Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/19203/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/19203/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика»

про стягнення 82.508,29 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

18.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика» про стягнення 82.508,29 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між відповідачем та позивачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 440336/2юр від 01.10.2014 (далі - договір). Договір був укладений до 01.01.2025 і щороку за відсутності заяви про його розірвання на підставі п. 31 договору продовжувався та наразі є дійсним. Позивачем у період з грудня 2022 по листопад 2023 року (включно) надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 80.642,72 грн, які відповідачем не сплачені. Претензій з приводу якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача не надходило. Надання послуг з опалення, підтверджуються нарядами на підключення опалення та нарядом на відключення централізованого опалення у будинку. Враховуючи викладене та те, що відповідачем свої зобов`язання не виконано позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 82.508,29 грн, з яких 80.642,72 грн основного боргу, 833,98 грн інфляційних втрат та 1.031,59 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/19203/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600073538910 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02096, м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 25.12.2023 (номер відправлення 0600073538910) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату.

Згідно роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет вбачається, що 11.01.2024 відправлення № 0600073538910 повернуто за зворотною адресою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день (11.01.2024) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантика» є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, загальною площею 298,80 кв. м, на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04.11.2008, укладеного з Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» № 1198-VII від 10.04.2014 виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13 в м. Києві.

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантика» (споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 440336/2юр (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленим тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до умов пунктів 2 та 3 договору опалювальна площа нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13 складає 298,80 кв. м.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату наданих послуг за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року повністю не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 80.642,72 грн та за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором позивачем нараховано 833,98 грн інфляційних втрат та 1.031,59 грн 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 31 договору договір укладається на строк до 01.10.2015 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

Доказів в підтвердження виявлення однією із сторін небажання продовжувати договірні відносини сторонами не подано, а отже договір продовжений та наразі є чинним.

Відповідно до п. 5 договору тарифи на послуги (з врахуванням податку на додану вартість) на дату укладення договору за централізованого опалення становлять: 431,30 грн. (з ПДВ) за гігакалорію.

У відповідності до п. 7 договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.

Відповідно до корінця наряду № 1034/1 від 20.10.2022 споживачу за адресою м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13 було включено опалення, а згідно наряду № 956/1 від 08.04.2023 опалення відключено.

Відповідно до корінця наряду № 3176/1 від 16.10.2023 споживачу за адресою м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13 було включено опалення.

Матеріали справи свідчать, що підключення та відключення централізованого опалення здійснювалось на умовах визначених договором з урахуванням строків календарного опалювального сезону.

Претензій з приводу якості отримання послуг, відмови від отримання послуг від відповідача до позивача, матеріали справи не містять.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу надавалися безперервно послуги з опалення з грудня 2022 року по листопад 2023 року (включно) в опалювальні періоди, що підтверджується нарядами на підключення та відключення централізованого опалення у будинку.

Оскільки у будинку по вул. Севастопольська, 7/13 в м. Києві відсутній будинковий засіб обліку теплової енергії, нарахування коштів за спожиті послуги з централізованого опалення позивачем здійснювалось на підставі даних розміру навантаження системи опалення, про що зазначено у п. 4 договору.

Згідно визначеного тарифу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетичного та комунальних послуг, розрахунок здійснено за наступною формою: розмір теплового навантаження системи опалення множиться на кількість днів у поточному місяці року. Отримана сума множтеся на 24 години (опалення надається цілодобово), а потім множиться на встановлений згідно норм КТМ коефіцієнт, який враховується у урахуванням середніх температурних показників навколишнього середовища за місяць (погоди) на підставі даних метеорологічної служби, в результаті чого отримуємо розмір фактично спожитих користувачем послуг теплової енергії у Гкал, які множаться на встановлений тариф.

Вищевказаний розрахунок здійснювався на підставі затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг та затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 9 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті наданих послуг за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року (включно) у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 80.642,72 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг за договором в повному обсязі не подано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 80.642,72 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо сплати вартості наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 833,98 грн інфляційних втрат та 1.031,59 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Такий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 833,98 грн інфляційних втрат та 1.031,59 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантика» (02096, м. Київ, вул. Севастопольська, 7/13, код ЄДРПОУ 19486596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, код ЄДРПОУ 37739041) 80.642 (вісімдесят тисяч шістсот сорок дві) грн 72 коп. основного боргу, 833 (вісімсот тридцять три) грн 98 коп. інфляційних втрат, 1.031 (одну тисячу тридцять одну) грн 59 коп. 3% річних та 2.684 (дві шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова