ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2024 року Справа № 913/470/23
Провадження №33/913/470/23
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Космед Груп, вул.Сирецька, 49 Г, м.Київ, 04078
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Сучасні дистрибуторські системи, вул.Новікова, буд.4-К, м.Сєвєродонецьк, 93400
про стягнення 21 297 грн 41 коп.
С У Т Ь С П О Р У:
Товариство з обмеженою відповідальністю Космед Груп звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні дистрибуторські системи про стягнення заборгованості за договором дистрибуції №Р-00094 від 11.06.2020 в сумі 21 297 грн 41 коп.
Відповідно до предмету укладеного договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов`язання постачати косметичну продукцію у власність відповідача для подальшої суб-дистрибуції, збуту товару, натомість відповідач (дистриб`ютор), прийняв зобов`язння щодо належної оплати товару.
Позивач посилається на належне виконання умов договору та здійснення поставки відповідачу обумовленої косметичної продукції протягом грудня 2021 року - січня 2022 року на загальну суму 21 297 грн 41 коп., що підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими накладними. Позивач вказує, що товар було прийнято відповідачем без жодних зауважень. Однак, відповідач в порушення умов п.5.3. договору свої зобов`язання в частині проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем не виконав, вартість поставленої у зазначений період продукції не сплатив, а тому у відповідача обліковується заборгованість в сумі 21 297 грн 41 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою суду від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Як було з`ясовано судом, на час відкриття провадження зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача є: вул.Новікова, буд.4-К, м.Сєвєродонецьк, 93400.
Разом з цим, за інформацією Акціонерного товариства Укрпошта, розміщеною на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), поштові відділення в м.Сєвєродонецьк Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до цього населеного пункту Луганської області наразі є неможливим.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309 м.Сєвєродонецьк Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 25.06.2022.
У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до суджових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане місто Сєвєродонецьк і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 03.01.2024, якою було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та встановлено учасникам строки для подання заяв по суті, було розміщено на порталі судової влади України 11.01.2024, про що свідчить наявна у справі роздруківка.
Також відповідні оголошення з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та розгляд справи розміщувалися судом 05.01.2024 та 11.01.2024 на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет, про що свідчить роздруковані сторінки із сайту.
Разом з цим судом було з`ясовано, що в договорі дистрибуції №Р-00094 від 11.06.2020 міститься електронна адреса відповідача: svetasds9@gmail.com, тому додатково з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та розгляд справи ухвала суду від 03.01.2024 направлялась також на зазначену в договорі електронну адресу.
Ухвала суду від 03.01.2023 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Додатково суд намагався повідомити відповідача за номером телефону, що міститься в матеріалах справи, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, однак, встановити зв`язок за вказаним номером телефону з абонентом суду не вдалося.
Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщених судом неодноразово оголошень на порталі Судової влади в Україні відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 03.01.2024 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст. 42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов`язком.
Відповідно до ч. 4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
11 червня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Космед» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні дистрибуторські системи» (дистриб`ютор) укладено договір дистрибуції №Р-00094 (далі договір), предметом якого є систематична закупівля дистриб`ютором у постачальника косметичної продукції вироби косметичної лабораторії Dr.Irena Eris (Д-р Ірена Еріс) під торгівельною маркою «LIRENE» (надалі товар) з метою подальшої суб-дистриб`юції, збуту товару дистриб`ютором на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Космед Груп, зазначає, що є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Космед», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Як вбачається, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Космед Груп» (ідентифікаційний код 31841350) є правонаступником Приватного акціонерного товариства «Космед» (ідентифікаційний код 31841350); державна реєстрація створення юридичної особи в результаті реорганізації шляхом перетворення проведена 01.06.2023, запис №1000711450000050287.
Отже, укладаючи договір, сторонни погодили, що територією діяльності дистриб`ютора є Україна, Луганська область (п.1.2 договору).
Постачальник, за умови належного виконання дистриб`ютором усіх умов договору, гарантує дистриб`юторові виключні умови продажу товару на території діяльності дистриб`ютора. Дистриб`ютор не має права здійснювати продаж товару за межами визначеної території діяльності дистриб`ютора (п.п.1.3, 1.4. договору).
В розділі 2 договору сторонами були погоджені дистриб`юторські умови.
Зокрема, в п.2.1. договору сторони визначили, що приймаючи до уваги той факт, що постачальник має статус оптового постачальника товару на території України та імпортера, а також те, що поставка товару дистриб`ютору здійснюється на особливих умовах, останній приймає на себе зобов`язання здійснювати наступну реалізацію товару незалежним клієнтам (магазинам), що ведуть роздрібний продаж косметичних виробів, а також мережевим клієнтам, котрі погоджені з постачальником.
Відповідно до п.3.5.договору доставка товару на склад диструбутора здійснюється за адресою: Україна, м. Сєвєродонецьке вул. Новікова буд. 4К корп.
Замовлений дистриб`ютором товар, за рахунок постачальника, доставляється дистриб`ютору власним транспортом постачальника або транспортом уповноваженого постачальником перевізника (п.3.6 договору).
Товар передається дистриб`ютору з наступною документацією: рахунок-фактура та видаткова накладна (п. 3.8. договору).
В п.4.16 договору сторони погодили, що у разі відсутності письмових претензій з боку дистриб`ютора (щодо кількості, якості, комплектності товару, тощо) протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару дистриб`ютором, товар вважається таким, що поставлений належним чином на умовах цього договору.
За результатами приймання товару дистриб`ютор зобов`язаний невідкладно, протягом десяти днів з дати поставки, повернути належні постачальнику підписані дистриб`ютором примірники видаткових накладних.
В п.5.1. договору сторони дійшли взаємної згоди, що ціна одиниці кожного виду товару визначається у видатковій накладній та/або рахунку фактурі, отриманому дистриб`ютором. Ціна товару, визначена у видатковій накладній та/або рахунку-фактурі, може відрізнятись від ціни аналогічного товару у специфікації.
Відповідно до п.5.2. договору загальна вартість та кількість товару, який поставлено дистриб`ютору в межах цього договору, визначається сумою загальних вартостей та кількостей (обсягу) товару, що вказані в накладних, за якими дистриб`ютор отримав товар від постачальника.
В п.5.3. договору сторони погодили, що оплата вартості партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на 70 календарних днів, що відраховуються від дати виписки видаткової накладної постачальником на відповідну партію товару.
Усі розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом переказу дистриб`ютором грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п 5.7.договору зобов`язання дистриб`ютора по оплаті товарів вважається виконаним з моменту зарахування коштів на банківський рахунок постачальника. Підтвердженням зарахування коштів на банківський рахунок постачальника є банківська виписка із зазначенням платника, видана банком, що обслуговує постачальника.
Відповідно до п.8.1.договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Термін дії цього договору починає свій перебіг у момент визнчений у пункті 8.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2021 року. Але в будь-якому випадку договір діє до моменту повного виконання сторонами зобов`язань, визначеними цим договором.
У випадку, якщо за 10 календарних днів до моменту закінчення строку дії данного договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про своє бажання його розірвати, даний договір вважається продовженим (переукладеним) на тих самих умовах на кожен наступний календарний рік без складання додаткового письмового документу (п.п.8.2., 8.3 договору).
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору ним в грудні 2021 року та січні 2022 року на замовлення відповідача здійснено поставку косметичної продукції на загальну суму 21 297 грн 41 коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №21127251 від 28.12.2021 на суму 4 518 грн 97 коп., №21127133 від 28.12.2021 на суму 11 293 грн 20 коп., №22008367 від 28.01.2022 на суму 2 422 грн 54 коп., № 22008730 від 28.01.2022 на суму 3 062 грн 70 коп.
Позивач вказує, що товар було прийнято відповідачем без жодних зауважень.
Строк оплати поставленого товару дистриб`ютором настав 08 березня 2022 року та 08 квітня 2022 року, враховуючи умови п.5.3. договору.
Однак, відповідач свої зобов`язання в частині проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем не виконав, вартість поставленого у зазначений період товару не сплатив, а тому у відповідача обліковується заборгованість в сумі 21 297 грн 41 коп.
Невиконання відповідачем зазначених зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача основної заборгованості за вказаними поставками.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Наявними у справі матеріалами, зокрема копіями долучених позивачем видаткових накладних, підтверджується належне виконання позивачем як продавцем/постачальником зобов`язань за договором та здійснення в грудні 2021 року та січні 2022 року поставки відповідачу косметичної продукції торгівельної марки «LIRENE» на загальну суму 21 297 грн 41 коп. і відповідно прийняття її відповідачем:
1)накладна №21127251 від 28.12.2021 на суму 4 518 грн 97 коп.;
2)накладна №21127133 від 28.12.2021 на суму 11 293 грн 20 коп.;
3)накладна №22008367 від 28.01.2022 на суму 2 422 грн 54 коп.;
4)накладна № 22008730 від 28.01.2022 на суму 3 062 грн 70 коп.
Як вбачається, поставлена за вказаними вище видатковими накладними продукція була прийнята відповідачем без зауважень щодо кількості, ассортименту, комплексності, якості, про що свідчать проставлені на накладних підписи обох сторін, які скріплені печатками юридичних осіб.
Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу (ч.1 ст.694 ЦК України).
Наразі в п.5.3 договору сторонами було погоджено, що оплата здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на 70 календарних днів, що відраховуються від дати виписки видаткової накладної постачальником.
Строк виконання грошового зобов`язання відповідача як покупця щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем за поставлену йому продукцію за кожною вказаною видатковою накладною є таким, що настав на час звернення позивача до суду, враховуючи положення п.5.3. договору та положення ст.253 ЦК України, за накладними № 21127251 від 28.12.2021 на суму 4 518 грн 97 коп., №21127133 від 28.12.2021 на суму 11 293 грн 20 коп. строк оплати настав 09.03.2022; за накладними №22008367 від 28.01.2022 на суму 2 422 грн 54 коп.; №22008370 від 28.01.2022 на суму 3 062 грн 70 коп. - 09.04.2022.
В порушення умов п.5.3 договору дистрибуції №Р-00094 від 11.06.2020 відповідач як дистриб`ютор/покупець свої зобов`язання в частині проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем не виконав, у зв`язку з чим зазначена заборгованість є простроченною та обліковується в загальному розмірі 21 297 грн 41 коп.
Частинами 1 та 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Аналогічні приписи закріплені в ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Під час розгляду спору відповідач доводів позивача та встановлених судом обставин не спростував, доказів на підтвердження належного виконання грошового зобов`язання за договором щодо спірних поставок продукції суду не надав як і доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості по вказаним поставкам в сумі 21 297 грн 41 коп., а тому позов підлягає задоволенню повністю.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається, при поданні позову позивачем за подання позову про стягнення 21 297 грн 41 коп. заборгованості було сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №20231196866 від 08.12.2023.
У відповідності до положень ст.129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову відносяться на відповідача.
Однак, судом враховується, що у даній справі позивач звернувся до суду із відповідною позовною заявою, яка була сформована та подана через систему «Електронний суд».
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, частина третя ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлює понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Отже, у разі подання позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою ст.4 Закону України «Про судовий збір». Відповідно, позивачем при поданні позову в електронній формі через систему «Електронний суд» мав бути сплачений судовий збір в сумі 2 147 грн 20 коп. Переплата складає 536 грн 80 коп.
Тому за вказаних обставин у відповідності до положень ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати судового збору саме в сумі 2 147 грн 20 коп.
Зазначене, зокрема відповідає висновкам наведеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, які враховані судом у відповідності до ч.4 ст.236 ГПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, оскільки позивачем було сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 536 грн 80 коп. може бути повернута з Державного бюджету України у разі звернення позивача до суду із письмовим клопотанням про повернення судового збору.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Космед Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні дистрибуторські системи про стягнення 21 297 грн 41 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні дистрибуторські системи (вул.Новікова, буд.4-К, м.Сєвєродонецьк, 93400, ідентифікаційний код 34720640) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Космед Груп (вул.Сирецька, 49 Г, м.Київ, 04078, ідентифікаційний код 31841350) основний борг в сумі 21 297 грн 41 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 147 грн 20 коп.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2024.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2024 |
Оприлюднено | 28.02.2024 |
Номер документу | 117240414 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Драгнєвіч О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні