків, так як висновок про вартість майна, складений ПП «Персей», не відповідає Методиці оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891, при цьому послалася на постанову ВС від 04.06.2019, відповідно до якої сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, розмір відшкодування збитків доводиться позивачем самостійно за правилами цивільного судочинства і не охоплюється межами обвинувачення. На думку представника відповідача, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як наявності та розміру збитків, заявлених у позовній заяві, так і доказів спричинення матеріальних збитків саме відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Овчинніков Б.С. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив, вважав його обґрунтованим та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гордєвська С.В. позовні вимоги не визнала, з підстав, викладених у відзиві, запереченнях та письмових поясненнях, вважала, що позивачем не доведені позовні вимоги і пропущений строк для звернення до суду. Просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 з 12.07.2013 перебував на посаді начальника дільниці спуску-підйому № 11 шахти «Октябрська» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

13 вересня 2014 року між ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ОСОБА_2 був укладений Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з умовами якого ОСОБА_2 як начальник дільниці № 11, який виконує роботу, пов`язану з прийманням, збереженням, обробкою та застосуванням в процесі роботи переданих йому матеріальних цінностей, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей (а.с. 36).

Відповідно до копії Акту від 29.07.2015, комісією, створеною на підставі розпорядження № 245 від 28.07.2015, проведено перевірку дільниці № 11 ш. «Октябрська» на предмет фактичного використання стальних канатів, отриманих в 2014-2015 роках, та встановлено, що на дільниці № 11 канати отримані: канат 45,0-ГЛ-В-Н-Р1770(180)у кількості1260м отриманий11.03.2014,канат 45,0-ГЛ-В-Н-Р1770(180)у кількості1260м отриманий10.06.2014,канат 45,0-ГЛ-В-Н-Р1770(180)у кількості1260м отриманий10.06.2014,канат 49,0ГЛ-В-Н-Р1670(170)у кількості670м отриманий02.02.2015,канат 49,0ГЛ-В-Н-Р1670(170)у кількості670м отриманий02.02.2015,канат Метапласт45,5-Б-ГЛ-В-Н-Р1770(180)у кількості1460м отриманий24.02.2015.Роботи понавішуванню встволах вищевказанихканатів надільниці нездійснювалися (а.с.154).

Згідно зі звітом про оцінку матеріальних цінностей, проведеної 23.07.2015 суб`єктом оціночної діяльності ПП «Персей», шкода від розкрадання матеріальних цінностей: канат 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1260 м, канат 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1260 м, канат 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1260 м, канат 49,0 ГЛ-В-Н-Р 1670 (170) у кількості 670 м, канат 49,0 ГЛ-В-Н-Р 1670 (170) у кількості 670 м, канат металопл. 45,5-Б-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1460 м, склала 1335019,00 грн без ПДВ (а.с. 23-24).

За висновком судово-економічної експертизи № 26-15 по матеріалам досудового розслідування кримінального правопорушення за № 12015040230000367, складеного судовим експертом Лябах Н.М. 29.10.2015, документально підтверджується нестача товарно-матеріальних цінностей, а саме канатів загалом у кількості 6580 м, отриманих матеріально-відповідальною особою зі складу ш. «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» підзвіт. Відповідно до даних первинних документів бухгалтерського обліку ПАТ «Кривбасзалізрудком» вартість канатів у кількості 6580 м складає 920811 грн (без врахування ПДВ). Розмір збитків ПАТ «Кривбасзалізрудком відповідно до проведеної експертом оцінки вартості канатів, складає 1602022,80 грн (у тому числі ПДВ 267003,80 грн (а.с. 158-167).

22 липня 2015 року Криворізьким МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області на підставі заяви ПАТ «Кривбасзалізрудком» від 22.07.2015 внесені відомості про кримінальне правопорушення за № 12015040230000367 за ч. 1 ст. 366 КК України про те, що начальник дільниці № 11 шахти «Октябрська» Капшитар О.А., будучи службовою особою, разом з невстановленими особами, в період часу 2014-2015 років, шляхом внесення недостовірних відомостей до виробничих звітів про списання матеріалів вчинив розтрату товарно-матеріальних цінностей, що спричинило матеріальні збитки ПАТ «Кривбасзалізрудком» (а.с. 151).

В матеріалахцивільної справинаявне письмовіпояснення ОСОБА_2 ,надані членуправління ПАТ«Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 ,у якихвін підтверджуєотримання товарно-матеріальнихцінностей канатів,та те,що завказівкою в.о.головного механікашахти ОСОБА_4 підписував фіктивніакти списанняканатів o45 і o49 та не забезпечив схоронність довірених йому товарно-матеріальних цінностей (а.с. 152).

Аналогічне пояснення надав ОСОБА_4 (а.с. 152 зворотній бік).

Постановою прокурора прокуратури м. Кривого Рогу від 20.10.2015 виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12015040230000367 від 22.07.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в окреме провадження за ч. 2 ст. 367 КК України щодо службової недбалості начальника дільниці № 11 шахти «Октябрська» Капшитара О.А., внесені відомості в ЄРДР за № 12015040230000589 від 30.10.2015 (а.с. 168-172).

20 січня 2016 року представник ПАТ «Кривбасзалізрудком» звернувся із заявою про залучення до кримінального провадження № 12015040230000589 від 30.10.2015 представника потерпілого ПАТ «Кривбасзалізрудком» (а.с. 173).

17 лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 12015040230000589 від 30.10.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за ознаками службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки (а.с. 178-179).

10 березня 2016 року ПАТ «Кривбасзалізрудком» вперше звернулося з позовом про визнання цивільним позивачем та відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином у кримінальному провадженні № 12015040230000589 від 30.10.2015 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який у подальшому через неодноразові повернення судом обвинувальних актів, визначення підсудності, виділення матеріалів досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , не знайшов свого вирішення (а.с. 118-125).

16 серпня 2016 року ПАТ «Кривбасзалізрудком» повторно звернулося з позовом визнання цивільним позивачем та відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином у кримінальному провадженні № 12015040230000589 від 30.10.2015 по обвинуваченню ОСОБА_2 (а.с. 176).

Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року, який залишено без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2022 року та постановою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України, за ознаками службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, призначено покарання, від якого звільнено на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності (а.с. 9-21).

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він, обіймаючи посаду начальника дільниці спуску-підйому №11 шахти «Октябрська» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», тобто будучи службовою особою, всупереч посадової інструкції, договору про повну індивідуальну відповідальність від 13 вересня 2014 року, укладеного між ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та засудженим, неналежно виконував свої обов`язки через несумлінне ставлення до них, чим завдав шкоди охоронюваним інтересам юридичної особи на суму, яка більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Так, ОСОБА_2 , обіймаючи зазначену вище посаду, відповідно до відомостей лімітно-забірних карток за березень, червень 2014 року та лютий 2015 року одержав, серед інших товарно-матеріальних цінностей, зі складу підприємства ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» канати 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1260 м, 45,0-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 2520 м, 49,0 ГЛ-В-Н-Р 1670 (170) у кількості 1340 м та канат Метапласт 45,5-Б-ГЛ-В-Н-Р 1770 (180) у кількості 1460 м.

У подальшому ОСОБА_2 не проконтролював, що навішування цих канатів відповідно до накладних вимог на відпуск (внутрішнє переміщення на дільниці шахти) не здійснювалося, не вжив заходів по збереженню переданих йому товарно-матеріальних цінностей, внаслідок чого за результатами перевірки комісія, утворена на підставі розпорядження від 28 липня 2015 року № 245, встановила факт не використання стальних канатів за їх цільовим призначенням та їх нестачу на підприємстві. У результаті вищезазначеного, ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» було завдано збитків.

Як зазначено у вироку цивільний позов ПАТ «Кривбасзалізрудком» до ОСОБА_2 судом не приймався до розгляду, а тому судом роз`яснено право звернення до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди у загальному порядку.

У своїй ухвалі від 28.07.2022 Дніпровський апеляційний суд, аналізуючи доводи апеляційної скарги представника потерпілого на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06.12.2021, зазначив, що «…З матеріалів справи вбачається, що цивільний позов ПАТ «Кривбасзалізрудком» судом першої інстанції прийнятий до розгляду не був, про що зазначено у вироку, а отже щодо нього не здійснювався судовий розгляд, не з`ясовувалися обставини і підстави цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 , що істотно відрізняються від кримінально-правового аспекту вчиненого діяння, а також не приймалося рішення по суті позову, яке може бути перевірене в апеляційному порядку.

Колегія суддів зважає і на те, що для з`ясування обсягу цивільно-правової відповідальності обвинуваченого є необхідним вирішення питання про його відмежування від цивільно-правової відповідальності інших осіб, зокрема начальника охорони шахти «Октябрьська» Старовойтова С.Л., тобто розгляд питання щодо осіб, які не є учасниками даного кримінального провадження, що також об`єктивно унеможливлює вирішення цивільного позову у межах апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, законодавцем передбачено можливість вирішення питання про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, в порядку цивільного судочинства, про що було зазначено судом першої інстанції у вироку, а отже право потерпілого у даному випадку не є порушеним…» (а.с. 15-19).

Згідно з ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний Суд в постанові від 27.08.2020 р. у справі № 419/2304/18 зазначив, що суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, а, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Необхідність цього принципу підтверджена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, (провадження № 14-473цс18), в якій зазначено, що «згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм».

З аналізу наведених норм процесуального права убачається, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, ПАТ «Кривбасзалізрудком» у його обґрунтування посилався, зокрема на положення статті 1166 ЦК України.

Разом з тим відшкодування матеріальної шкоди, передбачені статтею 1166 ЦК України, застосовуються в разі наявності між сторонами спору в деліктних зобов`язаннях, тоді як вбачається з установлених судом обставин, між сторонами виник спір стосовно відшкодування шкоди підприємству, заподіяну діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, а підстави, умови, порядок, межі й розмір матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну ними підприємству, установі, організації, встановлені Главою ІХ КЗпП України.

Таким чином, до правовідносини, які виникли між сторонами у справі, суд застосовує норми Кодексу законів про працю України.

За змістом частини першоїстатті 3 КЗпП Українитрудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 130 КЗпП Українипрацівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків; 2) нанесення прямої дійсної шкоди; 3) вина в діях або бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв`язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала.

Згідно зістаттею 134 КЗпП Українивідповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Для покладення відповідальності за пунктом 3 частини першої статті 134 КЗпП достатнім встановити не факт притягнення працівника до кримінальної відповідальності, а наявності в його діях складу злочину. Відповідальність працівника за пунктом 3 частини першої статті 134 КЗпП виникає за умови, що злочинний характер його діянь (наприклад, кваліфікація за відповідними статтями КК: необережне знищення або пошкодження майна (стаття 196 КК); порушення обов`язків щодо охорони майна (стаття 197 КК); службова недбалість (стаття 367 КК); злочини у сфері господарської діяльності (розділ VII КК)) підтверджено у встановленому порядку вироком суду.

При цьому матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкода, заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених законом.

Повна матеріальна відповідальність на цій підставі настає незалежно від виконуваної роботи або посади, яку обіймає працівник, і від того, чи укладено з ним договір про взяття на себе повної матеріальної відповідальності.

З огляду на це суд не надає окрему оцінку доводам як позивача, так і відповідача стосовно покладення на відповідача матеріальної відповідальності з підстав укладення з ним договору про повну матеріальну відповідальність, що у даному випадку є недоцільним і ця підстава не покладається судом в обґрунтування рішення.

Як було встановлено судом вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, наслідком якого стало заподіяння матеріальної шкоди підприємству, у трудових відносинах з яким перебував ОСОБА_2 .

Відповідно до частини шостоїстатті 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

На думку суду відповідачем ОСОБА_2 позивачу завдана шкода діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, тобто відповідач вчинив вказані дії внаслідок чого позивачем було понесено матеріальні збитки у вигляді нестачі товарно-матеріальних цінностей, довірених відповідачу, за умови порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків (службова недбалість), необережної форми вини в його діях, прямого причинного зв`язку між протиправною та винною бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала, а тому відповідач має нести матеріальну відповідальність на підставі ст. 134 КЗпП України.

З огляду на наведене, суд дійшоввисновку про наявність підстав для задоволення позову та з огляду на правила, встановлені КЗпП України, оскільки на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із позивачем, а тому на нього покладається обов`язок з відшкодування завданої матеріальної шкоди позивачу за вчинення кримінального правопорушення, вина у вчинені якого встановлена вироком суду.

Наведене узгоджується із висновками, зробленими Верховним Судом у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 463/4040/15-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 583/1942/17, від 26 липня 2021 року у справі № 592/8140/20.

Згідно зі ст. 135 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Відповідно до ст. 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

При вирішенні питання розміру шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 суд враховує наступне.

З письмових доказів, наданих позивачем в обґрунтування позову, наявні відомості про повідомлення про підозру та пред`явлення обвинувачення за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за обставин, інкримінуємих ОСОБА_2 , а саме неналежне виконання посадових обов`язків, що спричинило ПАТ «Кривбасзалізрудком» збитки, у тому числі начальником охорони шахти «Октябрська» ОСОБА_5 , матеріали досудового розслідування відносно якого після повернення обвинувального акту судом були виділені в окреме провадження (а.с. 122-126).

Крім того, частиною другою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

На виконання завдання цивільного судочинства, з метою всебічного і повного з`ясування обставин, судом встановлено, що Єдиний держаний реєстр судових рішень міститьухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, постановлену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040230000367 від 22.07.2015, якою головного механіка шахти «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, кримінальне провадження по обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57522860).

Як вбачається з вказаної ухвали, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного механіка шахти «Октябрська» ПАТ «Кривбасзалізорудком», будучи службовою особою, маючи умисел направлений на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме: «Акт від 19.02.2015 року щодо заміни канату метапласт-45,5-Ш-ГЛ-В-Ж-Н в КПУ №1 у кількості 2920 м», «Акт від 22.02.2015 року щодо заміни канату 49,0-ГЛ-В-Н-Р-1670(170) в КПУ ш. «Слепая-Октябрьская» у кількості 670 м», «Акт від 15.02.2015 року щодо заміни канату 49,0-ГЛ-В-Н-Р-1670(170) в КПУ ш. «Слепая-Октябрьская», достовірно знаючи, що роботи по заміні канатів не проводились вніс завідомо неправдиві відомості до вказаних вище офіційних документів, а саме підтвердив факт заміни канатів.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача щодо безпідставного покладення позивачем на ОСОБА_2 обов`язку відшкодування заподіяної шкоди у повному розмірі.

З огляду на наведені обставини, враховуючи позицію суду апеляційної інстанції, викладену в ухвалі від 28.07.2022 щодо необхідності з`ясування обсягу відповідальності ОСОБА_2 та вирішення питання про його відмежування від відповідальності інших осіб, а також відсутність обставин та доказів підтверджуючих, що шкода заподіяна злочинними діями ОСОБА_2 , вчиненими з корисливою метою, необережну форму вини в його діях, суд приходить до висновку, що позовні вимогипро відшкодування майнової шкодипідлягають задоволенню частково в розмірі 50 відсотків від визначеної суми.

При цьому під «визначеною сумою» суд має на увазі розмір збитків, визначений у кримінальному провадженні як суб`єктом оціночної діяльності ПП «Персей», так і судовим експертом Лябах Н.М., а саме 1335019 гривень, тобто без врахування ПДВ, з огляду на те, що положеннями Податкового кодексу України, яким визначено, що об`єктом обкладення ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. 185.1 ПК України), проте не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів (пп. 14.1.191в ПК України). Тому на суму відшкодування збитків ПДВ не нараховують, оскільки не відбувається поставки товарів (робіт, послуг), переходу права власності чи розпорядження товарами до крадія, тобто відсутній об`єкт оподаткування.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, 667509,50 грн. (50% від 1335019 гривень).

Щодо доводів представника відповідача про порушення позивачем строків звернення з позовом до суду, то суд вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

Відповідно достатті 233 КЗпП Українидля звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як було встановлено судом ПАТ «Кривбасзалізрудком» вперше звернувся до суду із позовом, у тому числі до ОСОБА_2 у березні 2016 року, у подальшому через неодноразові повернення обвинувальних актів, виділення матеріалів досудового розслідування, визначення підсудності кримінального провадження, позивач повторно звернувся із позовом до ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 214/3642/16 у серпні 2016 року.

Вказаний позов не був розглянутий судом при ухваленні остаточного рішення у справі, а тому відповідно до ст. 128 КПК України протягом року після набрання вироком законної сили (28.07.2022), яким встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, наслідком якого було заподіяння шкоди підприємству, ПАТ «Кривбасзалізрудком» звернувся із цим позовом до суду у порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд вважає хибними доводи представника відповідача стосовно дня, з якого необхідно починати відраховувати річний строк для звернення з позовом до суду, а саме складення та затвердження акту 29.07.2015, оскільки відповідно до цього акту було встановлено отримання канатів на дільницю № 11 і невиконання робіт по їх навішуванню у стволах, проте у цьому акті не встановлено відсутність (нестача) товарно-матеріальних цінностей, причина їх відсутності, а також не встановлений працівник, діями або бездіяльністю якого спричинені збитки підприємству, що могло б слугувати підставою для звернення до суду з позовом до такого працівника.

Таким днем у розумінні ст. 233 КЗпП України може бути, зокрема повідомлення працівника про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, тобто днем виявлення шкоди, заподіяної саме ОСОБА_2 є день повідомлення йому про підозру 17 лютого 2016 року, і ПАТ «Кривбасзалізрудком» в серпні 2016 року скористалося своїм правом на звернення до суду протягом встановленого річного строку з позовом, який не був розглянутий у межах кримінального провадження з незалежних від потерпілого причин, що дало підстави позивачу звернутися до суду з позовом у порядку цивільного судочинства відповідно до положень ст. 128 КПК України, і про таке його право було зазначено апеляційною інстанції при розгляді апеляції на вирок суду.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ «Кривбасзалізрудком» у відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 134, 137 КЗпП України 667509,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову та звільнення позивача від сплати судового збору при зверненні до суду, суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 6675,10 грн.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265,268,273,279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення, 667509 (шістсот шістдесят сім тисяч п`ятсот дев`ять) гривень 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 6675,10 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307, юридична адреса: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1-А.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 07 лютого 2024 року.

Суддя: О. В. Колочко