Рішення

від 14.02.2024 по справі 903/1010/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2024 року Справа № 903/1010/23

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Приватного підприємства "Дах Стиль"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне засклення"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізична особа - підприємець Лисак Олег Олександрович

про стягнення 140000,00 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Олексів Н. М., адвокат, ордер серія ВС № 1235530 від 16.10.2023;

від відповідача: Лисак О. О., довіреність № 11-01 від 15.11.2023, Лисак О. М., довіреність № 11-02 від 15.11.2023;

3-я особа: Лисак О. О., паспорт серія НОМЕР_1 від 30.12.2015.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: 25.09.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Дах Стиль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне засклення" про стягнення 140000,00 грн.

При обґрунтуванні позову посилається, що відповідач не приступив до виконання робіт за договором виконання робіт (підряду) № 12/01 від 07.12.2020, тобто не виконав взятих на себе зобов`язань, отримані кошти не повернув, позивач відмовився від вказаного договору та просить стягнути не повернуті кошти (аванс).

Ухвалою суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2023, запропоновано відповідачу подати суду відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 24.10.2023 повідомлено сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 08.11.2023.

08.11.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення судового засідання, що були повернуті без розгляду судом на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України.

Ухвалою суду від 08.11.2023 повідомлено сторони про те, що підготовче засідання відбудеться 21.11.2023.

21.11.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання № 11-05 від 20.11.2023 про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу - підприємця Лисака Олега Олександровича, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов`язки, так як останній можливо виконував роботи на об`єкті ТзОВ "Дах стиль" та є безпосереднім учасником будівництва.

Ухвалою суду від 21.11.2023 залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - фізичну особу - підприємця Лисака Олега Олександровича.

06.12.2023 третя особа через відділ документального забезпечення та контролю суду подала пояснення № 12-01 від 05.12.2023 в яких просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому вказує, що роботи вказані у договорі виконання робіт (підряду) № 12/01 від 07.12.2020 були виконані ним на підставі акту здачі-прийняття робіт № ОУ-000002 від 15.04.2021, договору виконання робіт № 2020-12/1 від 08.12.2020, рахунків-фактури № СФ-0000019 від 08.12.2020 та № СФ-0000003 від 15.04.2021. Вказує, що матеріали для виконання робіт поставлялись за адресою виконання робіт в с.Бірки, Яворівського району, Львівської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ЛЛ-12/20 від 18.12.2020. Вважає, що позивач передчасно надіслав повідомлення-вимогу № 08/12-2021/1 від 08.12.2021 про повернення коштів та відмову від договору виконання робіт (підряду) № 12/01 від 07.12.2020. Дані пояснення з додатками прийняті судом та приєднано до матеріалів справи.

07.12.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав додаткові пояснення № 12-01 від 05.12.2023, які суд ухвалив на місці залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 07.12.2023 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 13.12.2023.

У судовому засіданні 13.12.2023 оголошено перерву до 19.12.2023.

15.12.2023 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на пояснення третьої особи в яких заперечує доводи наведені у поясненні. При цьому вказує, що договором підряду було передбачено виконання відповідачем робіт власними силами й засобами та обов`язкове інформування позивача про залучення субпідрядників. Однак, протягом дії договору підряду відповідач не узгоджував із позивачем питання щодо залучення субпідрядників та не інформував позивача про залучення до виконання робіт третьої особи, як субпідрядника. Доказів протилежного, а саме інформування позивача про укладення з третьою особою договору на виконання робіт суду не надано. Зазначає, що позивачу не було відомо про наявність договірних відносин між відповідачем та третьою особою. При цьому, жодних робіт за договором підряду позивач не приймав ні від відповідача, ні від третьої особи, так як такі не були виконані. Щодо долучених третьою особою до пояснень документів, вказує, що такі не є достовірними та належними доказами, які підтверджують факт реального виконання відповідачем робіт для позивача за договором підряду, а лише підтверджують факт оформлення первинних документів між відповідачем та третьою особою за договором виконання робіт (підряду) № 2020- 12/1 від 08.12.2020, стороною якого позивач не виступає. Дана відповідь з додатками долучена до матеріалів справи.

19.12.2023 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь № 12-03 від 18.12.2023 на відповідь позивача від 11.12.2023 в якій просить у задоволені позову відмовити. При цьому вказує, що роботи згідно договору підряду були виконані, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 27.04.2021, який позивач залишив без реагування та повторно був надісланий 01.02.2022. Також зазначає, що позивач знав про залучення субпідрядника, оскільки ФОП Лисак О. О. напряму контактував з позивачем, крім того здійснював поставку інших виробів на об`єкт у с.Бірки. Звертає увагу суду, що позивачем не дотримано порядку розірвання договору, тому договір не є припиненим, повернення коштів відповідно до ст.1212 ЦК України, як безпідставно набутих не відповідає дійсності та не підлягають поверненню. Дана відповідь з додатками долучена до матеріалів справи.

19.12.2023 третя особа через відділ документального забезпечення та контролю суду подала відповідь № 12-05 від 18.12.2023 на відповідь позивача від 11.12.2023 в якій просить у задоволені позову відмовити. При цьому ще раз вказує, що саме третьою особою було виконано роботи на об`єкті позивача у с.Бірки, що підтверджується видатковою накладною, ТТН та актом здачі-прийняття робіт. Дана відповідь з додатками долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.12.2023 беручи до уваги строки розгляду справи, суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

В судовому засіданні 19.12.2023 оголошено перерву до 17.01.2024.

05.01.2024 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав додаткові пояснення в яких вказує, що акт № ОУ-0000001 від 27.04.2021, на який відповідач посилається як на доказ підтвердження виконання останнім робіт, був надісланий позивачу лише 01.02.2022, після припинення договірних відносин, не містить періоду виконання відповідачем робіт, а містить посилання на договір, який між сторонами не укладався. Щодо долученої третьою особою видаткової накладної від 17.09.2020 та виконання робіт зі встановлення алюмінієвої стійко-ригельної системи по договору № 18.01 від 18.09.2020, то дана не може підтверджувати факт залучення відповідачем третьої особи до виконання робіт за договором № 12/01 від 07.12.2020 та погодження цього із позивачем, оскільки це зовсім інші відносини, що виникли на підставі різних господарських договорів та в різний період часу. Дані пояснення з додатками долучено до матеріалів справи.

16.01.2024 відповідач та третя особа через відділ документального забезпечення та контролю суду подали клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитись в дане судове засідання. Дані клопотання долучено до матеріалів справи.

17.01.2024 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті. Дане долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.01.2024 повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи по суті, за клопотаннями учасників справи, відкладено на 31.01.2024.

31.01.2024 третя особа через відділ документального забезпечення та контролю суду подала клопотання про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно пункту 8 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За змістом статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Водночас, згідно статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дане клопотання в судовому засіданні 31.01.2024 залишено судом без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 118 ГПК України, оскільки подання клопотання про призначення судової експертизи на стадії розгляду справи по суті ГПК України не передбачено та заявником не обґрунтовано належним чином поважності причин пропуску строку для його подання. Відповідне клопотання про призначення експертизи було подане третьою особою вже після ухваленого на місці 19.12.2023 закриття підготовчого провадження у справі, початку розгляду справи по суті 17.01.2024 (у відповідності до ч.3 ст. 201 ГПК України), у другому засіданні по розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 31.01.2024 оголошено перерву до 14.02.2024.

В судовому засіданні 14.02.2024 представник позивача позов підтримала повністю, представник відповідача та третя особа просили відмовити у задоволенні позову.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

07.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне засклення" (виконавець) та Приватним підприємством "Дах Стиль" (замовник) укладено договір виконання робіт (підряду) № 12/01 за умовами якого виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик, виготовити і виконати роботи згідно додатку № 1 на об`єкті замовника за адресою: с.Бірки, Яворівський район, Львівська область, відповідно до затвердженого технічного завдання або проектної документації (далі - договір) (а.с.13-17 Т.1).

Пунктом 2.1 договору визначено, що виконавець розпочинає виконання робіт, передбачених цим договором, в термін до 14 робочих днів після оплати авансу, за умови своєчасної передачі будівельного майданчика. Термін виконання робіт по договору становить 60 робочих днів з дня початку виконання робіт (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.7 договору робота вважається виконаною після підписання замовником і виконавцем акту прийому-передачі виконаних робіт. Виконавець несе відповідальність за якість виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 договору орієнтовна вартість робіт згідно даного договору становить 315851,45 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Остаточна вартість договору визначається як сума всіх актів прийняття-передачі виконаних робіт. Ціна за 1 кв.м. фіксована і визначена в додатку № 1.

Замовник оплачує аванс у розмірі 40 % від вартості - 126340,58 грн протягом 1 дня з моменту підписання цього договору (п. 3.2 договору).

Передання-приймання виконаних робіт (їх частини) оформляється актом виконаних робіт, підписаним обома сторонами (п. 7.2 договору).

Пунктом 11.2 договору визначено, що одностороннє розірвання цього договору не допускається, крім випадків, коли одна зі сторін систематично (три і більше разів) порушує умови цього договору.

Даний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками без будь-яких зауважень.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу аванс в розмірі 140000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1530 від 07.12.2020 на суму 100000,00 грн, № 1571 від 24.12.2020 на суму 40000,00 грн (а.с.20-21 Т.1).

Як стверджує позивач, відповідач так і не приступив до виконання робіт, обумовлених договором, не виконав взятих на себе зобов`язань та не повідомив про причини невиконання взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу № 08/12-2021/1 від 08.12.2021 про відмову від договору на підставі ст. 612, 615, ч.2 ст. 849 ЦК України з одночасною вимогою повернути протягом 7 календарних днів з моменту отримання повідомлення-вимоги 140000,00 грн авансу сплаченого позивачем у грудні 2020 року, однак дана залишена відповідачем без відповіді та реагування (а.с.22-25 Т.1).

В подальшому позивач повторно скерував відповідачу вимогу № 12/05-2023/1 від 12.05.2023 про повернення грошових коштів (авансу) в сумі 140000,00 грн, яка також залишена відповідачем без відповіді та реагування, у зв`язку чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення даної суми в судовому порядку (а.с.26-29 Т.1).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Факт перерахування позивачем відповідачу коштів на загальну суму 140000,00 грн підтверджується наявною в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1530 від 07.12.2020 на суму 100000,00 грн, № 1571 від 24.12.2020 на суму 40000,00 грн.

Судом встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як передоплата(аванс) згідно договору № 12/01 від 07.12.2020.

Копією повідомлення-вимоги від 08.12.2021 №08/12-2021/1 котра була направлена на адресу відповідача 08.12.2021 та отримана останнім 16.12.2021 (а.с.22-25 Т.1) стверджується, що позивач відмовився від договору та просив повернути сплачені кошти в сумі 140000,00 грн.

Крім того, повторно, 12.05.2023 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 12/05-2023/1 від 12.05.2023, яка отримана останнім 18.05.2023, з вимогою повернути кошти в сумі 140000,00 грн (а.с. 26-29 Т.1).

Стаття 875 ЦК України встановлює, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином договір є розірваним в односторонньому порядку з 09.12.2021, оскільки позивач не отримав того, на що розраховував при укладенні договору, пройшов майже рік часу, а виконавець (відповідач) не розпочав виконання робіт, передбачених цим договором, в термін до 14 робочих днів після оплати авансу, та відповідно закінчення терміну виконання робіт по договору, який становив 60 робочих днів з дня початку виконання робіт.

Відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

Враховуючи, що відповідач не приступив до виконання своїх зобов`язань за договором, в результаті чого позивач змушений був звернутися до іншого виконавця (ТзОВ «МКС Фасад») з метою монтажу скляного фасаду, що підтверджується договором від 01.08.2022 та додатками до нього, повідомленням про закінчення виконання робіт № 26/12-01 від 26.12.2022, актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 40 від 26.12.2022, платіжною інструкцією № 1164 від 06.02.2023, випискою за рахунками за 06.02.2023, видатковою накладною № РН-0007898 від 25.07.2022, договором поставки № 02/05/2022 від 02.05.2022 (ПП «Інтер-Галич-Буд»), видатковою накладною № БД-01587 від 11.11.2022, ТТН № 0000000010 від 11.11.2022, платіжною інструкцією № 1002 від 09.11.2022 (а.с.197-213 Т.1) та в результаті відмову позивача від договору (розірвання договору), суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 140000,00 грн є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача про виконання робіт за договором, суд зазначає таке.

Основною первинною ознакою будь-якої господарської операції є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою, адже правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Відповідач стверджує, що ним за договором було виконано роботи на загальну суму 213151,45 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 27.04.2021, а також укладеним з ФОП Лисак О. О. договором виконання робіт (підряду) № 2020-12/1 від 08.12.2020, рахунками-фактурами, видатковою накладною № РН-0000021 від 18.12.2020, актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 15.04.2021, актами звірки взаєморозрахунків між відповідачем та третьою особою, платіжними дорученнями (а.с.147-154 Т.1).

Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000001 від 27.04.2021 був направлений відповідачем позивачу лише 01.02.2022, тобто після отримання 16.12.2021 письмового повідомлення позивача про відмову від договору. Інших доказів направлення даного акту на адресу позивача суду не було подано відповідачем, а тому даний доказ не може підтверджувати реальність виконання робіт за договором та оцінюється судом критично.

При цьому, відповідач не надає суду жодного доказу на підтвердження повідомлення позивача про готовність робіт (їх частини) до передачі та доказів направлення позивачу після завершення виконання робіт акту № ОУ-0000001 від 27.04.2021. Акт № ОУ-0000001 від 27.04.2021 не містить зазначення періоду виконання відповідачем робіт, та містить посилання на іншу дату договору, який між сторонами спору не укладався.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, виходячи з приписів статей 853, 882 ЦК України, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором так як акт приймання виконаних робіт є первинним бухгалтерським документом, який складається за наслідками процедури передавання-прийняття робіт, які є реально виконаними.

Судом приймаються до уваги мотиви відмови позивача від підписання акта № ОУ-0000001 від 27.04.2021 як обґрунтовані, оскільки у матеріалах справи відсутні докази реального виконання робіт відповідачем, повідомлення відповідача позивачу про готовність робіт (їх частини) до передачі та доказів направлення позивачу після завершення виконання робіт згідно спірного акту. Акт № ОУ-0000001 від 27.04.2021 не містить зазначення періоду виконання відповідачем робіт та направлений відповідачем позивачу лише 01.02.2022, тобто після отримання 16.12.2021 письмового повідомлення позивача про відмову від договору.

Щодо долучених третьою особою документів, то вони підтверджують наявність господарських відносин між відповідачем та третьою особою та не підтверджують факт реального виконання відповідачем робіт для позивача згідно умов договору № 12/01 від 07.12.2020. Наявність підписаних лише третьою особою наказів про відрядження також не підтверджує факт обізнаності позивача про виконання третьою особою робіт на умовах субпідряду та не є доказом фактичного перебування працівників третьої особи на об`єкті позивача і реального виконання робіт згідно предмета договору № 12/01 від 07.12.2020. Факт поставки третьою особою позивачу виробів у вересні 2020 згідно видаткової накладної від 17.09.2020 та виконання робіт зі встановлення алюмінієвої стійко-ригельної системи по договору № 18.01 від 18.09.2020 не може підтверджувати факт залучення відповідачем третьої особи до виконання робіт за договором № 12/01 від 07.12.2020 та погодження цього із позивачем.

Долучена третьою особою публікація у «Фейсбук» не є належним доказом у даній справі, який підтверджує факт виконання відповідачем чи третьою особою робіт по встановленню склопакетів та вхідних дверей на належній позивачу будівлі та не спростовує обставин виконання робіт з монтажу скляного фасаду у 2022 році виконавцем - ТОВ «МКС Фасад».

Пояснення відповідача, щодо не передачі позивачем будівельного майданчика відповідачу, спростовується самими ж твердженнями відповідача та наданою ними ж товарно-транспортною накладною № ЛЛ-12/20 від 18.12.2020 та спірного акту № ОУ-0000001 від 27.04.2021, тобто доступ до будівельного майданчика у відповідача був.

Форми передачі позивачем будівельного майданчика відповідачу договором не визначено, а матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача щодо не передачі будівельного майданчика, а навпаки містять протилежне.

Щодо наданої третьою особою товарно-транспортної накладної № ЛЛ-12/20 від 18.12.2020, то така не підписана уповноваженими представниками позивача і не підтверджує факт виконання робіт для позивача за договором підряду.

При цьому, суд зазначає, що третя особа не могла завозити матеріали на чужий об`єкт і виконувати на ньому роботи без передачі їй будівельного майданчика. Доказів передачі відповідачем третій особі будівельного майданчика для виконання робіт на об`єкті позивача, як відповідачем, так і третьою особою суду не надано.

Подане третьою особою роздруковане фото (а.с.178) судом оцінюється, як неналежний доказ, так як з такого фото не вбачається дати та часу його створення, а також не можна достовірно ідентифікувати, що за об`єкт на ньому зображений.

Також суд звертає увагу відповідача, що об`єкт замовника за адресою: село Бірки Яворівського району Львівської області, вул. Кільцева, 24, був введений в експлуатацію 24.11.2020 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ЛВ 11201124981, що спростовує твердження третьої особи про неможливість введення такої будівлі в експлуатацію та її функціонування без скляного фасаду.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути 140000,00 грн безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне засклення" (вул.Львівська,7А, с.Литовеж, Іваничівський район, Волинська область, 45325, код ЄДРПОУ 39277158) на користь Приватного підприємства "Дах Стиль" (вул.Кільцева,24, с.Бірки, Яворівський район, Львівська область, 81092, код ЄДРПОУ 38066597) 140000,00 грн (сто сорок тисяч гривень 00 коп.), а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

26.02.2024.

Суддя А. С. Вороняк