Рішення

від 15.02.2024 по справі 914/2607/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024 Справа № 914/2607/23

За позовом: Приватного підприємства «Аякс», м. Дніпро,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд», м. Золочів Золочівського району Львівської області,

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», м. Дніпро,

про: стягнення заборгованості у розмірі 213 300,00 грн, 3% річних у розмірі 18 776,00 грн, пені у розмірі 187 604,65 грн,

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

Представники учасників справи:

від позивача: Заставний Р.А. - представник

від відповідача: Барабаш В.Г. представник, Цімарно О.О. представник

від третьої особи: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Аякс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» про стягнення заборгованості у розмірі 213 300,00 грн, 3% річних у розмірі 18 776,00 грн, пені у розмірі 187 604,65 грн.

Ухвалою суду від 31.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 16.11.2023 закрито підготовче провадження у справі №914/2607/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.12.2023, в подальшому розгляд справи було відкладено на 18.01.2024 та на 15.02.2024.

На адресу суду, 14.02.2024 за хв. №652/24 від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому просить суд поновити строк на подання клопотання про проведення будівель-технічної експертизи та призначити у справі судову будівельно технічну експертизу.

Судом, протокольною ухвалою залишено без розгляду клопотання позивача про призначення експертизи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду №30/06-01 від 30 червня 2020 року, в частині оплати за виконані ремонтні роботи.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що відповідач достроково здійснив оплату за Договором на загальну суму 496 500 грн, проте Позивач виконав роботи неякісно, виявлених недоліків не усунув, актів приймання-передачі виконаних робіт Відповідачу не подавав.

Від позивача 29.09.2023 за вх. №23051/23 подано до суду відповідь на відзив, де він зазначає проте, що у відповідача була можливість надіслати мотивовані зауваження з переліком недоліків/дефектів у роботах або скласти дефектний акт, однак таким правом відповідач не скористався. У відзиві відсутні докази надсилання таких документів на адресу ПП «Аякс».

Відповідач не погоджуючись з наведеним у відповіді на відзив подав до суду 16.10.2023 (вх. №24934/23) заперечення, де зазначає про факт надіслання по спливу майже трьох річного строку акту виконаних робіт у складі претензії, що свідчить про не надіслання чи непередрання жодних актів до того, а саме до 18.08.2023. Складення дефектного акту після трьох років є неможливим, з одного боку через їх усунення ФОП Сирота, з іншого боку реальна відсутність доступу відповідача до об`єкту, який перебуває у власності третьої особи.

В судовому засіданні 15.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке.

Як встановлено матеріалами справи, 30 червня 2020 року між ТОВ «Золочівагробуд» (Замовник) та ПП «Аякс» (Підрядник) було укладено договір підряду № 30/06-01.

Відповідно до пп. 1.1, 1.2. Договору, підрядник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, на свій ризик виконати за завданням Замовника, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити роботу (надалі - Роботи). Найменування Робіт: «Поставка, монтаж та пусконалагоджувальні роботи систем протипожежного захисту (система спринклерного пожежогасіння, система пожежної сигналізації, система централізованого пожежного спостереження, система керування евакуюванням, внутрішній протипожежний водопровід, система протидимного захисту та підпору повітря, протипожежні двері, відключення системи вентиляції та кондиціювання) на об`єкті, розташованому за адресою: Львівська область, м. Львів, вулиця Шпитальна, 11.

Відповідно до п.п.2.1-2.4. Договору, вартість договору на виконання робіт, зазначених в пункті 1.2. цього Договору складає 495 000,00 грн у т.ч. ПДВ 82 500,00 грн. Договірна ціна: тверда. У випадку необхідності перевищити Договірну ціну Підрядник зобов`язаний узгодити це з Замовником. Договірна ціна підлягає зміні за домовленістю сторін.

Замовником на виконання умов договору підряду від 30.06.2020 №30/06-01 загалом було сплачено 496 500,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 25.08.2020, Сторони погодили внести зміни Договору, а саме пункт 2.1 Договору підряду №30/06-01 від 30 червня 2020 року викласти у наступній редакції «2.1. Вартість договору на виконання робіт, зазначених в пункті 1.2. цього Договору складає 709 800,00 грн, у т.ч. ПДВ -118 300,00 грн»

Згідно п. 4.4. Договору після завершення виконання робіт на окремих етапах їх виконання і в цілому Підрядник надає Замовнику акт здачі приймання виконання робіт з доданням до нього комплекту відповідної документації.

Згідно п.4.5. Договору здавання-приймання виконаних монтажних, пусконалагодувальних робіт здійснюється спільно уповноваженими представниками Сторін по мірі виконання робіт (етапів Робіт), за Актом приймання виконаних робі. Замовник розглядає та підписує Акти протягом 15 робочих днів з моменту їх отримання від Підрядника.

Згідно п 7.2., п.7.3 Договору, при порушенні строків проведення розрахунку за виконану роботу, передбаченого п.3.5. цього Договору Замовник сплачує Підрядникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ нездійсненого платежу на користь Підрядника за кожен день прострочення. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Як зазначає позивач, після фактичного виконання послуг, ПП «АЯКС» склало, підписало та надало ТОВ «Золочівагробуд»: рахунки №111 від 01 липня 2020 року на суму 247 500,00 грн, №126 від 20 липня 2020 року на суму 150 000, 00 грн, №.129 від 27 липня 2020 року на суму 213 300, 00 грн, №154 від 06.09.2020 року на суму 213 300, 00 грн, загалом рахунки на загальну суму 709 800,00 грн, у т.ч. ПДВ - 118300,00 грн. Проте, доказів підписання зі сторони ТОВ "Золочівагробуд" актів приймання-здавання робіт до матеріалів справи позивачем не долучено, як і не долучено доказів надсилання рахунків.

Також, як зазначає позивач, було складено, надано та підписано акти та проектну документацію відповідно до акту прийому-передачі проектної документації та акт виконаних робіт від 06.09.2020. Докази передачі робіт та документації в період вересня 2020 року в матеріалах справи також відсутні.

Однак, як зазначає позивач, на виконання договору сплата за виконані послуги (роботи), відповідно до акту не була виконана у повному розмірі.

18.08.2023 у зв`язку з невиконанням умов договору зі сплати та відсутності первинної документації за договором, ПП «АЯКС» направили на поштову адресу та адресу електронної пошти відповідача претензію , відповідно до якої ПП «АЯКС», просило розглянути дану претензію, сплатити до 23.08.2023 суму боргу у розмірі 213 300,00 грн та повернути акт (акти) виконаних робіт з підписом.

Станом на момент звернення з даним позовом до суду, як зазначає позивач, відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення 213 300,00 грн богу, 18776,00 грн 3 % річних , пені у розмірі 187 604, 65грн

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та такі що не підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до пункту другого частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору підряду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття - передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

Суд зазначає, що акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, не має доказової сили за умов встановлення обґрунтованості мотивів відмови замовника від підписання акту, і відповідно має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акту та прийняття робіт.

Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання - передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.

Відповідно до п.п.2.1-2.4. договору, вартість договору на виконання робіт, зазначених в пункті 1.2. цього Договору складає 495 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 82500,00 грн. Договірна ціна: тверда. У випадку необхідності перевищити Договірну ціну Підрядник зобов`язаний узгодити це з Замовником. Договірна ціна підлягає зміні за домовленістю сторін.

Як зазначає відповідач та не заперечує позивач, сума по договору була повністю оплачена достроково в розмірі 496 500,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як стверджує відповідач, позивач виконав роботи неякісно, що стало зрозуміло після роботи на об`єкті комісії генерального замовника, на якій, як зазначає відповідач, був присутній представник позивача.

З метою усунення недоліків в роботі сторони підписали додаткову угоду №1 від 25.08.2020, згідно якої вартість договору на виконання робіт збільшилась на 213 300,00 грн.

В матеріалах справи відсутні будь які докази фактичного виконання робіт підрядником після 25.08.2020, що також, може підтверджуватись анулювання ліцензії позивача на виконання робіт протипожежного призначення 21.08.2020.

Зокрема, згідно п.4.4., 4.5. після завершення виконання робіт на окремих етапах їх виконання і в цілому Підрядник надає Замовнику акт здачі- приймання робіт з доданням до нього комплекту відповідної документації. Замовник розглядає та підписує Акти протягом 15 робочих днів з моменту їх отримання від Підрядника.

З єдиних наданих позивачем доказів надсилання актів відповідачу є акт виконаних робіт №118 від 04.09.2020, що ніби засвідчує факт виконання робіт по договору. Однак як вбачається з матеріалів справи, останній був надісланий разом з рахунком на оплату №154 від 06.09.2020 лише 18.08.2023, тобто через три з дати його укладення.

Відтак, з досліджених в матеріалах справи доказів судом встановлено, що докази надсилання відповідачу акту виконаних робіт чи прийому передачі документації за вересень 2020 року станом на 2020 рік відсутні, так само як і відсутні докази підписання вказаних актів відповідачем.

У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20, за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.

Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку про те, що якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання - виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Як зазначає відповідач, виконання робіт по усуненню недоліків відповідач доручив іншому підряднику - ФОП Сироті Н.Д., який на підставі укладеного між сторонами договору субпідряду на виконання будівельних робіт №57 від 21.09.2020, усунув недоліки роботи позивача.

Беручи до уваги наведене, належних та допустимих доказів виконання будь яких робіт за договором підряду з початку вересня 2020 року та понесення витрат на придбання матеріалів, позивач суду не надав.

Разом з тим, об`єктивно обов`язок подання доказів на підтвердження виконання умов договору підряду щодо строків та обсягу виконання підрядних робіт покладається саме на підрядника.

Факт відсутності виконання позивачем робіт також вбачається з відсутності в реєстрі податкової накладної на суму 213 300,00грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як інші суми обумовлені договором в реєстрі наявні.

Згідно з п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (із змінами, далі - ПКУ) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону У країни, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, податкові зобов`язання за операцією з виконання підрядних робіт визначаються на дату «першої події», а саме: на дату 04 вересня 2020 року оформлення ПП «Аякс» акту надання послуг №118, що нібито засвідчує факт виконання робіт по договору підряду.

Проте, інформація щодо нарахування позивачем за операцією з виконання робіт за договором податкових зобов`язань та складання податкової накладної за правилом «першої події» - відсутня.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши матеріали справи та докази, подані сторонами на підтвердження заявлених вимог та заперечень в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи Акт приймання передачі виконаних робіт за вересень 2020 та рахунок на оплату не є первинним документами, які підтверджують факт та реальність виконання робіт позивачем.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у Постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

Отже, судом встановлено, що позивачем не доведено порушень умов договору підряду №30/06-01 від 30.06.2020 з боку ТзОВ «Золочівагробуд», оскільки роботи на суму 213 000,00 грн позивачем фактично виконані не були, надання документів в односторонньому порядку без реального виконання робіт не вказує на обов`язок відповідача з оплати вартості таких робіт.

З огляду на викладене, оскільки позивачем належним чином не було підтверджено фактичного виконання робіт на заявлену у позові суму, а також оскільки не видається можливим встановити остаточні обсяги робіт за вересень 2020 при цьому, останнім також не доведено направлення відповідачу спірних акту надання послуг та рахунку на оплату, суд дійшов висновку про відсутність обумовлених договором та законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 213 300,00 грн заборгованості та відповідно штрафних санкцій, за наведених позивачем доводів та обґрунтувань у зв`язку з чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду, надані відповідачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Позивач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих відповідачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір залишається за позивачем.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10,12,20,73,74,75,76,79,123,129,232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.02.2024.

Суддя Березяк Н.Є.