Постанова

від 15.02.2024 по справі 914/2107/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2024 р. Справа №914/2107/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.,

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 07.12.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2023 (повний текст рішення складено 16.11.2023, суддя Ділай У.І)

у справі № 914/2107/23

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Підберізцівської сільської ради Львівського району

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання додаткової угоди укладеною в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви,

за участю представників:

від позивача - Шумелда Р.Р.,

від відповідача - Кушнерик Р.М.

11.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Підберізцівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання додаткової угоди укладеною в редакції наведеній у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 покликався на укладений з ГУ Держгеокадастру у Львівській області строком на 7 років договір оренди землі від 09.06.2016. Позивач зазначив, що протягом строку дії вказаного договору належним чином виконував усі його умови, а згодом, враховуючи закінчення строку дії договору, звернувся до нового власника землі - Підберізцівської сільської ради з листом-повідомленням про продовження договору оренди на такий самий строк (7 років). На переконання позивача, він виконав усі необхідні, передбачені законодавством та договором умови для продовження договору оренди землі. Натомість сільрада надіслала ОСОБА_1 лист, в якому повідомила про відмову у поновленні договору оренди та зобов`язала останнього забезпечити повернення земельної ділянки. Позивач вважає, що сільрадою порушено його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк за відсутності на те законних підстав.

Господарський суд Львівської області в рішенні від 06.11.2023 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на дотримання відповідачем визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» порядку та строку повідомлення орендаря про прийняте рішення, а саме надіслання в межах місячного строку на адресу ОСОБА_1 листа - повідомлення, в якому зазначено про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 09.06.2016 кадастровий номер 4623687200:10:000:0114 площею 57,7153 га та зобов`язано забезпечити її повернення.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його до Західного апеляційного господарського суду, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що полягало у неправильному тлумаченні закону, а також не застосування до спірних правовідносин норми права, яка підлягала застосуванню. Позивач стверджує, що належним чином виконував усі умови договору про оренду землі від 09.06.2016, відтак, в силу приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» мав переважне право на поновлення договору оренди. На переконання скаржника, сільська рада в місячний термін не розглянула його звернення, заперечення до проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди не надіслала, тобто не виконала вимоги ч. 5 ст. 33 вказаного Закону та діяла не у спосіб, визначений законом, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України. Приймаючи вказане рішення про відмову в поновленні договору оренди землі, відповідач не вказав жодних законних підстав для відмови чим позбавив орендаря законного переважного права на поновлення спірного договору на новий строк.

Відповідач, скориставшись своїм правом, визначеним ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та, з покликанням на судову практику Верховного Суду, зазначив, що орендодавець не зобов`язаний якимось чином обґрунтовувати свою відмову від продовження орендних відносин, а переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Водночас, закон зобов`язує орендодавця повідомити орендаря про бажання чи небажання продовжувати договір оренди, а не вказувати причини такого.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання прибули представники сторін, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_1 09.06.2016 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого ГУ Держгеокадастру у Львівській області на підставі протоколу земельних торгів від 09.06.2016 надало ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 4623687200:10:000:0114 загальною площею 57,7153 гектарів, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.п. 1.1,2.1,2.2 договору).

За умовами п.3.1 договору оренди землі від 09.06.2016 такий було укладено на строк 7 років.

В п. 3.3 договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом - повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору.

ОСОБА_1 стверджує, що протягом строку дії договору оренди він в повному обсязі та належним чином виконував усі його умови.

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розпорядником орендованої позивачем земельної ділянки на даний час є Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області.

Враховуючи закінчення строку договору оренди земельної ділянки, позивач звернувся до нового власника земельної ділянки - Підберізцівської сільської ради з листом-повідомленням №1 від 19.04.2023р. про укладення договору оренди на новий строк (продовження договору оренди землі) №б/н від 09.06.2016 року та просив укласти договір оренди на орендовану земельну ділянку на новий строк (поновити договір оренди на строк 7 років), з долученням проекту додаткової угоди №1 до договору оренди землі б/н від 09.06.2016.

Листом-повідомленням №2 від 03.05.2023 (до якого було долучено додаткову угоду №1 про пролонгацію договору оренди землі б/н від 09.06.2016) позивач уточнив умови додаткової угоди №1 до договору оренди землі б/н від 09.06.2016 та додатково висловив свою згоду на розгляд пропозицій про зміну умов договору.

Позивач зазначає, що ним було виконано всі необхідні, передбачені законодавством та договором, умови для продовження договору оренди землі. Натомість, Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області надіслала на адресу позивача лист №506 від 29.05.2023 року, в якому повідомила, що рішенням Підберізцівської сільської ради №54-13-2023 від 15.05.2023 «Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки» відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 09.06.2016 року кадастровий номер 4623687200:10:000:0114 площею 57,7153 та зобов`язано забезпечити її повернення.

Позивач стверджує, що сільською радою в оскаржуваному рішенні відмовлено в укладенні договору оренди на новий строк, за відсутності зауважень щодо запропонованих умов договору, при належному виконанні орендарем умов діючої угоди; не запропоновано інших умов договору, як це передбачено ч. 5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», що порушує його переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк та слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, за правилами ст. 11 ЦК України, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про оренду землі», відповідно до ст. 1 якого, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 4623687200:10:000:0114 загальною площею 57,7153 гектарів, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Чорнушовицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі від 09.06.2016, який був укладений орендарем з ГУ Держгеокадастру у Львівській області строком на 7 років. Вказаним договором сторони, у п.п.3.1,3.3,3.4 зокрема, обумовили, що після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом - повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди передбачена статтею 33 Закону України «Про оренду землі» і можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами третім і четвертим за якими договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

З наведеного слідує, що поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач звернувся до Підберізцівської сільської ради, як нового власника земельної ділянки, реалізовуючи своє переважне право на укладення (поновлення) договору оренди землі, листом-повідомленням №1 від 19.04.2023р. з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки на новий строк (поновити договір оренди) та долучив проект додаткової угоди №1 до договору оренди землі б/н від 09.06.2016, який було вручено відповідачу 27.04.2023, що підтверджується долученим до матеріалів справи трекінгом поштового відправлення за №7903908573400.

Згодом, листом-повідомленням за №2 від 03.05.2023 позивач уточнив умови додаткової угоди №1 до договору оренди землі б/н від 09.06.2016 та додатково висловив свою згоду на розгляд пропозицій про зміну умов договору. До листа-повідомлення №2 від 03.05.2023 позивач долучив додаткову угоду №1 про пролонгацію договору оренди землі б/н від 09.06.2016. Вказаний лист було вручено відповідачу 09.05.2023, що підтверджується трекінгом поштового відправлення № 7900071891409 в матеріалах справи.

За умовами ч.4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За результатами розгляду листа-повідомлення Дяка С.М. Підберізцівською сільською радою було прийнято рішення за №54-13-2023 від 15.05.2023 «Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки», яким відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 09.06.2016 року кадастровий номер 4623687200:10:000:0114 площею 57,7153 та зобов`язано забезпечити її повернення.

Про прийняте сільською радою означене рішення за №54-13-2023 від 15.05.2023, відповідач повідомив ОСОБА_1 листом за № 506, який цього ж дня було надіслано на адресу позивача, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №7901201532216.

З огляду на ту обставину, що лист-повідомлення ОСОБА_1 за №1 від 19.04.2023 відповідачу було вручено 27.04.2023, відтак місячний строк, передбачений ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», обчислюється з наступного дня від цієї дати, таким чином, останнім днем строку на повідомлення орендодавцем орендаря про результати прийнятого щодо поновлення договору оренди рішення є 29.05.2023 (позаяк 27.05.2023 і 28.05.2023 - субота і неділя, вихідні дні).

Касаційний господарський суд у складі Верховного суду України в постанові від 21.09.2022 у справі №926/2720/21 виснував, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі»;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

З аналізу наведених правових висновків та долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що сільська рада своєчасно та з дотриманням встановленого законом місячного терміну розглянула та скерувала позивачу повідомлення про результати розгляду його пропозиції щодо поновлення договору оренди.

За приписами частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

З огляду на наведене, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 14.06.2022 у справі N 903/1173/15, від 31.01.2023 № 910/21981/21.

Пункт 34 статті 26 Закону України «"Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

За умовами статті 12 Земельного кодексу України міська рада наділена повноваженнями у галузі земельних відносин, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Підсумовуючи наведене, Підберізцівська сільська рада відповідно до наведених положень чинного законодавства має повноваження вирішувати відповідно до закону питання щодо регулювання земельних відносин, у тому числі надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

В ч.5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» законодавцем визначено певний алгоритм дій, якого має дотримуватися як орендар, так і орендодавець задля визначення подальшої долі земельної ділянки, зокрема, на орендодавця покладається обов`язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, за необхідності узгодити з орендарем істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності) та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Водночас, означена норма закону містить застереження, що у разі наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Однак, у вказаній нормі права не йдеться про обов`язок орендодавця обґрунтовувати свою відмову та зазначати причини незгоди з істотними умовами договору, у випадку наявності заперечень щодо укладення договору на новий строк.

З огляду на наведене, відповідач діяв відповідно до визначеної законом компетенції, у відповідності до умов чинного законодавства, відтак прийняттям оспорюваного рішення не порушив прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , про що судом першої інстанції зроблено законний висновок, відтак правомірно та обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2023 у справі №914/2107/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 23.02.2024.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік