Ухвала
від 20.02.2024 по справі 757/6929/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6929/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема Інтернешл» ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 р. по справі №757/57553/23-к та 757/57558/23-к, у кримінальному провадженні №120210000000001357, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

09.02.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема Інтернешл» ОСОБА_4 , яке передано слідчому судді ОСОБА_1 12.02.2024, про скасування арешту, накладеного на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 р. по справі №757/57553/23-к та 757/57558/23-к, у кримінальному провадженні №120210000000001357, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.

Адвокат в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив вимоги задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021000000001357 від 02.11.2021.

Ухвалою слідчого судді № 757/57553/23-к від 18.12.2023 накладено у кримінальному провадженні № 120210000000001357 арешт на грошові кошти ТОВ "БОМОНД СІНЕМА ІНТЕРНЕШНЛ", що знаходяться на банківських рахунках.

Ухвалою слідчого судді № 757/57553/23-к від 18.12.2023 накладено у кримінальному провадженні № 120210000000001357 арешт на корпоративні права ТОВ "БОМОНД СІНЕМА ІНТЕРНЕШНЛ"

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.

Так, як вбачається з мотивувальних частин ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 р. задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки заявником в клопотанні жодним чином не спростовано доводи наведені в ухвалі слідчого судді про арешт майна, як і не долучено доказів, які б могли переконати вільного спостерігача у доводах викладених у клопотанні.

За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, доводи клопотання про скасування арешту слід визнати як безпідставні, такі що не базуються на об`єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомонд Сінема Інтернешл» ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 р. по справі №757/57553/23-к та 757/57558/23-к, у кримінальному провадженні №120210000000001357, на майно, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення20.02.2024
Оприлюднено27.02.2024
Номер документу117226463
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —757/6929/24-к

Ухвала від 29.05.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

Ухвала від 20.02.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

Ухвала від 21.02.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

Ухвала від 20.02.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні