Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/18922/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/18922/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства "ОРІЄНТИР-АГРО-Б"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП"

про стягнення 767710,66 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство "ОРІЄНТИР-АГРО-Б" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" про стягнення 639384,00 грн основного боргу, 29639,39 грн 3% річних, 98687,27 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської продукції № 422-05/22К від 19.05.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

21.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/18922/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

05.01.2024 через систему Електронний суд від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 22.12.2023 була направлена судом в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" та доставлена 22.12.2023, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Отже, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції № 422-05/22К від 19.05.2022, позивач поставив відповідачу товар на суму 1216440,49 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними

Однак, відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, в обумовлений договором строк, оплату повної вартості поставленого товару не здійснив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 639384,00 грн.

Позивач 07.08.2023 направив відповідачу претензію з вимогою оплатити заборгованість. Однак, відповідач оплату заборгованості не здійснив.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував 29639,39 грн 3% річних, 98687,27 грн інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

19.05.2022 між Приватним підприємством "ОРІЄНТИР-АГРО-Б" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (далі - покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 422-05/22К (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: кукурудза 3-го класу (код товару 1005900000 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року (далі - товар) в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору сторонами погоджено кількість, ціну і загальну вартість товару: кількість - 200,000 тонн (+- 10%), ціною без ПДВ за одну метричну тонну 5263,16 грн., загальною вартістю 1200000,48 грн (+- 10%).

Згідно з п. 3.1 договору постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов Інкотермс 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н., смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1) в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому договорі.

Строк постачання товару - з 19.05.2022 по 19.06.2022. Поставка товару партіями допускається (п. 3.2 договору).

У п. 3.4 договору сторони погодили, що постачальник несе всі ризики втрати (пошкодження) товару до моменту передачі його покупцеві в місці поставки, вказаному в пунктів 3.1 цього договору. Обов`язок постачальника по поставці товару вважається виконаним з моменту приймання товару елеватором поставки на ім`я покупця.

Згідно з п. 3.5 договору датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням покупцю видаткової накладної на товар. Під терміном "залікова вага" розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в пунктів 6.1 договору.

Умови оплати погоджені сторонами у п. 4.1 договору:

- 86% вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-7 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору;

- 14% вартості партії товару протягом 2 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Відповідно п.п. 5.1, 5.3, 5.4 договору постачальник зобов`язується надати оригінал листа на фірмовому бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному договору, є продукцією власного виробництва, постачальник має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб`єктом оподаткування податком на додану вартість; постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати поставки товару видаткові накладні. Постачальник зобов`язується зареєструвати податкові накладні на товар в строки та в порядку, що передбачені діючим законодавством України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на суму 1216440,49 грн, що підтверджується накладними: № 56 від 24.05.2022 на суму 610080,25 грн та № 58 від 25.05.2022 на суму 606360,24 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 577056,18 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Оскільки відповідач оплату заборгованості по договору у повному обсязі не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 639384,00 грн, а також нарахованих, у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 3% річних у сумі 29639,39 грн та 98687,27 грн інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки та правовідносини сторін підпадають під правове регулювання Главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 1216440,49 грн, що підтверджується видатковими накладними 56 від 24.05.2022 на суму 610080,25 грн та № 58 від 25.05.2022 на суму 606360,24 грн.

Видаткові накладні підписані відповідачем без заперечень та зауважень та скріплені печаткою відповідача.

Підписання відповідачем видаткових накладних, які за умовами договору та у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Також на підтвердження факту поставки товару позивачем долучені до матеріалів справи товарно-транспорті накладні від 23.05.2022 та від 24.05.2022 про відправлення вантажу ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н., смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), як це визначено у п. 3.1 договору.

Також на підтвердження виконання умов договору позивачем долучені до матеріалів справи податкові накладні та лист-підтвердження від 12.05.2022 №24ю

Таким чином, матеріалами справи підтверджується постачання позивачем відповідачу товару загальною вартістю 1216440,49 грн.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 4.1 сторони погодили умови оплати:

- 86% вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-7 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору;

- 14% вартості партії товару протягом 2 банківських днів, наступних за датою отримання на поточний банківський рахунок відшкодування ПДВ покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника.

За статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Положеннями статті 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об`єктивних обставин не можуть знати точної дати настання даної події. При цьому, подія про яку йдеться в частині другій статті 252 ЦК України, має неминуче настати.

За змістом норми частини 1 статті 530 ЦК України у взаємозв`язку з частиною 2 статті 251, частиною 2 статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.

Крім того, відповідно до статті 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина; при цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов`язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов`язків у обох сторін договору.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що умови договору щодо сплати відповідачем 14% вартості товару (абзаци 2 пункту 4.1. договору) не є ані строком, ані терміном виконання зобов`язання, а також не є відкладальною обставиною.

Отже, сплата 14% вартості товару повинна відбуватися у відповідності до загальних положень цивільного законодавства - частини 1 статті 692 ЦК України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Аналогічної позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд у постанові від 24.01.2024 у справі № 910/12270/23, від 12.07.2023 у справі № 910/14106/22.

Також, статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов`язання не може створювати обов`язку для третьої особи.

Зі змісту частини 2 статті 528 ЦК України вбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Отже, суд зазначає, що не можна ставити в залежність момент оплати товару від дій інших осіб, в даному випадку елеватора та податкових органів, а тому відсутність відомостей про відшкодування ПДВ та відсутність відомостей про надання елеватором реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання з оплати товару.

Крім того, відповідачем не надано заперечень щодо отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що строк оплати товару настав.

Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 639384,31 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Невиконане зобов`язання за договором поставки сільськогосподарської продукції № 422-05/22К від 19.05.2022 в сумі 639384,31 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товар у сумі 639384,31 грн відповідачем не надано.

Однак враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 639384,00 грн (з урахуванням заяви про усунення недоліків), позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 639384,00 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення 29639,39 грн 3% річних та 98687,27 грн інфляційних втрат, що нараховані за період з 24.05.2022 по 08.12.2023.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, суд встановив, що вони є невірними, оскільки позивачем не враховані умови п. 4.1 договору.

Так, щодо накладної № 56 від 24.05.2022, то 86% становить 524668,97 грн, а 14% - 85411,28 грн. Щодо накладної № 58 від 25.05.2022, то 86% становить 521469,81 грн, а 14% 84890,43 грн.

Отже, 86% від накладної № 56 від 24.05.2022 відповідач мав сплатити у строк до 02.06.2022, та є таким що прострочив з 03.06.2022; 86% від накладної № 58 від 25.05.2022 відповідач мав сплатити у строк до 03.06.2022 та є таким, що прострочив з 04.06.2022.

Щодо строку оплати 14% від поставленої партії товару, то оскільки суд встановив, що сплата 14% вартості товару повинна відбуватися у відповідності до частини 1 статті 692 ЦК України, то щодо 14% від накладної № 56 від 24.05.2022, то відповідач є таким, що прострочив з 25.05.2022, та щодо 14% від накладної № 58 від 25.05.2022, відповідач є таким, що прострочив з 26.05.2022.

Отже, здійснивши перерахунок 3% річних (не виходячи за визначені позивачем суми та періоди) за періоди: з 25.05.2022 по 25.05.2022 на суму 85411,28 грн, з 26.05.2022 по 02.06.2022 на суму 170301,71 грн, з 03.06.2022 по 08.12.2023 на суму 639384,00 грн, суд встановив, що розмір 3% річних становить 29232,87 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Розрахунок інфляційних втрат у розмірі 98687,27 грн є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ОРІЄНТИР-АГРО-Б", а саме в частині стягнення 639384,00 грн основного боргу, 98687,27 грн інфляційних втрат та 29232,87 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (01054, місто Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 41 ЛІТ "А", офіс 310, ідентифікаційний код 36716311) на користь Приватного підприємства "ОРІЄНТИР-АГРО-Б" (20320, Черкаська область, Уманський район, село Іванівка, вулиця Святкова, будинок 1а, ідентифікаційний код 33535940) 639384,00 грн основного боргу, 98687,27 грн інфляційних втрат, 29232,87 грн 3% річних та 11509,56 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.02.2024.

Суддя С.О. Турчин