Рішення

від 26.02.2024 по справі 922/5463/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5463/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4, код ЄДРПОУ 33290649) до Житлового кооперативу "Космос" (61124, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 1/7, код ЄДРПОУ 23010449) про стягнення 73 857,39грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 57 089,84грн основного боргу, 956,41грн пені, 12 826,67грн збитків від інфляції та 2 984,47грн 3 % річних. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору № 165/1 від 10.04.2013 в частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги з вивезення побутових відходів. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 28.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, яка повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду від 28.12.2023, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.04.2013 між Комунальним підприємством "Комплекс з вивозу побутових відходів" (позивач) та Житловим кооперативом "Космос" (відповідач) укладено договір № 165/1 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався згідно з графіком понеділок, вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота, неділя по непарним числам, при відміні графіка за заявкою надавати послуги з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 940 від 28.12.2011 "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові" та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003 р. № 284/03 зі змінами та доповненнями, а відповідач своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами та у строки і на умовах, передбачених цим договором ДК 016-97 КВЕД 90.00.2 "Послуги з видалення твердих відходів". .

За умовами п.2 договору позивач взяв на себе зобов`язання по наданню відповідачу послуги з вивезення твердих відходів.

Відповідно до п. 9 договору розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється з урахуванням з додатку № 3 до "Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070 (зі змінами та доповненнями).

Розрахунковим періодом, відповідно до п.11 договору, є календарний місяць. Послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі (п.13 договору).

Відповідно до п.16 договору тариф за послугу (перевезення, захоронення) твердих побутових відходів за 1 м.куб складає 47,00грн. Виконана послуга щомісяця оформлюється актом приймання-здачі робіт (надання послуг).

У п.18 договору відповідач зобов`язався оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів. Також сторони погодили, що після закінчення звітного періоду впродовж 5 робочих днів відповідач повинен отримати у позивача акт здачі-приймання робіт та оформити його належним чином відповідно до діючого законодавства України, і впродовж 3-х днів зобов`язаний повернути позивачу підписаний акт або мотивовану відмову.

За умовами п.24 договору у разі ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості відповідач викликає представника позивача для складання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення кількісних і якісних показників тощо. Представник позивача зобов`язаний прибути протягом одного робочого дня.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами наданих послуг, наявними в матеріалах справи.

Зазначені акти, окрім актів наданих послуг за червень 2020 року від 30.06.2020 та грудень 2021 року від 31.12.2021, які було надіслано позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв`язку разом з претензіями щодо сплати заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів, підписано та скріплено печаткою з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому, жодних претензій з боку відповідача на адресу позивача щодо якості та строків надання послуг не надходило, акти-претензії не складалися.

Відповідач зобов`язання за договором не виконав, за надані позивачем у період лютий 2020 року - жовтень 2023 року послуги не розрахувався, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 57 089,84грн.

Позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з претензіями (№ 240 від 31.01.2023 та № 2051 від 23.05.2023), в яких вимагав здійснити оплату заборгованості у семиденний строк з дня одержання претензії, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

При цьому, між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, в якому відповідач визнає, що станом на 11.12.2023 його заборгованість перед позивачем складає 57 089,84грн.

На суму основного боргу позивач здійснив нарахування пені в розмірі 956,41грн, збитків від інфляції в розмірі 12 826,67грн та 3% річних в розмірі 2984,47грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Оскільки предметом позову є стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з вивезення відходів, суд зазначає, що до спірних правовідносин також застосовуються положення Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про управління відходами", Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Приписами ч.4 ст.17 Закону України "Про відходи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Пунктом 9 Правил надання послуг з поводження побутовими відходами (в редакції від 01.05.2019), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 318 (далі Правила) плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів, що формуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами".

Оплата послуг здійснюється не пізніше ніж протягом останнього дня місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інше.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1124 від 28.10.2021 до Правил були внесені зміни, зокрема доповнено пунктом 9 Правил абзацом у редакції: оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

09.07.2023 набув чинності новий Закон України "Про управління відходами", відповідно до ч.1 ст.2 якого цей Закон регулює відносини, пов`язані із запобіганням утворенню та з управлінням відходами, що утворюються в Україні, а також з управлінням відходами, що перевозяться через територію України, вивозяться за її межі та ввозяться в Україну з метою відновлення, у тому числі рециклінгу.

За приписами ч.2 ст.16 Закону України "Про управління відходами" утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов`язані: у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів.

У п.28 Правил надання послуг з управління побутовими відходами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами" від 08.08.2023 № 835 плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з ч.4 ст.34 Закону України "Про управління відходами".

Оплата послуги здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг з поводження з відходами та вартість таких послуг підтверджуються матеріалами справи, в т.ч. актами надання послуг, та відповідачем жодним чином не спростовується. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів протилежного.

Суд також зазначає, що оскільки відповідачем не надано будь-яких мотивованих заперечень стосовно не підписання частини актів (які були надіслані позивачем відповідачу) або доказів невиконання позивачем зобов`язань в цей період, послуги за актами є наданими позивачем та, відповідно, отриманими відповідачем.

Наявність заборгованості станом на 11.12.2023 в розмірі 57 089,84грн визнається відповідачем шляхом підписання ним акту звірки взаємних розрахунків, наявним в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги в період з лютого 2020 року по жовтень 2023 року в розмірі 57 089,84грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені з 01.04.2020 по 26.12.2023 у сумі 956,41грн, нарахованої за кожен період окремо, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пп.1 п. 21 договору споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги.

Так, за приписами ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 01.04.2020 по 26.12.2023 у сумі 956,41грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних за період з 01.04.2020 по 26.12.2023 у сумі 2 984,47грн та збитків від інфляції у сумі 12 826,67грн, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 01.04.2020 по 26.12.2023 у сумі 2 984,47грн та збитків від інфляції у сумі 12 826,67грн, суд дійшов висновку, що таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу спірної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлового кооперативу "Космос" (61124, м. Харків, пр-т Героїв Сталінграда, 1/7, код ЄДРПОУ 23010449) на користь Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4, код ЄДРПОУ 33290649) 57 089,84грн основного боргу, 956,41грн пені, 12 826,67грн збитків від інфляції, 2 984,47грн 3 % річних, 2 684,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" лютого 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк