Ухвала

від 21.02.2024 по справі 873/208/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"21" лютого 2024 р. Справа№ 873/208/23

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Ходаківська І.П.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від стягувача: не з`явився

від боржника: не з`явився

від державного виконавця: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"

про покладення на Самбірський відділ державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 873/208/23 (третейська справа № 53/23) (суддя - Мамченко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"

до Фермерського господарства "Кремінь"

про стягнення заборгованості та нарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 частково задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" (ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер") на бездіяльність державного виконавця; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 873/208/23, котра виразилась у відсутності заходів вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі № 873/208/23 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", а саме в тому, що: не здійснено заходів щодо виявлення та встановлення посівів с/г культур, котрі знаходяться та розміщені на земельних ділянках, що знаходяться в оренді (користуванні) та/або власності боржника; не здійснено вихід за місцем знаходженням земельних ділянок, що знаходяться в оренді (користуванні) та/або власності боржника, із метою встановлення та підтвердження дійсності здійснення посіву с/г культур впродовж 2022-2023 років та збору їх врожаю у 2023 році; у задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

У скаргу на бездіяльність державного виконавця ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер", в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), було включено заяву про подання доказів щодо судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

18.01.2024 до суду від ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" надійшла заява з додатками, в якій просить стягнути з Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на свою користь 10 800 грн витрат на професійну правничу допомогу та здійснити розгляд заяви без участі представника ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер".

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 22.01.2024 для розгляду заяви у справі №873/208/23 визначено суддю Ходаківську І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 заяву ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.02.2024.

У судове засідання 21.02.2024 представники сторін не з`явився. Клопотання ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" про розгляд заяви без участі його представника судом задоволено, враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою та зважаючи на те, що матеріали справи містять достатній обсяг відомостей, необхідний для розгляду заяви.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частинами першою, третьою статті 1312 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, частини першої статті 74, статей 76-77 ГПК України.

Водночас, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених частиною четвертою статті 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат", тому суд звертає увагу на таке.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Тому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

На виконання ч. 8 ст. 129 ГПК України ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" подано до суду в належним чином засвідчених копіях: договір про надання правничої допомоги №22-02-2023 від 22.02.2023; додаткову угоду № 1 від 04.08.2023; акт здачі-приймання виконаної правничої допомоги №2/24 від 17.01.2024 на суму 10 800 грн; платіжну інструкцію № 91 від 17.01.2024; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського Бюро "Василя Бонтлаба"; рішення №1 засновника АБ "Василя Бонтлаба" від 12.12.2018; наказ № 1 Адвокатського Бюро "Василя Бонтлаба".

Зазначені докази направлені іншим учасникам (божнику та державному виконавцю), що підтверджується долученими до матеріалів справи описами вкладення у цінний лист та накладними Укрпошти.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правничої допомоги Адвокатське бюро "Василя Бонтлаба" (далі - Бюро) зобов`язалось здійснити захист, представництво в суді або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах Договору правову допомогу визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною Договору і враховує обсяг та складність правничої допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини.

Відповідно до доданого заявником акта здачі-приймання виконаної правової допомоги №2/24 від 17.01.2024, Адвокатське бюро "Василя Бонтлаба" надало наступну правову допомогу:

- аналіз матеріалів виконавчих проваджень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24 липня 2023 року по справі № 873/208/23 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень - 0, 5 годин;

- підготовка скарги (вих. №29-1/118 від 29.11.2023) на бездіяльність державного виконавця Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 по № 873/208/23. Направлення (на виконання підп. 2 п. 2 ст. 170 ГПК України) копії скарги (вих. №29-1/118 від 29.11.2023) на бездіяльність державного виконавця Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 по №873/208/23: ФГ "КРЕМІНЬ", Самбірському відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та оригіналу до Північного апеляційного господарського суду - 3 години;

- участь Адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду із розгляду скарги (вих. №29-1/118 від 29.11.2023) на бездіяльність державного виконавця Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 по № 873/208/23, яке відбулося 17 січня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів представника ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" адвоката Бонтлаба В.В. із застосуванням програмного забезпечення "EasyCon"; надання пояснень у справі - 2000 гривень;

- додаткова оплата ("гонорар успіху Адвоката") у зв`язку із прийняттям позитивного для Клієнта рішення - часткового задоволення скарги (вих. №29-1/118 від 29.11.2023) на бездіяльність державного виконавця Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 по № 873/208/23 - 3 900 гривень (розмір гонорару зменшено із 8 052 гривень до 3 900 грн, у зв`язку із частковим задоволенням скарги).

У п. 2 акта здачі-приймання виконаної правничої допомоги сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги Бюро складає 1 400,00 грн, участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 2 000,00 грн, а додаткова оплата ("гонорар успіху Адвоката") у випадку прийняття позитивного для Клієнта рішення: частково задоволення скарги - 3 900 гривень; загальна вартість наданої правничої допомоги склала 10 800 гривень.

Платіжною інструкцією № 91 від 17.01.2024 ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" сплатило Бюро 10 800,00 грн з призначенням платежу "оплата за надання правничої допомоги згідно акту № 2/24 від 17.01.2024 до договору № 22-02-2023 від 22.02.2023".

Суд частково не погоджується з доводами заявника, викладеними у заяві про покладення на орган державної виконавчої служби судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Заява про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу та акт надання послуг містять кількість витраченого адвокатом часу. Разом з тим в зазначених документах не визначено ціну кожної з послуг та не обґрунтовано, які умови та чинники вплинули на визначений розмір оплати за надання послуг щодо аналізу виконавчих проваджень та підготовки скарги на бездіяльність державного виконавця.

Суд вважає за доцільне звернутися до правової позиції, викладеної у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 873/26/20, від 01.02.2022 у справі №873/213/21, зокрема до таких правових висновків Верховного Суду у згаданій постанові: "Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору № 22-02-2023 від 22.02.2023 про надання правничої допомоги, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті передачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність роботи, тривалість часу, необхідну для її виконання, досвід та кваліфікацію спеціаліста, строки, ступінь терміновості виконання послуг (роботи) та інші обставини (пункт 5.1); Бюро надає Клієнту електронною поштою або в паперовому вигляді акт здачі-приймання виконаної правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (пункт 5.2).

При цьому, оскільки договором про надання правової допомоги не визначено порядку погодження розрахунку гонорару погодинного або фіксованого розміру до початку виконання робіт, а акт здачі приймання виконаної правової допомоги також не встановлює порядок розрахунку гонорару - погодинно чи фіксовано, зазначене виключає об`єктивну можливість встановити домовленість щодо фактичної ціни між адвокатом та клієнтом.

Щодо додаткової оплати "гонорар успіху адвоката" слід зазначити таке.

Сплата "гонорару успіху" та його розмір визначені Клієнтом та Бюро лише в акті, який не є договором про надання правової допомоги в розумінні статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Водночас змістом договору не передбачено такої форми оплати як "гонорар успіху адвоката", що не може свідчити про безумовну домовленість його сторін про порядок обчислення гонорару та його сплату у відповідному розмірі залежно від результатів розгляду справи. У пункті 5.1 Договору передбачено, що гонорар враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини, тоді як "гонорар успіху" від наведених критеріїв не залежить, а залежить від результатів вирішення відповідного спору - тобто є умовною угодою та не може визначатися в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі №873/29/22 та додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №873/334/23.

Суд враховує надані Самбірським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечення на заяву про покладення судових витрат на правничу допомогу, в яких просить відмовити в задоволенні цієї заяви, посилаючись на те, що заявлені до стягнення витрати є завищеними, неспівмірними відносно складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Питання аналізу виконавчих проваджень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 щодо примусового виконання наказів Північного апеляційного господарського суду від 24 липня 2023 року по справі № 873/208/23 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та підготовка скарги на бездіяльність державного виконавця не вимагає значних затрат часу та зусиль, оскільки відповідно до наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації адвокат Бонтлаб В.В. є постійним учасником такої категорії справ. Зазначена окремо у цьому акті послуга з аналізу виконавчих проваджень (0,5 годин) охоплюється послугою з підготовки та подання скарги на бездіяльність державного виконавця (3 години). Враховуючи обсяг скарги та викладену у ній правову позицію, суд доходить висновку, що реальним та співмірним зі складністю справи є час, витрачений адвокатом на написання та подання скарги, який складає 1 годину, що становить вартість цієї послуги 1 400 грн. Також обґрунтованим визнається здійснення представництва адвокатом у суді - участь у судовому засіданні, вартість цієї послуги становить послуги 2 000,00 грн.

Водночас суд звертає увагу, що саме по собі посилання заявника на судову практику Верховного Суду зазначених висновків не спростовують, а з огляду на дискреційні повноваження, надані суду положеннями частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК, встановлення обставин надання правової допомоги та визначення розміру судових витрат здійснюється судом у кожному випадку окремо.

Суд враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже враховуючи вищевикладене у сукупності та дискреційні повноваження, надані суду положеннями частини п`ятої статті 129 ГПК України, суд, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, дійшов висновку в цілому про те, що у цій справі наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 400 грн, оскільки цей розмір судових витрат є пропорційним задоволеним вимогам скарги, дійсним та обґрунтованим, а відтак відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. У іншій частині заявлений розмір витрат, на переконання суду, є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.

Оскільки під час постановлення ухвали від 17.01.2024 судом не було вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "ТП "Агрохім - Партнер" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі шляхом постановлення додаткової ухвали згідно приписів статті 244 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про покладення на Самбірський відділ державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 873/208/23 задовольнити частково.

Стягнути з Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34973544, 81400, Львівська обл., місто Самбір, ВУЛИЦЯ МАЗЕПИ, будинок 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім - Партнер" (код ЄДРПОУ 44918165, 42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, про вул. Промисловий, буд. 4) 3 400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ГПК України.

Повний текст додаткової ухвали складено - 26.02.2024.

Суддя І.П. Ходаківська