Ухвала

від 26.02.2024 по справі 922/972/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/972/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду

від 11.12.2023

у складі колегії суддів: Попков Д.О. (головуючий), Стойка О.В., Істоміна О.А.,

за заявою Акціонерного товариства "Житомирський маслозавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Троянда-Харків"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, заявник) 25.12.2023 засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 922/972/22.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/972/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №922/972/22, а розгляд питання щодо відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкладено до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.

08.02.2024 на адресу Касаційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи № 922/972/22.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2022 у справі № 922/972/22 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Троянда-Харків", провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2022 ГУ ДПС у Харківській області 17.11.2023 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник зазначав, що місцевим судом на їх адресу була направлена лише ухвала Господарського суду Харківської області від 15.07.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство, проте постанова Господарського суду Харківської області від 20.10.22 та ухвала місцевого суду від 14.12.2022 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі не надходила.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2022 залишено без руху. Запропоновано ГУ ДПС у Харківській області усунути недоліки апеляційної скарги, а саме шляхом надання письмового обґрунтування з доведенням наявності об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні з апеляційною скаргою до суду.

На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 ГУ ДПС у Харківській області звернулось із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якої зазначало, що з метою забезпечення, як прав та свобод платників податків і звільнення останніх від штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобов`язань (за умови сплати податків та подання звітності у встановлений таким законом строк), так і організації діяльності контролюючого органу в умовах воєнного стану з метою забезпечення продовження податкових надходжень до Державного та місцевих бюджетів Верховною радою було прийнято Закону № 2260-IX від 12.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану". Даним законом були внесені зміни до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПКУ) згідно якого, вбачається що, перебіг строків проведення документальних планових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені з 12.05.2022 був зупиненим. У подальшому, лише у зв`язку з набранням чинності Закону № 3219-IX від 30.06.2023 (вступив в дію з 01.08.2023) перебіг вищенаведених строків було поновлено, що й стало підставою для винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, Скаржник зазначив, що контролюючий орган не мав правових підстав для винесення податкових повідомлень-рішень за проведеною до початку воєнного стану перевірки, акт якої був вручений боржнику лише 22.02.2023.

Про проведення контролюючим органом перевірки та не виставлення податкових повідомлень-рішень боржнику, ліквідатору та суду першої інстанції було відомо, що відображено у тексті ухвали від 14.12.2022. Фактично як боржнику так і ліквідатору зі змісту отриманого акту перевірки було відомо про наявність факту заниження податкових зобов`язань, виявлення яких відповідно до норм ПКУ повинно бути відображено у винесенні податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 922/972/22, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.12.2022.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що останнім днем десяти денного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 14.12.2022 є 26.12.2022, проте ГУ ДПС у Харківській області звернулось з апеляційною скаргою лише 17.11.2023, тобто зі значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Доводи викладені в обґрунтування заявленого клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не можуть об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що заявником апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не надано доказів на підтвердження відповідних обставин, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом положень частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваного судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

З урахуванням наведеного колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 922/972/22, з підстав передбачених ч. 2 ст. 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 922/972/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський