Рішення

від 26.02.2024 по справі 904/6638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6638/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Державного підприємства "Антонов", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кланторг", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 13 823,07 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Антонов" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 7 400,04 грн., що складають суму заборгованості за Договором № 07-417-17 від 03.10.2017, 2 708,34 грн. - пені, 794,95 грн. - річних та 2 919,74 грн. - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язаннь за договором про відшкодування витрат по водовідведенню поверхневих стічних вод № 07-417-17 від 03.10.2017 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвалою від 27.12.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6638/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 904/6638/23, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, формувань надсилалась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження від 27.12.2023.

Конверт із вказаною ухвалою повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листів з ухвалами суду та повернення їх до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Примаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги за договором про відшкодування витрат по водовідведенню поверхневих стічних вод № 07-417-17 від 03.10.2017.

03.10.2017 Державним підприємством "Антонов" (далі - виконавець, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паладіум Плюс", яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кланторг", (далі - абонент, відповідач у даній справі) укладено договір про відшкодування витрат по водовідведенню поверхневих стічних вод № 07-417-17 (далі - Договір), предметом якого відповідно до пункту 1.1 є відшкодування витрат по водовідведенню поверхневих стічних вод (зливові та талі стічні води) від абонента в систему зливової каналізації виконавця, згідно зі схемою зливової каналізації на проммайданчику № 2 (Додаток № 1).

Об`єкти абонента розташовані за адресою: Київська обл., селище Гостомель, вул. Автошляхова, 1А.

Площа території абонента складає 1,83 га.

Послуги надаються абоненту цілодобово (пункт 1.4. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору розрахунки на відшкодування витрат з водовідведення поверхневих стічних вод здійснюється з урахуванням експлуатаційних витрат, понесених виконавцем, згідно виставлених виконавцем рахунків.

Сторони у пункті 3.2. договору погодили, що абонент сплачує виконавцю відшкодування витрат на водовідведення поверхневих стічних вод в розмірі 2 598,51 грн. без ПДВ, щомісяця.

Сплата витрат виконавцю по водовідведенню поверхневих стічних вод здійснюється абонентом згідно рахунків-фактур, виставлених виконавцем до 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим місяцем, протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури (пункт 3.3. договору).

Відповідно до пункту 7.1. договору останній укладається строком на 1 рік і набирає чинності з дня підписання сторонами та діє до повного проведення розрахунків між сторонами.

11.09.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 1, в якій останніми узгоджено пункт 7.1. спірного договору викласти в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з дня підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного проведення розрахунків між сторонами.".

27.12.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 2, та узгоджено пункт 3.2. спірного договору викласти в наступній редакції: "Сторони погодили, що абонент сплачує виконавцю відшкодування витрат по водовідведенню поверхневих стічних вод в розмірі 6 166,70 грн. без ПДВ, щомісячно, 7 400,04 грн. в т.ч. ПДВ 20%, згідно Кошторису (Додаток № 3).".

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що його підприємством у період з січня по серпень 2019 надано відповідачеві послуги на загальну суму 50 636,66 грн. (з урахування сальдо на 01.01.2019 в сумі 6 236,42 грн.), на підтвердження чого ДП "Антонов" надано підписаний та скріплений печатками підприємств сторін акт звіряння взаємних розрахунків, за яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.08.2019 становить 7 400,04 грн., та податкові накладні № 76 від 31.01.2019, № 10 від 28.02.2019, № 137 від 31.03.2019, № 149 від 30.04.2019, № 91 від 31.05.2019, № 280 від 30.06.2019.

Також позивач зазначає про відсутність у нього первинних документів за спірним договором з огляду на їх знищення в результаті військової агресії російської федерації проти України, що підтверджується у тому числі Актом "Про знищення первинних документів" від 19.09.2022 та Актом про пожежу від 02.09.2022.

Вказує позивач і про те, що відповідачем частково сплачено вартість наданих позивачем послуг суму 43 236,62 грн., у зв`язку з чим у ТОВ "Кланторг" виникла заборгованість за спірним договором в сумі 7 400,04 грн., що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено вище, у спірному договорі (з урахуваням додаткової угоди № 2 від 27.12.2018) сторони погодили, що абонент сплачує виконавцю відшкодування витрат по водовідведенню поверхневих стічних вод в розмірі 6 166,70 грн. без ПДВ, щомісячно, 7 400,04 грн. в т.ч. ПДВ 20%, згідно Кошторису (Додаток № 3).

Як вбачається із залученого до матеріалів справи акту звіряння взаємних розрахунків від 03.09.2019, що містить посилання на первинні документи, а саме, акти наданих послуг за спірний період та банківські виписки, щодо часткової оплати таких послуг, та який підписаний і скріплений печатками підприємств сторін без зауважень та заперечень, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 07-417-17 від 03.10.2017 станом на 31.08.2019 становить 7 400,04 грн.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків за надані послуги за спірним договором на суму 7 400,04 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача річні у розмірі 794,95 грн. за загальний період прострочення з 08.03.2019 по 06.07.2022 та інфляцію грошових коштів у розмірі 2 919,74 грн. за загальний період прострочення з березня 2019 по червень 2022.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

За порушення строків виконання зобов`язань по оплаті за надані послуги сторони у пункті 4.1. спірного договору встановили відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми простроченого зобов`язання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення з 08.03.2019 по 05.01.2020 в сумі 2 708,34 грн.

Щодо нарахованих та пред`явлених до стягнення з відповідача річних, інфляції грошових коштів та пені слід зазначити таке.

Як свідчать матеріали справи, у пункті 3.3. спірного договору сторони узгодили, що сплата витрат виконавцю по водовідведенню поверхневих стічних вод здійснюється абонентом згідно рахунків-фактур, виставлених виконавцем до 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим місяцем, протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури.

Доказів, які б свідчили про дату надсилання та отримання відповідачем рахунків-фактур, позивачем до матеріалів справи надано не було, що позбавило суд можливості перевірити як правильність визначення останнім періодів прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, так відповідно і здійснених позивачем розрахунків пені, інфляції та річних.

Також суд вважає необхідним зауважити, що у разі втрати доказів надсилання на адресу відповідача рахунків-фактур у вересні 2022, позивач не був позбавлений можливості повторно надіслати на адресу відповідача копії чи дублікати рахунків-фактур на оплату послуг за спірним договором.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, інфляції та річних за періоди, вказані у позовній заяві.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кланторг" (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, буд. 5, код ЄДРПОУ 37413798) на користь Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307529) 7 400,04 грн. - основного боргу та 1 149,48 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 8 549,52 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко