Рішення

від 26.02.2024 по справі 916/4795/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4795/23Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судових засідань Гутниковій О.С.

розглядаючи у підготовчому засіданні справу №916/4795/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Уніпром (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 37; код ЄДРПОУ 21483639)

До відповідача: Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (73000, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; код ЄДРПОУ 31918234)

про стягнення 699375,56 грн.

Представники:

Від позивача: Машкіна В.М., довіреність

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Уніпром звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення боргу 511078,19 грн., інфляційних втрат 159438,95 грн. та 3% річних 28858,42 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2023р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Уніпром до розгляду та відкрити провадження у справі №916/4795/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "04" грудня 2023 р. о 12:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 04.12.2023р. о 12:20.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023р., не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2023р. підготовче засідання у справі призначено на "25" грудня 2023 р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання призначене на 25.12.2023р. о 11:00.

21.12.2023р. до суду від Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як засновника Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України надійшла заява про вступ у справу як третьої особи.

22.12.2023р. до суду позивачем надано заперечення про залучення третьої особи.

25.12.2023р. до суду надійшли доповнення до заяви про вступ у справу як третьої особи.

25.12.2023р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2023р. призначено судове засідання по справі №916/4795/23 на "17" січня 2024 р. о 11:45. Викликано учасників справи у засідання, призначене на 17.01.2024р. о 11:45.

17.01.2024р. судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2024р. призначено судове засідання по справі №916/4795/23 на "31" січня 2024 р. о 11:45. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 31.01.2024р. о 11:45.

У судовому засіданні 31.01.2024р. було оголошено протокольну ухвалу, якою заяву про вступ у справу від 21.12.2023р., з урахуванням доповнень від 25.12.2023р. залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/4795/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "26" лютого 2024 р. о 11:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 26.02.2024р. о 11:30.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвал суду. Однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштової організації, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі №906/142/18, провадження №12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження №14-507цс18.

У судові засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомляв, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідачів, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 26.02.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 26.02.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, 27.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Уніпром (Субпідрядник) та Дочірним підприємством «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Генпідрядник) було укладено Договір № 22/07/21-05 (надалі у тексті Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Субпідрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами i засобами на власний ризик надати послуги: 63710000-9 Послуги з обслуговування наземних видів транспорту (Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних дopiг загального користування державного значення Херсонської області. Утримання засобів зв`язку, ремонт та утримання земляного полотна, дорожнього одягу, покриття проїзної частини, штучних споруд, проведення вагового контролю, аварійні роботи, озелення, послуги з технічного нагляду, встановлення та ремонт засобів організації дорожнього руху, фарбування дорожньої обстановки, аварійні роботи) в обумовлений цим договором термін. Генпідрядник зобов`язуються прийняти надані згідно iз цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мipi надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Відповідно до п. 1.3 Договору, обсяг послуг виконуваних за цим Договором визначається згідно договірної ціни (додаток № 1).

За посиланням позивача, між сторонами підписано договірну ціну 18.07.2021 року на суму 526884,736 грн.

Також, у п. 2.4 Договору вказано, що у разі незгоди з документацією чи виявленням порушень під час надання послуг, генпідрядник зобов`язаний видати субпідряднику письмову вимогу та не приймає надані послуги до усунення допущених недоліків.

Позивач стверджує, що з урахуванням даних положень договору від генпідрядника не надходило вимог щодо недоліків та надані послуги ним прийняті, що свідчить про належність виконання своїх обов`язків за договором субпідрядником. Так, генпідрядник підписав акт здачі-прийняття робіт від 02.11.2021 та акт приймання виконаних будівельних робіт від 02.11.2021 (форма КБ-2), що свідчить про відсутність претензій з його боку до наданих послуг. Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 526884,73 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за надані послуги здійснюються після підписання актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) при надходженні відповідних коштів від одержувача бюджетних коштів служби автомобільних доріг у Херсонській області (код ЄДРПОУ 25899361) в межах призначених на цілі, на підставі рахунку на оплату послуг та підписаних сторонами форми КБ-2в та форми КБ-3. Оплата проводиться за фактично надані послуги. Допускається відстрочка платежу до 30 банківських днів.

Відповідно до п. 4.4. Договору, Генпідрядник здійснює платежі за фактично надані послуги на підставі наступних документів: акту прийомки виконаних робіт (форма КБ-2), підписаного уповноваженими представниками сторін довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаного уповноваженими представниками сторін рахунку на оплату послуг.

Відповідно до п. 4.8. Договору, субпідрядник відраховує 3 % від вартості послуг генпідряднику на покриття витрат пов`язаних із забезпеченням технічної документації, організацією та координацією виконання робіт, приймання-здавання виконаних субпідрядником робіт.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Генпідрядник зобов`язуються прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мipi надходження коштiв передбачених на ці цілі на його рахунок.

Відповідно до п. 6.1. Договору, генпідрядник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати субпідряднику надані послуги, визначені цим договором, в розмірі та в строки визначені договором.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що на виконання даного договору субпідрядником надані послуги на суму 526884,72 грн.

З урахуванням п. 4.8 Договору, остаточна сума до оплати з відрахуванням 3 % від вартості послуг становить 511078 грн. 19 коп. Субпідрядником разом з цими документами наданий рахунок на оплату № 22/07-02/11 від 02.11.2023 з відповідними документами щодо якості та належності наданих послуг. Одночасно субпідрядником зареєстрована податкова накладна № 24 від 02.11.2021 року за наданими послугами.

Таким чином, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання Відповідачем, здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 15.12.2021 року (наступний день після настання обов`язку оплати з урахуванням відстрочки 30 банківських днів) по 01.11.2023 року (день здійснення розрахунку) наступним чином.

Загальна заборгованість: 699375, 56 грн., з яких 511 078,19 (сума боргу) 159438,95(інфляційне збільшення) 28858,42 (3 % річних). Також позивач просив суд зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Уніпром, як Субпідрядником, та Дочірним підприємством «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», як Генпідрядником, виникли на підставі укладеного між ними 27.07.2021р. Договору № 22/07/21-05.

Матеріали справи містять підписані з боку відповідача акт здачі-прийняття робіт від 02.11.2021 та акт приймання виконаних будівельних робіт від 02.11.2021 (форма КБ-2), що свідчить про відсутність претензій з його боку до наданих послуг на суму 526884,73 грн.

Враховуючи п. 4.8. Договору, вартість послуг, наданих позивачем, становить 511078,19 грн.

Доказів виконання зобов`язання зі сплати послуг, наданих позивачем за Договором №22/07/21-05 від 27.07.2021р., матеріали справи не містять та іншого відповідачем доведено суду не було, доводи позивача відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 511078,19 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦКУ, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 28858,42 грн. та інфляційні втрати у розмірі 159438,95 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 8392,50 грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 6 чт. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

З урахування викладеного, суд вважає за можливе зазначити, що органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування на суму заборгованості - 511078,19 грн. за період з 02.11.2023р. і до моменту виконання рішення суду:3% річних за формулою: С х 3 х Д : КДР : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Уніпром - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (73000, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23; код ЄДРПОУ 31918234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Уніпром (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 37; код ЄДРПОУ 21483639) суму боргу у розмірі 511078 (п`ятсот одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 19 коп., 159438 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 28858 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 42 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8392 (вісім тисяч триста дев`яносто дві) грн. 50 коп.

3.Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування на суму заборгованості - 511078,19 грн. за період з 02.11.2023р. і до моменту виконання рішення суду:3% річних за формулою: С х 3 х Д : КДР : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко