Рішення

від 26.02.2024 по справі 916/5218/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5218/23

Господарський Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/5218/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Аметист" (54002, Миколаївська обл., Центральний р-н., м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4Б, кв. 39, код ЄДРПОУ 34651719) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Старт" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 72, код ЄДРПОУ 45125637) про стягнення 77764,67грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.05.2023 між ТОВ "НПК Аметист" та ТОВ "Ойл Старт" було укладено договір поставки №2023-П/Апк/НиК, згідно якого позивач зобов`язався здійснити поставку товару, а відповідач зобов`язувався сплатити грошові кошти за поставлений товар на умовах передбачених в договорі та специфікації та/або видатковій накладній. Позивач стверджує, що він належним чином виконував свої зобов`язання за договором № 2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 та поставляв відповідачу товар, проте, відповідач не виконав грошові зобов`язання за договором №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023, у зв`язку з чим у ТОВ "Ойл Старт" утворилась заборгованість перед ТОВ "НПК Аметист" у розмірі 69439,68грн, на яку позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у сумі 7419,51грн та інфляційні втрати у розмірі 905,48грн.

Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що на виконання вимог ч. 7 ст. 6 ГПК України, ухвалу суду від 27.12.2023 судом було надіслано до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку № 916/5218/23/58509/23 від 29.12.2023.

Ухвалою суду від 18.12.2022 залишено без руху позовну заяву від 11.12.2023 за вх.№5801/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Аметист" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Старт" про стягнення 69439,62грн.

Згідно заяви від 22.12.2023 за вх.№ 46679/23 позивач усунув виявлені судом недоліки позову, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 27.12.2023 відкрито провадження у справі №916/5218/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

01.05.2023 між ТОВ "НПК Аметист" (постачальник) та ТОВ "Ойл Старт" (покупець) було укладено договір №2023-П/Апк/НиК, згідно якого постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність покупцеві товари (надалі - товар) в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікації та/або видатковій накладній, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором. Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які узгоджуються сторонами в усному порядку або на вимогу однієї із сторін можуть бути узгоджені у письмовій формі. Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній. Постачальник засвідчує, що товар є вільним від будь-яких зобов?язань і обтяжень перед третіми особами (включаючи плату обов`язкових платежів, податків, мита). Ціна на товар встановлюється в гривнях і узгоджується у підписаній обома сторонами специфікації. У ціну включається вартість упаковки. Загальна сума даного договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим договором. Сторони можуть укласти нову специфікацію, яка набирає чинності з дати її підписання. якщо інше не зазначено у самій специфікації. З набранням чинності нової специфікації попередня специфікація втрачає чинність (п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).

Пунктами 3.1., 3.2. договору №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 встановлено, що поставка товару зі складу постачальника на склад покупця здійснюється силами та за рахунок постачальника. Постачальник зобов?язаний надати товар не пізніше 5 днів з моменту узгодження заявки покупця (якщо інше не погоджене сторонами). Поставка товару здійснюється на умовах DDP (склад покупця) в розумінні термінів Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інші умови поставки окремих партій товару не визначені сторонами у письмовій формі. Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткових накладних на товар. До здійснення першої поставки товару сторони повинні передати одна одній копії наступних документів: ??документи, що підтверджують державну реєстрацію підприємства, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (якщо сторона є платником ПДВ).

Згідно п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 покупець зобов`язаний сплачувати постачальнику гроші за товар у строк, що нe перевищує 21 день. Строк оплати починає відраховуватися з дня підписання видаткової накладної Покупцем, або відповідно умов п. 3.3. 3.3.3. Договору. Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника та виключно у національній грошовій одиниці України. Сума, що підлягає оплаті визначається у видаткових накладних на отриманий покупцем товар. Зазначена у видаткових накладних сума оплати має відповідати цінам, визначених у специфікації. Якщо зазначена у видаткових накладних сума відповідає цінам, визначених у специфікації, така видаткова накладна підлягає коригування згідно умов специфікації.

Позивачем подано до суду видаткові накладні (постачальник - ТОВ "НПК Аметист", одержувач - ТОВ "Ойл Старт") №НП-0022858 від 05.07.2023 на суму 2738,00грн, №НП-0022955 від 06.07.2023 на суму 1815,58грн, №НП-0023170 від 07.07.2023 на суму 2477,35грн, №НП-0023345 від 07.07.2023 на суму 432,36грн, №НП-0024174 від 12.07.2023 на суму 3659,30грн, №НП-0024184 від 12.07.2023 на суму 942,55грн, №НП-0024045 від 12.07.2023 на суму 734,55грн, №НП-0024203 від 12.07.2023 на суму 3140,47грн, №НП-0024190 від 12.07.2023 на суму 2814,46грн, №НП-0025211 від 18.07.2023 на суму 1434,10грн, №НП-0025147 від 18.07.2023 на суму 4076,66грн, №НП-0025491 від 19.07.2023 на суму 1282,32грн, №НП-0025439 від 19.07.2023 на суму 4019,04грн, №НП-0025421 від 19.07.2023 на суму 566,14грн, №НП-0025398 від 19.07.2023 на суму 1659,24грн, №НП-0025733 від 20.07.2023 на суму 1090,20грн, №НП-0025732 від 20.07.2023 на суму 3749,33грн, №НП-0025968 від 21.07.2023 на суму 1155,00грн, №НП-0026298 від 22.07.2023 на суму 1868,50грн, №НП-0026299 від 22.07.2023 на суму 383,28грн, №НП-0026532 від 25.07.2023 на суму 1537,90грн, №НП-0026565 від 25.07.2023 на суму 3226,91грн, №НП-0026662 від 26.07.2023 на суму 509,26грн, №НП-0026769 від 26.07.2023 на суму 1057,15грн, №НП-0026988 від 27.07.2023 на суму 3197,04грн, №НП-0026970 від 27.07.2023 на суму 5012,11грн, №НП-0027236 від 25.07.2023 на суму 5411,47грн, №НП-0024132 від 12.07.2023 на суму 1116,94грн, №НП-0024193 від 12.07.2023 на суму 3859,11грн, №НП-0025504 від 19.07.2023 на суму 1857,67грн, №НП-0027108 від 28.07.2023 на суму 3852,06грн.

В матеріалах справи також наявний лист-вимога ТОВ "НПК Аметист" від 22.11.2023 №22/11/23-01 ТОВ "Ойл Старт" про сплату заборгованості за договором №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 на загальну суму 69439,68грн, однак, відсутні докази направлення відповідачу даної вимоги та розрахунок заборгованості ТОВ "Ойл Старт" перед ТОВ "НПК Аметист" за договором №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 станом на серпень 2023 року на загальну суму 69439,68грн, який засвідчений та скріплений печатками сторін.

Позивачем подано до суду на підтвердження надання адвокатом Гриненко І.І. правничої допомоги ТОВ "НПК Аметист", а саме договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 20.11.2023, згідно якого адвокат Гриненко І.І. (виконавець) зобов?язується надавати ТОВ "НПК Аметист" (замовник) юридичні (адвокатські) послуги, а замовник зобов?язується оплачувати такі юридичні (адвокатські) послуги. Під "юридичними послугами", які надаються за цим договором (надалі - послуги), сторони розуміють: надання усних та/або письмових консультацій і роз?яснень з питань права та законодавства, що регулює діяльність та/або права замовника; підготовка угод (договорів) та процесуальних документів з питань регулювання та захисту діяльності та/або прав замовника; представництво та захист прав та інтересів замовника в підприємствах, установах, державних установах, організаціях, судах. Вартість послуг (гонорар Адвоката) становить: 15000,00грн, про що видається ПКО. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 (п.п. 1.1., 1.2., 3.1., 6.1. договору); акт прийому передачі виконаних робіт за договором з адвокатом від 20.11.2023, яким встановлено перелік, вид та вартість робіт, а саме: вивчення та надання юридичного висновку щодо договору поставки №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 з ТОВ «ОЙЛ СТАРТ», ??витрачений час - 3 години, ?вартість робіт - 1000,00грн; ??вивчення та надання юридичного висновку додатків до договору (перевірка за базами Мінюсту та інші) по ТОВ «ОЙЛ СТАРТ», ??затрачений час -3 години, ??вартість робіт -1000,00грн; ??вивчення та надання юридичної консультації бухгалтерських документів по договору поставки, ??затрачений час - 4 години, ??вартість робіт - 2000,00грн; ??підготовка на направлення листа -вимоги на адресу ТОВ «ОЙЛ СТАРТ», ?затрачений час - 2 години, ??вартість робіть 2000,00грн; ??підготовка позовної заяви до Господарського суду про стягнення боргу за договором поставки ТОВ «ОЙЛ СТАРТ», ??затрачений час- 24 години, ??вартість робіт 5000,00грн; ?підготовка процесуальних документів, документів - доказів по справі, ??затрачений час - 5 годин, ?вартість робіт 4000,00грн; прибутковий касовий ордер №25/11/23-01 від 25.11.2023 про сплату ТОВ "НПК Аметист" правничої допомоги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 20.11.2023 в сумі 15000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правові позиції позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як свідчать наявні у справі докази, зокрема, договір №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023, видаткові накладні №НП-0022858 від 05.07.2023, №НП-0022955 від 06.07.2023, №НП-0023170 від 07.07.2023, №НП-0023345 від 07.07.2023, №НП-0024174 від 12.07.2023, №НП-0024184 від 12.07.2023, №НП-0024045 від 12.07.2023, №НП-0024203 від 12.07.2023, №НП-0024190 від 12.07.2023, №НП-0025211 від 18.07.2023, №НП-0025147 від 18.07.2023, №НП-0025491 від 19.07.2023, №НП-0025439 від 19.07.2023, №НП-0025421 від 19.07.2023, №НП-0025398 від 19.07.2023, №НП-0025733 від 20.07.2023, №НП-0025732 від 20.07.2023, №НП-0025968 від 21.07.2023, №НП-0026298 від 22.07.2023, №НП-0026299 від 22.07.2023, №НП-0026532 від 25.07.2023, №НП-0026565 від 25.07.202, №НП-0026662 від 26.07.2023, №НП-0026769 від 26.07.2023, №НП-0026988 від 27.07.2023, №НП-0026970 від 27.07.2023, №НП-0027236 від 25.07.2023, №НП-0024132 від 12.07.2023, №НП-0024193 від 12.07.2023, №НП-0025504 від 19.07.2023, №НП-0027108 від 28.07.2023, розрахунок заборгованості станом на серпень 2023 року, позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 69439,68 грн, який відповідачем оплачений не був, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 69439,68 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Внаслідок існуючого прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання на загальну суму 69439,68 грн позивач нарахував до стягнення з підприємства 7419,51грн пені за період з 21.08.2023 по 30.11.2023.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546, п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені встановив, що його позивачем зроблено вірно.

Також, позивач у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого товару нарахував до стягнення з останнього інфляційні втрати на загальну суму 905,48грн за загальний період з 21.08.2023 по 30.11.2023.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок інфляційних втрат встановив, що його зроблено невірно, так, за обрахунком суду інфляційні втрати складають 1257,21грн за загальний період з 21.08.2023 по 30.11.2023, а отже сума розрахована судом за вказаний період є більшою, ніж сума інфляційних втрат заявлена позивачем до стягнення з відповідача. Проте, в контексті приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України суд позбавлений можливості застосувати власний розрахунок, у зв`язку з чим, судом підлягає повному задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 905,48грн за загальний період з 21.08.2023 по 30.11.2023.

Розглянувши вимоги щодо стягнення з відповідача вартості адвокатських послуг, суд дійшов наступних висновків.

Розмір витрат на послуги адвоката має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).

Положення п.2 ч.1, ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Існуючі спірні взаємовідносини сторін у справі №916/5218/23 виникли у зв`язку із порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023 в частині проведення оплати за поставлений товар. Дана категорія справ не є надмірно складною у розрізі їх розгляду та доказуваності, а також дані взаємовідносини регулюються вузьким нормативним колом та обмежуються сталою судовою практикою. Крім цього, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З урахуванням викладеного, суд оцінює вартість адвокатських послуг з підготовки та складання таких процесуальних документів, як позовної заяви від 11.12.2023 за вх.№5801/23 у розмірі 4000,00грн. При цьому, означені позивачем послуги щодо надання юридичної консультації, формування доказової бази, складання, оформлення, подання і направлення позовної заяви до суду, ???направлення листа-вимоги, об`єднуються однією послугою, а саме складанням, оформленням та поданням позовної заяви до суду. Отже, з врахуванням викладеного, за умови покладання позивачем в основу позовних вимог позиції щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №2023-П/Апк/НиК від 01.05.2023, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи слід задовольнити у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн, які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1, п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2684грн, які підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 2684грн внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Аметист" (54002, Миколаївська обл., Центральний р-н., м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4Б, кв. 39, код ЄДРПОУ 34651719) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Старт" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 72, код ЄДРПОУ 45125637) про стягнення 77764,67грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл Старт" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 72, код ЄДРПОУ 45125637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПК Аметист" (54002, Миколаївська обл., Центральний р-н., м. Миколаїв, вул. Архітектора Старова, 4Б, кв. 39, код ЄДРПОУ 34651719) 69439 (шістдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 68 коп заборгованості, 7419 (сам тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 51 коп пені, 905 (дев`ятсот п`ять) грн 48 коп інфляційних втрат, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору, 4000 (чотири тисячі) грн правничої допомоги.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 лютого 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук