Рішення

від 26.02.2024 по справі 753/21608/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21608/21

провадження № 2/753/2191/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 14907,54 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань по оплаті вартості відвантаженого товару.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/21608/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ухвала суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками 16 грудня 2021 року та повторно 15 березня 2023 року направлялася на адресу його зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом з повідомлення про вручення, однак адресовані відповідачу поштові відправлення повернуті до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про розгляд справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 08 квітня 2019 року між ТОВ «РОМСТАЛ Україна» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №0804-1/19, відповідно до умов якого позивач зобов`язується продати відповідачу товар, а останній зобов`язується прийняти та оплатити товар у відповідності до положень даного договору.

Як передбачено п. 2.1 договору продавець здійснює поставку товару покупцеві на підставі рахунку-фактури, що є разом з цим договором підставою для здійснення продавцем замовлення та поставки товару, а також за умови дотримання покупцем умов платежу, що визначені цим договором.

Пунктом 2.4. договору визначено, що продавець зобов`язаний поставити товари у відповідності до кількості, якості та асортименту, визначених у рахунку-фактурі.

Продавець здійснює поставку товару покупцеві на підставі рахунку, який є разом з цим договором підставою для здійснення продавцем замовлення товару (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктами 5.1., 6.1. договору ціна на товар зазначається у рахунку-фактурі. Форма оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 10 (десять) календарних днів з дати відвантаження товару.

Відповідно до пунктів 9.1., 9.2., 9.3. договору у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару. У випадку порушення покупцем строків прийняття товару, визначених цим договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неприйнятого у продавця товару за кожен день прострочення зобов`язання. Нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов`язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання.

Як слідує з матеріалів справи, згідно з рахунком-фактурою № РУ-0049145 від 12 вересня 2019 року позивач зобов`язався передати товар - електричний настінний котел Скат 12КЕ (6+6 кВт)/ 380 V/ опалення (ст. 0010008953 8403109020, код 35VP0225, в кількості - 1 штука, вартість 14236,78 грн

Видатковою накладною № РУ-0016175 від 13 вересня 2019 року підтверджується прийняття відповідачем цього товару.

Відповідно до довідки АТ «ІНГ Банк Україна» щодо надходження на поточний рахунок Товариства коштів від ОСОБА_1 , 13 вересня 2019 року ОСОБА_1 здійснив оплату в розмірі 5 236,78 грн з призначенням платежу - рахунок-фактура № РУ-0049145.

Враховуючи викладені обставини, позивач виконав свій обов`язок щодо поставки товару згідно умов договору, а відповідач в свою чергу не оплатив повністю вартість поставленого товару.

Отже, у відповідача перед позивачем на дату подання позову існує заборгованість у сумі 9000,00 грн, строк прострочення заборгованості настав з 24 вересня 2019 року.

Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання на суму 9000,00 грн з 24 вересня 2019 року.

Факт наявності основної заборгованості за Договором в розмірі 9000,00 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, тому позовні вимоги позивача в цій частині визнаються судом обґрунтованими.

Як передбачено статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого товару.

Також, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення з оплати товару тривало більше 10 календарних днів, позивач правомірно нарахував штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, передбачений п. 9.1 договору, розмір якого становить 900,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 24.09.2021 по 20.10.2021, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам законодавства та його арифметичну правильність, а тому загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 560,00 грн.

Водночас згідно з розрахунком суду за вказаний позивачем період з 24.09.2019 по 20.10.2021 розмір пені становить 3 226,73 грн., що перевищує суму, заявлену до стягнення позивачем. Згідно з перерахунком суду сума втрат від інфляції за період з 24.09.2021 по 20.10.2021 становить 1313,009 грн, що також перевищує заявлену до стягнення позивачем.

Як визначено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення пені та інфляційних втрат підлгяають задоволенню у визначеному позивачем розмірах, а саме пеня - 3226,44 грн., інфляційні втрати - 1221,10 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст. 2 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» суму боргу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн., пеню в розмірі 3226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн 44 коп., 3% річних у розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) грн, штраф у розмірі 900 (дев`ятсот) грн, інфляційні втрати в розмірі 1221 (одна тисяча двісті двадцять одна) грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ромстал Україна» (ЄДРПОУ: 32346937, адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 26 лютого 2024 року.

Суддя О.В. Якусик