Постанова

від 21.02.2024 по справі 904/1314/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2024 м. Дніпро Справа № 904/1314/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 у справі № 904/1314/19 (суддя Назаренко Н.Г.), повний текст ухвали складено 22.11.2023

за скаргою ОСОБА_1

на дії приватного виконавця в межах виконання рішення у справі

за позовом Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ

до відповідача-1 Приватного підприємства "Агрофірма «Старт», с. Кочережки, Дніпропетровської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-Плюс», с. Кочережки, Дніпропетровської області

до відповідача-3 фізичної особи ОСОБА_1 , с. Кочережки, Дніпропетровської області

до відповідача-4 фізичної особи ОСОБА_2 , м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

до відповідача-5 фізичної особи ОСОБА_3 , м. Дніпро

про солідарне стягнення 2932409,43 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог, скарг та ухвали суду першої інстанції.

Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (далі Банк або позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма «Старт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старт-Плюс», фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі відповідачі 1-5) про солідарне стягнення 2932409,43 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 у справі № 904/1314/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з відповідачів 1-5 на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 2718862,71 грн, проценти у сумі 49134,69 грн, проценти за неправомірне користування кредитом у сумі 57765,83 грн та пеню у сумі 106646,20 грн.

Стягнуто з відповідачів 1-5 витрати по сплаті судового збору у сумі по 8797,23 грн з кожного.

12.11.2019 на примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2019 видано відповідні накази.

14.11.2023 від ОСОБА_1 (відповідач-3 або скаржник) надійшла скарга на дії приватного виконавця в межах виконання рішення, в якій скаржник просить:

- не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання цієї скарги зупинити реалізацію житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 103,3 кв. м., житловою площею 51,3 кв. м. та земельної ділянки з кадастровим номером 1223584000:03:001:0800, площею 0.25 га, за адресою: АДРЕСА_1 (далі спірне нерухоме майно), виставленого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною (далі приватний виконавець) на електронні торги;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо виставлення на електронні торги спірного нерухомого майна;

- зобов`язати приватного виконавця зняти з продажу на електронних торгах спірне нерухоме майно.

Скарга обґрунтована тим, що приватним виконавцем, в порушення норм діючого законодавства «Про виконавче провадження» (ч. 1 ст. 50 вказаного Закону) порушено черговість звернення стягнення на майно (за наявності іншого, запропонованого боржником нерухомого майна, вільного від житлової забудови) житловий будинок з земельною ділянкою під ним, який належить боржникові на праві власності та є його єдиним житлом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця в межах виконання рішення задоволено.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо виставлення на електронні торги спірного нерухомого майна.

Зобов`язано приватного виконавця зняти з продажу на електронних торгах спірне нерухоме майно.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції приватний виконавець Русецька О.О. (виконавець, апелянт) оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить суд: відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги на неправомірні дії приватного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії; стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця Русецької О.О. 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга приватного виконавця мотивована незаконністю постановленої місцевим господарським судом ухвали, якою задоволено скаргу боржника на дії приватного виконавця. Визнати оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

Приватний виконавець стверджує, що всі його дії спрямовані на виявлення, перевірку майнового стану боржника, розшук, опис і арешт майна боржника, а також виявлення та примусова реалізація нерухомого майна боржника, відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, боржником відверто ігнорувалися вимоги приватного виконавця та Закону «Про виконавче провадження», що полягає у неповідомленні про місцезнаходження будь-якого належного боржникові рухомого майна та неприйнятті участі останнім у заздалегідь запланованих приватним виконавцем виконавчих діях.

Приватний виконавець акцентує увагу колегії суддів на тому, що ним на адреси сторін виконавчого провадження чотири рази направлялися повідомлення про проведення виконавчих дій з опису і арешту нерухомого майна боржника, однак сторони виконавчого провадження на місце проведення виконавчих дій жодного разу не з`явилися.

Самостійно виявлене приватним виконавцем належне на праві власності боржникові нерухоме майно в процедурі примусового виконання рішення суду було описане та арештоване.

В подальшому, суб`єктом оціночної діяльності, на підставі постанови приватного виконавця здійснено оцінку нерухомого майна боржника та визначено його загальну ринкову вартість, яка склала 579660,00 грн, що втричі є меншою від залишку заборгованості за виконавчим провадженням 1755026,90 грн.

З посиланням на приписи ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» апелянт зауважує на тому, що боржник має право запропонувати виконавцю види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу, проте черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Тобто для задоволення вимог стягувачів, черговість звернення стягнення на майно боржника може бути порушене лише у випадку наявності майна попередньої черги в достатньому розмірі.

У відповідності до вимог ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 135 Земельного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1073 приватним виконавцем було прийняте рішення щодо примусової реалізації арештованого майна боржника. При цьому скаржник просить врахувати суд, що лот з реалізації спірного нерухомого майна виставлено в останню чергу - 31.10.2023.

Крім того, скаржник вважає безпідставними доводи боржника, який з посиланням на ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звертає увагу суду на незаконність звернення приватним виконавцем стягнення на житловий будинок, в якому фактично проживає боржник, оскільки таке стягнення мало б здійснюватися приватним виконавцем в останню чергу. Безпідставність таких доводів боржника полягає у тому, що в процесі примусового виконання рішення встановлено, що боржник у виконавчому провадженні фактично не проживає у спірному будинку вже близько 2-ох років, з приводу чого приватним виконавцем складено та долучено до матеріалів виконавчого провадження відповідний акт.

До того ж, апелянт просить колегію суддів врахувати при вирішенні спору, що норма стосовно єдиного майна боржника, відповідно до ч. 7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється не може бути застосована в даному випадку, оскільки сума за виконавчим провадженням перевищує більш ніж 260 розмірів мінімальної заробітної плати.

Окрім зазначеного, апелянт вважає не релевантною судову практику, на яку посилається боржник, зокрема постанови Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 489/4430/15-ц та від 14.04.2021 у справі № 0915/2631/21, оскільки вони стосуються вирішення спору, який виник з інших правових підстав та обставин, за наявності факту не з`ясування виконавцем розміру вартості майна попередньої черги.

Також, апелянт просить врахувати апеляційний суд той факт, що головуючим суддею Назаренко Н.Г. не наведено мотивів відхилення клопотання виконавця про оголошення перерви в судовому засіданні для витребування та подання додаткових доказів до господарської справи, а саме, з метою отримання копії акту про те, що ОСОБА_1 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористався.

3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Як вже було зазначено вище 14.11.2023 від відповідача-3 ОСОБА_1 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії приватного виконавця в межах примусового виконання рішення від 19.10.2019 та виданих на його виконання по даній справі наказів від 12.11.2019 (а. с. 55 т 2).

Скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що приватним виконавцем Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження № 60777531 (а. с. 67 т 2), під час здійснення виконавчих дій за яким, виконавцем виставлено на продаж житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 103,3 м2, житловою площею 51,3 м2, та земельна ділянка з кадастровим номером 1223584000:03:001:0800, площею 0.25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать боржникові - ОСОБА_1 та є його єдиним житлом (а. с. 71, 75 т 2).

Боржник стверджує, що у нього у власності перебуває інше нерухоме майно, на яке можливо звернути стягнення, зокрема земельні ділянки з кадастровими №№: 1223584000:03:001:0801, 1223584000:03:001:0688, 1223584000:03:001:0796.

17.08.2023 в межах виконавчого провадження ВП № 60777243, боржник надав приватному виконавцю клопотання щодо першочергового звернення стягнення на належні йому на праві приватної власності та вільні від житлової забудови земельні ділянки з кадастровими номерами: 1223584000:03:001:0801, 1223584000:03:001:0688 (а. с. 70 т 2).

Про те, що вищевказаний житловий будинок виставлено приватним виконавцем на продаж, боржнику не було відомо. Про наявність такого оголошення боржник дізнався з сайту СЕТАМ 13.11.2023.

З урахуванням вищевикладеного, скаржник вважає такі дії приватного виконавця незаконними та протиправними з огляду на приписи ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Приватний виконавець проти скарги боржника заперечує та зазначає, що 03.12.2019 на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27, 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження до відома та виконання (а. с. 110-111 т 2).

Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2019 приватний виконавець зобов`язав боржника подати декларацію про доходи та майно, однак така вимога лишилася проігнорованою боржником.

Постановою приватного виконавця від 03.12.2019 ВП № 60777531 накладено арешт на все майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення 3226219,37 грн, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів (а. с. 11-113 т 2).

Постановою приватного виконавця від 04.12.2019 ВП № 60777531 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках (усіх рахунках, вкладах) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржникові (а. с. 114 т 2).

В процесі примусового виконання судового рішення, приватним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника, в ході якої встановлено, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані, кошти на рахунках в банківських установах та рахунки на які можливо звернути стягнення відсутні (а. с. 115-124 т 2).

20.01.2022 в процесі примусового виконання судового рішення, приватним виконавцем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо суб`єкта.

Згідно вказаної інформації ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно:

1. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0796;

2. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0800;

3. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0801;

4. Житловий будинок, загальною площею 103,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

5. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0688 (а. с. 25-29 т 3).

20.01.2022 на адреси сторін виконавчого провадження направлено вимогу попередження про проведення виконавчих дій вих. № 3983 з опису та арешту майна боржника, у тому числі житлового будинку призначених на 26.01.2022 з 10:00 год. до 11:00 год. (а. с. 21-22 т 3).

Виходом приватного виконавця за адресою місця проживання боржника, двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан не вдалося можливим. Зі слів сусідів боржник за вказаною адресою не мешкає, про що складено відповідний акт від 26.01.2022 (а. с. 23 т 3).

17.11.2022 на запит приватного виконавця від 03.11.2022 надійшла інформація з Вербківської сільської ради, про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані три особи, а саме боржник - ОСОБА_1 голова домогосподарства, ОСОБА_4 дружина та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 син (а. с. 41, 45 т 3).

18.11.2022 на адреси сторін виконавчого провадження повторно направлено попередження про проведення виконавчих дій з опису нерухомого майна боржника, запланованих на 25.11.2022 (а. с. 46 т 3).

У своїх запереченнях на скаргу боржника, приватний виконавець стверджує, що на встановлену дату, сторони за місцем проведення виконавчих дій не з`явилися про що складено відповідний акт приватного виконавця. Боржнику залишено виклик з вимогою з`явитись до офісу приватного виконавця та того ж дня, встановлено, що за місцем знаходження земельних ділянок та житлового будинку боржника, рухоме майно на яке можливо звернути стягнення в рамках виконавчого провадження не виявлено.

05.12.2022 втретє на адреси сторін виконавчого провадження направлено попередження про проведення виконавчих дій з опису нерухомого майна боржника запланованих на 16.12.2022 (а. с. 48-49 т 3).

На встановлену дату, сторони за місцем проведення виконавчих дій не з`явилися про що складено відповідний акт (а. с. 50). За змістом акту, по виходу приватного виконавця за адресою місця реєстрації боржника, двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан боржника не вдалося можливим. Майно, яке належить боржникові на праві приватної власності не виявлено.

Боржнику залишено виклик з вимогою з`явитись до офісу приватного виконавця 21.12.2022 (а. с. 52-53 т 3).

25.05.2023 приватним виконавцем здійснено вихід на дільницю з метою встановлення належного майнового стану боржника, про що складено відповідний акт (а. с. 54 т 3), в якому зазначено, що зі слів дружини боржника ОСОБА_6 та сусідів, боржник - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає більше двох років, будь-яке рухоме майно належне боржнику відсутнє.

Боржнику залишено виклик з вимогою з`явитись до офісу приватного виконавця 31.05.2023 (а. с. 56-57 т 3).

31.05.2023 вчетверте на адреси сторін виконавчого провадження направлено попередження про проведення виконавчих дій з опису нерухомого майна боржника призначеного на 08.06.2023 (а. с. 58-59 т 3).

Сторони виконавчого провадження на місце проведення виконавчих дій не з`явилися.

08.06.2023 приватним виконавцем винесено попередження про звернення стягнення на майно та невідкладну необхідність виконати рішення суду шляхом сплати коштів за виконавчим провадженням. Боржнику повідомлено реквізити для зарахування сплати грошових коштів за виконавчим провадженням (а. с. 60 т 3).

Того ж дня, приватний виконавець склав постанову про опис та арешт нерухомого майна, яку направив на адресу боржника (а. с. 61-62 т 3).

Вказаною постановою від 08.06.2023 ВП № 60777531 приватним виконавцем описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 :

1. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0796;

2. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0800;

3. Земельна ділянка КД № 1223584000:03:001:0801;

4. Житловий будинок загальною площею 103,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

5. 3емельна ділянка КД № 1223584000:03:001.0688.

На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження прав користування ним: заборонено відчуження, знищення, пошкодження, проведення дій, що можуть призвести до зменшення вартості майна. Сторонам виконавчого провадження роз`яснено можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідності письмово повідомити про це виконавця.

22.06.2023 та 26.06.2023 приватним виконавцем винесені постанови про призначення суб`єкта оцінюючої діяльності суб`єкта господарювання для визначення вартості описаного та арештованого майна (а. с. 67-69, 123-124 т 3).

17.08.2023 на адресу офісу приватного виконавця надійшли звіти щодо оцінки нерухомого майна боржника, а саме:

- земельної ділянки КД № 1223584000:03:001:0688 визначено у сумі 39200,00 грн (а. с. 108-119 т 3);

- земельної ділянки КД № 1223584000:03:001:0796 визначено у сумі 72600,00 грн (а. с. 146-157 т 3);

- земельної ділянки КД № 1223584000:03:001:0801 визначено у сумі 125020,00 грн (а. с. 187-198 т 3);

- вартість житлового будинку загальною площею 103,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці КД 1223584000:03:001.0800 визначено у сумі 342840,00 грн (а. с. 235-244 т 3).

Загальна вартість описаного та арештованого майна склала 579660,00 грн, проте залишок заборгованості за виконавчим провадженням, станом на 17.08.2023 та станом на поточну дату складає 1755026,90 грн, тобто більш ніж втричі перевищує суму вартості описаного та арештованого майна.

17.08.2023 на адресу офісу приватного виконавця надійшла заява боржника - ОСОБА_1 про першочергове стягнення на дві земельні ділянки: КД № 1223584000:03:001:0801 та КД № 1223584000:03:001:0688 (а. с. 70 т 2).

22.08.2023 виконавцем надано боржнику відповідь про те, що 16.08.2023 на адресу офісу приватного виконавця надійшли звіти про незалежну оцінку житлового будинку з господарчими будівлями на земельній ділянці площею 0,25 га, та звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, про що 17.08.2023 направлено рекомендованим листом повідомлення щодо визначення вартості описаного майна.

19.09.2023 на адресу офісу приватного виконавця надійшла заява-погодження від АТ «ПроКредит Банк» на добровільну реалізацію арештованого майна в рамках виконавчого провадження, за умови, що покупець внесе протягом одного місяця з дати цього погодження кошти за зазначене вище майно на рахунок приватного виконавця у сумі не менше 579660,00 грн до моменту зняття арешту з цього майна (а. с. 108 т 3).

Боржником не вчинено дії спрямовані на виконання судового рішення та виконання умов погодження банку, а тому, відповідно до вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 135 Земельного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1073, приватним виконавцем прийнято рішення про примусову реалізацію арештованого майна боржника.

При цьому, лот з реалізації земельної ділянки № 1223584000:03:001:0688 опубліковано в системі Прозорро. Продажі - 19.10.2023: лот з реалізації земельної ділянки № 1223584000:03:001:0801 опубліковано в системі Прозорро. Продажі - 25.10.2023 року: земельної ділянки № 1223584000:03:001:0796, опубліковано в системі Прозорро. Продажі - 25.10.2023 року: лот щодо реалізації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці опубліковано на сайті ДП «Сетам» - 31.10.2023.

Вищевказані обставини є предметом виникнення спору в процесі виконання судового рішення в примусовому порядку по даній справі та причиною звернення боржником з відповідною скаргою на дії приватного виконавця.

4. Мотиви, за яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон).

Приписами ст. 18 Закону визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підстав ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому, в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику (ч. 2 ст. 50 цього Закону).

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності/спеціальному майновому праві об`єкта нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, заставлений третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч. 4 ст. 50 Закону).

Як зазначалося вище та підтверджується встановленими по справі обставинами, а також відповідними доказами, приватним виконавцем, після встановлення обставин належності на праві приватної власності боржникові, вказаних вище об`єктів нерухомого майна, здійснено його опис та арешт.

На виконання вимог постанови приватного виконавця від 22.06.2023, суб`єктом оціночної діяльності визначено вартість описаного та арештованого майна боржника та надано звіти про незалежну оцінку земельних ділянок та житлового будинку з господарчими будівлями на земельній ділянці площею 0,25 га.

17.08.2023 боржник надав приватному виконавцю клопотання в якому просив в першу чергу звернути стягнення на об`єкти нерухомого майна, а саме на земельні ділянки, які перебувають у його власності та є вільними від житлової забудови: К/Н № 1223584000:03:001:0801, К/Н № 1223584000:03:001:0688 (а. с. 70 т 2).

19.09.2023 від АТ «ПроКредит Банк» на адресу офісу приватного виконавця надійшла заява-погодження на добровільну реалізацію арештованого майна в рамках виконавчого провадження, за умови, що покупець внесе протягом одного місяця з дати цього погодження кошти за зазначене вище майно на рахунок приватного виконавця у сумі не менше 579660,00 грн до моменту зняття арешту з цього майна (а. с. 108 т 3).

Боржником не вчинено дії спрямовані на виконання судового рішення та виконання умов погодження банку, а тому, відповідно до вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 135 Земельного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна та Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1073, приватним виконавцем прийнято рішення про примусову реалізацію арештованого майна боржника.

Публікація оголошень про продаж лотів здійснювалась в системі Prozorro. Продажі, а саме:

- лот з реалізації земельної ділянки № 1223584000:03:001:0688 опубліковано - 19.10.2023;

- лот з реалізації земельної ділянки № 1223584000:03:001:0801 опубліковано - 25.10.2023;

- лот з реалізації земельної ділянки № 1223584000:03:001:0796, опубліковано - 25.10.2023;

- лот з реалізації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці № 1223584000:03:001:0800, площею 0,25 га, опубліковано на сайті ДП «Сетам» - 31.10.2023 (а. с. 139-141 т 2, а. с. 77 т 3).

Встановивши вказані обставини, місцевий господарський суд, з висновками якого погоджується колегія суддів, обґрунтовано відхилив заперечення приватного виконавця відносно того, що черговість звернення стягнення на майно боржника ним не була порушена, оскільки публікація продажу та продаж лоту не співпадає за датами.

З дійсних обставин справи витікає, що дата проведення аукціону та закінчення торгів з продажу житлового будинку боржника мав відбутися раніше, а ніж продаж земельних ділянок.

Так, опублікування на сайті ДП «Сетам» 31.10.2023 лоту на реалізацію спірного майна, не спростовує того факту, що продаж лоту з реалізації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих на земельній ділянці № 1223584000:03:001:0800, площею 0,25 га призначено на 20.11.2023 (а. с. 77 т 2). В той же час, лоти з продажу земельних ділянок вільних від житлової забудови призначено на 21 та 27.11.2023 (а. с. 140-14, 178-179, 228-229 т 3).

Тобто саме у такий спосіб було допущене порушення порядку черговості звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, визначеного ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, яким відхилено доводи приватного виконавця про те, що вартість описаного та арештованого майна є в три рази меншою за суму заборгованості за виконавчим документом, оскільки початкова вартість земельних ділянок вільних від житлової забудови може значно відрізнятися від вартості їх придбання на аукціоні, а коштів від їх реалізації може вистачити для покриття всієї суми боргу.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним також зауважити на тому, що спір у даній справі за основним зобов`язанням виник в наслідок невиконання відповідачем-1 умов кредитного договору. Позивач звертався до суду з позовом до всіх солідарних боржників (поручителів) про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення фінансових санкцій за прострочення виконання зобов`язань. Задовольнивши позов у даній справі, місцевий господарський суд на виконання рішення у справі видав окремі виконавчі документи на кожного з боржників (а. с. 235-239 т 1), а відповідно, кредитор фактично має можливість обирати за рахунок кого буде погашено борг.

З зазначеного вище слідує, що у разі недостатності від реалізованого в процесі виконання судового рішення у відношенні боржника ОСОБА_1 грошових коштів для задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні, останній не буде позбавлений права стягнути суму боргу з інших солідарних боржників, в інших виконавчих провадженнях.

При цьому, в матеріалах даної справи та виконавчого провадження відсутня інформація щодо стягнення боргу з інших солідарних боржників в межах виконання рішення по даній справі, в інших виконавчих провадженнях.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити про те, що накладення арешту приватним виконавцем на житловий будинок та прилеглу до нього земельну ділянку, забезпечує схоронність нерухомого майна у виконавчому провадженні, а відповідно не позбавляє приватного виконавця права реалізувати спірне нерухоме майно в останню чергу, у разі недостатності грошових коштів від реалізації майна, яке підлягає стягненню в першу чергу.

Доводи апелянта відносно того, що в силу приписів ч. 5 ст. 48 Закону черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем, колегія суддів відхиляє, оскільки остаточно виконавець може визначати черговість стягнення на кошти на інше майно - рухоме майно.

У даному конкретному випадку, приватним виконавцем на примусову реалізацію передано саме належне на праві власності боржникові нерухоме майно, у тому числі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та прилеглу до нього земельну ділянку.

В той же час, процедура звернення стягнення на об`єкти саме нерухомого майна, визначено приписами ст. 50 Закону, з якої випливає, що в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Отже, виставлені на продаж приватним виконавцем житловий будинок ОСОБА_1 , в якому останній фактично проживає зі своєю родиною, та який є єдиним житлом боржника, а також прилеглу до нього земельну ділянку, суперечить приписам ч. 1 ст. 50 Закону.

Факт того, що спірне нерухоме майно, зокрема житловий будинок є єдиним житлом боржника, що належить йому на праві власності, підтверджено наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 41-46 т 3).

Доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_1 фактично не проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: витягом з реєстру територіальної громади від 16.11.2023, сформованого на підставі заяви ОСОБА_1 про те, що він проживає за вказаною адресою з 02.12.1991 та з реєстрації не знімався (а. с. 95 т 2); копією паспорта ОСОБА_1 , з відміткою реєстрації в с. Кочережки з 02.12.1991 (а. с. 78-80 т 2); адресованим приватному виконавцю клопотанням ОСОБА_1 з пропозицією черговості звернення стягнення на майно, в якому зазначено саме адресу місця проживання боржника (а. с. 135 т 2).

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про дефектність акту приватного виконавця від 25.05.2023 у ВП 60777531, яким зі слів дружини боржника та його сусідів, встановлено обставини не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 більше двох років (а. с. 126 т 2).

Так, надаючи правову оцінку означеному вище акту приватного виконавця від 25.05.2023, колегія суддів враховує Загальні положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, Затвердженої наказ Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, п. 8 якої визначено, що Акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

У даному ж випадку Акт від 25.05.2023 у ВП 60777531 складено одноособово приватним виконавцем, в ньому міститься посилання на слова колишньої дружини боржника та його сусідів, однак, жодного підпису означених осіб Акт не містить, як і відсутні в ньому відмітки «від підпису відмовився» з проставленими напроти прізвища осіб, яка відмовилася від підпису, та засвідченням підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

Підпис присутнього при складанні акту помічника приватного виконавця Микитюка А.М також відсутній в акті.

Наявні в матеріалах даної справи матеріали виконавчого провадження також не містять належно оформленого Акту від 25.05.2023.

Доводи апелянта, який просить врахувати апеляційний суд той факт, що головуючим суддею Назаренко Н.Г. не наведено мотивів відхилення клопотання виконавця про оголошення перерви в судовому засіданні для витребування та подання додаткових доказів до господарської справи, а саме, з метою отримання копії акту про те, що ОСОБА_1 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів на спростування цих обставин. Крім того, для з`ясування обставин фактичного місця проживання боржника, приватний виконавець мав достатньо часу, в межах своїх повноважень по здійсненню виконавчих дій в силу Закону «Про виконавче провадження».

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вищевказані, встановлені судом обставини є достатніми для ухвалення судового рішення по даній справі.

5. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині має бути залишена без змін.

6. Розподіл судових витрат.

Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2023 у справі № 904/1314/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.02.2024

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

Судді:Т.А. Верхогляд

А.Є. Чередко