Рішення

від 14.11.2007 по справі 20-2/456

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/456

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" листопада 2007 р. справа № 20-2/456

За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя

                            (99008, м. Севастополь, вул. Повсталих, 6)

про стягнення 563,65 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача – Гладченко О.І., довіреність №  15680/0/2-07 від 11.10.2007;

відповідача –Червінька О.М., довіреність № 06\43-1.1 від 09.01.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі - ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”) звернулось у господарський суд з позовом до Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (далі –Ленінська РДА м. Севастополя) про стягнення заборгованість за перевищення ліміту активного споживання у сумі 563,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 370 від 15.09.2004, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України:  не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Але у судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України 01.11.2007 розгляд справи відкладався на 14.11.2007 відповідно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2004 року між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та Ленінською РДА м. Севастополя укладений договір № 370 на постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004 та вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (арк. с. 8-12).

Цей договір не був розірваний, натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Ленінську РДА м. Севастополя електроенергією, а Ленінська РДА м. Севастополя користувалась нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Ленінська РДА м. Севастополя користувалась електроенергією на підставі Договору № 370 від 15.09.2004 (далі –Договору).

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк остаточного розрахунку –15 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими  тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків  сторін.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії     зобов'язаний     додержуватися     вимог нормативно-технічних   документів   та   договору  про  постачання енергії.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії. Встановлених розділом 5 Договору.

Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений об'єм відпуску електричної енергії на 2006 рік. щомісячно у розмірі 3550 кВт/г.

Але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії об'єм використаної електроенергії перевищив у листопаді 2006 року -  на 1123 кВт/г та у грудні 2006 року - на 641 кВт/г.

На підставі викладеного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії та виставлені рахунки всього на суму 563,65 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідачем вказані рахунки на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії складає 563,65 грн., яка визнана відповідачем у повному обсязі.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7 статті 26  Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач,     якому  електрична енергія постачається енергопостачальником,  що  здійснює  підприємницьку  діяльність  з постачання   електричної   енергії   на   закріпленій   території, зобов'язаний  оплачувати  її  вартість  виключно коштами шляхом їх перерахування   на   поточний   рахунок   із  спеціальним  режимом використання  енергопостачальника.  

Відповідачем належним чином не виконані зобов'язань за договором № 370 від 15.09.2004, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 563,65 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

        Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Повсталих, 6, код в ЄДРПОУ 04055593, р\р 35219001000011 в УДК у м. Севастополі, МФО 384509) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 563 грн. 65 коп. (п'ятсот шістдесят три грн. 65 коп.).

3.           Стягнути з Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Повсталих, 6, код в ЄДРПОУ 04055593, р\р 35219001000011 в УДК у м. Севастополі, МФО 384509) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).  

        Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84  Господарського процесуального

кодексу України і підписано 19.11.2007.