Ухвала

від 26.02.2024 по справі 923/884/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/884/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючої судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лагуна-5"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року

у справі №923/884/19

за позовом Державної установи "Відділення Гідроакустики Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України"

до відповідачів:

- Фермерського господарства "Лагуна-5"

- Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області

про визнання недійсним договору оренди та визнання права постійного користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

04.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фермерського господарства "Лагуна-5" на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року у справі №923/884/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Лагуна-5" на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року у справі №923/884/19 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/884/19.

Станом на 20.09.2023 матеріали справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Листом Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 апеляційний господарський суд, керуючись Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0.9-22 про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей), у зв`язку з необхідністю розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Лагуна-5" на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 у справі №923/884/19, просив Господарський суд Одеської області направити до Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №923/884/19.

22.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла відповідь від Господарського суду Одеської області, у якій останній зазначив, що справа №923/884/19 до суду першої інстанції не надходила.

У зв`язку із зазначеним, а також відсутністю матеріалів справи, апеляційний господарський суд 07.02.2024 повторно надіслав запит Господарському суду Одеської області та просив направити до Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №923/884/19.

16.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №923/884/19.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги;

- за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апелянт у своїй скарзі просить задовольнити апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лагуна-5", скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року у справі №923/884/19 та ухвалити нове, яким у задоволені позову Державної установи "Відділення Гідроакустики Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України" відмовити в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з позовною заявою було сплачено 3842 грн., з огляду на що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 5763 грн. (3842 грн. * 150%).

До вказаної апеляційної скарги апелянтом доказів сплати судового збору не надано.

Таким чином, заявником апеляційної скарги не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 18.10.2023), якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

У такому разі, заявник має надати докази направлення іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів до електронних кабінетів інших учасників (квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету Користувача ЄСІТС), а за відсутності у учасника електронного кабінету докази направлення копії заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення.

Разом з тим, до зазначеної апеляційної скарги не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року у справі №923/884/19 становить 5763 грн.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174, 260 Господарського процесуального кодексу України з метою надання заявнику можливості виправити вказаний недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі, а також доказів надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Крім того, згідно з вимогами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В апеляційній скарзі Фермерським господарством "Лагуна-5" заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що не був повідомлений стосовно розгляду справи та не отримував жодного повідомлення.

Апелянт зазначає, що про оскаржуване рішення дізнався випадково 28.01.2022 під час формування податкової звітності та здійсненні розрахунків для сплати за землю за 2021 року головним бухгалтером господарства.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи по справі, у тому числі оскаржуване рішення, направлялись відповідачу на його юридичну адресу, яка вказана в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 75640, Херсонська область, Голопристанський район с. Олександрівка (Краснознам`янка).

Саме за вказаною, єдиною відомою суду першої інстанції адресою, було надіслано оскаржуване рішення.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса відповідача на час розгляду справи в суді першої інстанції була актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 30.03.2023 по справі №910/2654/22.

Колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Однак, відомостей про те, що відповідач повідомляв суд першої інстанції про зміну адреси місцезнаходження матеріали справи не містять.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З поштових повідомлень наявних в матеріалах справи, адресатом якого є Фермерське господарство "Лагуна-5", вбачається, що відправлення не були ним отримані, про що підприємством поштового зв`язку „Укрпошта робились відмітки про повернення поштового повідомлення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в разі якщо процесуальні документи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений належним чином. Доказом такого повідомлення є наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, повернуті відділенням поштового зв`язку.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Також, за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху та надати скаржнику строк для можливості усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску цього строку та надання доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду апеляційної інстанції у передбачені законодавством строки.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що з урахуванням приписів ч.4 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Фермерського господарства "Лагуна-5" на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року у справі №923/884/19 на підставі ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лагуна-5" на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2021 року у справі №923/884/19 залишити без руху.

2. Повідомити скаржника про необхідність подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк, а також усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками до неї іншим учасникам справи, у строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Попередити скаржника, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повідомити учасників судового процесу, що у зв`язку з набранням чинності з 18.10.2023 змін до Господарського процесуального кодексу України, учасники судових проваджень, визначених у статті 6 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Ухвалу складено та підписано 26.02.2024, у зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів Ярош А.І. з 15.02.2024 по 23.02.2024, у відпустці.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош