Рішення

від 26.02.2024 по справі 308/17597/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17597/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бедьо В.І.,

при секретарі судового засідання Молдован Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою адвоката Бойко Богдана Богдановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович, ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бойко Б.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В., ОСОБА_2 , ТзОВ «Деал Фінанс Груп», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов мотивований тим, що згідно з договором про відступлення прав вимоги (цесія) від 16.09.2022 ТОВ «Деал Фінанс Груп», яке є правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна», передало (відступило) ОСОБА_1 права вимоги за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007, що укладений між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_2 , у розмірі заборгованості боржника 392879,25 грн., з яких: 309939,35 грн. заборгованість по тілу (основній сумі) кредиту; 81119,90 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1820 грн. судові витрати. Виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007 було забезпечено договором іпотеки № РML-800/021/2007 від 19.04.2007.

Позивач зауважує, що натомість, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як іпотекодержатель, звернулося до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. із заявою про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, на підставі якої нотаріусом прийняті рішення, якими припинено іпотеку та обтяження об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 . Тобто, на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007 у відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не існувало право на пред`явлення нотаріусу відповідної заяви про припинення обтяження та іпотеки, оскільки право вимоги за кредитним договором вже перейшло до нового кредитора позивача ОСОБА_1 .

Зазначає, що оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, прийнятті приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. оскаржувані рішення, на підставі заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження та іпотеки, є протиправними та позбавляють позивача можливості повністю реалізувати своє право щодо виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007, які у даному випадку забезпечені договором іпотеки № РML-800/021/2007 від 19.04.2007.

На підставі наведеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64827212 від 16.09.2022 12:08:22, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Денисом Володимировичем на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a> про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, згідно з яким припинено іпотеку, предметом якої є об`єкт нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64826992 від 16.09.2022 12:00:26, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Денисом Володимировичем на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a> про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, згідно з яким припинено обтяження об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судове засідання не зявився, при цьому подав заяву, у якій просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади. Відзив у визначений судом строк не подав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК вирішив справу на підставі наявних у ній даних та постановив заочне рішення.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади. Письмові пояснення щодо позову у визначений судом строк не подано.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.04.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» (змінило найменування на ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-800/021/2007, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 41800 доларів США на купівлю нерухомого майна, зі сплатою 15,12 % річних, строком до 19.04.2032.

У якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007 між ЗАТ «ОТП Банк» (змінило найменування на ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № РML-800/021/2007 від 19.04.2007, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І., зареєстрованим в реєстрі за № 846, згідно з яким предметом іпотеки є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І. за реєстровим № 843 і який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 19.04.2007, реєстраційний № 2038801.

29.06.2010 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст. ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н. 29.06.2010 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір відступлення права вимоги № б/н.

Згідно з вищевказаними договорами ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло зобов`язання за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007 та договором іпотеки № PML- 800/021/2007 від 19.04.2007.

У подальшому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» повідомило ОСОБА_2 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007 ТОВ «Деал Фінанс Груп» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 19, офіс 181; код ЄДРПОУ 44280974), у відповідності до пп. 7.1.2 п. 7.1 розділу 7 договору факторингу від 16.09.2022, та у зв`язку з наведеним констатовано, що платежі за цим кредитним договором повинні сплачуватися на користь нового кредитора в гривні за відповідними реквізитами.

16.09.2022 між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 було укладеного договір про відступлення прав вимоги (цесія), згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор ТОВ «Деал Фінанс Груп» (цедент) передає (відступає) новому кредитору ОСОБА_1 (цесіонарію), а новий кредитор (цесіонарій) набуває належні первісному кредиторові (цедентові) права вимоги за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007, що укладений між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2010) та ОСОБА_2 (надалі основний договір чи кредитний договір). Право вимоги у цедента за основним договором виникло на підставі: договору факторингу від 16.09.2022, що укладений між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Деал Фінанс Груп», по якому ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступив в повному обсязі права вимоги по вказаному основному договору ТОВ «Деал Фінанс Груп». Сторони погодили, що до цесіонарія переходять всі права, які належать цеденту за основним договором (в тому числі права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або які зобов`язані виконати обов`язки боржника за кредитним договором, права на донарахування штрафних санкцій на умовах передбачених кредитним договором). Сторони підтверджують, що на момент укладення цього договору загальний розмір заборгованості боржника, право вимоги щодо якої відступається, складає 392879,25 грн., з яких: 309939,35 грн. заборгованість по тілу (основній сумі) кредиту; 81119,90 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1820 грн. судові витрати. Цедент вибуває з усіх правовідносин, що склалися між ним і боржником, втрачає всі права вимоги за основним договором зі всіма забезпеченнями, з моменту підписання цього договору (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 договору про відступлення прав вимоги (цесія) цесіонарій заміщає цедента у всіх правовідносинах, що склалися між останнім і боржником з моменту укладення даного договору. Право вимоги за цим договором переходить до цесіонарія в момент підписання договору.

Відповідно до положень п. п. 5.1, 5.2, 5.3 договору про відступлення прав вимоги (цесія) цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Договір достроково припиняє свою дію на наступний день, що слідує за днем невиконання цесіонарієм свого обов`язку по оплаті відповідно до умов цього договору. Після підписання договору усі попередні переговори, листування, попередні договори і протоколи про наміри з питань, які так чи інакше відносяться до цього договору, втрачають юридичну силу. Відступлення прав вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов зобов`язань, визначених основним договором.

16.09.2022 ТОВ «Деал Фінанс Груп» та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі документації, що є додатком 1 до договору про відступлення прав вимоги (цесія) від 16.09.2022, згідно з яким цедент передав, а цесіонарій прийняв наступну документацію: копію кредитний договору № PL-800/021/2008 від 19.04.2007; копію графіку повернення кредиту до кредитного договору № PL-800/021/2008 від 19.04.2007.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (індексний номер витягу: 310013907 від 16.09.2022), приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. на підставі заяви іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64827212 від 16.09.2022 12:08:22, згідно з яким припинено іпотеку, предметом якої є об`єкт нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 .

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексний номер витягу: 310012391 від 16.09.2022) вбачається, що приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. на підставі заяви іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64826992 від 16.09.2022 12:00:26, згідно з яким припинено обтяження об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 346826471 від 16.09.2023), відомості у Державному реєстрі Іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме, щодо об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У частині першій статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21).

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Тобто, договір відступлення прав вимоги є дійсним за сукупності наступних умов: право вимоги що відступається повинно бути дійсним, тобто реально існувати на момент переходу цих прав; обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами договору; дійсність вимоги повинна підтверджуватись відповідними документами, що встановлюють права кредитора в первісному зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-459цс17.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки визначені ЦК України та Законом України «Про іпотеку».

Так, частинами першою, другою статті 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено судом, згідно з договором про відступлення прав вимоги (цесія) від 16.09.2022 ТОВ «Деал Фінанс Груп», яке є правонаступником ТОВ «ОТП Факторинг Україна», передало (відступило) позивачу ОСОБА_1 права вимоги за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007, що укладений між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_2 , виконання зобов`язань за яким було забезпечено договором іпотеки № РML-800/021/2007 від 19.04.2007. ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як іпотекодержатель, звернулося до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д.В. із заявою про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, на підставі якої нотаріусом прийняті рішення, якими припинено іпотеку та обтяження об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 .

Виходячи з наведеного, на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007 у відповідача не існувало право на пред`явлення нотаріусу відповідної заяви про припинення обтяження та іпотеки, оскільки право вимоги за кредитним договором вже перейшло до нового кредитора позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є вимоги про відновлення становища, яке існувало до порушення.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон).

За змістом пунктів першого та третього частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником є іпотекодержатель, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону).

У частині другій статті 26 Закону, зокрема, встановлювалося, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

При розгляді справи цієї категорії суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей; (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Положення Закону регламентують процедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Чинна нині редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону встановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону також містять пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Згідно з пунктом сьомим Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державнуреєстрацію правта їхобтяженьможе призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту.

Суд вважає, що оскільки іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, прийнятті приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. оскаржувані рішення, на підставі заяви ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження та іпотеки, є протиправними та позбавляють позивача можливості повністю реалізувати своє право щодо виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором № ML-800/021/2007 від 19.04.2007, які у даному випадку забезпечені договором іпотеки № РML-800/021/2007 від 19.04.2007.

Виходячи з системного аналізу статей 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

З урахуваннямвикладеного,на основіповно тавсебічно дослідженихдоказів,оцінивши їхналежність,достатність,достовірність талогічний взаємозв`язок,виходячи ізнорм чинногозаконодавства,його правозастосуваннядо фактичнихобставин справи,суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64827212 від 16.09.2022 12:08:22, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. на підставі заяви ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, згідно з яким припинено іпотеку, предметом якої є об`єкт нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64826992 від 16.09.2022 12:00:26, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. на підставі заяви ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, згідно з яким припинено обтяження об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 , слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтвердженні судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 510, 512, 514, 517, 519, 593, 599 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 141, 223, 258, 259, 260, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64827212 від 16.09.2022 12:08:22, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Денисом Володимировичем на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a> про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, згідно з яким припинено іпотеку, предметом якої є об`єкт нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 , та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64826992 від 16.09.2022 12:00:26, прийняте приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Денисом Володимировичем на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a> про припинення обтяження та іпотеки від 16.09.2022, серія та номер: 82, згідно з яким припинено обтяження об`єкта нерухомого майна (РПВН 15939572): АДРЕСА_1 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»</a> (код ЄДРПОУ 36789421; місцезнаходження: вул.Фізкультури,28Д, м.Київ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Сторони мають право оскаржити рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо