Повістка

від 20.02.2024 по справі 908/254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/19/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 Справа № 908/254/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів у складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді Азізбекян Т.А., Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Соколові А.А.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика № б/н від 22.01.2024 (вх. № 1602/08-08/24 від 23.01.2024) про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/254/23

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика (електронна пошта: info@ua.dsv.com; юридична адреса: вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7-Д, м. Київ, 03134; адреса для листування: вул. Симиренка, буд.1/2, а/с 85, м. Київ, 03134; код ЄДРПОУ 38857571)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс.М. (електронна пошта: vgamey11@gmail.com; вул. Героїв 55-ї бригади, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 36319949)

про стягнення 1 754 842,30 грн.,

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс.М. (електронна пошта: vgamey11@gmail.com; вул. Героїв 55-ї бригади, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 36319949)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика (електронна пошта: info@ua.dsv.com; юридична адреса: вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7-Д, м. Київ, 03134; адреса для листування: вул. Симиренка, буд.1/2, а/с 85, м. Київ, 03134; код ЄДРПОУ 38857571)

про визнання договору недійсним частково,

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика (електронна пошта: info@ua.dsv.com; юридична адреса: вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7-Д, м. Київ, 03134; адреса для листування: вул. Симиренка, буд.1/2, а/с 85, м. Київ, 03134; код ЄДРПОУ 38857571)

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (заявника): не з`явився;

від відповідача за первісним позовом не з`явився;

ВСТАНОВИЛА:

25.12.2023 господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/254/23 (повний текст складено та підписано 09.01.2024), яким первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Агро-Імпульс.М. на користь ТОВ ДСВ Логістика основну заборгованість у розмірі 1 060 268,85 грн., пеню на суму 265 793,42 грн., 30% штрафу на суму 318 080,65 грн., 3 % річних у розмірі 18 561,97 грн., інфляційні витрати на суму 48 564,71 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 669,07 грн. В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

В останньому абзаці мотивувальної частини вищевказаного рішення зазначено, що питання про стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на правничу допомогу буде вирішено судом після надання ТОВ ДСВ Логістика відповідних доказів у встановленому законом порядку.

23.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика надійшла заява № б/н від 22.01.2024 (вх. № 1602/08-08/24 від 23.01.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу та стягнення цих витрат з ТОВ Агро-Імпульс.М. на користь ТОВ ДСВ Логістика.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.01.2024, вказану заяву розподілено для розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя: Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Горохов І.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.01.2024 № 908/254/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Горохов І.С. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика № б/н від 22.01.2024 (вх. № 1602/08-08/24 від 23.01.2024) про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/254/23 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 12.02.2024 о 10 год. 00 хв. Явка представників сторін у судове засідання є не обов`язковою.

Ухвалою суду від 07.02.2024 № 908/254/23 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 12.02.2024 о 10:00 год. в режимі відеоконференцзв`язку з використанням підсистеми "Електронний суд.

Розпорядженням керівника апарату суду № П-34/24 від 08.02.2024, у зв`язку зі знаходженням судді-учасника колегії Горохова І.С. з 12.02.2024 у відпустці, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика № б/н від 22.01.2024 для розгляду розподілено колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя: Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 14.02.2024 № 908/254/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Зінченко Н.Г. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 20.02.2024 о 10 год. 15 хв. Явка представників сторін у судове засідання є не обов`язковою, запропоновано ТОВ Агро-Імпульс.М. надати суду письмові пояснення по суті заяви.

Представники сторін у судове засідання 20.02.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення на їх електронні адреси відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд заяви без участі уповноважених представників та запропонованих письмових пояснень по суті заяви на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Станом на 20.02.2024 ТОВ Агро-Імпульс.М. письмових пояснень по суті заяви, запропонованих надати ухвалами від 31.01.2024 та 14.02.2024 до суду не направив.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3-5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

20.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заяву про прийняття додаткового рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика, разом із поданням позову, у тексті позовної заяви виконані вимоги ч. 1 ст. 124 ГПК України. Позивачем подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 100 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 23.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська фірма «Прагнум» (АО «АФ «Прагнум») укладений договір про надання професійної правничої допомоги №891-МА (договір), відповідно до п. 2.1. якого АО «АФ «Прагнум» зобов`язалось надати клієнту професійну правничу допомогу, а клієнт зобов`язався сплатити АО «АФ «Прагнум» гонорар та відшкодувати (за наявності) фактичні витрати.

Деталізація професійної правничої допомоги та умови її надання узгоджуються сторонами у відповідній заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 4.5.1. договору, клієнт зобов`язаний підписати та надати АО «АФ «Прагнум» акт надання професійної правничої допомоги протягом п`яти днів з моменту його отримання від АО «АФ «Прагнум», у тому числі електронною поштою.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що гонорар АО «АФ «Прагнум» узгоджується до надання професійної правничої допомоги. Якщо сторони узгодили надання професійної правничої допомоги але гонорар не був (не міг бути) визначений на момент узгодження Заявки, то він вказується в акті надання професійної правничої допомоги в залежності від обсягу витраченого співробітниками АО «АФ «Прагнум» часу на надання професійної правничої допомоги, виходячи з погодинної оплати гонорару.

Згідно з п. 2.1. заявки № 5-1-НО від 01.12.2022 на надання правової допомоги на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 891-МА від 23.11.2020, сторони погодили встановити гонорар за професійну правничу допомогу згідно з п. 1.1. даної заявки в розмірі 100 000,00 грн., які мають бути перераховані в триденний строк з дати підписання сторонами акту надання професійної правничої допомоги.

19.01.2024 між ТОВ «ДСВ Логістика» та АО «АФ «Прагнум» підписаний Акт № 5-1-НО надання професійної правничої допомоги на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 891-МА від 23.11.2020, відповідно до умов якого ТОВ «ДСВ Логістика» прийняло надану АО «АФ «Прагнум», на підставі заявки № 5-1-НО від 01.12.2022, професійну правничу допомогу на загальну суму 100 000,00 грн., з яких оплачено 0,00 грн.

Також, 19.01.2024 АО «АФ «Прагнум» виписаний рахунок на оплату № 5 на суму 100 000,00 грн. (договір 891-МА від 23.11.2020, гонорар згідно заявки 5-1-НО від 01.12.2022).

22.01.2024 платіжним дорученням № 6171 ТОВ «ДСВ «Логістика» на користь АО «АФ «Прагнум» сплачено 100 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за адвокатські послуги згідно заявки 5-1-НО від 01.12.2022, згідно рахунку № 5 від 19.01.2024, без ПДВ.

Отже, всього вартість всіх робіт із правового супроводу у справі № 908/254/23 у судді першої інстанції становить 100 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Так, відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 904/1878/19 від 12.03.2020 р., № 910/11005/16 від 17.12.2020 р.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5,6 ст. 126 ГПК України).

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При прийнятті додаткового рішення суд враховує, що ТОВ Агро-Імпульс.М. не надало суду будь-яких заперечень щодо заявленого ТОВ «ДСВ Логістика» розміру правової допомоги, а також з огляду на предмет первісного позову про стягнення 1 754 842,30 грн., сума витрат на правову (правничу) допомогу у розмірі 100 000,00 грн. є співмірною, не завищеною та немає ознак безпідставного збагачення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2 та 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3)

Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови та судові накази.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Враховуючи, що рішенням господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 у справі № 908/254/23 первісний позов задоволено частково на загальну суму 1 711 269,60 грн., що становить 97,52 % від заявленої суми, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву ТОВ ДСВ Логістика про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс.М. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогами на суму 97 517,00 грн.

Інші доводи заявника до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/254/23 задовольнити частково.

2. Прийняти додаткове рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс.М. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика судових витрат на правову (правничу) допомогу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Імпульс.М. (вул. Героїв 55-ї бригади, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 36319949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ Логістика (юридична адреса: вул. Сім`ї Сосніних, буд. 7-Д, м. Київ, 03134; адреса для листування: вул. Симиренка, буд.1/2, а/с 85, м. Київ, 03134; код ЄДРПОУ 38857571) витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 97 517 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням чинності.

4. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 26.02.2024.

Головуючий суддяК.В. Проскуряков

СуддяТ.А. Азізбекян

СуддяН.Г. Зінченко