Рішення

від 20.02.2024 по справі 908/3875/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/336/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 Справа № 908/3875/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/3875/23

за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, 14, код ЄДРПОУ 0290997324) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивач: Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03150, м.Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лідер (69035, м.Запоріжжя, вул. Лермонтова, б. 6, кв. 120, код ЄДРПОУ 38839615)

про стягнення плати за проїзд автомобільним транспортом дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом

за участю представників:

прокурор: Дука І.С., наказ від 04.01.2024 № 6к, посвідчення № 075554 від 01.03.2023

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лідер про стягнення 3823,74 грн плати за проїзд автомобільним транспортом дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.12.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3875/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст., ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст., ст. 15, 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст., ст. 217, 224 Господарського кодексу України, ст., ст. 5, 29 Бюджетного кодексу України, ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», ст., ст. 1, 33, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та мотивовано тим, що Агрофірма Лідер порушено норми законодавства щодо проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та не сплачено розрахованої плати за проїзд. Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 17.08.2021 на адресу ТОВ «Агрофірма Лідер» направлено повідомлення за вих. № 66506/3.1/24-21 про необхідність сплати грошових коштів в розмірі 119,88 євро (3823,74 грн), з копіями Акту № 027268 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 07.08.2021 та розрахунку плати за проїзд до акту від 07.08.2021 № 027268. Водночас, нарахована до сплати ТОВ «Агрофірма Лідер» плата за проїзд у сумі 119,88 євро не сплачена, що стало підставою звернення до суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3875/23, присвоєно справі номер провадження 24/336/23, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.01.2024 о 13 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкладено розгляд справи на 20.02.2024 о 12 год.30 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 20.02.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/3875/23 направлялася судом відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Ухвала отримана уповноваженою особою ТОВ «Агрофірма Лідер» за довіреністю 31.01.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення Укрпошта про вручення поштового відправлення.

Крім того, ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/3327/23 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження та відкладення розгляду у справі № 908/3875/23.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

В засіданні 20.02.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі направлення на рейдову перевірку від 30.07.2021 № 010407 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 07.08.2021 у пункті габаритно-вагового контролю 129 км + 603 м, а/д Н-30, здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF моделі FТХF 105 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , причепу (напівпричепу) - марки КОЕGЕL моделі SN 24 з реєстраційним номером НОМЕР_2 .

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 транспортний засіб марки DAF моделі FТХF 105 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та причеп (напівпричеп) - марки КОЕGЕL моделі SN 24 з реєстраційним номером НОМЕР_2 на праві власності належить ТОВ «Транс Груп».

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №3 від 07.08.2021, наданої під час перевірки, автомобільним перевізником відповідного вантажу є ТОВ «Агрофірма Лідер», замовником виступило ТОВ «УкрЛан».

За відомостями ГУ ДПС у Запорізькі області від 05.05.2023 № 3919/5/08-01-04-03-05 встановлено, що ТОВ «Агрофірма Лідер» у 2021 році реєструвала виписані накладні на контрагента ТОВ «УкрЛан», де послугою були транспортні перевезення вантажу.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «Агрофірма Лідер» є: КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

За результатами перевірки посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртранебезпеки (назва станом на дату складання матеріалів) складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2021 №304041, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.08.2021 №0064068, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.08.2021 №027268, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.08.2021, який є додатком до акту №027268 від 07.08.2021 про порушення встановлених обмежень габаритів, загальної маси та/або осьових навантажень.

Актом від 07.08.2021 №304041 зафіксовано порушення Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (перевищення становить 14,45%). Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону.

Так, згідно з довідкою від 07.08.2021 №0064068 перевищення вагових параметрів допущено в частині навантаження на одиничну вісь.

Враховуючи викладене, до ТОВ «Агрофірма Лідер» Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртранебезпеки направлено лист від 17.08.2021 № 66506/3.1/24-21 про необхідність сплати коштів за проїзд відповідно до розрахунку від 07.08.2021 у розмірі 119,88 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України, станом на 07.08.2021, еквівалентно 3 823,74 грн (на день проведення розрахунку, а саме на 07.08.2021, курс гривні до євро становив 31,8964).

У порушення п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, в редакції чинній на момент складання матеріалів габаритно-вагового контролю (далі - Порядок №879), відповідним перевізником протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати органом Укртранебезпеки про сплату коштів в добровільному порядку не повідомлено.

Слід також зазначити, що за складеними 07.08.2021 матеріалами Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртранебезпеки відносно ТОВ «Агрофірма Лідер» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.08.2021 № 284471, якою за порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ТОВ «Агрофірма Лідер» накладено штраф у розмірі 17000 грн, яка на теперішній час сплачена в повному обсязі (примусове виконання здійснювалось Вознесенівським ВДВС у м. Запоріжжі).

Листом відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 24.03.2023 за вих. №19132/26/24-23 повідомлено органи прокуратури про те, що відповідач не сплатив у добровільному порядку плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 119,88 євро.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлено, що згідно затвердженого Порядку визначається процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконання умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотримання габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 21 вказаного Порядку встановлено у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком №3.

Таким чином, Акт №304041 від 07.08.2021, виданий на виконання положень Порядку та повністю відповідає вимогам встановленим у п. 21 Порядку.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги до відповідача обґрунтовані тим, що останнім порушено норми законодавства щодо проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та не сплачено розрахованої плати за проїзд.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень «інтересів держави» необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. 11

Пунктом 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю передбачено, то кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Стягувана за позовом плата є дохідною частиною Державного бюджету України, з якого здійснюється фінансування витрат на відновлення стану та утримання автомобільних доріг загального користування в належному стані, відповідно до п. 26 Порядку, а не внесення вказаної плати може призвести до недостатності коштів для відновлення пошкоджених великоваговим транспортом автомобільних доріг, на неможливості збереження й розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, що відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про автомобільні дороги України», має пріоритетне значення для держави.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління з контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що у відповідності до абз. 1 п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, зокрема і Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Постановою Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» та у подальшому Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 №340 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області та Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області реорганізовано в Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття.

Відповідно до Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.12.2021 №2440-к, Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом поділу у Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області. 13

На підставі Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.12.2021 №1046, з 31.12.2021 введено в дію нову структуру та штатний розпис Укртрансбезпеки на 2021 рік. Відповідно зазначеного наказу до структури Державної служби України з безпеки на транспорті включено Відділ держаного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Таким чином, Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних відносинах.

Однак, Відділ державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою, а лише структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Враховуючи викладене, позовна заява подається в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області.

Незважаючи на те, що відповідач грошові кошти в установлені законом строки після проведення перевірки та їх нарахування, не сплатив, Державною службою України з безпеки на транспорті, за наявності підстав, жодних заходів щодо стягнення указаної суми коштів до бюджету в судовому порядку не здійснено.

Натомість, Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області до Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя направлено лист від 24.03.2023 №19132/26/24-23 про необхідність вжиття таких заходів органами прокуратури.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру та на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя направлено лист від 14.11.2023 №53-96-7506ВИХ-23 на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області з викладеними порушеннями інтересів держави, спричинених невнесенням ТОВ «Агрофірма Лідер» плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 3823,74 грн, а також запропоновано вжити заходи позовного характеру.

У відповідь Державна служба України з безпеки на транспорті листом від 04.12.2023 №12216/5.4.2/15-23 повідомила прокурора, що самостійно з позовом до суду не зверталась.

З урахуванням вищевикладеного, підставою для представництва прокурора інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 3823,74 грн та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.

У той же час, прокурором дотримано вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листом від 25.12.2023 №53-96-8529ВИХ-23, повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Вказане свідчить, про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для звернення до суду прокурора.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, який керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державним стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на момент складання матеріалів) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, ї територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.п. 3 п. 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на 07.08.2021) великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові а/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб є може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри є перевищують нормативи як на 2 відсотки.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України (в редакції станом на 07.08.2021), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 5 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєним, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки і наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктами 30-311 Порядку № 879 (станом на 07.08.2021) плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм+Рнв+Рг) х В х К, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Згідно з пунктом 31-1 Порядку №879 (в редакції, станом на 07.08.2021), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру (К): до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами зважування автомобіля, марки DAF моделі FТХF 105 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , причепу (напівпричепу) - марки КОЕGЕL моделі SN 24 реєстраційний номер НОМЕР_2 та габаритно-вагового контролю, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зафіксовано навантаження на одиничну вісь: 12,59 т при нормативно допустимому - 11 тон, що є порушенням п.22.5 Правил дорожнього руху України (більше на 14,45%).

Враховуючи виявлені порушення, посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за формулою, передбаченою Порядком №879, здійснено розрахунок плати за проїзд, за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К (п. 31-1 Порядку №879) де: Рзм - загальна маса транспортного засобу не перевищила нормативно-встановлені параметри; Рнв - навантаження на одиночну вісь автомобіля складає 12,59 т, перевищення на 1,59 т, більше нормативно допустимого на 14,45%, що дорівнює 0,27 євро; Рг - габарити не перевищують нормативно-встановлені; В - відстань перевезення від Оріхівський р-н, с. Новопавлівка - м. Бердянськ, вул. Юнатів, 7, становить 148 км; К - у потрійному розмірі (перевищення вагового параметру від 10% до 40%).

П= (0+0,27+0) *148* 3 = 119,88 Євро.

Таким чином, при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідного акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійснення розрахунку плати за проїзд, посадові особи Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.

Разом з тим, пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Станом на 07.08.2021 (день проведення розрахунку) сума 119,88 Євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складає 3 823,74 грн. (31,8964*119,88).

Пунктом 26 зазначеного Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 17.08.2021 на адресу ТОВ «Агрофірма Лідер» направлено повідомлення за вих. № 66506/3.1/24-21 про необхідність сплати грошових коштів в розмірі 119,88 євро, з копіями Акту № 027268 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 07.08.2021 та розрахунку плати за проїзд до акту від 07.08.2021 № 027268.

Таким чином, ТОВ «Агрофірма Лідер» повідомлений належним чином про вищезазначене порушення та обов`язок сплатити кошти у розмірі 119,88 євро на користь Державного бюджету України.

Державним виконавцем Вознесенівського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 10.12.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення ТОВ «Агрофірма Лідер» штрафу у розмірі 17000 грн на виконання постанови №284471 від 25.08.2021, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку зі сплатою відповідачем штрафу.

Водночас, нарахована до сплати ТОВ «Агрофірма Лідер» плата за проїзд у сумі 119,88 євро не сплачена, що підтверджується листами Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.12.2023 за вих. №12216/5.4.2/15-23 та відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.03.2023 № 19132/26/24-23.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільний прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до абз. 1 п. 23 Порядку № 879 - плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Отже, в даному випадку, перевізником, який за нормами п. 28, п. 31-1 Порядку №879 зобов`язаний внести плату за проїзд, у разі перевищення нормативно-вагових або габаритних параметрів, протягом 30 календарних днів з моменту визначення цієї плати є ТОВ «Агрофірма Лідер» (яка зазначена автомобільним перевізником у ТТН №3 від 07.08.2021).

Враховуючи викладене, кошти у розмірі 3 823,74 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лідер» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 2684,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лідер» (ЄДРПОУ 38839615, місцезнаходження юридичної особи: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, б. 6, кв. 120) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845), кошти у розмірі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн 74 коп., що еквівалентно 119,88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 07.08.2021, в дохід Державного бюджету України (ГУК у Зап. обл/ТГ м. Запоріжжя/22160100, ЄДРПОУ 37941997. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) № UА218999980313141216000008479, код класифікації доходів бюджету 22160100).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лідер» (ЄДРПОУ 38839615, місцезнаходження юридичної особи: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лєрмонтова, б. 6, кв. 120) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (ЄДРПОУ 02909973), р/р UА438201720343180001000000271, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 029009973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судовий збір сплачено Запорізькою обласною прокуратурою у 2023 році, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.02.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян