Рішення

від 13.02.2024 по справі 910/8041/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2024Справа № 910/8041/23За позовом Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп", м. Дніпро

про стягнення 1 091 903,62 грн, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Левківська О.В. (адвокат за довіреністю №16/08/23-05 від 16.08.2023 року);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.05.2023 року до Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (позивач) з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" (відповідач) суми коштів в розмірі 155 903,62 грн та суми штрафу в розмірі 936 000,00 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про виконання робіт №3084/КТЕЦ-22 від 12.05.2022 року в частині виконання оплачених позивачем робіт.

Ухвалою від 31.05.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

08.06.2023 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2023.

В підготовчому засіданні 18.07.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 22.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 22.08.2023 не відбулося у зв`язку з надходженням сигналу "Повітряна тривога" в м. Києві, наступне засідання призначено на 10.10.2023.

В підготовчому засіданні 10.10.2023 судом було оголошено перерву до 28.11.2023.

27.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів повідомлення відповідача про призначене засідання.

Ухвалою від 28.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 13.02.2024 року.

В судовому засіданні 13.02.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2022 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір на виконання робіт №3084/КТЕЦ-22 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язується виконати роботи згідно з ДК 021:2015:45317000-2 Інші електромонтажні роботи (Роботи з відновлення ресурсу працездатності вимикачів В-110 із заміною вводів, роз`єднувачів 35 кВ та 110 кВ ТЕЦ-5 за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4) (далі - роботи), а замовник - прийняти і оплатити якісно виконані роботи відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна ціна цього Договору відповідно до Додатку 1 становить та не може перевищувати 9 360 000,00 грн без ПДВ.

Розрахунки за цим Договором, відповідно до п. 4.1. здійснюються наступним чином: замовник перераховує підряднику попередню оплату (аванс) протягом 10 робочих днів від дати підписання Договору та отримання замовником відповідного рахунку-фактури в розмірі не більше 28% від загальної ціни Договору, що становить 2 620 800,00 грн без ПДВ. Підрядник протягом 30 календарних днів з дня отримання авансових коштів (авансу) підтверджує їх використання наданням Замовнику звіту про використання коштів за призначенням, про використання авансових коштів разом з підтверджуючими документами (копії накладних/актів, платіжних доручень з відміткою банку, тощо). Зазначений звіт про використання коштів стає невід`ємною частиною Договору. В разі ненадання у встановлений строк такого звіту або виявлення факту нецільового використання та/або невикористання авансового платежу замовник має право достроково розірвати Договір, повідомивши підрядника та/або вимагати повернення всієї суми авансового платежу, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, в такому випадку підрядник зобов`язаний задовольнити таку вимогу замовника у повному обсязі протягом 5 календарних днів після направлення замовником такої вимоги підряднику. Підрядник зобов`язується протягом 30 календарних днів з дати початку виконання робіт закрити аванс (підтвердити його використання) шляхом підписання обома сторонами, оформлених належним чином, акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3. Незакрита сума авансу, використання якої не підтверджено відповідно до умов цього пункту Договору, повертається підрядником на поточний рахунок замовника протягом 5-ти перших банківських днів після спливу відповідного встановленого цим пунктом строку.

Підрядник має виконати роботи в період: червень - грудень 2022 року; початок виконання робіт - протягом 5 календарних днів з моменту направлення підряднику листа від замовника про виведення обладнання в ремонт; закінчення та передача результатів робіт - не пізніше 20.12.2022 року. (п. 5.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення. (п. 12.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони оформили Договірну ціну, локальний кошторис та підсумкову відомість.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору, ним було здійснено оплату авансу згідно платіжного доручення №767728 від 27.05.2022 року на суму 2 620 800,00 грн.

У зв`язку з непроведенням відповідачем робіт на суму авансу позивачем направлялись відповідачу листи №42/21/12/329 від 13.07.2022 року та №42/21/12/897 від 13.12.2022 року за про порушення умов Договору та необхідність виконання робіт.

30.12.2022 року між сторонами підписано Акт виконаних робіт за грудень 2022 року та Довідку про вартість виконаних робіт на суму 964 896,38 грн.

Листом №42/21/12/980 від 30.12.2022 року позивач повідомив відповідача про завершення дії Договору та відсутність підстав для його продовження, у зв`язку з чим необхідно повернути невикористаний аванс та сплатити суму штрафу.

Відповідач здійсним часткове повернення авансових коштів в розмірі 1 500 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за період з 03.02.2023 року по 01.03.2023 року.

Як зазначає позивач, у зв`язку з тим, що відповідачем послуги обумовлені Договором надані позивачу в повному об`ємі не були, він звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 155 903,62 грн, та суми штрафу в розмірі 936 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором послуг.

Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом позивачем, на виконання умов Договору, було здійснено оплату попередньої вартості послуг в розмірі 2 620 800,00 грн згідно платіжного доручення №767728 від 27.05.2022 року.

Проте, в подальшому, відповідачем послуги, обумовлені умовами Договору, позивачу надані лише на суму в розмірі 964 896,38 грн, що підтверджується зазначеним вище актом від 30.12.2022 року.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом вище, у відповідності до п. 5.1. Договору, відповідач має виконати роботи не пізніше 20.12.2022 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем не виконано робіт на суму авансу в розмірі 1 655 903,62 грн.

Отже, згідно умов вказаного пункту, відповідальною перед позивачем особою, за виконання умов Договору, є саме відповідач.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов`язків сторін договірних зобов`язань.

Як зазначає позивач у позовній заяві він неодноразовими листами, про які зазначалось вище, повідомляв про невиконання відповідачем свого зобов`язання та необхідність повернення авансових коштів.

Відповідно до п. 12.1., станом на момент розгляду справи, Договір є припиненим.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України, а тому, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 155 903,62 грн (вартість авансу в розмірі 2 620 800,00 грн - вартість виконаних робіт в розмірі 964 896,38 грн - сума повернутих відповідачем авансових коштів 1 500 000,00 грн = 155 903,652 грн) отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу в розмірі 936 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

Згідно з п. 7.2. Договору у разі невиконання або неналежного виконання підрядником будь-якої умови Договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від загальної ціни Договору, передбаченої п. 3.1. цього Договору, за кожне порушення умов Договору.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій Судом встановлено, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, розрахунок штрафу у заявленому розмірі здійснений позивачем належним чином, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 936 000,00 грн штрафу підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів в розмірі 155 903,62 грн та сума штрафу в розмірі 936 000,00 грн.

Судовий збір, у розмірі 13 102,84 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго Груп" (ідентифікаційний код 40074990, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 38, офіс 5) на користь Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (ідентифікаційний код 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5) суму коштів в розмірі 155 903,62 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот три гривни 62 копійки), суму штрафу в розмірі 936 000,00 грн (дев`ятсот тридцять шість тисяч гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 13 102,84 грн (тринадцять тисяч сто дві гривни 84 копійки).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 23.02.2024 року.

Суддя С. МОРОЗОВ