Постанова

від 07.02.2024 по справі 910/11292/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Справа№ 910/11292/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бевзюк О.О.;

від відповідача: Пащенко М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року (повне рішення складено 03.11.2023)

у справі № 910/11292/23 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд»

до Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення від 02.06.2023 № 16-р/тк,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 02.06.2023 №16-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/11292/23 відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення №16-р/тк від 02.06.2023.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/11292/23 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесене при неповному з`ясуванні та недоведеності судом, що мають значення для справи. При винесенні оскаржуваного рішення суттєво порушенні та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зазначив, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 03.03.2022 № 1-рп «Про деякі питання організації діяльності Антимонопольного комітету України в умовах воєнного стану до припинення чи скасування воєнного стану» зупинені строки щодо щодо надання відповідей на всі запити та вимог, що надіслані не тільки протягом дії воєнного стану, а й які були надійслані до введення воєнного стану та відповідь на які припадала на 25.02.2022 та пізніше. Таким чином, оскільки станом на сьогодні в Україні діє воєнний стан, то відповідно зупинені строки надання інформації на запити та вимоги Антимонопольного комітету України до його припинення або скасування.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції не проаналізовано з якою метою було направлено вимогу позивачеві. При цьому, згідно із Рекомендаційних роз`яснень АМК України № 39-рр від 09.08.2016 базовий штраф за порушення п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якщо вимога була направлена Антимонопольним комітетом України з метою дослідження встанволено у сумі 82 600, 00 грн.

Також апелянт наголошує, що місцевим господарським судом не було надано правової оцінки тому факту, що ТОВ «Овіс Трейд» після того, як отримало вимогу від Антимонопольного комітету своєчасно надало відповідь на вимогу з додатками, що вимагались у вимозі. Вказане свідчить про добросовісну поведінку позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11292/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

07.12.2023 на виконання вимог вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11292/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» та призначено до розгляду на 07.02.2024.

25.12.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач зазначив, що подання інформації Антимонопольному комітету України після встановленого у вимозі строку для її надання не є підставою для звільнення позивача від встановленої законом відповідальності.

Крім того, відповідач зауважив, що обгрунтовано визначив розмір штрафу, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за здійснене позивачем порушення накладається штраф у розмірі одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітний рік. Натомість, відповдіач наклав на позивача штраф у сумі 0,1% від чистого доходу ТОВ «Овіс Трейд».

До того ж відповідач звертає увагу, що п. 10 Розпорядження АМК України від 03.03.2022 № 1-рп «Про деякі питання організації діяльності Антмонопольного комітету України в умовах воєнного стану» стосується вимог і запитів державних уповноважених комітету, які були надіслані комітетом до 25.02.2022, а трмін надання відповіді препадав на 25.02.2022 та пізніше.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2024 заперечував доводи апеляційної скарги та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, cтаття 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суд враховує, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов`язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Суд у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню з`ясовує, чи було повідомлено суб`єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Пунктом 5 частини 1 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов`язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак суд у розгляді відповідних справ з`ясовує, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв`язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб`єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту.

Подання інформації на вимогу Антимонопольного комітету України чи його органу у встановлений строк, але в неповному обсязі, тобто не з усіх вимог відповідного запиту, не може ототожнюватися з неподанням інформації у встановлений строк, оскільки це є різні, самостійні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначені пунктами 13 і 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 02.06.2023 №16-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що ТОВ «Овіс Трейд» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу заступника Голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 31.08.2022 №128-21.1/09-1606е у встановлений ним строк. За вказане порушення, накладено на ТОВ «Овіс Трейд» штраф у розмірі 2 597 652 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час прийняття рішення Антимонопольний комітет України виходив з наступного.

Заступник голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений під час здійснення збору та аналізу інформації щодо дотримання суб`єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції на ринках нафтопродуктів (пального), пов`язаних зі встановленням цін на нафтопродукти протягом 2022 року, направила до ТОВ «Овіс Трейд» вимогу про надання інформації №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022.

Відповідно до змісту вимоги №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022 заступник голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений вимагав протягом 10 днів з дня отримання цієї вимоги надати комітету відповідну інформацію, пояснення та копії документів згідно наведеного переліку.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303515122780, вимога була отримана уповноваженим представником позивача за довіреністю Копаєвою 06.09.2022.

Означена інформація підтверджується, окрім іншого, листом Акціонерного товариства «Укрпошта» від 07.11.2022 №001002-557-22, в якому зазначено, що поштове відправлення №0303515122780 вручено 06.09.2022 за довіреністю від 01.02.2022 уповноваженій особі ТОВ «Овіс Трейд» Копаевій Т.Б.

Отже, останній день строку надання ТОВ «Овіс Трейд» інформації припадав на 16.09.2022.

Клопотань щодо продовження строку надання відповіді на вимогу від ТОВ «Овіс Трейд» не надходило. У встановлений строк відповідь на вимогу надана не була.

Листом від 05.01.2023 №05/01-2022 ТОВ «Овіс Трейд» повідомило Комітет, що наприкінці грудня 2022 року йому стало відомо, що стосовно товариства розпочато справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з причин ненадання інформації на вимогу Комітету. Вимогу №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022 товариство не отримувало та не відомо ким отримано означену вимогу, оскільки Копаєва не є штатним працівником товариства. Також, ТОВ «Овіс Трейд» зазначило, що внаслідок бойових дій на території Харкова було пошкоджено будівлю за адресою: вул. Чкалова, 2г, та майно і документи, які там знаходилися, що унеможливило здійснення товариством господарської діяльності.

Проте, як вбачається із наявної у матеріалах антимонопольної справи копії довіреності від 01.02.2022, ТОВ «Овіс Трейд» уповноважило Копаєву Т.Б. на отримання марок, усіх видів поштової кореспонденції, у тому числі і рекомендованих листів з повідомленням, надісланої на адресу ТОВ «Овіс Трейд» у всіх поштових відділеннях УДП ПЗ «Укрпошта». Довіреність видана терміном до 31.12.2022 року та посвідчена директором ТОВ «Овіс Трейд» Галинським О.В.

Отже, матеріалами антимонопольної справи підтверджується, що вимога №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022 була отримана представником ТОВ «Овіс Трейд» Копаєвою Т.Б.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Із вказаних положень прослідковується можливість застосування принципу «affirmanti incumbit probatio» який означає, що «хто стверджує, той і доводить».

Так, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Овіс Трейд» не довів належними та допустимими доказами, що Копаєва Т.Б. не уповноважена особа позивача на отримання поштової кореспонденції.

Крім того, добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань ПАТ «Укрпошта» не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №922/1124/18).

Як встановлено у спірному Рішенні, дії ТОВ «Овіс Трейд» у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022 у встановлений строк є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України №16-р/тк від 02.06.2023 не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати протиправним та скасування зазначене рішення.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Отже, вимога Комітету для суб`єктів господарювання є обов`язковою, ненадання інформації на яку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, незалежно від суб`єктивного ставлення позивача щодо доцільності такої інформації для розгляду справи Комітетом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, заступник голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», під час здійснення збору та аналізу інформації щодо дотримання суб`єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції на ринках нафтопродуктів (пального), пов`язаних зі встановленням цін на нафтопродукти протягом 2022 року, направила до ТОВ «Овіс Трейд» вимогу про надання інформації №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022.

Вказане спростовує доводи апелянта, що судом першої інстанції не встановлено з якою метою відповідачем було направлено вимогу позивачу.

Відповідно до змісту вимоги №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022 заступник Голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений вимагав протягом 10 днів з дня отримання цієї вимоги надати Комітету відповідну інформацію, пояснення та копії документів згідно наведеного переліку. Окремо у вимозі було повідомлено, що у разі відсутності можливості надання запитуваної інформації у визначений вимогою строк, ТОВ «Овіс Трейд» може звернутися до Комітету із клопотанням про подовження строку на надання інформації із поясненнями причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений строк; таке клопотання має бути подане не пізніше ніж за 3 робочих дні до завершення терміну надання відповіді.

Відповідь на вимогу №128-21.1/09-1606е від 31.08.2022 ТОВ «Овіс Трейд» у встановлений державним уповноваженим строк не надало.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що Комітет листом від 19.04.2023 №128-26.13/09-6095е направляв позивачу копію подання із попередніми висновками.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення №0303515599447 подання вручено позивачу 26.04.2023.

Матеріали справи не містять доказів висловлення позивачем пропозицій або заперечень щодо висновків та пропозицій, викладених у поданні.

Щодо тверджень апелянта про зупинення строку для надання відповіді на вимогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 03.03.2022 №1-рп «Про деякі питання організації діяльності Антимонопольного комітету України в умовах воєнного стану до припинення чи скасування воєнного стану» вирішено до припинення чи скасування воєнного стану зупинити перебіг строків надання інформації на вимоги та інші запити державних уповноважених Антимонопольного комітету України, строки надання відповідей по яким перепадали на 25 лютого 2022 року та пізніше.

Так, скаржник вважає, що вказаним розпорядженням зупиненні строки щодо надання відповідей на всі вимоги та запити Антимонопольного комітету України, які були направлені останнім як до введення воєнного стану, так і ті, які направлені вже під час воєнного стану.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із вказаними твердженнями апелянта, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. При цьому, зупиненням є така зміна порядку обчислення строку, за якою в період дії певної обставини, передбаченої цивільним законодавством, перебіг строку «завмирає», а після припинення цієї обставини перебіг того самого строку поновлюється в частині, що залишилася. Отже, зупинитися може строк перебіг, якого розпочався.

Таким чином, згідно вищевказаного Розпорядження, зупиняється строк надання відповідей на вимоги відповідача, перебіг яких, станом на 25.02.2022, розпочався та останній день якого припадав на 25.02.2022 або пізніше, оскільки з об`єктивних причин (початок воєнного стану) суб`єкти господарювання могли не мати можливості надати відповіді у визначені законом строки.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо зупинення строку надання відповіді на вимогу відповідача.

Щодо посилання апелянта на рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України № 39-рр від 09.08.2016 в контексті визначення розміру штрафу, то колегія суддів вказує на наступне.

Скаржник зазначає, що розмір накладеного штрафу є необгрунтованим, та відповідно до рекомендаційних роз`яснень №39-рр від 09.08.2016 за аналогічне порушення базовий штраф встановлюється у значно меншому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Застосування штрафних санкцій не повинно призводити до позбавлення суб`єкта господарювання можливості конкурувати або до неможливості задоволення споживчого попиту.

Законодавство залишає визначення точного розміру штрафу за органами Комітету - залежно від обставин кожної конкретної справи. Такі повноваження за своєю природою належать до дискреційних, які реалізуються органами Комітету з певною свободою розсуду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до звіту про фінансові результати, чистий дохід ТОВ «Офіс Трейд» за 2022 рік становить 2 597 652 тис. грн.

Таким чином, 1% від виручки складає 25 976 520 грн, водночас Комітетом накладено штраф у розмірі 2 597 652 грн, тобто 0,1% від доходу, що відповідає приписам ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

При цьому, колегія суддів зазначає, що роз`яснення №39-рр від 09.08.2016 мають рекомендаційний характер та не містять норм обов`язкових до виконання, оскільки не є нормативно-правовим актом.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/13254/17.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є недоведеними, необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. ч

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року у справі № 910/11292/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року у справі № 910/11292/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/11292/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту 26.02.2024 (після виходу судді Майданевича А.Г. з відпустки)

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич