Рішення

від 01.02.2024 по справі 757/43279/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43279/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання - Гаманюк О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження сторін та проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за наданні послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території за період з 01.03.2021 р. по 31.08.2023 р. у розмірі 17 430,00 грн. основного боргу; 2 411,21 грн. інфляційної складової боргу; 603,21 грн. - 3% річних та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником паркомісця № НОМЕР_1 секція «Б» за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2009 р. у справі № 2-89/09 про поділ спільного майна подружжя(даний факт продубльовано в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2018 р. № 757-41877/15-ц).

Відповідач отримував послуги по утриманню будівлі і споруд, проте зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги у повному обсязі виконані не були, у зв`язку із чим, утворилась заборгованість, яка станом на день подачі позову року становить 17 430,00 грн. Також на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивачем нараховано індекс інфляції у розмірі 2 411,21 грн., три проценти річних у розмірі 603,21 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023 р. справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 12.10.2023 р. судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2023 р. в порядку спрощеного позовного провадження сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами відкрито провадження у цивільній справі, роз`яснено відповідачу право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. Відповідач в своєму відзиві посилається на те, що Позивачем не доведено право власності Відповідача на зазначене паркомісце, що посилання Позивача на норми Закону України « Про житлово-комунальні послуги» за № 1875-IV від 24.06.2004 р. зі змінами є безпідставними, оскільки вказаний Закон втратив чинність з 01.05.2019 р. на підставі Закону № 2189-VIII від 09.11.2017 р., також Позивачем не надано правових підстав позову (розрахунку) за період з 01.03.2021 р. по 31.10.2021 р.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником паркомісця № НОМЕР_1 секція «Б» за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2009 р. у справі № 2-89/09 про поділ спільного майна подружжя(даний факт продубльовано в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 11.12.2018 р. № 757-41877/15-ц).

Обслуговування автопаркінгу здійснюється обслуговуючою організацією ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ».

Між Позивачем та Відповідачем не було укладено договору про надання послуг утримання авто паркінгу (машиномісця), так як Позивачу не відомо місце проживання Відповідач.

Для обслуговування паркінгу, утримання його у належному стані і забезпечення майна третіх осіб (власників автомобілів), Позивач уклав відповідні договори з підрядниками, організаціями щодо постачання електроенергії, води, теплопостачання, також надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню вказаної підземної автостоянки, а саме: прибирання паркінгу, миття паркінгу, обслуговування системи протипожежної автоматики та димо-видалення та інших систем паркінгу. При цьому позивач несе витрати з технічного обслуговування, повірки, ремонту та наладки приладів обліку теплової енергії, витрати з утримання служби охорони, тощо, на підставі чого Позивачем було складено калькуляцію вартості утримання одного машиномісця, яка складає 625 грн. на місяць на одне машиномісце.

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до пунктом сьомим Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 р. із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 р., що були діючими у спірний період, власник, наймач житлового приміщення зобов`язаний сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, та, зважаючи на те, що відповідач не виконує своїх зобов`язань щодо утримання належного йому майна та ухиляється від оплати наданих йому позивачем послуг, нарахована позивачем за період з 01.03.2021 р. по 31.08.2023 р. заборгованість за спожиті комунальні послуги у розмірі 17 430,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.

Відповідно до змісту статтей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (стаття перша Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту п`ятого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття перша, частина друга статті третьої, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати належним чином за надані позивачем послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території.

Однак, відповідач, одержуючи послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території, за них не сплачує в установленому законом порядку, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за період з 01.03.2021 р. по 31.08.2023 р. становить 17 430,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ».

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надав доказів про те що він не є власником машиномісця № НОМЕР_1 в секції «Б» за адресою АДРЕСА_1 , не надав доказів про відчуження нерухомого майна третім особам, належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження оплати послуг по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території у визначеному чинним законодавством розмірі.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території у розмірі 17 430,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України індекс інфляції у розмірі 2 411,21 грн., три проценти річних у розмірі 603,213 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд з ним погоджується. Будь-яких заперечень чи контррозрахунку відповідач не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» до ОСОБА_1 щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 2 411,21 грн. та трьох процентів річних у розмірі 60,21 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 634 від 19.09.2023 р.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 684,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 64, 66, 156 ЖК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» заборгованість за наданні послуги у розмірі 17 430,00 грн. основного боргу; 2 411,21 грн. інфляційної складової боргу; 603,21 грн. - 3% річних та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ 1» (02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 3, ЄДРПОУ: 33994474).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Остапчук Т.В.