Рішення
від 14.10.2010 по справі 2-1139-10
ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                 

                                        Справа №2-1139\10

                                                                     

                           Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                         

    14 жовтня 2010 року.                             м.Тячів

    Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Розман М.М., при секретарі Цех Г.М. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим , що  12 березня 2008 року між ВАТ « Державний ощадний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №29 , згідно до якого відповідачеві надано кредит в сумі 9000 гривні під заставу рухомого майна , а саме спальні «Росава», мякий уголок « Анжеліка» , що належать ОСОБА_1 згідно договору купівлі- продажу від 10 березня 2008 року з кінцевим терміном повернення 11 березня 2010 року і за користування кредитом встановлено плату в розмірі 25 % річних.

Однак, взяті на себе зобов’язання по кредитному договору відповідачка ОСОБА_1 не виконала , у зв’язку з чим їй було надіслано листи з пропозицією погасити заборгованість , які нею залишені без задоволення.

Станом на 1 жовтня 2010 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 19 226.59 гривень.

Просить суд стягнути з відповідачки на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 19 226.59 гривень заборгованості за кредитним договором.

Представник ВАТ «Державний ощадний банк України» в судовому засіданні позов підтримав посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.

    Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала і пояснила , що насправді вона ніякий кредит не отримувала і меблі не купляла , а тільки підписала кредитний договір , договір застави і договір купівлі-продажу на прохання ПП ОСОБА_2 , якій необхідні були кошти і якій фактично і вони були перераховані. В той час остання була її роботодавцем , хоч трудова угода і не оформлялася , і запевнила її , що своєчасно погасить кредит. Після надходження письмових претензій з банку вона неодноразово зверталася з цього приводу до сім’ї ОСОБА_2 , але безрезультатно.

Дослідивши всі обставини справи, суд вважає, що позов підставний і в судовому засіданні доведений.

    В судовому засіданні встановлено, що 12 березня 2008 року між сторонами ВАТ « Державний ощадний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №29 , згідно до якого відповідачці ОСОБА_1 надано кредит в сумі 9000 гривні під заставу рухомого майна , а саме спальні «Росава», мякий уголок « Анжеліка» , що належать ОСОБА_1 згідно договору купівлі- продажу від 10 березня 2008 року з кінцевим терміном повернення 11 березня 2010 року і за користування кредитом встановлено плату в розмірі 25 % річних.

В п. 1.3 підписаного сторонами кредитного договору №29 від 12 березня 2008 року зазначено , що кредит надається шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок продавця товару ПП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу , укладеного між позичальником та продавцем товару від 10 березня 2008 року.

Факт перерахування позивачем кредитних коштів в сумі 9000 гривень на рахунок ПП ОСОБА_2  стверджується платіжним дорученням № 900071 від 12.03.2010 року.

    Згідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

А згідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач взяті на себе зобов’язання по кредитному договору не виконав і відповідно до розрахунку заборгованості по кредиту, заборгованість відповідача перед банком станом на 1 жовтня 2010 року становить 19226.59 гривень.

    Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»               19226.59 гривень.

    Судові витрати покласти на відповідача.

    Керуючись ст.ст. 4 , 10 , 11 , 169, 202-203, 209, 213-215 ЦПК України , ст. 526, 530, 1048-1050 ЦК України,  суд ,

Р  І  Ш  И  В:

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України «  19226 ( дев’ятнадцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 59  копійок заборгованості за кредитним договором , 192 гривні 27 копійок сплаченого судового збору та 120 гривень сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня його оголошення.

                        Головуючий:                                                                        М.М.Розман

     

   

СудТячівський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення14.10.2010
Оприлюднено22.10.2010
Номер документу11722954
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-1139-10

Рішення від 01.06.2010

Цивільне

Оріхівський районний суд Запорізької області

Фісун Н. В.

Ухвала від 20.08.2010

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Яковенко В. С.

Рішення від 07.09.2010

Цивільне

Іванківський районний суд Київської області

Яковенко В. С.

Рішення від 25.10.2010

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Ходоровський Б. В.

Рішення від 25.10.2010

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Ходоровський Б. В.

Рішення від 24.12.2010

Цивільне

Покровський районний суд Дніпропетровської області

Пустовар Оксана Савеліївна

Рішення від 02.12.2010

Цивільне

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Пахоменко Олег Геннадійович

Рішення від 14.10.2010

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман Михайло Михайлович

Рішення від 30.09.2010

Цивільне

Тячівський районний суд Закарпатської області

Розман Михайло Михайлович

Рішення від 21.09.2010

Цивільне

Веселівський районний суд Запорізької області

Нагорний Анатолій Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні