Рішення

від 09.02.2024 по справі 212/2174/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/2174/23

2/212/86/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого: судді - Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Зюркевич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, цивільну справу в порядку загального позовного провадження, за позовом Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської областІ в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; третя особа: Ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації речового права та визнання недійсними правочинів,

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2023 року керівник Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області, що діє в інтересах Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України звернувсядо Жовтневогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті ізпозовом довідповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, з позовом про скасування державної реєстрації речового права та визнання правочинів недійсними

Керівник Криворізькоїпівнічної окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті в позовній заяві зазначив, що рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих Дніпропетровської області від 08.12.1993 року №540 нежитлове приміщення вбудоване в прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 520 кв. м, яке на праві власності належало Криворізькій міські раді депутатів трудящих Дніпропетровської області, передано на баланс управлінню житлового-комунального господарства Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

У подальшому, на підставі рішення Криворізької міської ради депутатів трудящих Дніпропетровської області від 10.07.1996 року № 349/3 управлінням житлового-комунального господарства виконкому міської ради нежитлове приміщення вбудоване в прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 передано безоплатно Окремому батальйону патрульно-постової служби міліції по охороні громадського порядку на станціях і лініях швидкісного трамвая Управління МВС України у Дніпропетровській області.

Під час проведення технічної інвентаризації техніком Комунального Підприємства Дніпропетровської Обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 10.04.2008 року під час обстеження встановлено, що площа державного нежитлового приміщення становить 659,3 кв.м., включаючи площу підвалу 139,3 кв.м.

Рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Кривому Розі ради №203 від 18.04.2012 року відбулося уточнення поштової адреси нежитлового приміщення вбудованого в прибудову до 13/14 поверхового будинку АДРЕСА_1 , зокрема, присвоєно номер нежитловому приміщенню, що займало весь перший поверх та підвал в прибудові та в цілому перебувало у власності держави, визначивши його як «приміщення №1».

На підставі рішення Криворізького міської ради «Про оформлення прав власності на об`єкти нерухомого майна» від 13.06.2012 року №192 видано державі в особі Міністерства внутрішніх справ України свідоцтво про право власності на приміщення АДРЕСА_2 .

Зазначене свідоцтво стало підставою для реєстрації права власності на зазначене приміщення, яка здійснена державою в особі Міністерства внутрішніх справ України 02.07.2012 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 37015654).

Як встановлено з листа Міністерства внутрішніх справ України від 04.01.2023 №303/25-2023, власник майна не приймав рішень про приватизацію належного йому нежитлового приміщення №1, вбудованого в прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 та продовжує володіти зазначеним нерухомим майном, що підтверджується, зокрема, державною реєстрацією права власності держави в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 37015654.

Про те, що нежитлове приміщення фактично займає всю площу прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 та підвал свідчать данні технічної інвентаризації.

Однак до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даний час внесено відомості про державну реєстрацію фізичних осіб на нежитлове приміщення АДРЕСА_3 , якого фактично в натурі не існує.

Зокрема, державним реєстратором комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. 18.01.2019 року зареєстровано право власності за ОСОБА_4 на нежитлове приміщення №2 будинку АДРЕСА_4 (з відкриттям розділу 1745030012110).

Підставою для здійснення державної реєстрації права власності ОСОБА_4 став договір купівлі-продажу майна від 31.07.2003 №3107/03/1, посвідчений директором товарної біржі «Європейська» (код ЄДРПОУ 35281862) Журбою І.С.

Однак як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товарна біржа «Європейська» (код ЄДРПОУ 35281862) створена як юридична особа 13.08.2007, при цьому ОСОБА_5 призначена керівником цієї юридичної особи лише 02.02.2017.

В подальшому, ОСОБА_4 , подарувала нежитлове приміщення №2 будинку АДРЕСА_4 синові ОСОБА_1 (договір дарування від 01.09.2020 №№4073, 4074, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчуром С.М.). Разом з тим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вказаний договір визначено як договір купівлі-продажу майна від 01.09.2020 №№4073, 4074, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчуром С.М.

В свою чергу ОСОБА_1 відчужив зазначене нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу від 20.01.2022 №245, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчуром С.М.

Державна реєстрації на нежитлове приміщення №2 будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 1745030012110) проведена за відсутності технічної документації на об`єкт. Однак як встановлено з технічної документації отриманої від ОСОБА_6 , що є невісткою ОСОБА_4 , до зазначеного приміщення включено площу першого поверху, яка є частиною приміщення №1, що належить державі. Фактично нежитлове приміщення №2 не існує як об`єкт нерухомого майна та жодною особою реально в натурі не набувалося, однак наявність державної реєстрації на це майно, обмежує право держави володіти належним їй майном.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення №2 будинку АДРЕСА_1 , яке виникло всупереч нормам чинного цивільного законодавства та визнання недійсними наступних правочинів щодо цього нерухомого майна.

У позовній заяві керівник Криворізькоїпівнічної окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті просить суд:

-скасувати державну реєстраціюправа власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення №2 будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 1745030012110) проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45104343 від 18.01.2019 державного реєстратора Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича;

-визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 01.09.2020, посвідчений державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчуром С.М. за реєстровими номерами №4073 та 4074, Зазначений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як договір купівлі-продажу з такими з реквізитами;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.01.2022 посвідчений державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчуром С.М. за реєстровим номером 245;

-стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 8052,00 гривень.

Ухвалою суду від 30 березня 2023 року про відкриття провадження по справі, прийнято позовну заяву до розгляду тавідкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; третя особа: Ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 10.00 годину 01 травня 2023 року, яке було відкладено.

Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; третя особа: Ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації права власності та визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу. Призначено справу до судового розгляду по суті на 01 грудня 2023 року о 13 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні представник органу прокурати України та Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області позов підтримали, послалися на обставини та правове регулювання заявлених позовних вимог, що зазначені у позовній у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Страх В.О. проти позову заперечував, послався на обставини, що зазначені у відзиві на позовну заяву, вхідний номер №ЕП-2264 від 25 квітня 2023 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Фадєєва Н.І. проти позову заперечувала, послалася на обставини, що зазначені у відзиві на позовну заяву, вхідний номер №8357/23 від 19 квітня 2023 року.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідност.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності не нерухоме майно від 22 червня 2012 року, що видане Виконавчим комітетом Криворізької міської ради, держава Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України є власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , приміщення 1 та 02 липня 2012 року зареєстровано речове право у формі право власності на зазначене нерухоме майно.

В судовому засіданні судом встановлено, що предметом договору купівлі продажу №310/03/1 від 31 липня 2003 року є нежитлове приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_5 та міститься відмітка, що даний договір зареєстрований на товарній біржі Європейська», ідентифікаційний код: 35281862.

Судом встановлено, що відповідно до листа Комунального Підприємства Дніпропетровської Обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за №509 від 09 серпня 2022 року, на нежитлове приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_5 . в архіві за вказаною адресою відсутні будь які дані, інвентаризаційна справа не заводилась, технічна інвентаризація не проводилась.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до листа Виконавчого комітету Покровської районної ради від 27 липня 2022 року за №7/01-32/2095 не присвоювалась адреса на нежитлове приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_5 .

Судом встановлено, що юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ Європейська», ідентифікаційний код: 35281862, зареєстровано 13 серпня 2007 року.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до листа Комунального Підприємства Дніпропетровської Обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за №200 від 27 лютого 2023 року, нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_6 та нежитлове приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_5 , є фактично одним і тим самим об`єктом нерухомого майна.

Судом встановлено, що 18 січня 2029 року, державний реєстратор Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальов Сергій Вадимович, здійснив державну реєстрацію речового права на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 на нежитлове приміщення за адресою: приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_5 , підстава виникнення права власності: Договір купівлі продажу майна, серія та номер: 3107/03/1, виданий 31.07.2003, видавник: Товарна біржа «Європейська».

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до договору дарування нежитлового приміщення від 01 вересня 2020 року, що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчур С.М. за номером 4073, 4074 ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар нежитлове приміщення за адресою: приміщення АДРЕСА_7 .

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 20 січня 2022 року, що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Нянчур С.М., за номером 244 ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив, нежитлове приміщення за адресою: приміщення АДРЕСА_7 .

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (частина перша статті 3 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, та статті 15, 16 ЦК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені устатті 16 ЦК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним(частина другастатті 16 ЦК України).

За змістом частин другої, третьої статті16 ЦК Українисуд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нормами цивільного законодавства передбачений спосіб захисту цивільних прав та інтересів, зокрема й шляхом визнання правочину недійсним, правові засади для застосування якого врегульовані приписами статей 215236 ЦК України.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі №161/3245/15-ц, Верховний Суд зазначив: «Тобто відповідно до вищевказаних нормЦК України недійсним можна визнати лише договір як правочин, і така вимога може бути заявлена як однією зі сторін,так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.».

В постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року, справа №910/12787/17, Верховний Суд зазначив: «У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Як уже зазначалося, позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсними окремих пунктів кредитних договорів, стороною яких він не є; акцентував, що став власником майна, переданого в іпотеку, згідно з договорами іпотеки, укладеними на забезпечення виконання зобов`язань за цими кредитними договорами, а умови спірних кредитних договорів, які стосуються нарахування винагороди за користування кредитом, суперечать вимогам закону, збільшують обсяг його відповідальності перед банком, тому мають бути визнані недійсними у судовому порядку.

Тобто у цій справі позов про визнання недійсними кредитних договорів у частині сплати винагороди за користування кредитом подала особа, яка не була стороною цих кредитних договорів, - заінтересована особа.

Об`єднана палата зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.».

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин першої та другої статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тобто відповідно до вищевказаних нормЦК України недійсним можна визнати лише договір як правочин, і така вимога може бути заявлена як однією зі сторін,так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи наданні докази, суд дістається висновку, що позовні вимоги скасування державної реєстраціїправа власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення №2 будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 1745030012110), що проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45104343 від 18.01.2019 року державного реєстратора Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича, підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_4 не набула права власності на спірне нерухоме майно, оскільки не було дотримано форму договору купівлі продажу нерухомого майна на дату 31 липня 2003 року, як того передбачало цивільне законодавство України, а саме нотаріальне посвідчення договору, або укладання біржової угоди, яке також не відбулося, враховуючи ту обставину, що дата договору купівлі продажу майна на біржі є 31 липня 2003 року, а юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ Європейська», ідентифікаційний код:35281862, зареєстровано 13 серпня 2007 року, після дати укладення договору та внаслідок чого договір не був зареєстрований на товарній біржі.

Враховуючи наданнідокази,суд дістаєтьсявисновку,що позовнівимоги скасуванняпро визнання недійсним договору дарування укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 01.09.2020 року, посвідчений державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчуром С.М. за реєстровими номерами №4073 та 4074, та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.01.2022 року, посвідчений державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчуром С.М. за реєстровим номером 245, підлягають задоволенню, оскільки зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, враховуючи ту обставину, що відповідно до листа Комунального Підприємства Дніпропетровської Обласної Ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» за №200 від 27 лютого 2023 року, нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_6 (на даний час належить Міністерству Внутрішніх справ України) та нежитлове приміщення №2 за адресою: АДРЕСА_5 , є фактично одним і тим самим об`єктом нерухомого майна та первісний договір на підставі якого було зареєстрованого речове прав за певною особу, не був належним чином укладений, внаслідок чого особа не набула право власності на нерухоме майно.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисуд також стягує з відповідачів у рівних частинах на користь сторони по справі понесені нею судові витрати, що складаються з судового збору за пред`явлення позову в сумі 8052 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,133, 141, 258-259, 263-265,279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Керівника Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської областІ в інтересах держави в особі: Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; третя особа: Ліквідаційна комісія Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування державної реєстрації речового права та визнання недійсними правочинів, задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення №2 будинку АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 1745030012110) проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45104343 від 18.01.2019 року державного реєстратора Комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Ковальова Сергія Вадимовича.

Визнати недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 01.09.2020 року, посвідчений державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчуром С.М. за реєстровими номерами №4073 та 4074, Зазначений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як договір купівлі-продажу з такими з реквізитами.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.01.2022 року, посвідчений державним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчуром С.М. за реєстровим номером 245.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП НОМЕР_3 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судові витрати по сплаті судового збору у сумі 8052 гривень 00 копійок (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) по 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19 лютого 2024 року.

Суддя: Р. В. Дехта