Рішення

від 23.02.2024 по справі 907/457/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2024 р. м. УжгородСправа № 907/457/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ

до відповідача Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації, м. Мукачево Закарпатської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці Закарпатської області

про стягнення 2 334 892,90 грн

За участю представників:

позивача Атаманюк В.В. довіреність від 26.12.2023 №64 (в режимі відеоконференції);

відповідача Романенко К.Є. в порядку самопредставництва;

третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації про стягнення 1 256 069,07 грн боргу за спожиту електричну енергію за період січень березень 2021 року, 446 236,97 грн 15% річних, 177 681,85 грн пені, 454 905,01 грн інфляційних витрат за період прострочення з 31.03.2021 до 31.08.2023, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії» (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 справу № 907/457/22 розподілено головуючому судді Ушак І.Г.

Ухвалою суду від 19.07.2022 головуючим суддею Ушак І.Г. відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.

Крім того, ухвалою від 19.07.2022 судом залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго».

Під час підготовчого провадження суд (суддя Ушак І.Г.) постановив ухвалу від 24.01.2023 про відкладення підготовчого засідання на 13.04.2023.

Водночас, у зв`язку з припиненням повноважень судді Господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розпорядженням керівника апарату №02-02/50/23 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №907/457/22.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/457/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023.

Відповідно до ухвали від 20.03.2023 головуючий суддя Лучко Р.М. прийняв справу №907/457/22 до провадження, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі №907/457/22 та повідомив учасників справи, що воно відбудеться 04 квітня 2023 року. Явку представників сторін та третьої особи у підготовче засідання визнав обов`язковою.

Підготовче засідання відкладалося на 03 травня 2023 року у зв`язку з неявкою учасників справи.

У підготовчому засідання 03 травня 2023 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01 червня 2023 року та продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Надалі, у підготовчому засіданні неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 08 листопада 2023 року у зв`язку з заявленими сторонами клопотаннями та для надання можливості учасникам справи подати додаткові докази на підтвердження їх вимог та заперечень.

У підготовчому засіданні 08 листопада 2023 року суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог, встановив відповідачу строк на подання відзиву в частині збільшених позовних вимог та відклав підготовче засідання на 05.12.2023 року.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 05.12.2023 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 24.01.2024 року.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.02.2024 та до 23.02.2024 у зв`язку з неявкою повноважних представників сторін та з огляду на заявлені учасниками справи клопотання.

Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення з приводу заявлених позовних вимог з урахуванням поданих відповідачем у справі заперечень.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, що зазначені у відзиві на позов та з урахуванням додатково поданих Відділом доказів.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині своєчасного розрахунку за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим за період з 01.01.2021 по 25.03.2021 включно в нього виникла заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 1 256 069,07 грн, на яку позивачем з 31.03.2021 по 23.02.2022 нараховано 177 681,85 грн пені та за період з 31.03.2021 по 31.08.2023 454 905,01 грн інфляційних втрат та 446 236,97 грн 15 % річних.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач згідно з поданим суду відзивом на позов №01-16/98 від 26.10.2022 заперечує проти задоволення позовних вимог.

Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України з 01.01.2021 видатки на освіту, в тому числі дошкільну та загальну середню здійснюються з бюджетів відповідних територіальних громад, на території яких розташовані заклади освіти та з 01.01.2021 відповідні витрати не можуть здійснюватися з районного бюджету, а відповідно до п. 39 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом.

Звертає увагу, що на підставі рішень Мукачівської районної ради, які були прийняті 28 січня 2021 року, по кожному закладу освіти окремо, усі права засновників з відповідними майновими правами по закладах освіти (бюджетних установах) Мукачівського району Закарпатської області з 01 січня 2021 року, передані територіальним громадам Мукачівського району.

Зауважує, що листом від 17.12.2020 року № 01-16/417 відповідач повідомляв Мукачівський район електричних мереж Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про те, що у зв`язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи та закріплення за територіальними громадами видатків у галузях освіти, відділ освіти Мукачівської РДА інформує про майбутню ліквідацію центральної бухгалтерії та відсутності фінансування у 2021 році, та надано перелік нових балансоутримувачів, з метою забезпечення безперебійного електропостачання навчальних закладів освіти Мукачівського району.

Пояснює, що на роздрібному ринку електроенергії не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії договору з електропостачальником та інших договорів передбачених цими Правилами, а прийняттям (акцептуванням) умов Договору постачальника «останньої надії» є оплачений Споживачем рахунок, тоді як у випадку, якщо споживач не акцептує договір з постачальником, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням постачальника «останньої надії».

Резюмуючи наведене, зазначає, що сільські, селищні міські територіальні громади Мукачівського району, із 01 січня 2021 року, самостійно обирали електропостачальника та відповідно укладали договори, які за своєю природою є договором на постачання електричної енергії, а відтак, умова договору приєднання щодо необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником, не може бути застосована у даному випадку до відповідача, оскільки сільські, селищні, міські територіальні громади Мукачівського району, із 01 січня 2021 року, самостійно обрали електропостачальника.

Аналогічні заперечення проти позову щодо неукладення між сторонами у справі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідачем зазначено у поданих суду письмових поясненнях від 14.06.2023 №01-16/67.

Відповідь на відзив.

Позивач відповідно до поданих суду заперечень від 14.11.2022 на відзив на позовну заяву відхиляє аргументи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії виключно на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який є публічним договором приєднання та за даними ПрАТ «Закарпаттяобленерго», на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 ПРРЕЕ, Відділ освіти Мукачівської РДА віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2021 року.

Аналогічні аргументи щодо правової природи договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», отримання позивачем інформації про обсяги фактичної спожитої відповідачем (розподіленої відповідачу) електроенергії зі звітів ПрАТ «Закарпаттяобленерго» позивачем зазначено в письмових поясненнях від 20.09.2022 №44/22-576, від 29.05.2023, від 03.08.2023 №44//-974.

Заперечення.

Відповідачем не подано заперечень в порядку ст. 167 ГПК України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД «Укрінтеренерго») (як Постачальником) та Відділом освіти Мукачівської районної державної адміністрації (як Споживачем) 01.01.2021 було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції (надалі Договір), розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі Правила).

Укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, розміщений на сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (https://uie.kiev.ua) та відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил (тут і надалі в редакції станом на час існування спірних правовідносин) вважається укладеним з початку фактичного користування електричною енергією споживачем (відповідачем у справі).

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку № 1 до договору (комерційна пропозиція).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених в п. 3.2. цієї глави.

У відповідності до п. 4.4. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору) визначено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі Акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем, отриманих від оператора системи.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від оператора системи Постачальник надсилає на адресу електронної пошти Споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти Постачальника.

Оригінал Акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача.

Підписаний з боку Споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу Постачальника.

У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи Постачальника та Споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому Споживач або Постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо Сторони не дійшли згоди у вирішенні суперечки, Споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини. До усунення розбіжностей Сторони керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від Постачальника до Споживача, є узгоджений сторонами Акт купівлі-продажу, оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі (абз. 9 п. 4.4. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору).

Ціна, порядок обліку та оплати електроенергії сторонами визначено в Розділі 5 Договору, Додатку 1 до Договору.

Зокрема, відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2. Договору).

Положеннями п.п. 5.3., 5.7. Договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію визначається Постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором та має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до змісту п.п. 1.1., 1.2. Додатку 1 до Договору (комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019) ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Постачальник оприлюднює ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до їх застосування.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Умовами п. 5.10. Договору та п. 4.1. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОСР).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019).

Відповідно до п. 4.3. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Згідно з пунктом 13.1. Договору цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

13 січня 2021 року ДПЗД «Укрінтеренерго» отримано від Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» повідомлення (уточнене) оператора системи розподілу від 11.01.2021 №154-25/112 про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», до якого включено відповідача у справі Відділ освіти Мукачівської районної державної адміністрації з зазначенням дати початку постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» - 01.01.2021 року.

Відповідно до звітів щодо фактичного (корисного) відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за січень 2021 року (лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 08.02.2021 № 154-25/900/1), лютий 2021 року (лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 05.03.2021 №154-25/1543) та за березень 2021 року (лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 05.04.2021 №154-25/2219) ДПЗД «Укрінтеренерго» складено:

- рахунок від 23.02.2021 № 000002143347/06/О01/13151 та акт купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 №007334, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 195 723,00 кВт/год електричної енергії в січні 2021 на суму 908 005,19 грн;

- рахунок від 22.03.2021 № 000002143347/06/О02/16847 та акт купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2021 №011026, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 86 629,00 кВт/год електричної енергії в лютому 2021 року на суму 376 098,07 грн;

- рахунок від 12.04.2021 № 000002143347/06/О03/18555 та акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2021 №012690, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 26 639,00 кВт/год електричної енергії в березні 2021 року на суму 126 328,00 грн.

Означені рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії за січень-березень 2021 року надсилалися позивачем рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Мукачево Закарпатської області) та отримані Відділом освіти Мукачівської районної державної адміністрації 23.03.2021, 12.05.2021 та 25.05.2021 відповідно, що підтверджується долученими ДПЗД «Укрінтеренерго» до позовної заяви рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за трек-номерами 0100190516126, 0100190522223 та 0100192020667, однак, за твердженням позивача, рахунки на оплату залишилися не виконаними відповідачем, а акти купівлі-продажу електричної енергії погоджені та, при цьому, неоплачені відділом всупереч умов укладеного між сторонами Договору.

В подальшому, на підставі інформації, отриманої від Верхньокоропецької сільської ради щодо переліку точок комерційного обліку електроенергії останньої, які приєдналися до Споживача сільської ради ДПЗД «Укрінтеренерго» проведено корегування спожитої відповідачем електроенергії та відповідно до листа №44/10-9230/пон від 19.10.2021 надіслано Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації:

- рахунок від 01.10.2021 № 000002143347/06/К01/21583 та коригувальний акт №014982 від 01.10.2021 до акту купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 №007334, у відповідності до відкоригованих даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 171 754,00 кВт/год електричної енергії в січні 2021 на суму 796 807,35 грн;

- рахунок від 01.10.2021 № 000002143347/06/К02/21598 та коригувальний акт №014997 від 01.10.2021 до акту купівлі-продажу електроенергії від 28.02.2021 №011026, у відповідності до відкоригованих даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 76 713,00 кВт/год електричної енергії в лютому 2021 року на суму 333 047,95 грн;

- рахунок від 01.10.2021 № 000002143347/06/К03/21618 та коригувальний акт №015017 від 01.10.2021 до акту купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2021 №012690, у відповідності до відкоригованих даних оператора системи розподілу про обсяги споживання відповідачем 26 636,00 кВт/год електричної енергії в березні 2021 року на суму 126 313,77 грн.

Відкориговані (уточнені в бік зменшення обсягу постачання) рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії за січень-березень 2021 року надсилалися позивачем рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Мукачево Закарпатської області) та отримані Відділом освіти Мукачівської районної державної адміністрації 07.12.2021, що підтверджується долученим ДПЗД «Укрінтеренерго» до позовної заяви рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0100100285295, однак, за твердженням позивача, рахунки на оплату залишилися не виконаними відповідачем, а відкориговані акти купівлі-продажу електричної енергії погоджені та, при цьому, неоплачені відділом всупереч умов укладеного між сторонами Договору.

З врахуванням викладеного, за твердженням Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго», борг відповідача за поставлену йому за період з січня по березень 2021 року включно електричну енергію (з урахування проведеного корегування) становить 1 256 169,07 грн, стягнення якого разом із нарахованими пенею, відсотками річних та інфляційними нарахуваннями і є предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що в спірний період відділ освіти не повинен здійснювати оплату за спожиту закладами освіти Мукачівського району електроенергію, посилаючись на рішення Мукачівської районної ради Закарпатської області від 28.01.2021 №№4, 5, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 20 (Том ІІІ, а.с. 142-167), акти приймання-передачі (з додатками) закладів освіти, які перейшли від Мукачівської районної ради до Мукачівської міської, Великолучківської, Івановецької, Горондівської, Батівської, Верхньокоропецької, Великодобронської сільських та Кольчинської, Чинадіївської селищних рад (Томи IV-VI, Том VII, а.с. 1-60), пояснювальні записки за 2020 рік, І квартал 2021 року (Том ІІІ, а.с. 168-169).

Стверджує, при цьому, що про зміну балансоутримувача закладів освіти Мукачівської району Відділ освіти Мукачівської районної державної адміністрації повідомляв ПрАТ «Закарпаттяобленерго» в особі Мукачівського РЕМ, на підтвердження чого суду надано копію листа від 17.12.2020 №01-16/417. Водночас, докази надіслання та/або отримання означеного листа ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та/або Мукачівським РЕМ суду не надано.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) ДП «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2023. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 ДП «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З урахуванням наведеного, суд висновує, що між сторонами у справі 01.01.2021 з початком фактичного постачання ДПЗД «Укрінтеренерго» електричної енергії Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, які розроблені з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312,

Таким чином, як уже зазначалося, факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» відповідно до наведеного вище законодавства пов`язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії» (за наявності нормативно визначених умов та з віднесенням оператором системи розподілу такого споживача до портфоліо постачальника «останньої надії»), а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.

При цьому, відповідно до п. 3.4.1. Правил Постачальник «останньої надії» повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному веб-сайті.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що нарахування позивачем заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію відбувалося на підставі звітів про фактичний (корисний) відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» за січень 2021 року (лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 08.02.2021 № 154-25/900/1), лютий 2021 року (лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 05.03.2021 №154-25/1543) та за березень 2021 року (лист ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 05.04.2021 №154-25/2219), витягів з даних звітів по Споживачу Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації та інформації про обсяги споживання в розрізі ЕІС-точок по Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації (лист від 19.07.2023 №154-25/6408 з додатком), відповідно до яких (з урахуванням здійсненого в жовтні 2021 року коригування - акти №014982 від 01.10.2021, №014997 від 01.10.2021, №015017 від 01.10.2021) обсяг споживання відповідачем електричної енергії в січні 2021 року склав 171 754,00 кВт/год, вартістю 796 807,35 грн, в лютому 2021 року 76 713,00 кВт/год, вартістю 333 047,95 грн, а в березні 2021 - 26 636,00 кВт/год, вартістю 126 313,77 грн, на загальну суму 1 256 169,07 грн.

Встановлено також, що споживання зазначених обсягів електричної енергії протягом січня-березня 2021 року за відповідними ЕІС точками обліку не заперечується й відповідачем в судових засіданнях у даній справі та згідно поданого суду відзиву, письмових пояснень.

Позиція відповідача щодо відповідальних за оплату електричної енергії в 2021 року органів місцевого самоврядування Мукачівського району Закарпатської області та передання з 01.01.2021 закладів освіти Мукачівського району Закарпатської області з балансу Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації органам місцевого самоврядування Мукачівського району Закарпатської області спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленнями оператора системи розподілу електричної енергії ПрАТ «Закарпаттяобленерго», за якими споживачем у спірних правовідносинах в розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії є Відділ освіти Мукачівської районної державної адміністрації за присвоєними відповідним точкам споживання (точкам обліку електроенергії) ЕІС-кодами, які оператором віднесені на відповідача у справі.

Так, відповідно до п. 4.27 Правил, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Відповідно до п. 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов`язаний не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду.

Матеріалами справи підтверджується, що ДПЗД «Укрінтеренерго» інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ОСР в Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) та сам позивач не має і не може мати доступу до вимірювальних приборів, а нарахування позивачем заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію відбувалося на підставі зазначених звітів (з урахуванням здійсненого коригування).

Як вбачається із матеріалів справи, листом від 19.07.2023 № 154-25/6408 ПрАТ «Закарпаттяобленерго» підтверджено перебування споживача Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02143347) на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії» у січні - березні 2021 року по всіх точках комерційного обліку електроенергії, які заявлені у звітах ОСР про фактичне споживання (з відповідними датами початку та закінчення постачання постачальником «останньої надії» по кожній точці обліку окремо).

В зазначеному листі наявний додаток (таблиця), в якому зазначено ЕІС- код ТКОЕЕ, ЄДРПОУ, найменування споживача, період постачання і постачальники які постачали електричну енергію і які є тотожними з ЕІС-код ТКОЕЕ, ЄДРПОУ (40297811), які і заявлені у звітах ОСР про фактичне споживання електричної енергії (том VІІ, а.с.91-100).

Вищенаведене підтверджує, що по всіх ЕІС кодах, які належали відповідачу, ДПЗД «Укрінтеренерго» постачало електричну енергію Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02143347) у січні - березні 2021 року (по останніх об`єктах відповідача до 25.03.2021).

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Brualla Gomez de La Torre v. Spain» від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішень Мукачівської районної ради Закарпатської області від 28.01.2021 №№4, 5, 6, 7, 9, 11, 13, 14, 20, актів приймання-передачі (з додатками) закладів освіти, які перейшли від Мукачівської районної ради до Мукачівської міської, Великолучківської, Івановецької, Горондівської, Батівської, Верхньокоропецької, Великодобронської сільських та Кольчинської, Чинадіївської селищних рад, заклади освіти, передані (повернуті) у власність та фінансування до відповідних територіальних громад, а саме: Мукачівської міської, Великолучківської, Івановецької, Горондівської, Батівської, Верхньокоропецької, Великодобронської сільських та Кольчинської, Чинадіївської селищних рад.

Позатим, відповідно до п.13.7. Договору споживач зобов`язувався у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних (прізвище, ім`я, по батькові; паспортні дані, ідентифікаційний код (за наявності), код ЄДР; вид та адреса об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку; ЕІС-код присвоєний відповідним оператором системи).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

З урахуванням наведеного, визначаючись з правовою оцінкою спірних правовідносин, суд висновує, що відповідач відповідно до змісту п.п. 4.27., 5.5.5. Правил, умов Договору повинен був повідомити ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про те, що у власність територіальних громад безоплатно передано майно (майнові права) закладів, установ освіти із спільної власності територіальних громад сіл для того щоб оператор системи розподілу відобразив такі дії в своєму обліку, а невиконання означеного обов`язку відповідно до цитованого вище змісту Правил має наслідком обов`язок Споживача здійснювати оплату спожитої електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Схожа правова позиція щодо наслідків неповідомлення оператора системи про передання закладів освіти на баланс органів місцевого самоврядування зазначена в постанові Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №907/615/22, яку суд вважає за можливе застосувати в спірних правовідносинах.

Позатим, суд констатує, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що Відділ освіти Мукачівської районної державної адміністрації звертався до ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з інформацією щодо зміни власника закладів освіти Мукачівського району та, відповідно, не перебування його на постачанні у постачальника «останньої надії».

Лист Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації від 17.12.2020 №01-16/417, яким останнім надано Мукачівському РЕМ інформацію про зміну з 01.01.2021 балансоутримувача закладів освіти Мукачівської району, не може бути належним доказом у справі, позаяк матеріали справи не містять доказів направлення такого листа відповідачем та/або його вручення оператору системи розподілу чи його структурному підрозділу, як і не надано відповідачем додатку №1 до означеного листа з відповідним переліком змін балансоутримувачів закладів освіти.

Критично оцінюються судом також й долучені відповідачем до клопотання від 03.10.2023 №01-16/107 листи органів місцевого самоврядування Мукачівського району Закарпатської області щодо оплати ними спожитої електроенергії постачальнику «останньої надії», позаяк, за встановленими у справі обставинами така оплата проводилася за спожиту електроенергію в період, коли оператор системи розподілу обліковував відповідні точки комерційного обліку електроенергії вже за органами місцевого самоврядування, а не за відповідачем у справі, що вбачається з відомостей Звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку, витягів з даних звітів (Том ІІІ, а.с. 35-64) та підтверджується інформацією про обсяги споживання в розрізі ЕІС-точок по Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації (лист від 19.07.2023 №154-25/6408 з додатком, Том VII, а.с. 90-100), в якому відображено, втому числі дату переходу кожної ЕІС точки комерційного обліку відділу відповідача на іншого Споживача.

Не можуть вважатися належними доказами долучені відповідачем до клопотання від 25.05.2023 №01-16/57 пояснювальні записки за 2020 рік та І квартал 2021 року, позаяк такі докази є формами бюджетної звітності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Бюджетного кодексу України та не можуть вважатися первинним документами, які підтверджують факт виникнення, існування чи припинення господарських правовідносин, як і сама по собі відсутність зазначення в таких звітах відомостей про наявність бюджетної заборгованості не може свідчити про її відсутність.

При цьому, суд зауважує, що у випадку підтвердження належними та допустимими доказами повідомлення оператора системи розподілу відповідач не позбавлений права вимагати стягнення збитків, завданих у зв`язку з нереєстрацією оператором зміни споживача, як і можливим є, виходячи з заперечень проти позову в даній справі, наявність у Відділу збитків у вигляді оплаченої вартості спожитої електроенергії закладами освіти комунальної власності Мукачівського району Закарпатської області, що в порядку регресу можуть бути покладені на органи місцевого самоврядування, які в спірний період були балансоутримувачами відповідних закладів освіти.

Таким чином, суд констатує, що Відділом не подано суду будь-яких доказів (Договір розподілу з додатками, Договір постачання, акти приймання-передачі електроенергії тощо), що споживачем у спірних правовідносинах та в спірний період постачання є органи місцевого самоврядування та що саме на об`єкти останніх, а не відповідача у справі оператором здійснювався розподіл отриманої від постачальника «останньої надії» електричної енергії.

Отже, суд доходить висновку, що факт поставки позивачем електричної енергії відповідачу у спірний період підтверджено документально, а останнім не спростовано належними доказами.

Водночас за приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Матеріалами справи підтверджується направлення Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на юридичну адресу відповідача - с89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Штефана Августина, буд. 21, - рахунків від 23.02.2021 № 000002143347/06/О01/13151, від 22.03.2021 № 000002143347/06/О02/16847, від 12.04.2021 № 000002143347/06/О03/18555, відкоригованих рахунків від 01.10.2021 № 000002143347/06/К01/21583, від 01.10.2021 № 000002143347/06/К02/2159, від 01.10.2021 № 000002143347/06/К03/21618 та актів купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 №007334, від 28.02.2021 №011026, від 31.03.2021 №012690, коригувальних актів №014982 від 01.10.2021, №014997 від 01.10.2021, №015017 від 01.10.2021 отримання їх відповідачем 23.03.2021, 12.05.2021, 25.05.2021 та 07.12.2021 (рахунків та актів коригування) відповідно, а відтак, враховуючи приписи пункту 5.10 договору, пункту 4.3 Комерційної пропозиції строк оплати для відповідача електричної енергії за січень-березень 2021 року є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за поставленому йому постачальником «останньої надії» в січні-березні 2021 року включно електричну енергію у розмірі 1 256 169,07 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 1 256 169,07 грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо пені.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

У п. 6.1. Комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 визначено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даної комерційної пропозицією, Постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Право Постачальника нараховувати пеню визначено також і в п. 5.11. Договору.

Згідно долученого позивачем до заяви про збільшення позовних вимог розрахунку (Том VII, а.с. 194-195), за неналежне виконання договірних умов позивачем нараховано за період з 31.03.2021 року по 23.02.2022 року 177 681,85 грн пені, виходячи з визначеного ДПЗД «Укрінтеренерго» строку сплати відповідачем заборгованості за спожиту електроенергію в січні 2021 року з 31.03.2021 року, в лютому 2021 року з 20.05.2021 року та в березні 2021 року з 02.06.2021 року.

Положенням п. 5.10. Договору та п. 4.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору) строк сплати спожитої відповідачем електроенергії становить 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку, а умовами п. 4.3. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору) визначено, що датою отримання рахунків відповідачем є дата їх особистого вручення або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги дати отримання відповідачем рахунків позивача за січень 2021 року 23.03.2021 року, за лютий 2021 року 12.05.2021 року та за березень 2021 року 25.05.2021 відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень за трек-номерами 0100190516126, 0100190522223 та 0100192020667, з огляду на положенням п. 5.10. Договору, п.п. 4.1., 4.3. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору) строк сплати відповідачем заборгованості за спожиту електроенергію в січні 2021 року наступив 31.03.2021 року, в лютому 2021 року з 20.05.2021 року, а в березні 2021 року з 02.06.2021 року.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, в п. 13.1. Додатку 1 до Договору (Комерційній пропозиції №3) встановлено домовленість сторін, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені за період з 31.03.2021 по 23.02.2022 (по заборгованості січня 2021 року), з 20.05.2021 по 23.02.2022 (по заборгованості лютого 2021 року) та з 02.06.2021 по 23.02.2022 (по заборгованості березня 2021 року), тобто в нарахований позивачем період, а відтак, суд визнає правомірними та обґрунтованими вимоги про стягнення з Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації 177 681,85 грн пені, а позов в цій частині є таким, що підлягає задоволенню.

Щодо 15% річних та інфляційних нарахувань.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

У п. 7.4 Комерційної пропозиції встановлено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Перевіривши здійснений позивачем з 31.03.2021 по 31.08.2023 (по заборгованості січня 2021 року), з 20.05.2021 по 31.08.2023 (по заборгованості лютого 2021 року) та з 02.06.2021 по 31.08.2023 (по заборгованості березня 2021 року) уточнений розрахунок 15% річних та інфляційних нарахувань в розмірі 446 236,97 грн та 454 905,01 грн відповідно, суд, здійснивши перевірку здійснених позивачем розрахунків, вважає позовні вимоги в цій частині правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

В той же час, зайво сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1,50 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір за його клопотанням.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Штефана Августина, буд. 21, код ЄДРПОУ 02143347) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) 1 256 169,07 грн (один мільйон двісті п`ятдесят шість тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 07 копійок) заборгованості, 177 681,85 грн (сто сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одну гривню 85 копійок) пені, 446 236,97 грн (чотириста сорок шість тисяч двісті тридцять шість гривень 97 копійок) 15% річних, 454 905,01 грн (чотириста п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот гривень 01 копійку) втрат від інфляції та 35 023,39 грн (тридцять п`ять тисяч двадцять три гривні 39 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 26 лютого 2023 року.

СуддяЛучко Р.М.