Ухвала

від 21.02.2024 по справі 924/99/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

м. Хмельницький

"21" лютого 2024 р.Справа № 924/99/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" м. Красилів Хмельницької області

про стягнення 187957,94грн боргу, 3783,83грн інфляційних втрат, 1683,39грн 3% річних, 18934,82грн пені

Представники учасників справи не з`явились

ВСТАНОВИВ:

17.01.2024 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" м. Красилів Хмельницької області про стягнення 187957,94грн боргу, 3783,83грн інфляційних втрат, 1683,39грн 3% річних, 18934,82грн пені. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 15000грн. витрат на правничу допомогу та 3185,41грн судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу від 23.11.2022, внаслідок чого, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 187957,94грн.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито провадження у справі №924/99/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" м. Красилів Хмельницької області про стягнення 187957,94грн боргу, 3783,83грн інфляційних втрат, 1683,39грн 3% річних, 18934,82грн пені.

Ухвалою суду від 21.02.2024р. прийнято заяву позивача (вх.№05-08/751/24 від 21.02.2024) про відмову від позову в частині стягнення 3783,83грн інфляційних втрат, 1683,39грн 3% річних, 18934,82грн пені та закрито провадження у справі в цій частині вимог.

Ухвалою суду від 21.02.2024р. закрито провадження у справі №924/99/24 в частині стягнення 187957,94грн основного боргу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Як стверджується матеріалами справи, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000грн. До заяви долучено докази в підтвердження понесених витрат.

19.02.2024 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№05-08/710/24), про зменшення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 5000грн. Оскільки сума заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є не співмірною зі складністю справи, об`ємом наданих адвокатом послуг позивачу та є завищеною.

У заяві зауважує, що ознайомлення адвоката з документами входить до підготовки позовної заяви. Вважає, що справа є не значної складності, позов є типовим та не потребує великих затрат на його пред`явлення. Звертає увагу суду на те, що власником підприємства відповідача є держава в особі АТ "Українська оборона промисловість". Відповідно до Постанови КМУ №83 від 15.03.2015 товариство віднесено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а товариство виконує ряд державних замовлень. При цьому товариство витратило значні кошти на придбання устаткування та перебуває в скрутному фінансовому становищі.

21.02.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-08/751/24), в якій, зокрема, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15000грн витрат на правничу допомогу.

Дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000грн позивачем долучено належним чином завірені копії Договору про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019, укладеного між адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ "Укр Газ Ресурс"; Додаткової угоди №01/24 від 08.01.2024 до Договору від 20.05.2019; Детального опису наданої професійної правничої допомоги; Акту про прийняття-передачі наданих послуг №1/01/24 від 12.01.2024; Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010; Довіреності №13-Ю1 від 02.01.2024.

Згідно долученого до матеріалів справи Акту про прийняття-передачі наданих послуг №1/01/24 від 12.01.2024, адвокатом були надані наступні послуги: ознайомлення адвокатом з документами щодо несплати ТОВ "Красилівський агрегатний завод" заборгованості за поставлену електричну енергію, кількість 2 год. (3000грн/год.) на суму 6000грн; підготовка позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області, кількість 3 год. (3000грн/год.) на суму 9000грн. Загалом вартість послуг становить 15000грн.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як стверджується матеріалами справи, 20.05.2019 між адвокатом Невструєвим Л.Б. (адвокат) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (клієнт) було укладено Договір про надання правничої допомоги №13/5.

Відповідно до п. 1.1 Договору, адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту.

Відповідно до п. 4.6 Договору, факт наданої правової допомоги підтверджується Актом наданих послуг.

Згідно з п. 6.1 Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2029.

Договір підписаний адвокатом Невструєвим Л.Б. та від клієнта - директором Денисовичем В.В., а також скріплений відтиском печатки товариства позивача.

Додатковою угодою №01/24 від 08.01.2024 до Договору, сторонами погоджено розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 3000грн за одну годину.

12.01.2024 адвокатом Невструєвим Л.Б. та директором товариства позивача підписано Акт про прийняття-передачі наданих послуг №1/01/24 від 12.01.2024. Згідно поданого акту адвокатом надано послуги: ознайомлення адвокатом з документами щодо несплати ТОВ "Красилівський агрегатний завод" заборгованості за поставлену електричну енергію, кількість 2 год. (3000грн/год.) на суму 6000грн; підготовка позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області, кількість 3 год. (3000грн/год.) на суму 9000грн. Відповідно до Акту від 12.01.2024, вартість наданих адвокатом послуг становить 15000грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Надання ТОВ "Укр Газ Ресурс" м. Київ адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/99/24 підтверджується Договором про надання правничої допомоги №13/5 від 20.05.2019, укладеним між адвокатом Невструєвим Л.Б. та ТОВ "Укр Газ Ресурс"; Додатковою угодою №01/24 від 08.01.2024 до Договору від 20.05.2019; Детальним описом наданої професійної правничої допомоги; Актом про прийняття-передачі наданих послуг №1/01/24 від 12.01.2024; Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010; Довіреністю №13-Ю1 від 02.01.2024.

Судом встановлено, що позовна заява від 17.01.2024; заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 08.02.2024; заява про закриття провадження у справі від 14.02.2024; заява про відмову від позову від 21.02.2024 сформовані в системі "Електронний суд", підписані електронним цифровим підписом адвоката Невструєва Л.Б.

Крім цього, представник позивача адвокат Невструєв Л.Б. приймав участь в судовому засіданні 14.02.2024 (в режимі відеоконференції).

Таким чином, позивачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/99/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021р. №910/15621/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Суд вважає, що визначені у Акті про прийняття-передачі наданих послуг №1/01/24 від 12.01.2024 дії з порядковим номером 1) "ознайомлення адвокатом з документами щодо несплати ТОВ "Красилівський агрегатний завод" заборгованості за поставлену електричну енергію" та з порядковим номером 2) "підготовка позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області", є складовою однієї дії - підготовка позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області. При цьому критерію реальності витрат на "підготовку позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області" відповідає час у кількості 3 год.

Щодо вартості понесених витрат, виходячи з критерію розумності розміру витрат та виходячи з конкретних обставин справи, зважаючи на фінансовий стан обох сторін, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати ТОВ "Укр Газ Ресурс" м. Київ на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді складають 5000грн.

Частина 3 статті 130 ГПК України унормовує, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Заяву представника позивача (вх.№05-08/751/24 від 21.02.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/99/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" (м. Красилів, вул. Щаслива, буд.1, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 14307831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (м. Київ, вул. Сагайдачного, 25, літ. Б, офіс 5, код ЄДРПОУ 41427817) 5000грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В решті заяви відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.02.2024.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 4 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-позивачу ТОВ "Укр Газ Ресурс" (в електронний кабінет),

3-представнику позивача Невструєв Л. (в електронний кабінет),

4-відповідачу ТОВ "Красилівський агрегатний завод" (в електронний кабінет).