Рішення

від 26.02.2024 по справі 240/19462/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/19462/21

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування вимоги і рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (далі - ТОВ "Житомир-Агро-Інвест", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2021 №Ю-00063920713;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.07.2021 №00063930713, яким застосовано штрафні санкції на загальну суму 1760,06 грн внаслідок порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.07.2021 №00063940713, яким застосовано штрафні санкції на загальну суму 170,00 грн внаслідок порушення п. 4 ч. 2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" зазначило, що викладені Головним управлінням ДПС у Житомирській області в акті планової виїзної перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 висновки про порушення товариством п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 9 та ч. 5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яке, на переконання контролюючого органу, полягає у не поданні ним Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року, та, як наслідок, не відображення єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату, в розмірі 3245,17 гривень та єдиного внеску із сум винагороди за виконані роботи в розмірі 274,94 гривень, є помилковими. Зазначає, що Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року був поданий товариством в паперовому вигляді до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, що підтверджується зазначеною на цьому звіті відміткою про його отримання із присвоєнням вхідного реєстраційного номеру №1600057573. У вказаному звіті було відображено: суму нарахованої заробітної плати в розмірі 14750,75 грн, суму винагород за договорами цивільно-правового характеру в розмірі 1249,74 грн, суму єдиного внеску нарахованого на заробітну плату, в розмірі 3245,17 гривень та суму єдиного внеску із сум винагороди за виконані роботи в розмірі 274,94 гривень. Більш того зауважує, що вищезазначений єдиний внесок за вересень 2016 року в загальному розмірі 3520,11 гривень товариством був сплачений, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.09.2016 №159 (на суму 2008,70 грн), від 07.10.2016 №170 (на суму 1236,47 грн) та від 19.10.2016 №176 (на суму 274,94 грн). Також позивач зауважує, що акт перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 не підписаний одним із ревізорів-інспекторів, який її проводив, а саме ОСОБА_1 , оскільки у відповідній графі акту замість її підпису вказано "відпустка". Вказане свідчить, що акт є неналежно оформленим, а тому як носій доказової інформації про встановлені за результатами перевірки порушення вимог податкового законодавства, є недопустимим.

З огляду на зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" вважає, що прийняті на підставі вказаного акту від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2021 №Ю-00063920713 з єдиного внеску за вересень 2016 року на суму 3520,11 грн, рішення від 06.07.2021 №00063930713 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1760,06 грн (у зв`язку із донарахуванням єдиного внеску за вересень 2016 року в розмірі 3520,11 грн) та рішення від 06.07.2021 №00063940713 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн (за неподання звіту з єдиного внеску за вересень 2016 року) є протиправними та підлягають скасуванню, а тому воно звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/19462/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління ДПС у Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію управління зазначило, що в ході проведеної у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" перевірки було виявлено, що в порушення правових норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" товариство не подало до контролюючого органу Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року та не відобразило в ньому єдиний внесок, нарахований на заробітну плату, в загальній сумі 3245,17 гривень та єдиний внесок, нарахований із сум винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, в загальній сумі 274,94 гривень. Вказане порушення стало підставою для прийняття оскаржуваних вданій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2021 №Ю-00063920713 та рішень про застосування штрафних санкцій від 06.07.2021 №00063930713 та від 06.07.2021 №00063940713, а тому управління вважає, що в спірних правовідносинах діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Заперечуючи проти доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" щодо подання ним у паперовому вигляді звіту за вересень 2016 року, Головне управління ДПС у Житомирській області у відзиві вказало, що відповідно до АІС Податковий блок" 18.10.2016 товариство подало Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року. Зазначає, що вказаний звіт дійсно був прийнятий Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (вх.№1600057573). Проте звіт було імпортовано з електронного носія і жодних поправок до нього не вносилось. Після чого відповідно до квитанції №2 "Пакет звіту не прийнято" (код помилки 09). На даний час вказаний звіт перебуває в статусі "Повністю введена, звіт оброблено ПФУ, вважається неподаним". У зв`язку з цим, в інтегрованій картці платника податку за кодом платежу 71010000 "Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати, винагород за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацаздетності" зазначений звіт вважається неподаним і нарахування єдиного внеску на загальну суму 3520,11 гривень (3245,17 грн - нарахований на заробітну плату та 274,94 грн - нарахований із сум винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами) відсутні. Крім того, управління зауважило, що відповідно до розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, підтвердженням поданої звітності є квитанція №1 та квитанція №2. Зокрема, згідно з пунктами 8 та 9 вказаного Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). В контексті вказаного Головне управління ДПС у Житомирській області повідомило, що в доданій до відзиву квитанції №2 зазначено про неприйняття документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест", поданих 18.10.2016 о 17:04:34, а саме додатку 4 до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року, у зв`язку із виявленою помилкою - "В таблиці 6 тип форми "початкова" рядок 2 для ОСОБА_2 2488908811 не заповнено дані в колонці "Кількість днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом календарного звітного місяця". Дану помилку позивачем виправлено не було, звіт із виправленнями повторно не направлявся, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи копії квитанції №2 про прийняття пакету документів.

З приводу відсутності в акті перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 підпису головного державного ревізора-інспектора Красуленко Наталії, яка здійснювала перевірку, управління повідомило, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.05.2021 №71-в ОСОБА_3 перебувала у відпустці, а тому фізично не мала можливості підписати даний акт.

Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС у Житомирській області просило відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" у задоволенні заявлених позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" подало до суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що відповідач безпідставно посилається в обґрунтування своєї правової позиції на Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, оскільки цей порядок був прийнятий та набрав чинності після виникнення спірних відносин. Так, спірні відносини зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникли у вересні 2016 року, а подання звіту з ЄСВ за цей період відбулося 18.10.2016. В свою чергу Порядок №557 набрав чинності після 06.06.2017. Зауважує, що спірні правовідносини регулюються Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435, пунктом 1 розділу ІІ якого визначає можливість подачі звіту в один із таких способів: 1) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством; 2) на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації; 3) на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти; 4) надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти. В свою чергу, пунктом 15 розділу ІІ Порядку №435 (в редакції на день подання звіту) було передбачено, що при прийнятті звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов`язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, на паперових носіях. За відсутності зауважень відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє звіт датою фактичного отримання органом доходів і зборів та обов`язково засвідчує власним підписом. На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп "ОТРИМАНО". Такий звіт вважається прийнятим, оскільки факт його прийняття засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Виходячи з вище наведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" вказало, що оскільки кількість застрахованих осіб, зазначених у звіті за вересень 2016 року становила 5 осіб, ним було використано такий спосіб подання звітності, як подання звітності на паперовому носії. Крім того, на підтвердження отримання такого звіту органами доходів до суду була надана копія цього звіту з штампом "ОТРИМАНО" та вхідним реєстраційним номером 1600057573. Також позивач наголосив, що станом на 18.10.2016 процедура подання у паперовій формі звіту з ЄСВ не передбачала формування першої та другої квитанції, та зауважив на безпідставності посилання відповідача на помилку при імпортуванні звіту з електронного носія, оскільки, враховуючи, що в такому звіті зазначалося п`ять застрахованих осіб, то не потрібно було подавати електронну копію такого звіту для імпортування. Більш того вказав, що у разі виявлення будь-яких помилок чи недоліків у поданому звіті податковий орган зобов`язаний був повідомити позивача про такі недоліки у письмовій формі рекомендованим листом протягом трьох днів після прийняття такого звіту (п. 49.11 ст. 49 ПК України). З огляду на вказані обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" просило задовольнити його позов.

Відповідно до положень ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у матеріали справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Житомирській області провело документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (код ЄДРПОУ 40307316) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2020 та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.03.2016 по 31.12.2020, за результатами якої був складений акт від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 (а.с.14-21).

Під час перевірки були виявленні порушення, серед яких:

- порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яке полягало в тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" не було подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року, відповідно до якого не було відображено єдиний внесок, нарахований на заробітну плату, на загальну суму 3245,17 грн та нарахування єдиного внеску із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами на загальну суму 274,94 грн;

- порушення ч. 2 ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яке полягало в тому, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агро-Інвест» не було подано Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року.

Не погоджуючись з висновками перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" подало до Головного управління ДПС у Житомирській області заперечення від 15.06.2021 (вх.№16235/6 від 15.06.2021) до акту планової виїзної документальної перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316. Однак, рішенням Головного управління ДПС у Житомирській області від 01.07.2021 №11517/6/06-30-07-14 висновки акту перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 щодо вищезазначених порушень Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" були залишені без змін (а.с.22-34).

В подальшому, у зв`язку з виявленими порушеннями Головне управління ДПС у Житомирській області прийняло:

1) вимогу від 06.07.2021 №00063920713 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 3520,11 гривень (а.с.45-46);

2) рішення від 06.07.2021 №00063930713 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" були застосовані штрафні санкції в розмірі 1760,06 гривень за донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 3520,11 гривень (а.с.41-42);

3) рішення від 06.07.2021 №00063940713 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" були застосовані штрафні санкції за неподання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року (а.с.43-44).

На прийняті відносно нього вимогу від 06.07.2021 №00063920713 та рішення від 06.07.2021 №00063930713 і від 06.07.2021 №00063940713 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" подало скаргу до Державної податкової служби України. Однак, рішенням Державної податкової служби України від 19.08.2021 №19044/6/99-00-06-02-01-06 скаргу товариства залишено без розгляду.

Вважаючи вимогу від 06.07.2021 №00063920713 та рішення про застосування штрафних санкцій від 06.07.2021 №00063930713 і від 06.07.2021 №00063940713 протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам та перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на їх відповідність його вимогам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних в даній справі рішень фактично є висновок контролюючого органу про порушення Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яке полягало у неподанні ним Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року, та, як наслідок, не нарахування єдиного внеску за вересень 2016 року в загальному розмірі 3520,11 грн (з них: 3245,17 грн - єдиний внесок, нарахований на заробітну плату; 274,94 грн - єдиний внесок, нарахований на суму винагороди за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами).

Вирішуючи питання про обґрунтованість вказаного висновку Головного управління ДПС у Житомирській області про наявність в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені в Законі України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI в редакції, чинній станом на момент спірних правовідносин - вересень 2016 року).

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, а в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За визначенням наданим у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, в тому числі підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пунктів 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (ч. 5 ст. 9 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI).

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Абзац 5 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI визначає, що періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

На момент спірних правовідносин процедура, форма та строки подання до органів доходів і зборів звіту з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування була врегульована Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, (далі - Порядок №435, в редакції, чинній станом на момент спірних правовідносин - вересень 2016 року).

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку №435 страхувальники, крім зазначених упунктах 5, 6цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання звіту за таких осіб, зобов`язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно здодатком 4до цього Порядку.

Загальні правила формування та подання Звіту визначені в розділі ІІ Порядку №435.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №435 передбачено, що звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

- засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбаченийЗаконом);

- на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

Зміст вищезазначеної норми свідчить, що у Порядку №435 визначено декілька способів подачі страхувальником до органів доходів і зборів Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, критерієм, з яким законодавець пов`язує можливість обрання страхувальником того чи іншого способу подачі Звіту, є кількість застрахованих осіб у такого страхувальника.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2016 року кількість застрахованих осіб, які працювали у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" становила 5 осіб. Відтак, з огляду на положення пункту 1 розділу ІІ Порядку №435, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" могло подати Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року у будь-який із визначених цією правовою нормою спосіб.

В поданому позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" зазначає, що Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року був поданий ним в паперовому вигляді до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прийнятий останньою, підтвердженням чого є відміткою про отримання із присвоєнням вхідного реєстраційного номеру № НОМЕР_1 , вказана на цьому звіті.

В свою чергу, Головне управління ДПС у Житомирській області наполягає на тому, що вказаний звіт дійсно був прийнятий Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, проте звіт було імпортовано з електронного носія і жодних поправок до нього не вносилось. Після чого, була сформована квитанцію №2 "Пакет звіту не прийнято" (код помилки 09), звіт прийнятий не був через виявлену помилку, яка полягала у не заповнені щодо застрахованої особи ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) даних в колонці "Кількість днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом календарного звітного місяця".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам щодо того, чи виконало Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" свій обов`язок щодо подачі Звіту з єдиного внеску за вересень 2016 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 2 - 6 розділу ІІ Порядку №435 Звіт на паперовому носії заповнюється українською мовою в друкованому вигляді або кульковою ручкою із синім або чорним чорнилом друкованими літерами без виправлень. У разі незаповнення того чи іншого рядка Звіту через відсутність операції такий рядок прокреслюється.

Грошові суми в таблицях Звіту зазначаються в гривнях з копійками.

Таблиці Звіту завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Таблиці Звіту страхувальника засвідчуються печаткою (за наявності).

Звіт повинен містити такі обов`язкові реквізити: тип форми («додаткова», «початкова», «ліквідаційна», «скасовуюча», «призначення пенсії»); звітний період, за який подається Звіт; повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється діяЗакону України"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; код за ЄДРПОУ або податковий номер / серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); код основного виду економічної діяльності; клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту за період до 01 січня 2016 року); місцезнаходження (місце проживання) страхувальника; код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт; дата подання Звіту; ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника; середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності); кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності); штатна чисельність працівників (за наявності); кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності); підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов`язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку №435 Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

При цьому, положеннями пункту 15 розділу ІІ Порядку №435 визначено, що при прийнятті Звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов`язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбаченихпунктом 6цього розділу, на паперових носіях.

За відсутності зауважень відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймає Звіт від страхувальника, реєструє Звіт датою фактичного отримання органом доходів і зборів та обов`язково засвідчує власним підписом. На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп «ОТРИМАНО».

Такий Звіт вважається прийнятим. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що наявність на паперовому Звіті штампу «ОТРИМАНО», а також дати реєстрації цього Звіту та реєстраційного номеру є свідченням того, що відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймала звіт, перевірила заповнення у ньому всіх обов`язкових реквізитів, дійшла висновку про відсутність зауважень до цього звіту, та як наслідок прийнята від страхувальника поданий звіт.

Таким чином, зазначений на Звіті штамп контролюючого органу «ОТРИМАНО» з реєстраційним номером є підтвердженням того, що такий звіт є прийнятим.

Дослідивши наявний у матеріалах справи паперовий Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року, що був поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, суд встановив, що на ньому є проставлений контролюючим органом штамп «ОТРИМАНО», та вхідний реєстраційний номер №1600057573.

Відтак, суд приходить до висновку, що в розумінні пункту 15 розділу ІІ Порядку №435 зазначений Звіт за вересень 2016 року вважається прийнятим.

Крім того, дані в колонці "Кількість днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом календарного звітного місяця" щодо застрахованої особи ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) у вказаному звіті заповнені, а самому звіті відображено єдиний внесок, нарахований на заробітну плату, в розмірі 3245,17 грн та нарахування єдиного внеску із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами в розмірі 274,94 грн.

Вказане є належним доказом виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" вимог Закону №2464-VI щодо при подачі Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року та при його поданні скористалось таким способом подачі цього звіту, як подача на паперових носіях.

В свою чергу, Головне управління ДПС у Житомирській області, яке є суб`єктом владних повноважень та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України несе обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, зазначаючи про те, що звіт був прийнятий Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, проте був імпортований з електронного носія, тим самим стверджуючи про обрання позивачем такого способу подачі звіту, як на паперових носіях, разом з електронною формою на електронних носіях інформації, жодного доказу на підтвердження вказаних обставин до суду не надало, факту подачі позивачем Звіту за вересень 2016 року на паперових носіях, разом з електронною формою на електронних носіях інформації, не підтвердило.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №435 електронна форма Звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною Звіту на паперових носіях, а з огляду на визначення, відповідальної особи територіального органу доходів і зборів, вказане у пункті розділу 1 Порядку №435, саме на працівника органу доходів і зборів, який приймає, здійснює перевірку заповнення Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, введення і обробку цього Звіту, покладається відповідальність за достовірність внесених даних з паперового носія.

Щодо посилання відповідача на Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, яким визначено, що підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа є друга квитанція, то суд вважає його безпідставним, адже цей Порядок набрав чинності 15.11.2017, тобто після виникнення спірних відносин, а тому на них він не поширюється.

В свою чергу, визначена Порядку №435 процедура подання звіту як в паперовій формі, так і на паперових носіях, разом з електронною формою на електронних носіях інформації, не передбачає надсилання страхувальнику електронних квитанцій про його прийняття чи неприйняття.

З огляду на вказані обставини суд приходить до висновку про безпідставність та помилковість викладених в акті перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 висновків контролюючого органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9, п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яке полягало у неподанні ним Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вересень 2016 року, та не відображення в ньому єдиного внеску, нарахований на заробітну плату, на загальну суму 3245,17 грн та нарахування єдиного внеску із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами на загальну суму 274,94 грн. У зв`язку із чим, прийняті відповідачем на підставі вказаного акту: вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2021 №Ю-00063920713 з єдиного внеску за вересень 2016 року на суму 3520,11 грн, рішення від 06.07.2021 №00063930713 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1760,06 грн та рішення від 06.07.2021 №00063940713 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо відсутності в акті перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 підпису одного із ревізорів-інспекторів, який проводив перевірку, ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Абзацом першим пункту 86.3 статті 86 ПК передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19, застосувавши норми підпунктів 17.1.6, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 58.1 статті 58, пунктів 86.1, 86.7, 86.8 статті 86 ПК, дійшла висновку, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Верховний Суд також зазначив, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

За висновком Верховного Суду, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Суд враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши під час розгляду справи акті перевірки від 01.06.2021 №5539/06-30-07-14/40307316 суд встановив, що підпису головного державного ревізора-інспектора Красуленко Наталії, яка здійснювала перевірку, в ньому дійсно немає, а замість нього є відмітка "відпустка". При цьому, факт перебування головного державного ревізора-інспектора Красуленко Наталії Анатоліївни в період з 31.05.2021 по 14.06.2021 в основній відпустці підтверджується наявним у справі наказом Головного управління ДПС у Житомирській області від 19.05.2021 №71-в.

Однак, суд вважає, що вказаний дефект акта перевірки не може бути достатньою самостійною підставою для визнання цього акта недопустимим доказом. Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі №520/3328/2020 (провадження №К/9901/23998/21).

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 20.08.2021 №1444 вбачається, що при зверненні з даним позовом до суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" сплатило судовий збір в розмірі 6810,00 гривень.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір в повному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (вул.Карла Маркс, 100, м. Андрушівка, Житомирська область, 13401; код ЄДРПОУ 40307316) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправними та скасування вимоги і рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Житомирській області:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2021 №Ю-00063920713 з єдиного внеску на суму 3520,11 гривень;

- рішення від 06.07.2021 №00063930713 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1760,06 гривень;

- рішення від 06.07.2021 №00063940713 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170,00 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович