Постанова

від 21.02.2024 по справі 903/1191/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Справа № 903/1191/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивача: Нікітіна Г.Е. адвокат

відповідача: Монастарський Д.О. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 у справі №903/1191/23 (суддя Шум М.С., м.Луцьк)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 12.05.2021 року між ТОВ "Селищанське" та ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору №01/12-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 01.12.2020 року між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Селищанське".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 у справі №903/1191/23 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів. Позовну заяву повернуто заявникові.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 року у справі №903/1191/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що спір про визнання недійсними договорів є принциповий для справи про банкрутство ТОВ «Самсон Захід», так у разі визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги до ОСОБА_2 , він втратить право вимоги до ТОВ «Самсон Захід», а відтак і бути кредитором у справі про банкрутство ТОВ «Самсон Захід».

Крім іншого, позивач звертає увагу суду, що Господарський суд Волинської області в ухвалі від 28.11.2023 року по цій же справі дійшов висновку, що «справу №903/1191/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Самсон Захід», ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Селищанське», про визнання недійсними договорів, необхідно передати господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №903/86/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" про банкрутство».

Таким чином скаржник вважає, що вказана ухвала набрала чинності, а відтак доводи встановлені судом не підлягають доказуванню.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №903/1191/23 та розгляд справи призначено на 31.01.2024.

26 січня 2024 року від ОСОБА_2 надійшов відзив в якому просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №903/1191/23, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

30 січня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Нікітіної Г.Е. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вказаного клопотання представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 перебуває за межами України, кабінету у системі "Електронний суд" немає, а тому не може приймати участь у судовому засіданні, його представник - адвокат Нікітіна Г.Е. з 30.01.2024 року перебуває на лікарняному, а тому просить відкласти розгляд справи на іншу дату. В підтвердження обставин перебування представника позивача на лікарняному до вказаного клопотання додано: медичний висновок про тимчасову непрацездатність та направлення до лікаря.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2024 зазначив про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

Проте, колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні 31.01.2024 клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Нікітіної Г.Е. про відкладення розгляду справи з урахуванням доданих до клопотання доказів, визнала причини неявки представника позивача поважними та дійшла висновку задовольнити вказане клопотання і відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 31.01.2024 розгляд справи відкладено на 21 лютого 2024 року.

14 лютого 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Нікітіної Г.Е. надійшли додаткові пояснення в яких остання зазначає, що ОСОБА_1 стало відомо, що в провадженні СВ відділу поліції №2 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12023162510001501 від 10.11.2023 року, відомості про яке внесені до ЄРДР 10.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 367 КК України. В ході виконання своїх обов`язків арбітражний керуючий Карасюк О.В. звернувся до правоохоронних органів щодо встановлення фактів скоєння ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 дій з доведення підприємства до банкрутства. На теперішній час в рамках кримінального провадження слідством здійснюються тимчасові доступи до інформації, яка міститься у контрагентів ТОВ «Самсон Захід», викликався на допит ОСОБА_4 . Крім того предтавник позивача зазначає, що 23.01.2024 року нею подано заяву про грошові вимоги до боржника ТОВ «Самсон Захід». Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.01.2024 року у справі №903/86/23 прийнято заяву та призначено до розгляду на 20.02.2024 року. Таким чином, представник позивача вважає, що у даному процесі є усі підстави отримати ОСОБА_1 статусу - кредитора, а відтак він може ініціювати питання щодо недійсності угод, якими стягуються з боржника грошові кошти.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Верховний Суд в постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 дійшов висновку, що учасник справи може подати додаткові письмові пояснення, в тому числі і у суді касаційної інстанції, лише з дозволу суду, а не за власною ініціативою.

Колегія суддів відзначає, що в даному випадку представник позивача не просила дозволу подати додаткові пояснення, в яких нею наведені додаткові доводи щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, а суд за межами строку, визначеного статтею 266 ГПК України для подання доповнень до апеляційної скарги (у вигляді додаткових пояснень), не визнавав їх подання необхідним, а тому вказані додаткові пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Нікітіної Г.Е. суд апеляційної інстанції залишає без розгляду. Дані додаткові пояснення приєднуються до матеріалів справи, але до уваги судом не беруться.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2024 підтримала доводи апеляційної скарги та надала відповідні пояснення. Просила суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 року у справі №903/1191/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.

В судовому засіданні 21.02.2024 представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №903/1191/23 залишити без змін.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 21.02.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Вектор Ойл Трейд» (первісний кредитор) та ТОВ «Селищанське» (новий кредитор) укладено договір № 01/12-Ц-1 від 01.12.2020 про відступлення права вимоги (цесії), згідно якого первісний прокурор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув право вимоги до ТОВ «Хлібекспорт 2010» належне первісному кредиторові, а саме: право вимагати повернення фінансової допомоги у розмірі 5 108 620,00 грн у відповідності до договору №02/03/П від 02.02.2020 року про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.03.2020 укладеного між первісним кредитором і боржником; право вимагати повернення фінансової допомоги у розмірі 55 109 968,35 грн у відповідності до договору №15-03-Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.03.2016 року укладеного між первісним кредитором і боржником; право вимагати повернення суми сплаченої у розмірі 3 205 125,00 грн за договором поставки №23-12 від 23.12.2019 року укладеного між первісним кредитором і боржником. Загальний розмір прав вимоги до боржника, що відступається за цим договором складає 63 423 713,35 грн (а.с. 50-51).

У подальшому, 12.05.2021 між ТОВ «Селищанське» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредтитор) укладено Договір №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), за яким первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув право вимоги до ТОВ «Самсон Захід» (до 09.11.2020 - державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміни назви юридичної особи - ТОВ «Хлібекспорт-2010») (далі - боржник) належне первісному кредитору, а саме: повернення боргу у розмірі 63 423 713,35 грн, яке виникло у первісного кредитора на підставі договору №01/12-ц-1 від 01.12.2020 про відступлення права вимоги (цесії), укладеному між ТОВ «Вектор Ойл Трейд» та ТОВ «Селищанське»; повернення боргу у розмірі 6 227 335,12 грн, яке виникло у первісного кредитора на підставі договору №5/2020 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 04.05.2020 укладеному між ТОВ «Селищанське» та ТОВ «Хлібекспорт-2010». Загальний розмір права вимоги до боржника, що відступається за цим договором, складає 69 651 048,47 грн (а.с.52-53).

Таким чином, за договорами від 01.12.2020 року № 01/12-Ц-1 та від 12.05.2021 року №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії) до ОСОБА_2 перейшло право вимоги до ТОВ «Самсон Захід» на суму заборгованості у розмірі 69 651 048,47 грн.

27 липня 2021 року представник позивача адвокат Цвігун В.В. звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом про стягнення з ТОВ «Самсон Захід» на користь позивача ОСОБА_2 коштів у розмірі 69 651 048,47 грн., з яких: 55 109 968,35 грн. - заборгованість за Договором №15-03-Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.03.2016; 3 205 125,00 грн. - заборгованість з повернення авансового платежу за Договором поставки №23-12 від 23.12.2019; 5 108 620,00 грн. - заборгованість за Договором №02/03/П про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.03.2020; 6 227 335,12 грн. за Договором №5/2020 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 04.05.2020 року.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.03.2022 року по справі №159/4205/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» про стягнення заборгованості, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» на користь ОСОБА_2 66 701 048 грн 47 коп. з яких: 55 109 968 грн 35 коп. заборгованості за Договором №15-03-Ф про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.03.2016 року, укладеного між ТОВ «Вектор Ойл Трейд» (ЄРДПОУ 30542756) та ТОВ «Хлібекспорт 2010» (код ЄРДПОУ 36920426); 3 205 125 грн - заборгованість з повернення авансового платежу за Договором поставки №23-12 від 23.12.2019, укладеного між ТОВ «Вектор Ойл Трейд» (ЄРДПОУ 30542756) та ТОВ «Хлібекспорт 2010» (код ЄРДПОУ 36920426); 2 158 620 грн - заборгованість за Договором №02/03/П про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.03.2020 року, укладеного між ТОВ «Вектор Ойл Трейд» (ЄРДПОУ 30542756) та ТОВ «Хлібекспорт 2010» (код ЄРДПОУ 36920426); 6 227 335 грн. 12 коп. - заборгованість за Договором №5/2020 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 04.05.2020, укладеного між ТОВ «Селищанське» (ЄРДПОУ 03734760) та ТОВ «Хлібекспорт 2010» (код ЄРДПОУ 36920426) (а.с. 31-38).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 07.02.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426), визнано вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» в сумі 66 788 188 грн. 47 коп. в т. ч. 66 701 048 грн. 00 коп. основної заборгованості, 60 300 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство - авансування винагороди арбітражного керуючого за три місяці виконання повноважень та 26 849 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426), введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426) строком на сто сімдесят календарних днів по 27 липня 2023 року, розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426) призначено арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1846 від 01.02.2018, адреса для кореспонденції: провулок Рильський, будинок 4, поверх 6, м.Київ, 01001.

Постановою Господарського суду Волинської області від 23.05.2023 року у справі №903/86/23 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426) та повноваження розпорядника майном боржника арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича. Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426). Відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426). Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426) призначити арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1846 від 01.02.2018, адреса для кореспонденції: провулок Рильський, будинок 4, поверх 6, м.Київ, 01001. Ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (вул. Володимирська, 135, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 36920426) Карасюку О. В. здійснити ліквідацію боржника в строк, який не може перевищувати 12 місяців (а.с.57-65).

24 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 (відповідача), в якому просить суд визнати недійсним договір №01/12-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладений 01.12.2020 року між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Селищанське"; визнати недійсним договір №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладений 12.05.2021 року між ТОВ "Селищанське" та ОСОБА_2 (а.с.1-4).

Одночасно, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Самсон Захід", ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Селищанське".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, зазначає, що в провадженні Господарського суду Волинської області перебуває справа №903/86/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (попередня назва - ТОВ "Хлібекспорт-2010"). Підставою для відкриття провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» (попередня назва - ТОВ «Хлібекспорт-2010) стало рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.03.2022 року по справі №159/4205/21.

Постановою Господарського суду Волинської області від 23.05.2023 року у справі №903/86/23 Товариство з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» визнано банкрутом, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсон Захід» арбітражного керуючого Карасюка О.В.

В рамках справи про банкрутство був заявлений позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач вважає, що для недопущення відповідальності керівника ТОВ «Самсон Захід» (у минулому ТОВ «Хілбекспорт 2010») ОСОБА_1 у процедурі банкрутства, є необхідність у перегляді судового рішення про стягнення заборгованості, яке стало підставою для відкриття провадження про банкрутство ТОВ «Самсон Захід» та стягнення у подальшому з ОСОБА_1 заборгованості за рішенням Господарського суду Волинської області по справі №903/86/23.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 28.11.2023 (суддя Слободян О. Г.) справу №903/1191/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Самсон Захід", ТОВ "Вектор Ойл Трейд", ТОВ "Селищанське" про визнання недійсними договорів передано Господарському суду Волинської області, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство №903/86/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" (а.с. 66-67).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 у справі №903/1191/23 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів. Позовну заяву повернуто заявникові.

Суд першої інстанції постановляючи вказану ухвалу виходив з того, що участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ, а також дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України, оскільки позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність прийняття даної ухвали, колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини 1 статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 13 статті 30 Господарського процесуального кодексу України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019 №2597-VIII (далі - КУзПБ).

Відповідно до частини 1 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Тобто законодавець визначив, що в межах справи про банкрутства розглядаються спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених саме боржником.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує, що виходячи з диспозиції статті 7 КУзПБ, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь-якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов`язків).

Водночас диспозиція статті 50 ГПК України, яка передбачає можливий вплив рішення суду у спорі на права або обов`язки третьої особи без самостійних вимог, допускає, що за результатами розгляду відповідного спору такі правові наслідки можуть не настати.

Відтак, участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог, виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами ст.7 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №910/22904/15.

Стаття 7 КУзПБ пов`язує участь боржника у спорі саме як сторони такого спору. Інша участь боржника у спорі виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство за правилами статті 7 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825.

Згідно частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Стаття 45 Господарського процесуального кодексу України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Як вбачається з поданої позовної заяви ТОВ "Самсон Захід" не є стороною даного спору (позивачем визначено ТОВ "Самсон Захід" третьою особою) та ТОВ "Самсон Захід" не є стороною оспорюваних договорів №01/12-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії) укладеного 01.12.2020 року між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Селищанське" та №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії) укладеного 12.05.2021 року між ТОВ "Селищанське" та ОСОБА_2 .

Виходячи з вищевикладеного, спір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 12.05.2021 року між ТОВ "Селищанське" та ОСОБА_2 ; №01/12-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 01.12.2020 року між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Селищанське", не підлягає вирішенню господарським судом в межах справи про банкрутство ТОВ "Самсон Захід", а повинен розглядатися в порядку окремого позовного провадження.

В частині щодо відмови судом першої інстанції у відкритті провадження, на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, оскільки позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, скаржник ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 у справі №903/1191/23 не оскаржує. Апеляційна скарга ОСОБА_1 доводів в цій частині, як на підставу скасування оскаржуваної ухвали не містить.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, оскільки позовна заява не підлягала розгляду за правилами господарського судочинства.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем є фізична особа ОСОБА_1 , відповідачем визначено фізичну особу ОСОБА_2 .

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18.

В даному випадку позовну заяву подано фізичною особою, який не є підприємцем, а предмет спору виник не у зв`язку із здійсненням господарської діяльності між позивачем та відповідачем фізичною особою, який не є підприємцем, відтак колегія суддів дійшла висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся, не підлягають судовому захисту у господарському суді, а подана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За змістом положень статей 2 та 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи ту обставину, що сторони є фізичними особами, які не набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності та спір не містить ознак корпоративного спору, з огляду на зміст статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимоги частини 6 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суд роз`яснює позивачу, що поданий на розгляд суду спір за суб`єктним складом сторін та характером правовідносин підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки не позбавляє його права звернутись до відповідного суду за захистом своїх прав в порядку цивільної юрисдикції.

Твердження скаржника про те, що ухвала Господарського суду Волинської області від 28.11.2023 року у даній справі містить обставини, які не підлягають доказуванню в розумінні ч.4 ст.75 ГПК України, оскільки вказаною ухвалою справу №903/1191/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Самсон Захід», ТОВ «Вектор Ойл Трейд», ТОВ «Селищанське», про визнання недійсними договорів, передано господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №903/86/23 за заявою фізичної особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон Захід" про банкрутство, колегія суддів вважає безпідставними так як виходячи зі змісту ч. 4 ст. 75 ГПК України, властивість преюдиціальності може надаватись лише обставинам, встановленим у рішенні суду, а не в ухвалі суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник в апеляційній скарзі просить суд ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 року у справі №903/1191/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.

Однак в даному випадку суд апеляційної інстанції ненаділений повноваженнями вирішувати питання про відкриття провадження у справі, зокрема й шляхом постановлення нової ухвали у разі скасування оскаржуваної ухвали, оскільки це порушило б інстанційну юрисдикцію господарських судів (ст. ст. 24-26 ГПК України). Повноваження апеляційного суду, яке міг би просити застосувати скаржник в даному випадку, враховуючи приписи ч.3 ст.271 ГПК України це скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 року про відмову у відкритті провадження у справі та позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору №12/05-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 12.05.2021 року між ТОВ "Селищанське" та ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору №01/12-Ц-1 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного 01.12.2020 року між ТОВ "Вектор Ойл Трейд" та ТОВ "Селищанське" передати на розгляд суду першої інстанції. Проте такої вимоги апеляційна скарга позивача не містить.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 у справі №903/1191/23 відповідає чинному законодавству, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області від 05.12.2023 у справі №903/1191/23, без змін.

2. Справу №903/1191/23 повернути Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "26" лютого 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.