Рішення

від 23.02.2024 по справі 240/299/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/299/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність - Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати з 01.06.2023 року пенсії по інвалідності, інвалідність яка пов`язана з аварією на ЧАЕС у розмірі, визначеному ч.3 ст.54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.06.2023 року нарахування та виплату пенсії по інвалідності, інвалідність яка пов`язана з впливом аварії на ЧАЕС, у розмірі, визначеному ч. З статтею 54 Закону №796-XI, як інваліду 3 групи, що дорівнює 8 (вісм) мінімальних пенсій за віком щомісячно (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, особою з інвалідністю ІІ групи, перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На думку Позивача, з огляду на прийняття 07 квітня 2021 року Конституційним Судом України Рішення №1-р(ІІ)/2021 та Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21) він згідно положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання пенсії у розмірі 8 мінімальних заробітних плат. В подальшому, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Відповідач листом повідомив, що пенсія Позивачу нараховується та виплачується у порядку та розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210, чим фактично відмовив йому у перерахунку пенсії за вказаний період, чим порушено право Позивача що і зумовило звернення його до суду.

Ухвалою суду від 05.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що розмір і порядок отримання пенсії згідно з ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначається Кабінетом Міністрів України і в даному випадку мала місце зміна законодавства, а отже Відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату Позивачу його пенсії відповідно до вказаних норм. Повідомлено, що управлінням здійснено перерахунок пенсії з врахуванням Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" №1584-IX, прийнятого на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(II)/2021, а тому підстав для задоволення позову немає.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Позивач має статус особи, потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, є особою з інвалідністю ІІгрупи.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи, щодо якої встановлено причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

У зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 та Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21) Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії з розрахунку 6 мінімальних пенсій.

Відповідач за результатами розгляду заяви листом від 10.11.2023 року повідомив Позивача про те, що відповідно до ч.3 ст.54 Закону №796 із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 29.06.2021 №1584-ІХ, які набрали чинності з 01.07.2021 та передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІ групи інвалідності - 4 800,00 грн. Роз`яснено, що іншого розміру пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, ніж визначений ч.3 стю54 Закону №796, чинним законодавством не передбачено.

Такі доводи Відповідача узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо соціального та правового захисту осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються правовими нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Відповідно до статті 49 цього Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно статті 54 Закону України № 796-XII у редакції до 01 січня 2015 року, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд враховує, що Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII (далі - Закон України №76-VIII), яким текст статті 54 Закону України № 796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частину 3 та 4 замінено положеннями такого змісту: «Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».

Наведені зміни набрали чинності з 01 січня 2015 року.

Суд погоджується із доводами Позивача, що Конституційний Суд України 07 квітня 2021 року за результатами розгляду справи №3-333/2018(4498/18) ухвалив рішення №1-р(ІІ)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ у редакції Закону України №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, Позивач не врахував, що відповідно до вказаного рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.

Лише у разі не приведення нормативного регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня його ухвалення застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону України №796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року №230/96-ВР: "В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".

Позивач не врахував, що на виконання рішення Конституційного Суду України 29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» №1584-ІХ (далі - Закон України №1584-ІХ).

Пунктом 2 розділу І цього Закону частину 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ викладено у новій редакції наступного змісту: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".

Також зазначену правову норму доповнено частинами 4 та 5, а саме: "Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".

Згідно пункту 1 розділу ІІ Закону України №1584-ІХ цей Закон набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім пункту 2 розділу І цього Закону та пункту 2 цього розділу, які набирають чинності з 01 липня 2021 року.

Суд погоджується із доводами Позивача, що Конституційний Суд України 13 вересня 2023 року ухвалив рішення № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положення пункту 26 розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України згідно із Законом № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 № 79-VIII передбачали, окрім іншого, що норми і положення статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Безспірно, вказані положення пункту 26 розділу VI. Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України утрачають чинність із дня ухвалення вказаного Рішення Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21).

Разом з тим, Позивачем помилково зроблено висновок, що вказаним Рішенням Конституційного Суду України від 13 вересня 2023 року № 7-р(I)/2023 у справі № 3-51/2021(115/21) поновлено дію статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 6 червня 1996 року №230/96-ВР.

Позивач не врахував, що положення частини 3 статті 54 Закону України №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 6 червня 1996 року №230/96-ВР до спірних відносин застосуванню не підлягають, оскільки Верховною Радою України виконано рішення Конституційного Суду України у визначений у ньому термін шляхом внесення відповідних змін до Закону №796-XII.

Так, зокрема на виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021 Верховною Радою України прийнятий Закон № 1584-ХІ, який вносить зміни до Закону №796-ХІІ, що визначає новий розмір пенсії по інвалідності осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За таких обставин, посилання Позивача на той факт, що підлягає застосуванню положення статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР є необґрунтованими.

Суд зауважує, що Закон №1584-ІХ був прийнятий саме з метою виконання рішення Конституційного Суду України, є чинним, неконституційним не визнавався та підлягає обов`язковому застосуванню органами пенсійного фонду.

Із матеріалів справи встановлено, що Позивач отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи, щодо якої встановлено причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою, призначену відповідно до Закону № 796-XII.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII визначено правовими нормами Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 (надалі - Порядок № 1210), що узгоджується із вимогами ч.5 ст.54 Закону № 796-XII, яка була внесена Законом №1584-IX.

Системний аналіз положень ст.54 в редакції Закону №1584-IX свідчить, що розмір пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв`язку з втратою годувальника, визначається відповідно до вимог Порядку № 1210, але в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Як зазначено в розрахунку, копія якого долучена до відзиву та досліджена судом, загальний розмір пенсії Позивача становить 10 499,12 грн., до якого включено доплату як особі з інвалідністю II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 4 800,00 грн., що відповідає вимогам ст.54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX.

Враховуючи встановлені у ході судового розгляду справи обставини та зважаючи на норми законодавства, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги зумовлені помилковим трактуванням вимог ст.54 Закону № 796-XII, а тому є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк