Рішення

від 26.02.2024 по справі 335/12897/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12897/23 2/335/880/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Печерей О.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя звернувся Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (надалі - позивач) з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості на освітні послуги в розмірі 7085,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на таке.

08.08.2019 між Запорізьким державним медичним університетом та відповідачем був укладений Договір № Ф3-МСФ-218 про надання освітніх послуг, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів відповідача надати їй освітні послуги. У свою чергу, відповідач зобов`язалась своєчасно вносити плату за освітні послуги, відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1.2, Розділу 5, п. 6.2 Договору.

На підставі вказаного Договору відповідача було зараховано студенткою ІІ фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація».

В подальшому, відповідно до наказу № 307-с від 17.05.2022, з 14.05.2022 відповідача було відраховано з університету за власним бажанням.

Відповідач має заборгованість по оплаті за навчання, яка у добровільному порядку не сплачена, у зв`язку з чим, враховуючи порушення зобов`язань за умовами договору, позивач просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 7085,47 грн., з яких: основний борг з врахуванням індексу інфляції у розмірі 6658,01 грн.; 3% річних у розмірі 300,97 грн.; пеня у розмірі 126,49 грн.

Ухвалою від 28.12.2023 року було відкрите провадження у справі, а її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження. Учасникам справи був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явилась, будучи повідомленою про та місце засідання як за місцем знаходження спірної квартири, так і за зареєстрованим місцем проживання, письмового відзиву на позов не надала, про причини неявки не повідомила, що відповідно до ст. 280 ЦК України у сукупності є підставою для заочного розгляду справи, про що 26.02.2024 року була постановлена ухвала суду.

Судом також було встановлено, що у позовній заяві було допущено описку у прізвищі відповідача (« ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_1 »), що не впливає на суть позовних вимог та не є перешкодою для розгляду справи, оскільки РНОКПП, паспортні дані та адреса місця проживання відповідача в матеріалах справи зазначені правильно, і сумнівів у належності особи відповідача не виникає.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 08.08.2019 між Запорізьким державним медичним університетом та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № Ф3-МСФ-218 про надання освітніх послуг між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою (далі - Договір). Предметом цього Договору є надання освітніх послуг.

Відповідно до умов цього Договору університет бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання студенту освітніх послуг (п.1.1). Виконавець має право вимагати від замовника/студента своєчасно вносити плату за освітні послуги, у розмірах та порядку встановлених цим Договором (п.2.2).

На підставі вказаного Договору відповадача було зараховано студенткою ІІ фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація».

У свою чергу, відповідач зобов`язана своєчасно вносити плату за освітні послуги, здійснювати оплату за договором шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, щосеместрово, у розмірі та терміни, передбачені Договором, відповідно до п. 3.1.1., п. 5.1-5.7 Договору.

Зокрема, відповідно до 5.2 Договору загальна вартість освітніх послуг становить 80960,00 грн., в тому числі за 1-й курс - 16260,00 грн., за 2-й курс - 17230,00 грн., за 3-й курс - 18210,00 грн., за 4-й курс - 19200,00 грн., за 5-й курс - 10060,00 грн.

Відповідно до 5.6 Договору оплата за навчання на другому та наступних курсах здійснюється у розмірах, передбачених у п. 5.2 Договору, у строк до 01 вересня та до 01 лютого відповідного навчального року.

Як випливає з наданого позивачем розрахунку заборгованості, протягом навчання відповідач фактично сплачувала чергові семестрові платежі за надані їй освітні послуги. Водночас відповідач двічі допускала сплату чергових платежів (01.02.2021 на один день, 13.09.2021 на 13 днів та 23.02.2022 на 23 дні).

Відповідно до наказу № 307-с від 17.05.2022 відповідача було відраховано з університету з 14.05.2022 за власним бажанням, на підставі відповідної заяви відповідача.

Тим же наказом відповідача було повідомлено про необхідність погашення заборгованості за період з 07.02.2022 по 13.05.2022.

В подальшому, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 № 952-р, а також наказів Міністерства охорони здоров`я України від 15.12.2022 та № 9 від 03.01.2023, Запорізький державний медичний університет (ЗДМУ) був реорганізований шляхом приєднання до Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, який є правонаступник всіх прав та обов`язків ЗДМУ.

Отже, ЗФДМУ є належним позивачем за заявленими вимогами.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, за навчання студента ОСОБА_1 , згідно п. 5.2 Договору за фактично надані освітні послуги (за період з 01.09.2019 по 14.05.2022) мала бути сплачена сума у розмірі 48306,32 грн.

Разом цим, відповідачем за навчання сплачена сума 42690,00 грн., за платіжними дорученнями від 16.08.2019 за №@2PL502515 на суму 8130,00, від 30.01.2020 за №@2PL636452 на суму 8130,00 грн., від 27.08.2020 за №@2РL850520 на суму 8615,00 грн., від 01.02.2021 за №@PL619009 на суму 8615,00 грн., від 13.09.2021 за №@2PL060699 на суму 9200,00 грн.

Отже, сума заборгованості за фактично надані освітні послуги (за період з 01.09.2019 по 14.05.2022) становить 5616,32 грн. (48306,32 грн. - 42960,00 грн.).

Крім того, звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач, у тому числі, просив суд стягнути з відповідача суму коштів, які нараховані ним, як 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, за період з 01.02.2022 по 15.11.2023, у розмірі 300,97 грн., інфляційні втрати за період з травня 2022 року по жовтень 2023 року, у розмірі 1041,69 грн., та пені за несвоєчасну оплату освітніх послуг у розмірі 126,49 грн.

Вказаний розрахунок позивача, відповідачем не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості.

Надані позивачем докази про наявність заборгованості у зазначеному розмірі суд вважає належними, допустимими та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, виходячи з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін у цій справі як грошових зобов`язань, оскільки на підставі договору між сторонами виникло грошове зобов`язання, то його невиконання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до прострочення відповідача. Основою для розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат є сума заборгованості по оплаті за навчання, яка не виплачена позивачу станом на час розгляду цієї справи.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за договором відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості за послуги навчання у розмірі 7085,47 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та вказана грошова сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також має право в порядку ст. 141 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат на сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 19, 141, 176, 263-265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26, код ЄДРПОУ 45030873) заборгованість з оплати освітніх послуг за Договором про надання освітніх послуг від 08.08.2019 № Ф3-МСФ-218 в розмірі 7085,47 грн. (сім тисяч вісімдесят п`ять грн. 47 коп.), в тому числі 5616,32 грн. основного боргу, 1041,69 грн. втрат від інфляції, 300,97 грн. - 3% річних від суми заборгованості, та 126,49 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, проспект Маяковського, 26, код ЄДРПОУ 45030873) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Мінаєв