Ухвала

від 26.02.2024 по справі 303/1706/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/1706/24

Провадження № 1-кс/303/263/24

У Х В А Л А

про накладення арешту на майно

третьої особи

26 лютого 2024 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши відкритому судовому засіданні, без технічної фіксації клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_3 , подане в порядку ст. 64-2, 170 КПК України, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023072040000093, внесеному до ЄРДР 03.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,

у с т а н о в и в:

22.02.2024 року прокурор Мукачівської окружної прокуратури, ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: земельні ділянки за кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202, що розташовані в межах кварталу 29 Чинадіївського лісництва, який оголошено заповідним урочищем місцевого значення «Деренів» та віднесено до території природно-заповідного фонду, які згідно Інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку, належать на праві власності ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 21.02.2012 Мукачівським МВ УМВС в Закарпатській області. У клопотанні прокурор просить накласти арешт на вказані земельні ділянки у формі заборони на відчуження та розпорядження даним майном, а також вчинення будь-яких дій, спрямованих на вчинення у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, будь-яких реєстраційних дій, у тому числі щодо об`єднання, поділу, виділу частки із зазначених земельних ділянок.

Клопотання прокурором мотивоване тим, що «Мукачівською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023072040000093 від 03.11.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, яке перебуває у провадженні слідчого відділу ВП №1 Мукачівського районного управління поліції Мукачівського відділу поліції ГУ НП України в Закарпатськійобласті.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом того, що моніторингом відкритих даних з інтернет ресурсів встановлено, що службовими особами державних та органів місцевого самоврядування всупереч вимогам земельного та природоохоронного законодавства здійснювалася передача земельних ділянок, які входили до заповідного урочища «Деренів», ботанічного заказника «Бузок», лісового заказника «Тополина» та інших об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення розміщених на території Мукачівського району.

Згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів № 55 від 07.03.1990 «Про розширення мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області» оголошено заповідне урочище місцевого значення «Деренів» в межах кварталів 24, 29 Чинадіївського лісництва ДП «Мукачівське ЛГ» (правонаступником якого є філія «Мукачівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України»).

За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202 накладаються на межі кварталу 29 Чинадіївського лісництва, який оголошено заповідним урочищем місцевого значення «Деренів» та віднесено до території природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Аналогічний зміст має стаття 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Стаття 44 ЗК України, передбачає, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Указані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об`єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.

Оскільки спірні ділянки відносяться до територій, що входять до заповідного урочища місцевого значення «Деренів», ураховуючи імперативні положення статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і статті 43 ЗК України, вони є землями природно-заповідного фонду, перебувають під особливою охороною, щодо них встановлений спеціальний порядок вилучення, відтворення і використання, а також обмеження щодо їх цивільного обороту.

Відповідно до п. «г» ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель державноївласності, які не можутьпередаватись у приватнувласність, належать земліпідоб`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчогопризначення, щомаютьособливуекологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурнуцінність, якщоінше не передбачено законом.

Пунктом «г» ч.1 ст. 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносятьсяземлі природно-заповідного та іншогоприродоохоронногопризначення.

Відповідно до витягу із Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 1887161621227 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0200 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку належить на праві власності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ).

Відповідно до витягу із Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щод ооб`єкта нерухомого майна за № 1887209021227 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0201 площею 0,2184 га для ведення особистого селянськогого сподарства належить на праві власності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імен ісерії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ).

Відповідно до витягу із Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 1887200121227 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0202 площею 0,2583 га для ведення особистого селянського господарства належить на правівласності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ).

16.02.2022 постановою прокурора Мукачівської окружної прокуратури, земельні ділянки з кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202 визнано речовим доказом у справі.

Згідно ч.1,2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч.2,3 ст. 171 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.»

До клопотання про арешт майна прокурор додав матеріали на підтвердження зазначеного у клопотанні.

У судове засідання прокурор подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності, подане клопотання підтримує та просить задоволити з наведених у ньому підстав. При цьому до заяви додав, копію рішення Виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів № 55 від 07.03.1990 року «Про розширення мережі території та об`єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області» з додатком, згідно якого до переліку новостворених територій та об`єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області, у розділі «заповідні урочища» під номером 1 зазначено заповідне урочище «Деренів» у межах кварталів 24,29 Чинадіївського лісництва.

Неявка прокурора в судове засідання, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, права і обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Власник нерухомого майна повідомлявся про розгляд даного клопотання, однак у судове засідання не прибув, про причини не повідомив.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось у зв`язку із неприбуттям в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає до задоволення з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У судовому засіданні встановлено, що 03 листопада 2023 року до ЄРДР за №42023072040000093, було внесено відомості про кримінальне правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення.

З матеріалів доданих до клопотання про арешт майна, вбачається, що 01.08.2019 року громадянин ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 21.02.2012 Мукачівським МВ УМВС в Закарпатській області, зареєстрував право власності на земельні ділянки, які:

- відповідно до витягу із Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 1887161621227 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0200 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку належить на праві власності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ).

- відповідно до витягу із Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щод ооб`єкта нерухомого майна за № 1887209021227 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0201 площею 0,2184 га для ведення особистого селянськогого сподарства належить на правівласності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імен ісерії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ).

- відповідно до витягу із Державного реєструречових прав на нерухомемайно та Реєстру прав власності на нерухомемайно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 1887200121227 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0202 площею 0,2583 га для ведення особистого селянського господарства належить на правівласності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ).

Підставою для оформлення права власності на вказані земельні ділянки за гр. ОСОБА_4 , були відповідно:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №014229 виданий 04.07.2003 року Мукачівською РДА, земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0200 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №014230 виданий 04.07.2003 року Мукачівською РДА, земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0201 площею 0,2184 га для ведення особистого селянськогого сподарства;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №014230 виданий 04.07.2003 року Мукачівською РДА, земельна ділянка з кадастровим номером 2122781000:02:001:0202 площею 0,2583 га для ведення особистого селянського господарства.

Згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів № 55 від 07.03.1990 «Про розширення мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області» оголошено заповідне урочище місцевого значення «Деренів» в межах кварталів 24, 29 Чинадіївського лісництва ДП «Мукачівське ЛГ» (правонаступником якого є філія «Мукачівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України»).

За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202 накладаються на межі кварталу 29 Чинадіївського лісництва, який оголошено заповідним урочищем місцевого значення «Деренів» та віднесено до території природно-заповідного фонду.

Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Закарпатської обласної ради народних депутатів № 55 від 07.03.1990 року «Про розширення мережі території та об`єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області» з додатком, згідно якого до переліку новостворених територій та об`єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області, у розділі «заповідні урочища» під номером 1 зазначено заповідне урочище «Деренів» у межах кварталів 24,29 Чинадіївського лісництва.

16.02.2022 постановою прокурора Мукачівської окружної прокуратури, земельні ділянки з кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202 визнано речовим доказом у вищевказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, відповідно до положень ч.1, ч.2 ст. 64-2 КПК України, ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про зміну імен ісерії НОМЕР_3 від 07.02.2012 попереднє ім`я ОСОБА_5 ), як власник нерухомого майна щодо якого ставиться питання про арешт, набула уданому кримінальному провадженні, статусу «третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт».

Арешт майна, який є заходом забезпечення кримінального провадження, полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тобто прокурором має бути доведено існування сукупності обставин, які вказують на необхідність у відповідному конкретному кримінальному провадженні застосувати захід, без якого неможливо ефективно здійснювати досудове розслідування, та з огляду на мету його застосування, під час його реалізації допускається втручання у права особи.

В наданих прокурором матеріалах, на переконання слідчого судді, є достатньо доказів того, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказане у клопотанні майно, а саме: земельні ділянки за кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202, що розташовані в межах кварталу 29 Чинадіївського лісництва, який оголошено заповідним урочищем місцевого значення «Деренів» та віднесено до території природно-заповідного фонду, - являється об`єктом вчинення кримінального правопорушення та відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У постанові прокурора Мукачівської окружної прокуратури, ОСОБА_3 від 24.01.2024 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні земельні ділянки за кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202, міститься достатнє обґрунтування, якому із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає зазначене вище майно.

Зважаючи на те, що вищевказане, з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, необхідно накласти арешт на вказані у клопотанні земельні ділянки, бо у випадку не застосування арешту, це може призвести до їх відчуження чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт на майно третіх осіб (будь-якої фізичної або юридичної особи) накладається з метою збереження речових доказів (ч.1 ст.64-2, п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з наданих матеріалів, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, надала достатніх і належних доказів тих обставин, на які послалась у клопотанні, які з точки зору їх взаємозв`язку у своїй сукупності, - є підставою для прийняття рішення про задоволення клопотання про арешт майна.

З огляду на це, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також для забезпечення збереження речових доказів слід накласти арешт на зазначену в клопотанні земельну ділянку, яка опосередковано є об`єктом кримінального правопорушення. Отже, невжиття заходів процесуального примусу може призвести до подальшого протиправного відчуження/передачі поділу або переходу права власності на земельну ділянку зазначену в клопотанні.

З урахуванням вищенаведеного, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно.

Керуючись: ст. 64-2, 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_3 , подане в порядку ст.64-2 КПК України, про арешт майна у кримінальному провадженні №42023072040000093, внесеному до ЄРДР 03.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, - задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме: на земельні ділянки за кадастровими номерами 2122781000:02:001:0200, 2122781000:02:001:0201, 2122781000:02:001:0202 у формі заборони навідчуження та розпорядження даним майном.

Заборонити ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 21.02.2012 Мукачівським МВ УМВС в Закарпатській області,вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження та розпоряджання вищевказаними земельними ділянками, а також будь-які дії, спрямовані на вчинення у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких реєстраційних дій, у тому числі щодо об`єднання, поділу, виділу частки із зазначених земельних ділянок.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали (згідно ч.7 ст.173 КПК України).

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати особам, які були відсутності під час оголошення ухвали (згідно ч.7 ст.173 КПК України).

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1