Рішення

від 26.02.2024 по справі 925/1660/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/1660/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Метиз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпаллет» про стягнення 340654 грн. 95 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дріада-Метиз» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпаллет» (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору на поставку продукції №2405/23 від 24.05.2023 року, 242676 грн. 42 коп. боргу, 2799 грн. 13 коп. 3 % річних, 38644 грн. 12 коп. пені, 56535 грн. 28 коп. штрафу, що разом становить 340654 грн. 95 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку та строків оплати товару за договором продукції №2405/23 від 24.05.2023 року.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 13.12.2023 року, 12.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1660/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.02.2024 року, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Метиз» про участь представника в режимі відеоконференції (вх. № 2610/24 від 12.02.2024 року), через відсутність вільних залів в суді.

Сторони явку своїх представників в судове засідання 14.02.2024 року не забезпечили, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання відповідно до довідок суду про доставку листів з ухвалою суду від 13.12.2023 року до їх електронних кабінетів, позивач подав 13.02.2024 року через систему «Електронний суд» заяву (вх. № 2781/24), в якій підтримав вимоги позову повністю, просив його задовольнити, розгляд справи провести без участі їх представника за наявними у справі доказами. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, ухвала Господарського суду Черкаської області від 13.12.2023 року, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21), у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначити датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, , суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

24.05.2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дріада-Метиз", як постачальник, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзпаллет", як покупець, уклали договір на поставку продукції № 2405/23 (далі - Договір, а.с. 12-14), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця сітку армовану, цвяхи (надалі - продукція), а покупець зобов`язався прийняти такий товар і сплатити її вартість на умовах визначених цим договором.

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 2.2. - загальна вартість товару за цим договором складається з загальної суми всіх видаткових накладних;

п. 2.3. - оплата товару покупцем здійснюється за попередньою оплатою, або за домовленістю сторін після отримання товару, в безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. У будь-якому випадку, продукція що поставлена без передплати, сплачується покупцем в строк до 21 календарного дня з моменту відвантаження;

п. 4.1. - поставка товару здійснюється на умовах СРТ («доставка на склад покупця») Черкаська обл., Черкаський район, с. Лозівок, вул. Сокоренка відповідно до ІНКОТЕРМС офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), а в разі необхідності, за попередньою домовленістю, на інших умовах, зафіксованих у специфікації або товарно-транспортній накладній;

п.4.4.- оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткової накладної, акту приймання-передачі або іншого документу, який був пред`явлений до підпису під час приймання-передачі товару;

п. 6.3. - за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості відвантаженої продукції за кожен день прострочення;

п.6.4. - у випадку прострочення оплати більше 30 календарних днів, покупець, протягом наступних трьох днів, самостійно сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми відвантаженої продукції;

п.9.1. - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.

Із видаткових накладних: № 869 від 24.05.2023 року на суму з ПДВ 96779 грн.66 коп., № 889 від 26.05.2023 року на суму з ПДВ 172501 грн.97 коп., № 1249 від 12.07.2023 року на суму з ПДВ 114508 грн. 86 коп., № 1250 від 12.07.2023 року на суму з ПДВ 54136 грн. 93 коп.(а.с. 18-21), відповідних товарно-транспортних накладних: № 100130524936070 від 24.05.2023 року, № 1249 від 12.07.2023 року, № 1250 від 12.07.2023 року (а.с. 15-17), рахунків: № 619 від 24.05.2023 року, № 886 від 11.07.2023 року, № 887 від 11.07.2023 року (а.с. 22-24)вбачається, що позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму в т.ч. з ПДВ 282676 грн.42 коп.. яку відповідач отримав без зауважень.

Згідно даних платіжної інструкції № @2PL824906 від 13.09.2023 року (а.с. 25) відповідач отриману продукцію, в порушення умов Договору, оплатив частково на суму 40000 грн., борг у розмірі 242676 грн. 42 коп. не оплатив.

26.10.2023 року у зв`язку з нездійсненням відповідачем у встановлений Договором строк оплати за поставлену продукцію, позивач звертався до відповідача з листом № 2610/23 про сплату 242676 грн. 42 коп. боргу за договором на поставку продукції №2405/23 від 24.05.2023 року та додавав на погодження відповідний акт звірки розрахунків станом на 26.10.2023 року, повідомив про намір стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку у разі несплати її у 14-денний строк (а.с. 26-27, докази направлення а.с. 28). Лист позивача залишено відповідачем без відповіді та виконання.

За розрахунками позивача борг відповідача становить 242676 грн. 42 коп., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

За порушення строків оплати товару позивач нарахував до стягнення на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 2799 грн. 13 коп. 3% річних, на підставі п.п. 6.3., 6.4. Договору 38644 грн. 12 коп. пені, 56535 грн. 28 коп. штрафу, вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору на поставку продукції №2405/23 від 24.05.2023 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, забезпечення виконання зобов`язання у виді поруки параграфом 3 глави 49, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами був укладений договір на поставку продукції №2405/23 від 24.05.2023 року, який ними виконувався.

Продукція за Договором у період з 24.05.2023 року по 12.07.2023 року була отримана відповідачем на суму 282676 грн. 42 коп. без зауважень, що підтверджується підписами представників відповідача, завіреними печатками відповідача на видаткових накладних: № 869 від 24.05.2023 року, № 889 від 26.05.2023 року, № 1249 від 12.07.2023 року, № 1250 від 12.07.2023 року, товарно-транспортних накладних: № 100130524936070 від 24.05.2023 року, № 1249 від 12.07.2023 року, № 1250 від 12.07.2023 року.

У п.2.3 Договору сторони погодили, що оплата товару покупцем здійснюється за попередньою оплатою, або за домовленістю сторін після отримання товару, в безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника. У будь-якому випадку, продукція що поставлена без передплати, сплачується покупцем в строк до 21 календарного дня з моменту відвантаження.

Відповідач оплатив вартість отриманої продукції 13.09.2023 року на суму 40000 грн., вартість отриманого товару у розмірі 242676 грн. 42 коп. в погоджені сторонами строки та на момент звернення позивача до суду не оплатив.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов`язання зі сплати вартості поставленої позивачем продукції, у позивача виникло право вимагати з відповідача примусового виконання простроченого грошового зобов`язання в натурі щодо сплати заборгованості у розмірі 242676 грн. 42 коп., яке позивачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, та не заперечено відповідачем, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача з урахуванням здійснених поставок, обумовлених строків оплати, фактичних оплат:

на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 2799 грн. 13 коп. 3% річних нарахованих (за видатковою накладною № 869 від 24.05.2023 року на суму 96779 грн. 66 коп. за період 16.06.2023 року по 13.09.2023 року - 715 грн. 90 коп.; на суму 56779 грн. 66 коп. за період 14.09.2023 року по 21.11.2023 року - 322грн. 01 коп.;за видатковою накладною № 889 від 24.05.2023 року на суму 17250 грн. 97 коп. за період 18.06.2023 року по 21.11.2023 року - 222 грн. 61 коп.; за видатковими накладними № 1249, №1250 від 12.07.2023 року на суму 168645грн. 79 коп. за період 03.08.2023 року по 21.11.2023 року - 1538 грн. 60 коп.);

на підставі п. 6.3. Договору 38644 грн. 12 коп. пені нарахованих (за видатковою накладною № 869 від 24.05.2023 року на суму 96779 грн. 66 коп. за період 16.06.2023 року по 13.09.2023 року - 11168 грн. 11 коп.; на суму 56779 грн. 66 коп. за період 14.09.2023 року по 21.11.2023 року - 3976 грн. 13 коп.;за видатковою накладною № 889 від 24.05.2023 року на суму 17250 грн. 97 коп. за період 18.06.2023 року по 21.11.2023 року - 3151 грн. 49 коп.; за видатковими накладними № 1249, №1250 від 12.07.2023 року на суму 168645грн. 79 коп. за період 03.08.2023 року по 21.11.2023 року - 20348 грн. 39 коп.);

на підставі п. 6.4. Договору 56535 грн. 28 коп. штрафу у розмірі 20%,

Пунктами 6.3., 6.4. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості відвантаженої продукції за кожен день прострочення; у випадку прострочення оплати більше 30 календарних днів, покупець, протягом наступних трьох днів, самостійно сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми відвантаженої продукції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені, штрафу суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення пені, штрафу, 3% річних відповідають умовам відповідальності сторін за порушення своїх зобов`язань, передбаченим п.п. 6.3.,6.4. договору на поставку продукції №2405/23 від 24.05.2023 року, нормам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, спірні суми пені, штрафу, 3% річних, нараховані відповідно до умов Договору, на фактичні суми боргу, їх суд вважає правильними. Відтак вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у обрахованих позивачем розмірах.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за договором на поставку продукції №2405/23 від 24.05.2023 року у розмірі 242676 грн. 42 коп., а також 2799 грн. 13 коп. 3 % річних, 38644 грн. 12 коп. пені, 56535 грн. 28 коп. штрафу є доказаними, обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 5109 грн. 82 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпаллет», ідентифікаційний код юридичної особи 44136719, місцезнаходження: 18035, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Канівська, буд. 5, кв. 17, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Метиз», ідентифікаційний код юридичної особи 41861284, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8 - 242676 грн. 42 коп. боргу, 2799 грн. 13 коп. 3 % річних, 38644 грн. 12 коп. пені, 56535 грн. 28 коп. штрафу, 5109 грн. 82 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.02.2024 року.

Суддя В.М. Грачов