Постанова

від 20.02.2024 по справі 922/3796/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3796/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції (вх. №2709 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О., повний текст підписано 13.11.2023,

за заявою Споживчого товариства "Колос", м. Харків,

до Споживчого товариства "Колос", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 споживче товариство "Колос" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Чикачкова О.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2016 задоволено заяву ліквідатора про дострокове припинення його обов`язків, призначено ліквідатором СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2018, крім іншого, задоволено заяву ліквідатора (вх.№40806 від 06.12.2017) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 № ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та застосування наслідків недійсності правочину. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, оформлений у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 №ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Ухвалено застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути у власність Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 залишено без змін.

23.10.2021 до суду першої інстанції від ліквідатора надійшла заява про відшкодування матеріальної шкоди (вх.№24879), в якій арбітражний керуючий Кошовський С.В. просив суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), держави в особі Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку та Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурс" (код 32248749) на користь Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) солідарно 2275187,20 грн відшкодування матеріальної шкоди. Також ліквідатор просив покласти на відповідачів відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 частково задоволено заяву ліквідатора про відшкодування матеріальної шкоди (вх. № 24879 від 23.10.2021), з урахуванням доповнень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 923 від 14.05.2013, РНОКПП НОМЕР_5 ) 463360,95 грн матеріальної шкоди та 4540,00 грн судового збору. У решті заяви ліквідатора про відшкодування матеріальної шкоди (вх. № 24879 від 23.10.2021), з урахуванням доповнень, відмовлено.

Департамент патрульної поліції 08.12.2023 направив засобами поштового зв`язку до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (вх. № 24879 від 23.10.2021) про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2275187,20 грн відмовити у повному обсязі.

Водночас заявник апеляційної скарги просив поновити строк на подання апеляційної скарги на підставі статті 256 ГПК України, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення отримано в Електронному суді 28.11.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3796/16; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції (вх. №2709Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

25.12.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3796/16.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції (вх. №2709 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 ГПК України за відсутності доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом розмірі, доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

08.01.2024 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023, у межах встановленого судом строку, до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх. №260), до якої додано докази сплати судового збору у встановленому розмірі та докази надсилання копії скарги кредиторам, а саме: ТОВ "Техноком", ГУ ДПС у Харківській області, ТОВ "ЕК "ЕНОЛЛ", ТОВ "ТЕХНО-ИНВЕСТ", ТОВ "Харківпроменерго".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, зокрема, поновлено Департаменту патрульної поліції строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції (вх. №2709 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 20 лютого 2024 року об 11:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104, доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 05.02.2024, для подання заяв, клопотань, тощо - до 15.02.2024 для подання заяв, клопотань, тощо.

05.02.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" ліквідатором СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В. надіслано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1840), в якому заявник заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що матеріалами справи підтверджуються незаконність дій (бездіяльності) відповідального співробітника поліції, що є підставою для застосування ст. 1174 ЦК України та стягнення з Департаменту патрульної поліції як органу державної влади шкоди, спричиненої її службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень, незалежно від вини цієї особи. А тому вважає, що посилання апелянта на відсутність доказів щодо вини співробітника поліції (як основну умову відшкодування шкоди) не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 1174 ЦК України відшкодування шкоди, спричиненої службовою особою органу влади при здійсненні нею своїх повноважень, відбувається незалежно від вини цієї особи.

12.02.2024 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку на електронну адресу суду надійшла заява ліквідатора Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2151 ел. 334).

Також, 16.02.2024 до апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2466), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2024.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта, кредитора ТОВ "Техноком" та арбітражного керуючого Кошовського С.В. Присутній в судовому засіданні в приміщенні суду апеляційної інстанції представник апелянта надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди. Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції арбітражний керуючий заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін. Присутній в судовому засіданні у приміщенні суду апеляційної інстанції представник кредитора просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвали суду апеляційної інстанції від 15.01.2024 про відкриття апеляційного провадження) до електронних кабінетів учасників справи, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду, а також повернутими до суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Крім того, ухвалу апеляційного господарського суду від 15.01.2024 про відкриття апеляційного провадження було надіслано на адресу ОСОБА_1 , ДП МВС "Інформ-Ресурс", проте не було вручено адресатам під час доставки з підстав: "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання" відповідно.

Таким чином, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 3 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, арбітражного керуючого та кредитора, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Споживчого товариства "Колос" на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2016 визнано Споживче товариство "Колос" (ідентифікаційний номер 30236600) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Споживчого товариства "Колос" голову ліквідаційної комісії Чикачкова Олексія Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2016 задоволено заяву ліквідатора про дострокове припинення його обов`язків ліквідатора Споживчого товариства "Колос"; призначено ліквідатором Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво № 923 від 14.05.2016).

В подальшому, до суду першої інстанції від кредитора ТОВ "ТЕХНОКОМ" та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшли заяви про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину щодо майна банкрута: автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, коричневий, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , які призначено було до спільного розгляду. Водночас, заявниками були подані клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2017, зокрема, заборонено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відчужувати транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, коричневий, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; зобов`язано Регіональний сервісний центр в Харківській області МВС України та Управління інформаційної підтримки та координації поліції "102" ГУНП в Харківській області внести до всіх відповідних баз даних відомості про заборону відчуження транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG, 2010 року випуску, коричневий, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16, зокрема, задоволено заяву ТОВ "Техноком" (вх.№38465 від 21.11.2017) у частині вимог щодо визнання недійсним правочину щодо автомобіля Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та застосування наслідків недійсності правочину. Задоволено заяву ліквідатора Споживчого товариства "Колос" Кошовського С.В. (вх. №40806 від 06.12.2017) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 №ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та застосування наслідків недійсності правочину. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, оформлений у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 №ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути у власність Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

13.07.2018 судом першої інстанції на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 25 червня 2018 року видано відповідний наказ про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути у власність Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно цього наказу стягувач: Споживче товариство "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В. (свідоцтво № 923 від 14.05.2016), боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

На виконання вказаного судового рішення приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56797592 від 17.07.2018 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 13.07.2018 №922/3796/16 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути у власність Споживчого товариства "Колос" транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягувачем визначено Споживче товариство "Колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В., а боржником - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 (т.31, а.с.31-32).

У ході проведення виконавчих дій було встановлено, що місцезнаходження вищевказаного транспортного засобу невідоме, у зв`язку з чим 19.07.2018 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №56797592 винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; постановлено вилучити технічний паспорт та ключі від вищевказаного транспортного засобу та копію постанови направити до поліції, сторонам виконавчого провадження до відома (т. 31, а.с. 33-34).

В подальшому, ОСОБА_1 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Техноком" і ліквідатору боржника ОСОБА_2 у задоволенні їх заяв про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 №ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та відмовити ліквідатору боржника Кошовському С.В. у застосуванні наслідків недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: відмовити у поверненні у власність Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

02.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. із заявою про зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження".

03.08.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження №56797592 на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження у справі №922/3796/16 (т.31, а.с. 36-37).

28.10.2018 на стаціонарному посту "Валки" Харківської області оголошений у розшук автомобіль марки Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , було затримано сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренком Яном Миколайовичем.

Згідно з актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018, складеного об 11:50 сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренком Яном Миколайовичем у присутності двох свідків, здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_3 , у зв`язку з наявністю виконавчого провадження ВП 56797592. Також зі змісту вищезазначеного акта вбачається, що ключ та реєстраційний документ на транспортний засіб знаходяться на штрафмайданчику 429 км, пост Валки (т.31, а.с.39).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 апеляційну ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16 залишено без змін

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 02.11.2018 (ВП № 56797592) поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу №922/3796/16, виданого 13.07.2018 Господарським судом Харківської області (т.31, а.с. 40-41).

Також, постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 02.11.2018 (ВП № 56797592) накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.31, а.с. 42-43).

Як зазначено у заяві, 02.11.2018 за заявою стягувача - ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. про забезпечення фактичної передачі затриманого транспортного засобу, з метою виконання рішення суду, приватним виконавцем Кудряшовим Д.В., відповідно до акта приватного виконавця в межах виконавчого провадження №56797592 від 02.11.2018, було з`ясовано, що оголошений у розшук, затриманий транспортний засіб на спецмайданчику не знаходився, так як 28.10.2018 після затримання автомобіль було повернуто співробітниками поліції Гученко Ганні Сергіївні (т.31, а.с. 44).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 09.11.2018 (ВП № 56797592) оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; постановлено вилучити технічний паспорт та ключі від вищевказаного транспортного засобу та копію постанови направити до поліції, сторонам виконавчого провадження до відома (т.31, а.с.49-50).

09.11.2018 приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. першому заступнику Східної міжрегіональної філії ДП МВСУ "Інформ-Ресурси" було направлено вимогу про надання інформації та документів у порядку ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", в якій приватний виконавець вимагав надати належним чином завірену інформацію щодо прийняття і видачі тимчасово затриманого транспортного засобу марки Volkswagen, модель Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , на спеціальному майданчику ДП МВСУ "Інформ-Ресурси" (т.31, а.с 45-48).

Також, 09.11.2018 приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. було направлено повідомлення про вчинення працівниками Національної поліції ГУНП у Харківській області та працівниками Державного підприємства МВСУ "Інформ-Ресурси" кримінального правопорушення вих. №56797592/1038 від 09.11.2018 (т.31.а.с. 51-54).

22.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. постановлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 негайно повідомити про місце знаходження транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також негайно вжити заходів щодо виконання рішення суду - наказу №922/3796/16 від 13.07.2018, виданого Господарським судом Харківської області, а саме - передати транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 стягувачу; повідомлено ОСОБА_1 про наслідки невиконання або ігнорування вимоги виконавця (т.31, а.с.55). Вказана вимога у лівому нижньому куті першого аркушу містить відмітку про отримання її ОСОБА_1 нарочно 22.11.2018.

Відповідно до акта приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 22.11.2018, складеного в присутності двох понятих та арбітражного ОСОБА_3 , ним 22.11.2018 у межах ВП 56797592 під підпис вручено вимогу боржнику щодо негайного виконання рішення суду, однак, боржник відмовився виконувати рішення суду про передачу транспортного засобу стягувачу, чим перешкоджає виконанню рішення суду (т.31, а.с.56).

Прокуратурою Харківської області листом від 22.11.2018 повідомлено приватного виконавця, що 22.11.2018 за №42018220000001506 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) (т.31, а.с.57).

30.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12017220470006700 за ч. 1 ст. 382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню).

Матеріали справи містять копії протоколів допиту свідків, а саме - ОСОБА_4 (приватного виконавця виконавчого округу в Харківській області), ОСОБА_5 (поліцейського УПП в Харківській області), ОСОБА_6 (колишнього працівника ДП МВС України "Інформ-Ресурси"), ОСОБА_7 (особи, яка повідомила про намір наприкінці жовтня 2018 року придбати у ОСОБА_1 транспортний засіб Volkswagen Touareg, про продаж якого він дізнався з оголошення, розміщеного в мережі Інтернет, та про подальші дії, вчинені ним і ОСОБА_1 задля укладання відповідної угоди), надані останніми під час досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220470006700 від 30.11.2018 (т.31а, а.с.142-148).

З листа Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.12.2018 вбачається, що відповідно до договору, укладеного між Департаментом патрульної поліції та ДП МВС України "Інформ-Ресурси" від 29.12.2017 № 1157 про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальний майданчик, ДП МВС України "Інформ-Ресурси" зобов`язується здійснювати належне доставлення тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальні майданчики, їх належне зберігання, а також повертати тимчасово затримані транспортні засоби їх володільцям за умови пред`явлення ними відповідних документів та оплати витрат. У зв`язку з цим для отримання інформації щодо місцезнаходження затриманих транспортних засобів необхідно звернутись до ДП МВС України "Інформ-Ресурси" (т.31, а.с. 58).

Відповідно до довідки Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" від 21.02.2019 автомобіль марки Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на штрафному майданчику на посту "Валки", 429 кілометр дороги М03 на зберігання не приймався (т.31а, а.с.148 зворотна сторона).

23.10.2021 до суду першої інстанції від ліквідатора боржника надійшла заява про відшкодування матеріальної шкоди (вх.№24879), в якій арбітражний керуючий Кошовський С.В. просив стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Держави в особі Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку; Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурс" (01103, м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, код 32248749, адреса ліквідаційної комісії: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 8, код ЄДРПОУ 32248749) на користь Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) солідарно 2275187,20 грн відшкодування матеріальної шкоди. Також ліквідатор просив покласти на відповідачів відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор вказує на те, що станом на момент його звернення до суду з даною заявою місцезнаходження транспортного засобу, який повинен бути повернутий СТ "Колос", невідомо. Ліквідатор вважає, що ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаною про рішення суду та вимоги приватного виконавця щодо необхідності повернення транспортного засобу (Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) Споживчому товариству "Колос", вчинила дії, які направлені на невиконання та перешкоджання виконанню рішення суду. На думку ліквідатора, внаслідок таких дій ОСОБА_1 втрачено транспортний засіб (місцезнаходження невідомо), який підлягає поверненню СТ "Колос", що унеможливило виконання судового рішення та призвело до нанесення матеріальної шкоди СТ "Колос". Ліквідатор наполягає на наявності у діях ОСОБА_1 прямого умислу на утримання та приховання транспортного засобу від СТ "Колос". Отже, ліквідатор вважає наявним причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та спричиненою СТ "Колос" матеріальною шкодою.

На думку ліквідатора, дії працівників ДП МВС України "Інформ-Ресерси" та окремих працівників ГУ НП України в Харківській області, які полягали в передачі затриманого автомобіля не приватному виконавцю, а ОСОБА_1 , були неправомірними, внаслідок чого було втрачено (місцезнаходження невідомо) автомобіль, який підлягав поверненню СТ "Колос".

Враховуючи наведене, ліквідатор просить стягнути завдану СТ "Колос" матеріальну шкоду з посиланням на ст. ст. 1166, 1172, 1174, 1190, 1192 ЦК України солідарно із осіб, зазначених у прохальній частині заяви.

Розмір матеріальної шкоди ліквідатор розраховує таким чином: відповідно до договору про фінансовий лізинг №00002378 від 02.12.2010 вартість об`єкту лізингу, автомобіля Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 становила 86536,00 доларів США; офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ на 23.10.2021 (день звернення з даною заявою до суду) 1 долар США = 26,2918 грн; станом на 23.10.2021 вартість зазначеного автомобіля становить 2275187,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2021, зокрема, прийнято до провадження заяву ліквідатора СТ "Колос" вх. 24879 від 23.10.2021 про відшкодування матеріальної шкоди та призначено її до розгляду; залучено до участі у розгляді заяви ліквідатора: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ); Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646); Державне підприємство МВС України "Інформ-Ресурс" (01103, м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, код, адреса ліквідаційної комісії: 04116, м. Київ, вул. Митрофана Довнар-Запольського, 8, код ЄДРПОУ 32248749) як учасників розгляду заяви у справі про банкрутство щодо прав та обов`язків яких існує спір відповідно до статті 1 КУзПБ. Також вказаною ухвалою постановлено ліквідатору СТ "Колос" надати до суду інформацію про стан виконавчого провадження ВП № 56797592 (на момент звернення із заявою вх. 24879 про відшкодування матеріальної шкоди).

Заперечуючи проти вказаної заяви у відзиві (вх. № 27273 від 18.11.2021) Департамент патрульної поліції зазначає про те, що ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з Департаментом патрульної поліції та займає посаду поліцейського роти № 5 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області; Департаментом здійснено перевірку стану кримінального провадження до ЄДР за №42018220000001506 та встановлено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, продовжено; документів, які б у передбаченому Законом порядку встановлювали вину працівників Департаменту патрульної поліції у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей станом на дату звернення ліквідатора із заявою про відшкодування матеріальної шкоди не існує. Враховуючи викладене, вважає, що вимоги про стягнення з Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди є безпідставними. Крім того, Департамент звертає увагу на те, що ліквідатором до заяви додано копію акта від 28.10.2018, з якого вбачається, що затриманий транспортний засіб доставлений для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за місцезнаходженням автодорога М-03, 429 км, пост поліції "Валки", у вказаному акті містяться підписи осіб, які прийняли транспортний засіб для його примусового переміщення та на тимчасове зберігання. До вказаного відзиву додано копію договору про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики № 1157 від 29.12.2017 (т.31, а.с.73-79).

До суду від ліквідатора СТ "Колос" надійшла інформація (вх.№27609 від 23.11.2021) про стан виконавчого провадження № 56797592 станом на момент звернення ліквідатора із заявою, відповідно до якої на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №56797592 з виконання наказу №922/3796/16, виданого 13.07.2018 Господарським судом Харківської області про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення у власність СТ "Колос" транспортного засобу (т.31, а.с.103-105).

Отже, виконавче провадження не завершено. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Також, згідно наданої приватним виконавцем інформації на його вимогу 28.08.2021 щодо надання інформації про наявність постанов про розшук майна боржника транспортного засобу марки Volkswagen, модель Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , в інформаційній підсистемі "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційній системи "Інформаційний портал Національної поліції України" від Головного управління Національної поліції в Харківській області Управління інформаційно-аналітичної підтримки отримано відповідь від 04.10.2021, з якої свідчить, що станом на 03.10.2021 в інформаційній підсистемі "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційній системи "Інформаційний портал Національної поліції України" відсутні відомості щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_3 (т.31, а.с.103-105).

У відповіді на відзив (вх. № 1639 від 25.01.2022) ліквідатор стверджує про те, що є підстави вважати, що незаконні дії працівника Департаменту патрульної поліції Писаренка Яна Миколайовича, такі як участь у вилученні із спеціального майданчика затриманого транспортного засобу, перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з втратою місцезнаходження майна СТ "Колос" та позбавлення законного власника можливості заволодіти цим автомобілем у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди боржнику та є підставою для притягнення до відповідальності ОСОБА_5 в особі Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (т.31, а.с.140-141).

Також до суду першої інстанції надійшли додаткові пояснення (вх. № 16136 від 12.12.2022) в частині незаконності дій (бездіяльності) відповідального співробітника поліції, що, на думку ліквідатора, є підставою для застосування ст. 1174 ЦК України та стягнення з Департаменту патрульної поліції як органу державної влади шкоди, спричиненої її службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень, незалежно від вини цієї особи. Зокрема, за твердженням ліквідатора, за відсутності належно оформленого акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу неможливо встановити належне виконання співробітниками поліції свої службових обов`язків, у тому числі факт передачі затриманого автомобіля на зберігання до відповідного місця. До цих пояснень додано копії протоколів допиту приватного виконавця Кудряшова Д.В., поліцейського Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області Писаренка Я.М., колишнього працівника Держаного підприємства МВС України "Інформ-ресурс" - ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 , за словами якого останньому ОСОБА_1 було продано автомобіль Volkswagen Touareg, кошти за які, у подальшому, нею були повернуті (т.31а, а.с.141-148).

У заяві (вх. 2289 від 31.01.2023) Департамент патрульної поліції зазначив, зокрема, про те, що ліквідатором не надано до суду жодних належних доказів щодо фактичного розміру збитків та вжиття ним дій щодо його встановлення. На думку департаменту, заявлені збитки у розмірі 2275187,20 грн є можливою вартістю транспортного засобу станом на 2010 рік, а не реальними збитками, які понесло СТ "Колос" після фактичного зникнення автомобіля у 2018 році. Як зазначає департамент, на цей час ним вживаються заходи щодо отримання документів для визначення початкової вартості КТЗ при його первинній реєстрації, у зв`язку з чим на адресу Головного сервісного центру МВС України направлено лист від 21.01.2023 № 649/41/14/02-2023, крім того готуються запити щодо встановлення комплектації вищевказаного автомобіля (т.31б, а.с. 15-17).

Також, Департамент патрульної поліції звернувся до суду першої інстанції із заявою про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи для об`єктивного встановлення ринкової вартості автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційні номери НОМЕР_3 станом на 28.10.2018 (вх. № 7731 від 30.03.2023) (т.31б, а.с.91-93).

У додаткових поясненнях (вх.№7733 від 30.03.2023) Департамент повідомив про те, що 27.03.2023 на адресу УПП в Харківській області ДПП надійшла відповідь начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури Івана Тарасова від 23.03.2023 № 31/2-1063-18, за змістом якої зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000001506 триває. Також зазначено про те, що працівниками в Харківській області ДПП здійснено фотографування транспортного засобу після поміщення його на місце тимчасового зберігання (фото додаються). Тому, вважає, що на даний час не доведено незаконності дій чи без діяльності інспектора УПП в Харківській області ДПП при тимчасовому затримання транспортного засобу (т.31б, а.с.97-99).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023, зокрема, задоволено заяву Департаменту патрульної поліції про призначення судової експертизи (вх. № 7731 від 30.03.2023); призначено у справі № 922/3796/16 транспортно-товарознавчу судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; на вирішення судових експертів поставлено наступне питання: яка ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 28.10.2018. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України (т.31б, а.с.151-161).

17.07.2023 до суду першої інстанції від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом із супровідним листом (вх. № 18530) надійшов висновок експерта від 11.07.2023 № СЕ-19/111-23/27799-АВ, згідно з яким ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційні номери НОМЕР_3 станом на 28.10.2018 становила 463360,95 грн (т.31б, а.с.206-215).

07.11.2023 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про часткове задоволення заяви ліквідатора про відшкодування матеріальної шкоди (вх. № 24879 від 23.10.2021), з урахуванням доповнень.

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що на момент розгляду заяви ліквідатора матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_1 , яка була обізнана про існування відповідного судового провадження, впродовж більше п`яти років вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16, залишеної без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018, а тому з посиланням на приписи статті 1166 ЦК України суд першої інстанції дійшов висновку про те, що тривале невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду від 25.06.2018 призвело до безпідставного затягування судового процесу та завдало матеріальної шкоди СТ "Колос" - власнику вказаного вище транспортного засобу.

Водночас, з урахуванням вимог Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102 (далі - Порядок) та умов договору від 29.12.2017 № 1157 про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики, укладеного між Департаментом патрульної поліції (далі - ДПП) та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - підприємство), зважаючи на неналежне оформлення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018 та наявність заперечень підприємства стосовно прийняття цього транспортного засобу на зберігання, за висновками місцевого господарського суду матеріалами справи не підтверджується передання 28.10.2018 транспортного засобу Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_3 на зберігання Державному підприємству МВС України "Інформ-Ресурс", з огляду на що суд дійшов висновку про те, що вимоги ліквідатора до Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурс", викладені в заяві про відшкодування матеріальної шкоди, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з посиланням на приписи статей 35, 36 Закону України "Про виконавче провадження", пункт 18 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5 та в редакції, яка діяла станом на 28.10.2018), пункти 8, 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1102, зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення поліцейським приватного виконавця Кудряшова Д.В. про затримання транспортного засобу та вчинення подальших дій (повернення за письмовим звернення) транспортного засобу, а також доказів повернення сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренком Яном Миколайовичем транспортного засобу Гученко Ганні Сергіївні або письмових доказів втрати/викрадення у ОСОБА_1 зазначеного транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії сержанта поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренка Яна Миколайовича призвели до втрати дійсним власником - СТ "Колос" транспортного засобу, місцезнаходження його протягом більше п`яти років залишається невідомим, що безумовно свідчить про наявність матеріальної шкоди. Відхиляючи посилання Департаменту патрульної поліції щодо необхідності попереднього судового рішення (вироку суду), яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності, як підстави для відшкодування шкоди, зазначив про те, що спірні деліктні правовідносини виникли у зв`язку з втратою тимчасово вилученого (зупиненого) транспортного засобу, тобто, через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями працівника Департаменту патрульної поліції та втратою транспортного засобу, місцезнаходження його після цього більше п`яти років залишається невідомим, отже, завдає матеріальної шкоди СТ "Колос" - власнику вказаного вище транспортного засобу.

Щодо розміру завданої матеріальної шкоди суд першої інстанції врахував висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 11.07.2023 №СЕ-19/111-23/27799-АВ, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля станом на 28.10.2018 становила 463360,95 грн.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ліквідатора про відшкодування шкоди та солідарне стягнення з ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції на користь СТ "Колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В. 463360,95 грн матеріальної шкоди.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано обставини справи, не надано належної оцінки доказам, в результаті чого ухвалено необґрунтоване рішення. За твердженням апелянта, що жодних документів, які б у передбаченому законом порядку (вирок суду), встановлювали вину працівників Департаменту патрульної поліції у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №42018220000001506 на момент прийняття оскаржуваної ухвали не існує.

Вказує на те, що в межах господарського процесу суд не можна досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльність службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 17 КАС України, а також статті 19 КАС України.

Департамент патрульної поліції вважає, що оскільки вину інспектора УПП в Харківській області ДПП в поверненні транспортного засобу Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 невідомим особам не доведено, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018 є дійсний, в судовому порядку не скасований, причинно-наслідковий зв`язок між діями працівника Департаменту патрульної поліції та втратою вказаного транспортного засобу, завданням матеріальної шкоди СТ "Колос" власнику вказаного вище транспортного засобу відсутній.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (вх. № 24879 від 23.10.2021) про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2275187,20 грн відмовити у повному обсязі.

Водночас, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024 представник Департаменту патрульної поліції просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди.

Стосовно зміни вимог апеляційної скарги в судовому засіданні представником скаржника, слід зазначити таке.

Частиною першою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Процесуальний порядок подання доповнень або змін до апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції врегульовано нормами статті 266 ГПК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Частиною 1 статті 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналіз змісту частини першої статті 266 та ст. 118 ГПК України дозволяє зробити висновок про запровадження законодавцем процесуального імперативу стосовно залишення без розгляду судом доповнення чи зміни апеляційної скарги, поданих поза межами строку на апеляційне оскарження.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що протягом строку на апеляційне оскарження, скаржник не скористався своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції доповнень до апеляційної скарги або заяви про її зміну (в тому числі в частині вимог), із відповідними доказами направлення копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи. Також, не звертався скаржник до суду й з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповідних змін до апеляційної скарги.

Водночас, скаржником не було заявлено й про відмову від частини вимог апеляційної скаргу в порядку вимог статей 191, 266 ГПК України.

До того ж, відповідно до наданої до суду довіреності від 19.12.2023 №23161/41/3/01-2023 Департамент патрульної поліції (далі довіритель) відповідно до вимог законодавства уповноважує ОСОБА_8 , юрисконсульта відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - Представник) представляти та/або захищати права та законні інтереси Довірителя і його структурних підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів (у тому числі управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції) та інтереси посадових осіб довірителя, зокрема, у судах. Представник від імені довірителя має право, зокрема, підписувати та/або подавати позовні заяви до місцевих та апеляційних судів, а також до Верховного Суду, вести справи у всіх судових установах всіх інстанцій, у тому числі у Верховному Суді, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі брати участь у судових засіданнях, давати усні та письмові пояснення під час судового розгляду спорів, оскаржувати в апеляційному та касаційному порядках рішення, постанови й ухвали суду, також користуватись усіма іншими процесуальними правами відповідно до законодавства України, крім як закінчувати справи мировою угодою визнавати або відмовлятися, повністю або частково, від позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів під час прийняття даної постанови не враховує змінені вимоги за апеляційною скаргою наведені представником апелянта під час судового засідання 20.02.2024 та переглядає справу в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зазначає таке.

Предметом вимог ліквідатора у цій справі є вимога про стягнення з фізичної особи (боржника за виконавчим документом) та держави (в особі Департаменту патрульної поліції) майнової шкоди, завданої юридичній особі приватного права протиправними діями (бездіяльністю) з не передання приватному виконавцю майна СТ "Колос" (транспортного засобу), що позбавило останнього можливості повернути таке майно власнику та призвело до тривалого невиконання судового рішення.

Так, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься у пункті 7 частини третьої статті 2 ГПК України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з положеннями статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 червня 2004 року у справі "Півень проти України" вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

"Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (справа "Горнсбі проти Греції", § 40, від 19.03.1997).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Як вже було встановлено вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу, оформлений у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 №ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути у власність Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

На виконання цього судового рішення, яке набрало законної сили, судом видано наказ від 13.07.2018 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернути у власність Споживчого товариства "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно цього наказу стягувач: Споживче товариство "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В. (свідоцтво № 923 від 14.05.2016), боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

17.07.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56797592 від 17.07.2018 з виконання зазначеного наказу від 13.07.2018 № 922/3796/16, а 19.07.2018 винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; постановлено вилучити технічний паспорт та ключі від вищевказаного транспортного засобу.

Судом встановлено, що на даний час ухвала Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16 не виконана, відомості про закінчення виконавчого провадження №56797592 з виконання наказу від 13.07.2018 № 922/3796/16 в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду з відповідними вимогами, ліквідатор (стягувач) посилався на те, що невчинення ОСОБА_1 (боржником за виконавчим документом) дій з повернення транспортного засобу на виконання рішення суду та протиправні дії (бездіяльність) посадових осіб Департаменту патрульної поліції після затримання транспортного засобу, зокрема, в частині не передачі транспортного засобу на зберігання на спецмайданчик у встановленому законом порядку, призвело до тривалого невиконання судового рішення, а тому він має право на відшкодування збитків у розмірі вартості транспортного засобу, що підлягав поверненню відповідно до наказу, виданого на виконання судового рішення.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності вини.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина заподіювача шкоди.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У частині першій статті 1174 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 цього Кодексу допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів чи їх посадових або службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 дійшла висновку про те, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 6.11-6.13). При цьому природа такого зв`язку має бути пряма, тобто дії відповідача мають завдавати шкоду позивачеві як conditio sine qua non ("умова, без якої не може бути").

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшені майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшення немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкода. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 01.02.2023 у справі №910/14431/18.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

У пункті 5.30 постанови від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Отже, практика Верховного Суду свідчить про те, що господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази, самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення позадоговірної шкоди, завданої органами влади або органами місцевого самоврядування, чи їх посадовими або службовими особами (у цій справі посадовою особою Департаменту патрульної поліції). Водночас, доказування у таких господарських спорах протиправності (неправомірності) рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади або місцевого самоврядування, чи їх посадових або службових осіб, не потребує в обов`язковому порядку наявності відповідного судового рішення (вироку) суду, що набрало законної сили.

Вищенаведені висновки в сукупності свідчать про помилковість доводів заявника апеляційної скарги стосовно необхідності попереднього ухвалення судового рішення стосовно визнання протиправними дій (бездіяльності) посадової особи Департаменту патрульної поліції для вирішення питання про відшкодування шкоди (збитків).

Керуючись вищенаведеним правовим регулюванням спірних правовідносин, для стягнення матеріальної шкоди з держави (завданих заявнику незаконною бездіяльністю посадової особи Департаменту патрульної поліції) необхідним є встановлення трьох елементів цивільного правопорушення (неправомірних дій, наявності шкоди, причинного зв`язку між неправомірними діями та заподіяною шкодою), а для покладення відповідальності за таку шкоду на фізичну особу ОСОБА_1 (особу приватного права) - повного складу цивільного правопорушення (окрім зазначених умов, також наявність вини заподіювача шкоди).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обізнаності ОСОБА_1 з наявністю судового рішення про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності шляхом повернення транспортного засобу боржнику (СТ "Колос") та щодо тривалого невиконання цією особою судового рішення (більш ніж п`ять років), що свідчить про неправомірність дій такої особи, чим фактично завдається шкода заявнику - власнику вказаного вище транспортного засобу.

Стосовно неправомірних дій посадової особи органу державної влади.

Положеннями частини третьої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Як було встановлено вище, в межах виконавчого провадження приватним виконавцем було винесено постанову від 19.07.2018 ВП №56797592 про розшук майна боржника, відповідно до якої оголошено в розшук майно боржника: транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.

Пунктами 1, 4 розділу 3 Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України 30.01.2018 № 64/261/5, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 64/261/5), передбачено, що підставою для залучення поліцейських до розшуку транспортного засобу боржника є постанова державного, приватного виконавця про такий розшук; про виявлення та затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, поліцейський інформує державного, приватного виконавця шляхом надсилання повідомлення через ІПНП (інформаційний портал Національної поліції) до АСВП (автоматизована система виконавчого провадження).

Згідно з пунктами 5, 6 розділу 3 Порядку № 64/261/5 тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється поліцейськими відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102. Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним, приватним виконавцем на підставі вимоги державного, приватного виконавця, яка є обов`язковою для виконання.

Вказаним Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №1102) визначено процедуру тимчасового затримання, зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та їх повернення. Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" (п.п. 1, 2 Порядку № 1102).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1102 доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1102 для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.

Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу із зазначенням:

дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;

посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку;

типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку;

найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора;

адреси місця зберігання транспортного засобу;

посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

Зазначений акт підписують присутні під час його складання особи: особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар у разі їх присутності.

До акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу за можливості додається фотографія транспортного засобу, що підлягає тимчасовому затриманню, і перелік речей, які перебувають у ньому.

Про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський письмово повідомляє державному виконавцю, приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня затримання із зазначенням місця зберігання транспортного засобу (п. 8 Порядку № 1102).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1102 повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов`язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред`явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складення.

Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі вимоги (абз. 2 п. 12 Порядку № 1102).

На спеціальному майданчику і стоянці ведеться в установленому МВС порядку облік прийняття і видачі тимчасово затриманих транспортних засобів (п. 14 Порядку № 1102).

За умовами пункту 1.1. укладеного між Департаментом патрульної поліції (далі - ДПП) та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - підприємство) договору від 29.12.2017 № 1157 про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики (далі - договір), ДПП передає підприємству, а підприємство приймає на зберігання тимчасово затримані транспортні засоби (надалі - транспортні засоби) за актами огляду та тимчасового затримання транспортного засобу та здійснює за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів їх доставлення на спеціальні майданчики.

Пунктами 2.8-2.10 договору передбачено, зокрема, що підприємство зобов`язується забезпечувати доступ водія, власника (співвласника) тимчасово затриманого транспортного засобу, крім транспортною засобу боржника, що перебуває на спеціальному майданчику, до транспортного засобу в присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу. Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов`язаних з доставленням та зберіганням такого транспортного засобу , та пред`явлення відповідної постанови у справі про адміністративне правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення у разі їх складання. Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за вимогами державного виконавця, складеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктами 3.1.3, 3.1.5 договору підприємство зобов`язується здійснювати належне доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик; здійснювати належне зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Відповідно до п. п. 3.3.1 ДПП зобов`язаний здійснювати передачу на зберігання підприємству тимчасово затриманих транспортних засобів на підставі акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи підтверджуються обставини щодо затримання 28.10.2018 сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренком Яном Миколайовичем на стаціонарному посту "Валки" Харківської області оголошеного у розшук автомобіля марки Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Вказані обставини також визнаються учасниками справи, а тому не є спірними.

Так, згідно з актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018, складеного об 11:50 сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренком Яном Миколайовичем у присутності двох свідків, здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_3 , шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, місцезнаходження: автодорога М03, 429 км, пост поліції Валки, у зв`язку з наявністю виконавчого провадження ВП 56797592. Зі змісту цього акта вбачається, що ключ та реєстраційний документ на транспортний засіб знаходяться на штрафмайданчику 429 км, пост Валки.

При дослідженні акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018, судом встановлено, що в графах "транспортний засіб для його примусового переміщення прийняв" та "транспортний засіб на тимчасове зберігання прийняв" містяться лише підписи без найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи, організації, які доставляють на спеціальний майданчик чи стоянку транспортний засіб, номерного знаку евакуатора, посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, а також без адреси місця зберігання транспортного засобу, посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка прийняла транспортний засіб на зберігання.

За відсутності таких відомостей даний акт не підтверджує належним чином факт передачі Департаментом патрульної поліції вказаного автомобіля на зберігання Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси".

При цьому, відповідно до довідки Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" від 21.02.2019 автомобіль марки Volkswagen Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на штрафному майданчику на посту "Валки", 429 кілометр дороги М03 на зберігання не приймався.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи обставин щодо передання 28.10.2018 транспортного засобу Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_3 на зберігання Державному підприємству МВС України "Інформ-Ресурс", а тому відсутність підстав для задоволення вимог ліквідатора до Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурс", викладених в заяві про відшкодування матеріальної шкоди.

Вказані висновки суду першої інстанції не оскаржуються учасниками справи.

Враховуючи встановлені вище обставини колегія суддів вважає, що складення сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській області) Писаренком Яном Миколайовичем акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018 з порушенням вимог пункту 4 Порядку № 1102, доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик з порушенням вимог пункту 3 цього Порядку (за відсутності доказів здійснення доставлення за допомогою спеціальних автомобілів евакуаторів), неповідомлення приватного виконавця Кудряшова Д.В. про затримання транспортного засобу у відповідності до п. 8 Порядку № 1102, п. 4 Порядку № 64/261/5, свідчить про невідповідність дій такої посадової особи державного органу встановленим нормативним вимогам щодо тимчасового затримання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики.

При цьому, матеріали справи не містять також доказів вчинення подальших дій (повернення за письмовим звернення) транспортного засобу або письмових доказів втрати/викрадення зазначеного транспортного засобу.

Посилаючись на те, що після затримання транспортного засобу місцезнаходження останнього невідомо ліквідатор звернувся з даною заявою про відшкодування вартості цього транспортного засобу за рахунок ОСОБА_1 та держави в особі Департаменту патрульної поліції.

Колегія суддів наголошує, що встановлені вище обставини жодним чином не звільняють заявника від обов`язку доведення протиправності рішення/дій/бездіяльності відповідачів за такими вимогами у сукупності із іншими обов`язковими елементами деліктного зобов`язання (шкодою, причинно-наслідковим зв`язком) при вирішенні спору в порядку статей 1166, 1174 ЦК України, зокрема, з урахуванням загальних засад диспозитивності і змагальності господарського процесу.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для висновку про настання цивільно-правової відповідальності, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Шкода є неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об`єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (моральну) шкоду.

Грошовий вираз майнової шкоди є збитками.

Відповідно до статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких зазнала особа у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків - це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта - правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір.

Звертаючись до суду з даним позовом, ліквідатор посилався на те, що невиконання ОСОБА_1 судового рішення та невчинення посадовими особами Департаменту патрульної поліції всіх необхідних дій щодо передачі затриманого транспортного засобу на спеціальний майданчик задля подальшого передання його приватному виконавцю призвело до втрати майна боржника та тривалого невиконання ухвали Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі № 922/3796/16, а тому він має право на відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості транспортного засобу, який підлягає поверненню за судовим рішенням, що набрало законної сили.

У цій справі суд першої інстанції встановив наявність шкоди у вигляді втрат позивача, які полягали у невиконанні судового рішення в частині повернення транспортного засобу боржнику з причин неправомірних дій працівника Департаменту патрульної поліції та втрати транспортного засобу, оскільки місцезнаходження його після цього більше п`яти років залишається невідомим, а також встановив наявність причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції та цими втратами. Щодо розміру завданої матеріальної шкоди, суд з урахуванням висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом від 11.07.2023 №СЕ-19/111-23/27799-АВ встановив, що ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touareg, реєстраційні номери НОМЕР_3 станом на 28.10.2018 становила 463360,95 грн, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення вказаної суми солідарно з ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції на користь СТ "Колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В.

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки вважає, що сам факт тривалого невиконання рішення суду у виконавчому провадженні внаслідок, зокрема, неправомірних дій божника за виконавчим провадженням та посадових осіб Департаменту патрульної поліції, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду невиконання рішення суду не може напряму ототожнюватися із завданою позивачеві майновою шкодою, оскільки остаточно не втрачена можливість стягнення грошових коштів з боржника (відомості про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з неможливістю його виконання відсутні). Невиплачені позивачеві кошти на виконання судових рішень, ухвалених на його користь, не є майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Наслідком такого відшкодування буде подвійне стягнення коштів.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 752/4110/17 (провадження № 61-20325св18), від 12 березня 2020 року у справі № 757/74887/17-ц (провадження № 61-11090св19) та від 03 червня 2020 року в справі № 642/3839/17 (провадження № 61-37856св18).

Вказані висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 910/10501/19, від 01.02.2023 у справі № 910/14431/18).

З цього приводу слід зазначити, що незважаючи на те, що в цих справах висновки Верховного Суду стосувались відшкодування шкоди, завданої юридичній особі приватного права незаконними рішеннями чи діями (бездіяльністю) державних виконавців, що призвело до невиконання (часткового невиконання) судових рішень про стягнення грошових коштів.

Поряд з цим, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів встановлено, що вбачаючи необхідність відступу від зазначеної правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 642/3839/17, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 31.08.2022 передавав справу № 910/10501/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Втім, повертаючи справу № 910/10501/19 відповідній колегії Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.10.2022 зауважила, що висновки в наведених касаційним судом цивільних і господарських справах (незважаючи на те, що правовідносини в них не є подібними), не є суперечливими, оскільки зводяться до того, що норми статей 1173, 1174 ЦК України не застосовуються поки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом.

Ураховуючи наведене та висновки Верховного Суду, заявнику слід було довести, а суду першої інстанції належало з`ясувати, чи остаточно втрачена можливість виконання судового рішення та повернення транспортного засобу боржнику, що дасть змогу ототожнити невиконання рішення суду із завданою позивачеві (заявнику) майновою шкодою.

Проте, таких доказів матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ліквідатором виконавче провадження №56797592 з виконання наказу від 13.07.2018 № 922/3796/16 не закінчено (у тому числі з підстав, передбачених пунктами 5, 6 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена), виконавчий документ стягувачу не повернуто (у тому числі з підстав, передбачених пунктами 6, 7 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).

До того ж, відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт, зокрема, з підстав, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданої приватним виконавцем інформації на його вимогу 28.08.2021 щодо надання інформації про наявність постанов про розшук майна боржника (транспортного засобу марки Volkswagen, модель Touareg, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) в інформаційній підсистемі "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційній системи "Інформаційний портал Національної поліції України" від Головного управління Національної поліції в Харківській області Управління інформаційно-аналітичної підтримки отримано відповідь від 04.10.2021, з якої свідчить, що станом на 03.10.2021 в інформаційній підсистемі "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційній системи "Інформаційний портал Національної поліції України" відсутні відомості щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_3 (т.31, а.с.103-105).

Так, з метою забезпечення оперативного реагування та прийняття ефективних управлінських рішень щодо розшуку транспортних засобів та номерних знаків наказом Міністерства внутрішніх справ України № 497 від 13.06.2018 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України"(далі Інструкція).

Відповідно до Інструкції в ІП "Гарпун" накопичуються усі відомості про транспортні засоби усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно пунктів 2, 3 розділу VI Інструкції, яким врегульовано Порядок формування в ІП "Гарпун" обліку за категоріями "розшук ТЗ боржника державним виконавцем" та "розшук ТЗ боржника приватним виконавцем", підставою для внесення (зняття) відомостей, зазначених у пункті 1 цього розділу, до ІП "Гарпун" є постанова державного або приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника, надіслані до системи ІПНП в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису державного або приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через автоматизовану систему виконавчого провадження (далі - АСВП) відповідно до Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30 січня 2018 року № 64/261/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 лютого 2018 року за № 140/31592.

У постанові державного або приватного виконавця про розшук ТЗ боржника зазначаються вид, марка, модель, реєстраційний номер, номер кузова, двигуна, шасі (за наявності), рік випуску та колір ТЗ, відомості про боржника (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, місце народження (за наявності), місце проживання або реєстрації), номер і дата відкриття виконавчого провадження, контактні дані уповноваженої особи, яка винесла постанову про розшук ТЗ боржника.

У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють електронний інформаційний обмін даними між системою ІПНП та АСВП, постанова державного або приватного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника, постанова начальника відділу державної виконавчої служби про скасування постанови державного виконавця про розшук (зняття майна з розшуку) ТЗ боржника надсилаються за територіальністю підрозділу ІАП у паперовому вигляді.

Після отримання зазначеної постанови працівник підрозділу ІАП перевіряє ідентифікаційні номери ТЗ та відомості про власника ТЗ за обліком ЄДР МВС, після чого упродовж доби вносить відомості до ІП "Гарпун". Сканована копія постанови додається до ІП "Гарпун". У випадку виявлення невідповідності даних щодо ідентифікаційних номерів ТЗ або відомостей про власника ТЗ, зазначених у постанові про розшук ТЗ боржника, даним з ЄДР МВС така постанова невідкладно повертається ініціатору розшуку без виконання.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у постановах приватного виконавця про розшук майна боржника від 19.07.2018 та від 09.11.2018 оголошено у розшук транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Проте, зі змісту ухвали Господарського суду Харківської області від 25.06.2018, на виконання якої видано наказ від 13.07.2018, вбачається, що номер кузова WVGZZZ7PZBD022967.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів з`ясування обставин стосовно відсутності відомостей про транспортний засіб в інформаційній підсистемі "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційній системи "Інформаційний портал Національної поліції України" та вжиття заходів щодо розшуку такого транспортного засобу/встановлення його місцезнаходження.

Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, що приватний виконавець звертався до органів поліції із метою з`ясування, які заходи розшуку майна боржника проведено. З матеріалів справи також не вбачається чи здійснювався розшук транспортного засобу поліцією.

Також, відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про втрату транспортного засобу, який підлягає поверненню боржнику на підставі судового рішення.

Так, ліквідатор посилається на те, що після затримання транспортного засобу працівниками поліції його місцезнаходження невідоме, що свідчить про втрату останнього.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. постановлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 негайно повідомити про місце знаходження транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також негайно вжити заходів щодо виконання рішення суду - наказу №922/3796/16 від 13.07.2018, виданого Господарським судом Харківської області, а саме - передати транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 стягувачу; повідомлено ОСОБА_1 про наслідки невиконання або ігнорування вимоги виконавця (т.31, а.с.55). Вказана вимога у лівому нижньому куті першого аркушу містить відмітку про отримання її ОСОБА_1 нарочно 22.11.2018.

Відповідно до акта приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 22.11.2018, складеного в присутності двох понятих та арбітражного ОСОБА_3 , ним 22.11.2018 у межах ВП 56797592 під підпис вручено вимогу боржнику щодо негайного виконання рішення суду, однак, боржник відмовився виконувати рішення суду про передачу транспортного засобу стягувачу, чим перешкоджає виконанню рішення суду (т.31, а.с.56).

Вказані дії вчиненні після затримання транспортного засобу (28.10.2018), та не містять відомостей стосовно відсутності транспортного засобу в особи, зобов`язаної повернути його за виконавчим документом.

Також, зі змісту протоколу допиту свідка від 17.12.2018 вбачається, що приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. повідомлено про те, що жодних доказів про відсутність транспортного засобу у ОСОБА_9 приватному виконавцю не надавалось, а тому немає підстав вважати, що автомобіля у цієї особи немає.

З урахуванням викладеного, за наявності судового рішення про повернення транспортного засобу боржнику, яке набрало законної сили та перебуває на виконанні, за відсутності доказів, які б свідчили про те, що остаточно втрачена можливість виконання судового рішення та повернення транспортного засобу боржнику, ліквідатор звернувся з даною заявою про відшкодування шкоди визначеної як вартість цього транспортного засобу, наслідком чого може бути фактично подвійне стягнення.

Посилання кредитора в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.02.2024 на те, що тривале невиконання рішення суду призвело до майнових втрат боржника з огляду на зменшення вартості транспортного засобу колегія суддів не приймає до уваги, оскільки фактично ліквідатор просить стягнути кошти у розмірі вартості транспортного засобу (як реальні збитки), а не різниці між вартістю транспортного засобу станом на ухвалення судового рішення та на час звернення з даною заявою (як упущеної вигоди).

До того ж, ліквідатор в судовому засіданні зазначив про те, що фактично не проти прийняти виконання рішення суду шляхом повернення транспортного засобу, проте його місцезнаходження невідоме, а тому просить стягнути вартість такого майна.

Наведене додатково свідчить про недоведеність остаточної втрати можливості виконання судового рішення та повернення транспортного засобу боржнику, а тому наявність судового рішення про стягнення вартості цього транспортного засобу не може бути залишено в силі, оскільки призведе до подвійного стягнення (шляхом повернення майна та повернення/стягнення його вартості).

З мотивування, зазначеного у цій постанові, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ліквідатором вимог про відшкодування шкоди, обґрунтованих невиконанням ухвали Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі №922/3796/16, через недоведення позивачем сукупності елементів складу деліктного зобов`язання (шкоди, протиправності діяння, причинно-наслідкового зв`язку) у спірних правовідносинах відповідно до статей 1166, 1173, 1174 ЦК України.

Окрім того, як встановлено у цій справі ліквідатор Споживчого товариства "Колос" арбітражний керуючий Кошовський С.В. звернувся до суду із заявою (з урахуванням доповнень) про відшкодування шкоди (збитків) на підставі приписів статей 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, та за результатами розгляду такої заяви місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу.

Згідно із частиною третьою статті 232 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

У той же час частиною п`ятою статті 232 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.

21 квітня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який було введено в дію 21 жовтня 2019 року.

Вказаний Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з абзацом 3 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19, пункти 100-102) зазначила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Відтак, за результатами розгляду заяви ліквідатора суд першої інстанції порушив вимоги частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, прийнявши ухвалу, а не рішення за результатами розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції визначені статтею 269 ГПК України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому згідно з частиною 4 статті 269 цього Кодексу суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Правовий аналіз положень частини 1 статті 269 ГПК України, свідчить про те, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб`єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.

При цьому обсяг вимог апеляційного оскарження - це визначений скаржником, а у випадках, передбачених процесуальним законом, напрям та зміст перевірки судового рішення. Межами апеляційного перегляду процесуальний закон визначає повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду вимог апеляційної скарги (стаття 275 ГПК України), вихід за межі яких в разі неправильного застосування судом норм матеріального права допускається виключно в межах заявленого скаржником обсягу апеляційного оскарження судового рішення.

Враховуючи, що вимоги апеляційної скарги стосувались скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (вх. № 24879 від 23.10.2021) про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2275187,20 грн у повному обсязі, то суд апеляційної інстанції в межах заявленого скаржником обсягу апеляційного оскарження судового рішення здійснив вихід за межі доводів такої апеляційної скарги у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, оскільки заявником не доведено в даному випадку сукупності елементів складу деліктного зобов`язання для застосування у спірних правовідносинах статей 1166, 1173, 1174 ЦК України та відшкодування шкоди.

Отже, судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було враховано вищевикладеного, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення про задоволення позову, яке не може бути залишено в силі.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому наявні підстави для його скасування та прийняття нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу і не впливають на результат вирішення спору, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. (ч.2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі №922/3796/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Споживчого товариства "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В. про відшкодування матеріальної шкоди (вх. № 24879 від 23.10.2021).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.02.2024.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель