Рішення

від 13.02.2024 по справі 367/6586/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6586/20

Провадження №2/367/695/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Квартал на Лісовій» про усунення порушень та повернення майна у попередній стан,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСББ «Квартал на Лісовій» про усунення порушень та повернення майна у попередній стан. Позов мотивує тим, що він є співвласником багатоквартирного будинку від АДРЕСА_1 , в розумінні п. 5) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII із змінами. Йому на праві приватної власності, належить нежитлове приміщення під номером АДРЕСА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.12.2017 року, серія НМТ 838267 посвідченим ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстровий № 2696. Відповідач - юридична особа, створена власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна в розумінні ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ із змінами. Порушення його прав з боку відповідача полягає у наступному. Відповідачем, у сумнівний з технічної точки зору спосіб, з підвального приміщення через отвір у несучій стіні виведено назовні пластикову трубу для поливу клумб та закріплено цю трубу на зовнішній стіні будинку під вікном належного йому нежитлового приміщення, що призвело до погіршення цілісності утеплення будинку, порушує зовнішній вигляд, цілісність фасаду будинку і може призвести до руйнування облицювального шару фасаду будинку. Претензія вручена відповідачеві нарочно 23.07.2020 р. (про що є відмітка голови об`єднання) з вимогою демонтувати пластикову трубу та привести вигляд фасаду у попередній стан залишена без відповіді. Заява, що вручена відповідачеві нарочно 23.07.2020р. (про що є відмітка голови об`єднання) з проханням надати відомості про власника чи користувача підвалу, що знаходиться під нежитловим приміщенням АДРЕСА_3 , що належить позивачеві на праві власності і з якого виведено пластикову трубу - залишилась без реагування. Відповідачем ігнорується встановлений законом обов`язок забезпечувати належний санітарний протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам, а також обов`язок забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників у т.ч. його при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю. Так, спільне майно, а саме приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, за мовчазної згоди відповідача, використовуються іншими співвласниками на власний розсуд і у власних особистих інтересах шляхом перепланування, прибудов, встановлення додаткових дверей, переобладнанні входів до під`їздів, підвалів, з метою розширення свого простору за рахунок інших співвласників та обладнання комор, що по суті є самостійним переплануванням, чим обмежується вільний доступ до спільного майна. Окрім того, у приміщенні, що межує з приміщенням яке є його власністю прилаштовано додаткове приміщення з вулиці, яке у тому числі використовується для сушіння білизни, зберігання побутових речей, внаслідок чого відбувається захламлення простору навколо будинку, що може призводити до порушення санітарних норм, порушення вимог протипожежної безпеки, ускладнюється вільне користування спільним майном та змінюється архітектурний вигляд споруди. Просить суд зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Лісовій» забезпечити йому вільне користування спільним майном та привести у попередній стан архітектурний вигляд споруди. Здійснити демонтаж пластикової труби, що виведена назовні з підвального приміщення через отвір у несучій стіні та закріплену на зовнішній стіні будинку під вікном належного йому нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та привести в належний стан частину фасаду будинку, цілісність якого була порушена. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, суду додатково пояснив, що з 2017 року є власником нежитлового приміщення № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В 2019 році восени на фасадній стіні його приміщення було проведено водопровідну трубу. На даний момент спірна пластикова водопровідна труба не проходить по фасадній стіні його приміщення.

Представник відповідача ОСББ «Квартал» на Лісовій» - Гончар Н.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала суду пояснила, що пластикову трубу, що була виведена назовні з підвального приміщення через отвір у несучій стіні та була закріплена на зовнішній стіні будинку під вікном нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності позивачу демонтовано, після звернення позивача до суду з даним позовом. Пластикову водовідвідну трубу було проведено з іншого цокольного приміщення будинку, з метою поливу квіткових насаджень, що ростуть біля будинку. Фасад будинку, що містить стіну приміщення позивача було відновлено. Позов безпідставний, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 106670795 від 07.12.2017 нежитлове приміщення № 17, загальною площею 35,6, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, нежитлового приміщення, серія та номер: 2696, виданий 07.12.2017, виданий: ПН КМНО Бондар Н.В.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал» на Лісовій » створене мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 забезпечує санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; забезпечує дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, даний факт підтверджено представником відповідача по справі Гончар Наталією Сергіївною , яка є керівником ОСББ «Квартал» на Лісовій», що вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використання їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричнє, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься в тому числі і питання про використання спільного майна.

У відповідності до частини 1 статті 4 даного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного тримання та використання неподільного та загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного судинку» передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначені обов`язки співвласників, в тому числі: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Разом з цим, ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями статті 391 ЦК України регламентують право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ч. 2 ст. 16 ЦК України міститься перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Такий перелік не є вичерпним, оскільки в цих же приписах йдеться про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що станом на час розгляду справи відсутні порушення права ОСОБА_1 як власника нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , зокрема: наявність пластикової труби, що виведена назовні з підвального приміщення через отвір у несучій стіні та закріплена на зовнішній стіні будинку під вікном належного позивачеві вище зазначеного нежитлового приміщення та незадовільний стан частини фасаду будинку, цілісність якого була порушена, даний факт підтверджено і самими поясненнями позивача.

Суд не бере до уваги подані позивачем до позовної заяви роздруківки фотографій, оскільки, з них не є можливим встановити, що за об`єкти, елементи приміщень та речей є на фото, та яке відношення, викладене має до порушених прав позивача, роздруківки не є належними письмовими доказами, обставин викладених в позовній заяві.

Позивачем не подано до суду жодних доказів, які б спростовували пояснення представника відповідача. Крім того, не подано і доказів наявності спірної пластикової труби, що виведена назовні з підвального приміщення через отвір у несучій стіні та закріпленої на зовнішній стіні будинку під вікном належного позивачеві нежитлового приміщення № НОМЕР_1 чи неналежного стану частини фасаду будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, у суду відсутні докази того, що ОСББ «Квартал» на Лісовій» своїми діями перешкоджає у вільному користуванні спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , як власника нежитлового приміщення № 17 у вказаному будинку.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про усунення порушень та повернення майна у попередній стан є безпідставними, оскільки, позивачем не надано жодного доказу у порушенні його права у вільному користуванні спільним майном багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , як власника нежитлового приміщення № 17 у вказаному будинку, за таких фактичних обставин, суд вважає, що заявлений позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1, 4, 10, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 15, 16, 321, 369, 382, 386, 391 ЦК України, ст. 12, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 142, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСББ «Квартал на Лісовій» про усунення порушень та повернення майна у попередній стан - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза